ся тільки після проведення досліду на першому етапі. Можливих перевірок тре-
тього етапу буде чотири, четвертого – вісім, п'ятого – шістнадцять та ін.
Обов'язковою умовою застосування методу групових перевірок є наявність
функціональних зв'язків між елементами. Тому при слабких функціональних зв'я-
зках чи їхній відсутності перевагу слід віддавати методу поелементних перевірок.
6.3. Оптимальне управління експлуатаційними процесами
Збільшення показників надійності й готовності систем здійснюється за ра-
хунок своєчасного проведення регулювальних робіт, замін елементів і перевірок
працездатності системи.
Для планування і управління експлуатаційними процесами застосовують методи
динамічного і лінійного програмування, статистичних дослідів (метод Монте-Карло), сі-
ткового планування та ін. Для формального описування моделей експлуатації викорис-
товують математичний апарат теорії керованих випадкових процесів, теорії відновлення,
мінімаксні методи, правила припинення спостережень та ін.
У рамках теорії випадкових процесів для описування моделей профілактики
широко використовують марківські й напівмарківські процеси.
Випадковий процес є марківським, якщо в ймовірнісні характеристики його
в майбутньому залежать тільки від того, в якому стані цей процес знаходиться в
даний момент часу, і не залежать від того, яким чином цей процес протікав у ми-
нулому. Такий процес називають випадковим без післядії.
Якщо випадковий марківський процес має не безперервний, а дискретний
характер переходів з одного стану в інший, тоді він називається
марківським
лан
-
цюгом
, чи процесом з дискретним часом.
При описуванні марківських ланцюгів основними є поняття
стану
і
перехо
-
ду
від
одного
стану
в
інший
. Система знаходиться в деякому стані, якщо вона ціл-
ком описується значеннями змінних, які задають цей стан. Система переходить з
одного стану в інший, якщо перемінні, які її описують, змінюються від значень,
що задають один стан, до значень, що визначають інший.
Можливі стани системи можуть бути зображені за допомогою графів станів.
Імовірності переходу системи з одного стану в інший представляють звичайно у
вигляді матриць перехідних імовірностей.
У загальному вигляді для марківського ланцюга зі станами
1
a
,
2
a
і
3
a
пере-
хідні ймовірності
i
P
можуть бути записані в матричній формі: