Лекции - Статистика

Подождите немного. Документ загружается.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ТЕМ КУРСУ,

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ

Тема 1. Предмет і метод статистики як науки

В цій темі викладаються найголовніші питання статистичної науки: предмет

статистичної науки, основні поняття та категорії, метод, завдання тощо.

Статистика є самостійною суспільною наукою. Вона має свої поняття і

категорії, такі як: статистична сукупність, одиниця сукупності, ознаки одиниць

сукупності та їх класифікація; шкали вимірювання, варіація ознак тощо.

Предметом статистики є масові явища суспільно-економічного життя. Вона

вивчає кількісну сторону явищ та процесів в нерозривному зв’язку з їх якісним

змістом в конкретних умовах місця та часу. З визначення предмету статистики

випливають такі її особливості: статистика вивчає кількісну сторону суспільних

явищ у взаємозв’язку з їх якісною стороною; статистика вивчає масові явища.

Задачами статистичної науки є встановлення закономірностей формування та

розвитку досліджуваних явищ та процесів, взаємозв’язку між ними.

Методологічною основою статистики є діалектичний метод. Важливу роль в

статистиці відіграють статистичні закономірності та закон великих чисел.

Спираючись на діалектичній метод, а також виходячи з характеру й основних

особливостей предмета, статистика розробляє та використовує специфічні, властиві

лише цій науці спеціальні прийоми і способи дослідження, які в сукупності

утворюють статистичну методологію. Основними складовими статистичної

методології є: статистичне спостереження, зведення та групування статистичних

матеріалів, обчислення узагальнюючих статистичних показників, статистичний

аналіз.

Особливу роль в статистиці відіграють статистичні показники. За їх

допомогою статистика дає характеристику розмірів досліджуваних явищ, їх

особливостей, закономірностей тощо. При цьому статистичні показники

поділяються на обліково-оціночні та аналітичні (залежно від виконуваних завдань).

А для представлення показників використовують абсолютні, відносні та середні

величини.

При вивченні цієї теми необхідно розібратись у суті абсолютних і відносних

величин, їх видах, одиницях вимірювання і формах вираження. Важливо знати

застосування та роль кожного виду абсолютних і відносних величин у соціально-

економічних дослідженнях. В процесі вивчення відносних величин особливу увагу

необхідно звернути на методику розрахунку кожного виду відносних величин, а

також на взаємозв'язок між ними.

У процесі вивчення цієї теми також розглядаються питання сучасної

організації статистики в Україні та її основні завдання на даному етапі розвитку

країни. При вивченні цих питань слід ознайомитися з такими законодавчими актами,

як Закон України від 17 вересня 1992 року «Про державну статистику», Закон

України від 2 жовтня 1992 року «Про інформацію», Указ Президента України від 5

жовтня 1996 року «Про Національну Раду з питань статистики при Президентові

України», Указ Президента України від 29 липня 1997 року «Про утворення

Державного комітету статистики України» та урядовими постановами від 4 травня

1993 року «Про концепцію побудови національної статистики України» і «Державна

програма переходу України на міжнародну систему обліку і статистики» та іншими

документами. Це дасть змогу одержати повне уявлення про сучасну організацію

статистики в Україні, про структуру органів державної статистики, їх функції, права

і обов'язки. Вивчаючи ці документи, особливу увагу слід звернути на нові завдання,

які постають перед статистикою в зв'язку з переходом економіки України до

ринкових умов господарювання.

Рис.1.1. Потоки та канали офіційної статистичної інформації

Таблиця 1.1

Інформаційні потреби країни з ринковою економікою (за даними [1, с.31])

Група потреб Група показників Окремі показники групи

1. Дані про

населення

1.1. Показники

чисельності

населення

1.2. Показники руху

населення

Все населення; сім’ї; домашні господарства; можливо – прогнози

чисельності населення

Народження, шлюби, розлучення, смерті, міграційні процеси

2. Дані про

стан

економіки

2.1. Економічні

одиниці

2.2. Економічні

ресурси

2.3. Виробництво

2.4. Розподіл та

перерозподіл

доходів

2.5. Використання

матеріальних благ

2.6. Грошові та

фінансові

показники

Підприємства, установи, групування господарюючих одиниць за

розмірами (за чисельністю зайнятих, іншими ознаками), галузі,

регіони, відносини власності тощо

Трудові ресурси, капітал, сировинні ресурси тощо

Витрати, виробнича діяльність та результати виробництва, випуск

продукції

Доходи, які виникають в процесі господарювання (заробітна плата,

проценти, прибуток та ін.), податки, внески на соціальне

страхування, соціальні виплати, інші доходи

Проміжне споживання, капітальні вкладення, кінцеве споживання,

експорт

Заробітна плата та проценти за надання в користування факторів

виробництва, ціни на окремі матеріальні блага (товари), зведена

динаміка цін за групами товарів, групами за оплатою праці і т. ін.

(індекси цін та заробітної плати)

3. Інші

інформаційні

потреби

суспільства

3.1. Вимірювання

індивідуальної

якості життя

3.2. Вимірювання

загальної якості

життя

Сім’я, здоров’я, освіта, професія, квартира

Конкретні (об’єктивні) умови життя та (суб’єктивна) задоволеність

життям

Культура (відвідування шкіл, театрів, університетів, бібліотек,

тощо), вибори, злочинність, оточуюче середовище (якщо не згадано

в рубриці 2)

Респонденти

Органи статистики

(статистичного

управління)

Споживачі

статистичної

інформації

Рис.1.2. Користувачі статистичної інформації

Рис.1.3. Види статистичних показників

Користувачі статистичної

інформації

Державні структури

міністерства (в першу чергу ті, що

відповідають за економічну політику та

виконують спеціальні економічні задачі);

Національний банк;

органи соціального страхування, праці та

соціального забезпечення;

державні консультативні установи,

інститути та ради експертів;

офіційна статистика, яка є не лише

генератором, а й найважливішим

споживачем статистичних даних.

Недержавні структури

комерційні організації,

підприємства й асоціації, а

також суспільні установи та

організації;

наука, освіта та приватні особи;

інші.

Статистичні

показники

За способом обчислення:

первинні показники (одержують шляхом зведення та

групування і подають у формі абсолютних величин);

похідні – обчислюються на базі первинних показників і

виступають у формі середніх або відносних величин.

За ознакою часу:

інтервальні показники (характеризують явище за певний

проміжок часу);

моментні показники – характеризують явище на певний

момент часу (дату).

По відношенню до явища, яке характеризується парою

показників:

прямі показники – зростають із зміною

явища;

обернені показники – зменшуються із зміною

явища.

Залежно від виконуваного завдання:

обліково-оціночні (відображають рівень або

обсяг досліджуваного явища);

аналітичні показники – використовуються

для дослідження особливостей розвитку

явища, його поширення в просторі,

співвідношення між його частинами,

взаємозв’язку з іншими явищами.

Тема 2. Статистичне спостереження

Статистичне спостереження – це планомірне, науково організоване збирання

даних про масові явища і процеси суспільно-економічного життя. Статистичне

спостереження є першою стадією статистичного дослідження. Масове статистичне

спостереження представляє вихідний матеріал для статистичних узагальнень, для

одержання об’єктивних висновків про досліджуване явище. Одержання відомостей

шляхом дослідження достатньо великої кількості одиниць дає можливість

звільнитися від впливу випадкових причин та встановити характерні риси

досліджуваного явища.

Перед початком спостереження необхідно встановити його мету, об’єкт та

визначити одиницю спостереження. Під об’єктом статистичного спостереження

розуміють сукупність суспільних явищ і процесів, які досліджуються. Одиницею

спостереження - це первісний елемент об’єкта спостереження, який є носієм ознак,

що підлягають реєстрації.

План статистичного спостереження містить дві частини: програмно-

методологічну й організаційну. Програма статистичного спостереження – це перелік

тих питань, відповіді на які необхідно одержати в процесі спостереження. Відповіді

на запитання програми записують у статистичному формулярі. Інструкцією

називають сукупність роз’яснень і вказівок щодо програми статистичного

спостереження.

За різними ознаками виділяють наступні види статистичного спостереження.

За безперервністю обліку фактів у часі статистичне спостереження може

бути поточним, періодичним та одноразовим.

За способом обліку фактів статистичне спостереження поділяють на

безпосереднє, документальне та опитування. Розрізняють три способи опитування:

усне, самореєстрація та кореспондентський спосіб.

За повнотою охоплення одиниць досліджуваної сукупності розрізняють

суцільне та несуцільне спостереження. Несуцільне спостереження в свою чергу

поділяється на вибіркове спостереження, анкетне, спостереження основного масиву

та монографічне.

У процесі спостереження через неправильне встановлення фактів або

неправильну їх реєстрацію можуть виникнути помилки. Помилки спостереження

поділяють на помилки реєстрації та помилки репрезентативності (пов’язані з

несуцільним характером спостереження).

Рис.2.1. Види помилок спостереження

Помилки реєстрації можуть бути випадковими та систематичними. А останні

- навмисним та ненавмисними.

Для виявлення помилок використовують контроль, який може бути лічильним

та логічним.

Вивчення цієї теми рекомендується починати із з'ясування поняття

статистичного спостереження та його основних завдань, вивчення основних

організаційних форм, видів та способів статистичного спостереження, їх

специфічних особливостей та відмінностей. При цьому слід мати на увазі, що

виділення видів і способів статистичного спостереження проводиться за різними

ознаками, а на практиці це призводить до застосування різноманітних комбінацій

окремих видів статистичного спостереження.

Тема 3. Зведення та групування статистичних матеріалів

Зведення та групування є другим етапом статистичного дослідження. Якщо

від статистичного спостереження залежать повнота і якість зібраної інформації, то

від другого етапу залежить ефективність її використання для розв'язування завдань

даного дослідження.

Статистичне зведення - це перевірка, систематизація, обробка та підрахунок

первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис та закономірностей

явищ та процесів, що вивчаються.

Складовими елементами зведення є:

1) статистичне групування;

2) розробка системи показників, які характеризують групи та підгрупи;

Помилки збору

даних (реєстрації та

репрезентативності)

Помилки обробки

даних

Помилки

аналізу

Види помилок спостереження (за

походженням)

Види помилок (за

дією)

Випадкові

помилки

Систематичні

помилки

3) підрахунок групових та загальних підсумків;

4) викладення результатів підрахунків у статистичних таблицях.

Групуванням називається розподіл всієї сукупності досліджуваних суспільних

явищ на групи за будь-якою істотною ознакою. За завданнями, які вони виконують,

розрізняють такі види групувань:

1) типологічні (виконують завдання поділу сукупності на однорідні частини);

2) структурні (виконують завдання визначення структури сукупності);

3) аналітичні (виконують завдання виявлення взаємозв’язків та

закономірностей між окремими ознаками суспільних явищ).

Особливої уваги заслуговують принципи і правила побудови групувань (вибір

групувальних ознак, формування числа груп, визначення інтервалів групування).

Успіх групування в основному залежить від умілого вибору групувальної ознаки,

яка головним чином визначається завданнями даного дослідження а групування

можна проводити як за однією, так і за двома і більше ознаками, причому

групувальні ознаки можуть бути якісними (номінальними) або кількісними.

Інтервали в структурних і аналітичних групуваннях можуть бути рівні і нерівні, які,

в свою чергу, бувають зростаючими і спадаючими. Важливо знати умови

застосування різних видів інтервалів групування.

Величину рівних інтервалів визначають за формулою:

minmax





де h - величина інтервалу; х

mах

- максимальна величина ознаки; х

mіп

мінімальна величина ознаки;

m - кількість груп.

Орієнтовно кількість груп можна визначити за формулою, рекомендованою

американським статистиком Стержесом (Sturgess),

m = 1 + 3,322 lg n = 1+1,441 ln n,

де n - кількість одиниць сукупності.

Механічне використання наведеної формули для визначення кількості груп

може дати незадовільні результати. Її доцільно застосовувати лише тоді, коли

досліджувана сукупність досить велика і зміна ознаки, що вивчається, має порівняно

рівномірний характер.

Крім того, необхідно мати уявлення про вторинне і комбінаційне

групування, які відіграють значну роль у соціально-економічних дослідженнях.

На основі зведення та групування формуються статистичні ряди. Статистичні

ряди за змістом поділяють на ряди розподілу та ряди динаміки.

Рядами розподілу називають ряди, які характеризують розподіл одиниць

сукупності по групах за якою-небудь варіюючою ознакою. Основні характеристики

ряду розподілу – це варіанта, частота, частість, кумулятивна частота і частка.

Результати статистичного зведення та групування подаються у вигляді

статистичних таблиць. Викладення цифрових характеристик соціально-

економічних явищ у табличній формі створює найкращі умови для аналізу цих

явищ.

Статистичні таблиці складаються і оформлюються згідно із встановленими

правилами. Необхідно засвоїти основні елементи статистичної таблиці, особливо

добре з'ясувати, що таке підмет і присудок таблиці, в чому різниця між ними, бо

інакше неможливо зрозуміти суть і особливості різних видів статистичних таблиць

згідно з побудовою підмета і способу розробки присудка. Потрібно також знати всі

вимоги, що пред'являються до побудови та оформлення статистичних таблиць.

Методологію групувань розглянемо на прикладі.

Приклад 3.1. За наведеними в табл.1 даними згрупувати домогосподарства за

ознакою кількості членів домогосподарства та загального грошового доходу,

використовуючи комбінаційне та просте групування.

Таблиця 3.1

Дані пр о доходи домогосподарств за перше півріччя 2004 року

Порядковый номер

домогосподарства

Кількість членів

домогосподарства

Загальний грошовий

дохід, гр.од.

Середньодушовий

дохід, гр.од.

1 2 185 92,5

2 3 268 89,3

3 4 539 134,7

4 2 193 96,5

5 3 473 157,6

6 3 324 108,0

7 4 710 177,5

8 3 172 57,3

9 4 248 62,0

10 2 350 175,0

11 3 516 172,0

12 3 374 124,7

13 4 450 112,5

14 3 603 201,0

15 3 229 76,3

16 2 368 184,0

17 4 313 78,3

18 3 346 115,3

19 3 447 149,0

20 4 392 98,0

Таблиця 3.2

Групування (розподіл) домогосподарств за кількістю їх членів

(просте)

Чисельність членів

домогосподарства

Кількість

домогосподарств

2 4

3 10

4 6

Всього 20

Таблиця 3.3

Групування (розподіл) домогосподарств за загальним грошовим доходом за перше

півріччя 2004 року (просте)

Загальний грошовий

дохід, гр. од.

Кількість

домогосподарств

до 200 3

200-400 10

400-600 5

600 и более 2

Всього 20

Таблиця 3.4

Группировка домохозяйств по размеру среднего дохода на одно домохозяйство и на одного члена

домохозяйства

Чисельність

членів

домогосподарст

в, чол.

Кількість

домогосподарст

Сумарна

кількість

членів

домогосподарс

тв, чол..

Дохід за месяць, гр..од.

Загальний

грошовий

В середньому

На одне

домогосп.

На одного

члена домогосп.

2 4 8 1096 274,0 137,0

3 10 30 3752 375,2 125,1

4 6 24 2652 442,0 110,5

Всего 20 62 7500 375,0 121,0

Таблиця 3.5

Залежність есредньодушового доходу від кількості членів домогосподарства (аналітичне групування)

Чисельність членів

домогосподарства, чол.

Кількість

домогосподарств

Середньодушовий

дохід, гр.од.

Ефект впливу фактора

2 4 137,0

3 10 125,1 -11,9

4 6 110,5 -14,6

Всього 20 121,0

Приклад 3.2. Побудова типологічного групування

Таблиця 3.6

Розподіл підприємств Росії за формами власності (станом на 2000 рік)

Форма власності Загальна кількість

промислових підприємств, тис.

Частка підприємств групи

в загальній кількості, %

Державна 4,6 2,9

Муніципальна 2,4 1,5

Приватна 139,9 88,1

Суспільних організацій 0,6 0,4

Змішана 8,8 5,5

Іноземна та спільна 2,5 1,6

Разом 158,8 100,0

Приклад 3.3. Побудова структурного групування

Таблиця 3.7

Розподіл основних фондів України за віком (станом на 31.12.2003 р.)

структурне групування

Групи основних фондів за віком, років Частка, %

до 3 8,4

3-8 13,7

8-13 18,5

13-23 18,0

23-33 21,4

33 і більше 20,0

Разом 100,0

Середній вік, років 21,7

Тема 4. Статистичний аналіз рядів розподілу

Побудова рядів розподілу - перший крок в обробці статистичної інформації,

здобутої в результаті проведення статистичного спостереження. Водночас ці ряди є

основою подальшої та ґрунтовнішої розробки такої інформації, а також всебічного її

аналізу.

Ряди розподілу можна утворити або за кількісною, або за якісною ознакою.

Відповідно до цього розрізняють два види рядів розподілу – варіаційні й

атрибутивні.

Ряд розподілу одиниць сукупності за ознакою, що має кількісне вираження,

називається варіаційним. Він складається з двох елементів – варіантів і частот.

Варіантами називають числові значення розмірів кількісної ознаки, а числа,

що відповідають цим варіантам - частотами.

Середні величини

Однією з основних статистичних характеристик є середня величина. Перед

тим як приступити до її розрахунку, слід з'ясувати суть середньої величини як

узагальнюючої, абстрактної характеристики, що виражає типовий рівень варіюючої

ознаки однорідних суспільних явищ а основні умови її наукового застосування.

У статистиці застосовують різні види середніх величин, основними з яких є

середня арифметична, середня гармонічна, середня квадратична, середня

геометрична та дві їх форми - проста і зважена. Застосовуються також порядкові

(структурні) середні - мода і медіана. Тому найважливішим питанням при вивченні

та використанні середніх величин є правильний вибір виду та форми середньої

величини. Вибір форми середньої цілком залежить від способу подання вихідних

даних. Якщо останні для обчислення середньої виступають у вигляді первинних

незгрупованих даних, то для розрахунку середньої величини застосовується проста

форма; а якщо дані наведені у вигляді ряду розподілу або того чи іншого виду

групування, тобто дані згруповані, то використовується форма зваженої середньої.

При виборі виду середньої необхідно додержуватися таких умов:

1. При обчисленні середньої необхідно виходити з економічного змісту

осереднюваного показника. Кожний показник має свій, притаманний лише йому

зміст, тобто вихідне кількісне співвідношення відповідних абсолютних величин, яке

є вихідною базою для обчислення даного осереднюваного показника. Наприклад,

вихідна база розрахунку середньої заробітної плати одного робітника виражається

так:

Середня заробітна плата

одного робітника

фонд заробітної плати всіх

робітників

чисельність робітників

Тому при виборі виду середньої потрібно обов'язково написати словами

формулу розрахунку осереднюваного показника.

2. Середня лише тоді буде обчислена правильно, коли при заміні нею всіх

варіантів осереднюваного показника залишиться без зміни загальний обсяг

осереднюваного показника — так званий визначальний показник. У наведеному

прикладі визначальним показником є фонд заробітної плати всіх робітників, тобто

загальна сума заробітної плати всіх робітників.

3. Вибір виду середньої залежить від характеру взаємозв'язку індивідуальних

значень осереднюваної ознаки та їх визначальним показником. Якщо визначальний

показник являє собою суму індивідуальних значень осереднюваної ознаки,

застосовується середня арифметична; якщо він є сумою o6eрнених індивідуальних

значень осереднюваної ознаки - середня гармонічна, а якщо він утворюється як

добуток індивідуальних значень осереднюваної ознаки - середня геометрична.

Формули обчислення різних видів середніх за їх формами наведені в наступній

таблиці.

Вид середньої

Формула середньої

проста

зважена

Арифметична









Гармонічна









Геометрична

xxxxx ...

321



mmm

xxxxx ...





Квадратична







У цих формулах x - індивідуальні значення осереднюваної ознаки (варіанти); n

- кількість варіантів; f - частоти або ваги; m - показник ступеню, що характеризує

відрізок часу, протягом якого варіанта не змінює своєї величини.