Лекція - Етапи розвитку Державного казначейства України

Подождите немного. Документ загружается.

Тема: Етапи розвитку Державного казначейства України

План

1. Доказначейське система виконання бюджету.

2. Етапи розвитку Державного казначейства України.

1. Банківська система виконання державного бюджету в умовах централізованої

планової економіки забезпечувало ефективну співпрацю Міністерства фінансів, державних

банків та галузевих міністерств, відомств на різних рівнях державного управління. Платники

податків, банків, Національний банк України (НБУ), Міністерство фінансів були основними

суб’єктами цієї системи. У багатьох країнах (Швеція, США, Німеччина тощо) через

банківську систему здійснюється касове виконання бюджету, тобто банки виконують

функцію касира держави. Крім цього, банки забезпечували облік доходів і видатків

бюджетів, відкриття і ведення рахунків розпорядників коштів, ведення обліку і звітності. На

відміну від банківської, казначейська система, з одного боку, акумулює всі бюджетні кошти

на єдиному рахунку Казначейства у Центробанку, з іншого боку, з цього ж рахунку здійснює

всі державні видатки, що істотно прискорює фінансування розпорядників коштів.

Проголошення у 1991 р. Незалежності України змусило терміново реформувати

фінансово-кредитну систему країни. Протягом декількох років країна перебувала у

правовому вакуумі: союзні закони перестали діяти, а нові закони існували у вигляді

законопроектів. Значно лібералізував роботу банків прийнятий у 1991 р. Закон України „Про

банки і банківську діяльність”. Демократичні перетворення в країні привели до створення

значної кількості нових комерційних банків, які агресивно і успішно боролися з державними

банками за бюджетні кошти. НБУ став державною, незалежною від Уряду інституцією.

Банки активно використовували бюджетні кошти у власних цілях, затримували платежі

із запізненням подавали звітність. Міністерство фінансів не володіло достовірною

інформацією про надходження до державного бюджету і практично втратило контроль за

видатками. Все це призвело до ослаблення процесу касового виконання бюджету,

розпорошення бюджетних коштів на багатьох рахунках у різних комерційних банках і, в

кінцевому підсумку, до некерованості процесами виконанню бюджету як за доходами, так і

за видатками.

Таким чином виникли об’єктивні передумови для появи окремого органу виконавчої

влади, який забезпечив би прозорість процедур виконання державного бюджету, ефективне

управління бюджетними коштами, контроль за використанням бюджетних коштів і

достовірною інформацією про їх рух. Таким органом стало Державне казначейство України,

утворено згідно з указом Президента України №335 від 31 квітня 1995 р., яке вже у липні

цього ж року отримало Положення про свою діяльність, затверджене КМУ.

2.У своєму становленні та розвитку Казначейство пройшло чотири основних етапи:

1) 1992-1995 рр. – початковий період, протягом якого сформувалися і достатні, і

необхідні умови становлення Казначейства. У 1992 р. В Міністерстві фінансів утворено

Управління виконання державного бюджету на базі Головного бюджетного управління, яке

в 1993 р. Стало безпосередньо виконувати Державний бюджет за видатками. Таким чином,

контроль і облік видатків бюджету почало здійснювати Міністерство фінансів, забравши цю

функцію від банківської системи. Труднощі початкових ринкових перетворень цього

періоду, проблеми формування доходів бюджету та ефективне їх використання остаточно

переконали у необхідності окремого органу – Державного казначейства, з широкими

обліковими і контрольними функціями. Розроблена на цьому етапі концепція створення та

функціонування Казначейства знайшла свою практичну реалізацію в 1995 р. у відповідному

Указі Президента і Постанові КМУ.

2) 1995-1997 рр. – період утворення Казначейства і становлення його організаційної

структури, передача його функцій від інших структурних підрозділів Міністерства фінансів

та розробки перших внутрішніх інструкцій казначейського виконання державного бюджету.

Уже в 1996 р. остаточно завершено формування структури Державного Казначейства, яка

отримала три рівні: Головне управління, територіальне управління в АР Крим, областях,

містах Києва та Севастополя. Казначейство налічувало близько 13 тис. працівників.

У 1997 р. запроваджено казначейську систему виконання бюджету за видатками, що

передбачало відкриття реєстраційних рахунків розпорядникам коштів у Казначействі та

відкриття Єдиного рахунку в НБУ та уповноважених банках.

3) 1997-2000 рр. – період розбудови і вдосконалення роботи Казначейства. У 1997 р.

відповідні постанови КМУ дозволило завершити перехід від відомчого до казначейського

принципу виконання державного бюджету та передачу функцій перерахування коштів від

Міністерства фінансів до Казначейства. У 1998 р. запроваджено нову бюджетну

класифікацію та План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевого

бюджетів. Протягом 1999 р. на казначейське обслуговування переведено позабюджетні

кошти установ і організацій; визнано за доцільне ввести Державне Казначейства до складу

учасників системи електронних платежів НБУ.

Таким чином, на кінець 1999 р. казначейська система виконання бюджету охоплювала

всіх розпорядників коштів на всіх управлінських рівнях, що дало можливість забезпечити

оптимальні процедури для безперебійного надходження коштів розпорядникам, а останнім –

можливість оперативного їх використання. Створення такої системи дозволило

консолідувати й інформаційні потоки по всій вертикалі, а також по горизонтальних

структурах Державного Казначейства, що забезпечило достовірні оперативні бюджетні облік

та звітність.

4) 2000-2003 рр. – період оптимізації управління бюджетними коштами. Практично

лише у 2000 р. вдалося повністю перейти на казначейську систему виконання державного

бюджету. У 2001р. 30 тис. розпорядників коштів мали 114 тис. реєстраційних рахунків у

органах Казначейства. На казначейське обслуговування переводяться і місцеві бюджети.

З 2001 р. розпочинається робота по створення Транс акційної автоматизованої

системи Казначейства (ТАСК) – системи реєстрації, обліку, організації платіжного

документообігу, генерації звітності щодо фінансових операцій учасників бюджетного

процесу. Ця система фактично є внутрішньою платіжною системою Казначейства і дозволяє

отримувати реальну оперативну інформацію про грошові ресурси, ефективно управляти

наявними ресурсами та забезпечувати їх ефективне використання, прозорість та контроль за

цільовим використання коштів. Сьогодні більше 1 мільйона платників податків здійснюють

платежі до державного бюджету через більш як 100 тис. рахунків, відкритих в органах

Державного Казначейства.

Казначейське виконання місцевих бюджетів за доходами передбачалося запровадити з

1 січня 2002 р., проте через ряд проблем це завдання реалізовувалось і в 2002р . У 2003р.

повинно було повністю завершитися переведення місцевих бюджетів на казначейське

обслуговування. Вирішення такого завдання вимагає істотного поліпшення матеріально-

технічної бази Казначейства. Початкова потреба в коштах для проведення всієї реформи, у

тому числі для придбання комп’ютерів та іншої оргтехніки ще в 2000 р. була визначена у

розмірі 15 млн. доларів США, 8 млн. дол.. США повинен надати Світовий банк відповідно до

Угоди про позику ще від 15.09.1998 р. ВРУ, зважаючи на різнопланові проблеми, що

виникають у зв’язку із переведенням місцевих бюджетів на казначейське обслуговування

відстрочила на 2004 р.

Таким чином, Державне Казначейство України нині пройшло процес свого

становлення і має добрі перспективи у справі подальшої якісної розбудови своєї діяльності.

Досвід його функціонування однозначно підтверджує доцільність утворення та необхідність

такої структури у перехідній економіці.