68
вони не були стерті), які не мають до поточних дій ніякого відношення.
Наприклад, може спостерігатися така парадоксальна ситуація.
Відношення задане в другій нормальній формі, якщо воно є
відношенням у першій нормальній формі й кожна властивість, що не є
первинною властивістю щодо цього, повністю залежить від будь-якого
можливого ключа цього відношення.
Якщо всі можливі ключі відносини містять по одній властивості, то це
відношення задане в другій нормальній формі, тому що в цьому випадку
всі властивості, що не є первинними, повністю залежать від можливих
ключів. Якщо ключі складаються більш ніж з однієї властивості,
відношення, задане в першій нормальній формі, може не бути
відношенням у другій нормальній формі. Приведення відносин до другої
нормальної форми полягає в забезпеченні повної функціональної
залежності всіх властивостей від ключа за рахунок розбивки таблиці на
кроки, у яких всі наявні властивості будуть мати повну функціональну
залежність від ключа цієї таблиці. У процесі приведення моделі до другої
нормальної форми в основному виключаються аномалії дублювання
даних.
Відношення задане в третій нормальній формі, якщо воно задано в
другій нормальній формі й кожна властивість цього відношення, що не є
первинним, не транзитивно залежить від кожного можливого ключа цього
відношення.
Транзитивна залежність виявляє дублювання даних в одному
відношенні. Якщо А, У и С - три властивості одного відношення й С
залежить від В, а У від А, то говорять, що С транзитивно залежить від А.
Перетворення в третю нормальну форму відбувається за рахунок поділу
вихідного відношення на два [31].
Концептуальна модель переноситься потім у модель даних, сумісну з
обраною СУБД. Можливо, що відбиті в концептуальній моделі
взаємозв'язки між об'єктами виявляться згодом нереалізованими засобами
обраної СУБД. Це зажадає зміни концептуальної моделі. Версія
концептуальної моделі, що може бути забезпечена конкретною СУБД,
називається логічною моделлю.
Логічна модель відбиває логічні зв'язки між елементами даних поза
залежністю від їхнього змісту й середовища зберігання. Логічна модель
даних може бути реляційною, ієрархічною або мережною. Користувачам
виділяються підмножини цієї логічної моделі, що мають назву зовнішні
моделі, що відбивають їхні подання про предметну область. Зовнішня
модель відповідає поданням, які користувачі одержують на основі логічної
моделі, у той час як концептуальні вимоги відбивають подання, які
користувачі спочатку бажали мати і які лягли в основу розробки
концептуальної моделі. Логічна модель відображається у фізичну пам'ять,
таку, як диск, стрічка або який-небудь інший носій інформації.
Ієрархічна модель даних будується за принципом ієрархії типів
об'єктів, тобто один тип об'єкта є головним, а інші, що перебувають на