Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія 10 клас

Подождите немного. Документ загружается.

але фінансово залежних колишніх власників «дочірніх» компаній, а сам

термін «трест» поступився назвам «холдингова компанія» та «велика

корпорація». Розгалужена система «дочірніх» компаній, пов’язаних з

«материнською» фінансовими зв’язками, дозволяла підприємцям у той

час обходити антимонопольне законодавство.

На початку ХХ ст. у розвинутих європейських країнах набули поши-

рення концерни – об’єднання різногалузевих підприємств, підпорядкова-

них єдиному фінансовому центру. Так, провідну роль у військовій про-

мисловості Великої Британії відігравав концерн «Віккерс і Армстронг», а

в німецькій збройній промисловості панівні позиції належали концерну

гарматного короля Круппа.

Активну роль в утворенні великих акціонерних компаній і розвитку

зв’язків між ними відігравали банки, що самі перетворювалися на могутні

корпорації. Вони не лише заохочували пільговими кредитами утворення

великих корпорацій, але й виступали центральними конторами концернів

і холдингів.

Розвиток міжкорпораційних зв’язків банків, промислових, транспорт-

них, страхових компаній зумовив появу на початку ХХ ст. у США фі-

нансово-промислових груп. До найбільших із них належали банкірський

«Дім Дж. Моргана» і група Рокфеллера, які контролювали 56 % акціонер-

ного капіталу країни і зосередили у своїх руках керівні посади у 112 «ве-

ликих корпораціях». Група Дж. Рокфеллера сформувалася на базі нафто-

вої компанії, прибутки від якої через спеціально створений банк вклада-

лись у десятки гірничодобувних, газових і електротехнічних підприємств.

Натомість «Дім Дж. Моргана» склався навколо банків, що фінансували

промисловість через систему холдингових компаній. На початку ХХ ст.

група Моргана контролювала «Американську сталеву корпорацію»,

«Дженерал Електрик», «Міжнародну телефонну і телеграфну компанію».

Поглиблення міжкорпораційних зв’язків, монополізація ринку і утво-

рення фінансово-промислових груп стали найприкметнішими ознаками

економіки індустріального суспільства на початку ХХ ст. Такою ж харак-

терною його рисою було розширення і урізноманітнення господарських

«Капітани бізнесу» – Дж. Морган (посередині) і Дж. Рокфеллер

зв’язків між країнами світу, поступовий розвиток економічної інтеграції

і утворення системи світового господарства. Переважного значення на-

буває не подальший розвиток торгівлі, а зовнішнє інвестування. Вивіз

капіталу із розвинутих країн починає здійснюватись у фінансовій і ви-

робничій формах. Об’єктами капіталовкладень ставали не лише колонії і

економічно відсталі країни, але й розвинуті держави (такі як США, де

існував сприятливий режим для іноземних інвестицій).

В останній третині ХІХ ст. щорічні зовнішні інвестиції Англії збіль-

шилися у 5 разів. У 1913 р. їх загальна вартість становила 4 млрд ф. ст.,

а щорічні прибутки від закордонних капіталовкладень (90–100 млн

ф. ст.) вп’ятеро перевищували доходи від зовнішньої торгівлі. На відмі-

ну від Англії, що розміщувала вільні кошти у своїх колоніях, зовнішні

інвестиції Франції спрямовувались переважно в Європу. Причому, як

правило, у формі державних позик. У 1900–1909 рр. щорічний вивіз

французького капіталу досяг 1,4 млрд франків, збільшившись порівняно

з попереднім десятиліттям удвічі.

Вивіз капіталу у виробничій формі, що здійснювався провідними

західноєвропейськими компаніями, зумовив їх перетворення на транс-

національні корпорації (ТНК). Типовими ТНК на початку ХХ ст. були

відомі німецькі концерни АЕГ, «Сіменс-Шуккерт», «Сіменс-Гальске» та

англійський «Вестінгауз», яким, зокрема, як дочірній філії, належали

майже всі електротехнічні підприємства Росії.

Зростаючі обсяги зовнішніх інвестицій і міжнародна торгівля зміцню-

вали економічні зв’язки між країнами та цілими регіонами, сприяли

формуванню світового господарства. Одночасно найбільші промислові

об’єднання виявили прагнення до монополізації світового ринку. Свід-

ченням цього стала знаменита угода, укладена у 1907 р. американською

компанією «Дженерал Електрик» і німецькою АЕГ, про поділ світового

ринку електротехнічного устаткування.

На початок ХХ ст. одночасно з економічним завершується і терито-

ріальний поділ світу між розвинутими державами Європи і США, оста-

точно економічно і політично оформлюються колоніальні імперії. Для

становлення сучасної промисловості і сільського господарства, однак, це

мало важливе значення, оскільки сприяло спеціалізації країн і регіонів

у виробництві конкретних товарів і послуг.

Економічний розвиток впливав на еволюцію соціальної структури

більшості країн світу. Посилилася міграція населення працездатного

віку. Збільшувалась кількість найманих робітників, зайнятих як у

промисловому виробництві, так і в сільському господарстві. Відтік із

аграрної місцевості у міста великої кількості колишніх селян сприяв

зростанню чисельності робітничого класу. Внаслідок впровадження со-

ціального законодавства у провідних державах світу, усвідомленого

піклування підприємців про збереження кадрових працівників посту-

пово підвищується рівень життя кваліфікованих робітників, зростає

ступінь їх соціальної забезпеченості. Проте у молодих капіталістичних

країнах, зокрема Росії, де ринок праці лише був відчутний і формувався

надлишок робочих рук, більшість найманих робітників були абсолютно

соціально незахищеними і зберігали всі ознаки класичного пролетаріату.

Посилюється значущість середніх верств, до яких входили службовці,

інтелігенція, професійні військові. Одночасно скорочується частка спад-

кової аристократії, хоча вона і продовжувала зберігати важливі позиції

в системі врядування і державної бюрократії (чиновники і службовці

державного апарату). Посилення диференціації (різниці) економічного і

соціального становища людей впливало на політичні умови життя та ідео-

логічні настрої у суспільстві.

1. Назвіть нові явища в економічному житті розвинутих держав Європи і

США. Поміркуйте, які чинники зумовили їх виникнення.

2. Подумайте, які обставини сприяли розвитку міжкорпораційних зв’язків

між великими промисловими і фінансовими компаніями, встановленню

ними монопольного контролю над цілими галузями виробництва товарів

і послуг.

3. Поясніть значення термінів: «картель», «синдикат», «трест», «холдингова

компанія», «концерн», «фінансово-промислова група».

4. Спробуйте відповісти на питання, чому вивезення вільних коштів за межі

країни в провідних державах світу стало переважати обсяги зовнішньої

торгівлі.

5. Яким чином нові явища в економіці вплинули на зміни в соціальній

струк турі суспільства? Які соціальні групи втрачали свій вплив у нових

економічних умовах, а які здобували?

Російська вчений-методист Л. Алексашкіна

про розвиток компанії Г. Форда

[1896 р.] Г. Форд випробував свій перший автомобіль,

виготовлений у майстерні, який, за його визнанням, «нагадував селянський ві-

зок». 1903 р. вже було засноване «Товарист во автомобілів Форда», а 1906 р.

побудоване перше триповерхове заводське приміщення.

До початку Першої світової війни підприєм ства Форда перетворилися на

своєрідну імперію з філіями в Англії, Австралії та інших краї нах, де вироблялося

248 тис. автомобілів на рік.

З розповіді робітника автомобільного заводу Г. Форда

Це найнудніша робота у світі... У ній немає ніяких змін, вона нас виснажує.

Вона викликає в нас сильну стомленість. Вона уповільнює наші думки. Тут не

потрібно думати... Ви просто робите це й робите. Ви це витримуєте заради

грошей. Ось за що нам платять – за те, щоб ми терпіли нудність цього... Форд

бачить вас скоріше як механізм, ніж людину.

Прочитайте обидва документи. Які позитивні, і які негативні наслідки мало

впровадження поточного виробництва і конвейєрного збирання?

Еволюція політичної системи

та ідеології суспільства

Поміркуйте, чому характерною рисою політики урядів

і держав на початку ХХ ст. стає реформізм. До яких

наслідків привело б збереження застарілих принципів

внут рішньої політики?

§2

Демократизація форм правління. На початок ХХ ст. більшість роз-

винутих країн світу, за винятком Російської імперії, вже були консти-

туційними монархіями. Республіканська форма правління серед вели-

ких держав ствердилася лише у Франції і США. Старі, напівфеодальні

інститути політичної влади поступово втрачали авторитет, оскільки не

відповідали новим умовам економічного і соціального розвитку капіта-

лістичних (вільно ринкових) країн і народів. У країнах з монархічною

формою правління велася боротьба за обмеження прав монарха, органів

представництва вищого дворянства (палати лордів, перів тощо), скасу-

вання цензових обмежень на виборах і більш широку участь нижчих і

середніх верств у представницьких органах влади – парламентах.

У державах з республіканським ладом основна боротьба велася за

пропорційне представництво нових соціальних верств у парламентах та

розширення місцевого самоврядування. І у першому, і у другому випадках

мова йшла про розширення ролі виборних органів влади у політичному

житті. Ці обставини сприяли активізації процесу становлення політичних

партій – організаційно оформлених об’єднань громадян, що виступали за

здійснення певних політичних програм. У провідних державах світу по-

ступово формувалась партійно-політична система державної влади.

Характерною рисою політики урядів і держав на початку ХХ ст. стає

реформізм – орієнтація на проведення соціально-політичних і еконо-

мічних реформ, здатних вирішити найбільш важливі проблеми внутріш-

нього життя суспільства. Особливе значення надавалось розширенню

прав і повноважень виборних органів влади (парламентів, муніципаліте-

тів), більш широкій участі у політичному житті тих соціальних верств,

які раніше позбавлялись можливості обиратися до представницьких

структур (різночинна інтелігенція і наймані робітники). Реформи, що

проводились у розвинутих державах Європи і США, торкнулися системи

соціального забезпечення, трудових відносин, освіти і охорони здоров’я

й навіть навколишнього середовища.

Тогочасна карикатура: ірландець і німець крадуть ящик для голосування

Що, на вашу думку, має означати ця карикатура? Свою точку зору обґрунтуйте.

Поступово відбувається професіоналізація політичної діяльності, пе-

ретворення роботи депутата парламенту, члена муніципалітету у постій-

ну оплачувану професію.

Завершується формування основних ідеологічних напрямків суспіль-

ного розвитку, підґрунтя яких закладалося у ХІХ ст. Головними серед

них (не дивлячись на специфічні умови у тих чи інших країнах) стали ідеї

лібералізму, консерватизму і різноманітних форм соціал-демократизму.

Представники лібералізму виступали за обмеження регулюючої ролі дер-

жави в економіці та ролі дворянських установ, розширення демократич-

них прав і свобод людини і більш широку участь населення у вирішенні

важливих соціально-політичних і економічних питань життя країн.

Консерватори були прибічниками сильних позицій держави у політиці

та економіці, виступали за збереження тією чи іншою мірою станових ін-

ститутів, обмеження участі нижчих верств населення в діяльності пред-

ставницьких установ.

Соціально-демократична течія відрізнялася неоднорідністю. Про-

грами радикально налаштованих соціалістичних і соціал-демократич-

них партій, як і раніше, базувалися переважно на марксистських ідеях.

Проте одночасно широкого поширення на початку ХХ ст. набувають й

реформістські погляди, дедалі популярнішою стає ідея ревізії (перегля-

ду) теорії К. Маркса. Реформісти заперечували доцільність революцій-

ної боротьби робітничого класу, обґрунтовували необхідність участі со-

ціалістів у роботі буржуазних парламентів і урядів з метою захисту сво-

їх виборців, перетворення соціал-демократичних партій на легальні,

реформістські організації. Ідеї революційного соціалізму залишалися

популярними лише у порівняно відсталій Росії. В розвинутих країнах

Європи соціал-демократичними партіями на початок століття керували

реформісти.

1. Охарактеризуйте основні зміни у політичному житті країн. Якими чин-

никами вони були викликані?

2. Поміркуйте, чому старі форми правління не влаштовували суспільство

європейських країн.

3. Чому, на вашу думку, характерною рисою політики урядів і держав на

початку ХХ ст. стає реформізм?

4. Подумайте, до яких наслідків привела б штучна консервація застарілих

політичних режимів, основи яких склалися ще у добу Середньовіччя.

5. Згадайте з історії попереднього періоду, коли і хто з німецьких соціал-

демократів першим підняв питання про застарілість революційної теорії

Маркса і доцільність її заміни реформізмом.

6. Охарактеризуйте основні ідеологічні напрямки суспільного розвитку на

початку ХХ ст. Заповніть таблицю:

Напрямки в ідеології Мета Очікувані результати

Із виступу сенатора Р. Лафоллета

на виборчому мітингу в Філадельфії, США

У кожній більш чи менш важливій галузі ви робництва

панують концерни, вони контролю ють ринок сировини та готівки, вони в ши-

роких масштабах диктують ціни на все, що продається й купується: на ялови-

чину, цукор, вовну, вугіл ля, нафту, мідь, цинк, сталь та залізо, на сільсь ко-

господарський інвентар, на гас, електрику, продукти харчування. Всюди

панують моно полії. І ось природний результат: продукція стала гірша, а ціни

вищі... збереження панування монополій означає кінець демократії.

Як політик-реформіст, один із засновників прогресистського руху в

США, охарактеризував наслідки панування монополій в економічному

житті країни?

Зарплата, робочий час і вартість життя у країнах Європи

та США на початку XX ст.

Країни

Оплата праці Стаття бюджету

Робочий час

(тиждень)

Щотижнева

плата

Квартплата і вартість

продовольства

Англія 100 100 100

Німеччина 111 83 119

Франція 117 75 114

США 96 230 152

Росія 129 41 184

Порівняйте рівень життя трудящих у провідних країнах світу на початку ХХ ст.

Памфлет англійських ліберал-юніоністів на політичні погляди

соціалістів (1908 р.)

Соціалізм означає кінець свободі – соціалісти зроблять з кожної людини ма-

ріонетку і раба соціалістичного божества – держави. Всі люди стануть інстру-

ментами для використання в державних цілях, час, умови і місце роботи визна-

чатимуться державою, а її результати віднімуть у них для задоволення потреб

держави.

Соціалізм відніме у кожної людини його будинок і його речі. При соціалізмі

жодна людина не повинна володіти нічим, все повинно належати державі. Всі

заощадження, нагромаджені за роки наполегливої праці, будуть відібрані і до-

дані до загальних фондів.

Соціалізм зруйнує сімейне життя, і всі ці милі дрібниці, які надають будинку

англійця неповторну чарівність і роблять його зразком для всього світу, будуть

відібрані.

Які недоліки у політичних прагненнях соціалістів визначало консервативне

угруповання англійських лібералів? Чи мала їх критика рацію?

називати зміни в повсякденному житті

населення провідних країн світу, показу-

вати на карті території, на яких відбу-

вався економічний, технічний та інтелек-

туальний прогрес;

характеризувати і порівнювати спільні

і відмінні риси державного устрою та по-

літичного життя розвинутих країн, панів-

ні політичні та суспільні рухи, діяльність

основних політичних партій провідних

країн світу;

правильно застосовувати та пояснюва-

ти на прикладах поняття «технічний

та інтелектуальний прогрес», «державне

регулювання соціально-економічних про-

цесів»;

визначати та обґрунтовувати основ ні

тенденції політичного, соціально-еконо-

мічного розвитку провідних країн сві-

ту (США, Великої Британії, Німеччини,

Франції, Росії, Австро-Угорщини, Італії)

на початку ХХ ст.;

формулювати висновки про передумови

та причини змін у політичному житті про-

відних країн світу, розгортання, активіза-

цію суспільно-політичних рухів.

Після

вивчення

матеріалу

теми учень

зможе:

Промислово розвинуті

країни світу

на початку ХХ століття

Сполучені Штати

Америки

Пригадайте, які наслідки для економічного і соціально-

політичного розвитку США мала перемога Півночі у

громадянській війні 1861–1865 рр. У чому полягала суть

«доктрини Монро»?

Піднесення економіки США. Технічний прогрес у промисловості й

сільському господарстві. Досягнення світової першості. Кінець XIX –

початок XX ст. характеризувалися небувалим зростанням американської

економіки. У 1871–1913 рр. національний доход США збільшився в 5 ра-

зів, а національне багатство країни – у 7. Особливо швидкими темпами

зростало промислове виробництво: за цей період воно збільшилося в 9 ра-

зів. У 1913 р. США виробляли понад третину світової промислової про-

дукції, залишивши далеко позаду інші індустріальні країни.

Перемога промислової Півночі у громадянській війні, ліквідація ра-

бовласницьких латифундій і прийнятий 1862 р. гомстед-акт відкрили

шлях для ринкового освоєння південних штатів і земель Заходу. У США

було створено такі сприятливі умови для підприємництва, яких не знала

жодна західноєвропейська країна.

Важливу роль в індустріалізації відіграв потік іммігрантів. За останні

30 років XIX ст. до США прибуло 14 млн переселенців, в основному з

Італії, Ірландії та східноєвропейських країн. Здебільшого це були сміли-

ві, енергійні, заповзятливі люди, серед яких було чимало кваліфікова-

них фахівців. Нестачу робочої сили підприємці прагнули компенсувати

раціо налізацією виробництва і не шкодували коштів на наукові дослі-

дження. За кількістю винаходів, розробкою нових видів техніки і тех-

нологій США посідали перше місце у світі. Заводи і фабрики країни

оснащувалися найсучаснішим устаткуванням.

Економічне зростання забезпечувалося також сприятливою економіч-

ною політикою держави. Промисловість США була добре захищена від

конкуренції імпортних товарів високими митами. Протекціонізм поєд-

нався із залученням іноземних інвестицій, і на початку XX ст. вони

склали в США 3,4 млрд доларів. Для американської економіки була

§3

вигідна і та обставина, що країна знаходилася на значній віддалі від

своїх європейських конкурентів, по сусідству зі слаборозвиненими лати-

ноамериканськими країнами.

Наприкінці XIX – на початку XX ст. США перетворилися на потужну

індустріально-аграрну державу. В економіці країни відбулися глибокі

структурні зміни, з’явилися нові галузі промисловості: нафтовидобувна і

нафтопереробна, хімічна, автомобільна, електроенергетика. У 1882 р.

знаменитий винахідник Т. Едісон побудував першу теплову електростан-

цію, а до початку ХХ ст. у США було вже близько 3 тис. електростанцій.

У країні почалася електрифікація промисловості, транспорту і побуту.

Індустріалізація Сполучених Штатів поєднувалася не тільки з тех-

нічним прогресом у промисловості, але і з удосконалюванням організації

виробництва і праці. Галузі легкої промисловості вперше у світі перехо-

дять до масового випуску стандартизованого взуття, одягу, продуктів

харчування, ліків. На великих заводах упроваджувалися потокові мето-

ди виробництва з конвейєрним складанням вузлів, агрегатів і готової

продукції; удосконалювалася організація праці. Завдяки цим нововве-

денням компанія Г. Форда, що стала символом масового виробництва в

Америці, зуміла знизити вартість автомобіля з 950 до 290 доларів і зро-

бити його доступним масовому покупцеві. Форд був одним з перших під-

приємців, які усвідомили, що робітник може приносити прибуток і в

якості споживача товарів. У 1913 р. його компанія випустила 250 тис.

автомобілів, що становило половину продукції всього автомобілебуду-

вання США. Зростання автотранспорту викликало посилене будівництво

шосе, розвивалися також інші шляхи сполучення.

Особливо швидко здійснювалось залізничне будівництво, що заохо-

чувалося федеральними кредитами і наданням землі у користування

залізничних компаній. На 1900 р. залізниці з’єднали всі штати, а чотири

магістралі – тихоокеанське й атлантичне узбережжя. Загальна довжина

залізниць досягла 190 тис. миль, що становило половину світової заліз-

ничної мережі. Швидко розвивалися засоби зв’язку – телефон і теле-

граф. У Нью-Йорку і Бостоні відкрилися перші лінії метро.

Перша теплова електростанція та Г. Форд на своєму першому автомобілі

Період бурхливого розвитку переживало й сільське господарство.

Праця вільних фермерів на вільній землі приносила свої результати.

США перетворилися на провідного виробника та експортера харчових

продуктів. Цьому багато в чому сприяло застосування нових сільськогос-

подарських машин і штучних добрив. До 1914 р. у сільському господарстві

країни нараховувалося 17 тис. парових тракторів і 15 тис. вантажівок.

Розвиток ринкової економіки США відбувався в умовах нещадної кон-

курентної боротьби, що загострювалася в роки криз. Великі корпорації

(акціонерні товариства) поглинали розорених конкурентів, створювали

міжкорпоративні об’єднання – трести, встановлюючи монопольний

контроль над цілими галузями промисловості й транспорту.

Серед могутніх монополістів особливо виділялися нафтовий трест

Дж. Рокфеллера, сталева компанія Карнегі, мідна Гугенгейма, електро-

технічна фірма «Дженерал Електрик», залізничні «імперії» Вандербіль-

та і Гантінгтона. Якщо в 1861–1890 рр. у США було створено 24 трести, то

тільки у 1899–1902 рр. з’явилося 82 нові великі компанії із загальним

капіталом 3,2 млрд доларів.

Концентрація охопила й банківську справу. Банки Рокфеллера,

Моргана, Меллона та інші фінансували найбільші комерційні проекти

в країні. Так, у 1901 р. один з найвпливовіших фінансистів США

Дж. Морган, придбавши в Е. Карнегі за 490 млн доларів належні тому

акції металургійних підприємств, створив могутню «Сталеву корпора-

цію», яка контролювала 44 % національної виплавки чавуну і 66 % ста-

лі. У 1904 р. у США нараховувалося 445 великих промислових і банків-

ських корпорацій (які складалися з десятків компаній) із загальним

капіталом 20,4 млрд доларів.

Розвиток зв’язків банків і промислових компаній обумовив появу на

початку XX ст. у США перших фінансово-промислових груп. Найбільші

з них – банкірський «Дім Дж. Моргана», групи Рокфеллера, Пенсіль-

ванська, Доджа, Вандербільта і Гарімана – контролювали більшу части-

ну видобувної і оброблювальної промисловості країни. Домінуючи в аме-

риканському бізнесі, вони, так чи інакше, впливали на добробут мільйо-

нів людей.

Політична система країни. Еволюція двопартійної системи.

Сполучені Штати Америки було утворено у 1776 р. при об’єднанні три-

надцяти британських колоній, що проголосили свою незалежність. Вій-

на за незалежність тривала до 1783 р. і завершилася перемогою коло-

ністів. У 1787 р. була прийнята конституція США, а у 1791 р. – перший

цикл поправок до неї (Білль про права), який гарантував американцям

основні громадянські права і свободи та істотно обмежив повноваження

федерального уряду щодо штатів.

Згідно конституції США становлять собою президентсько-парла мен т-

ську республіку. Законодавчі повноваження належать двопалатному

конгресу, що складається з палати представників та сенату, який фор-

мується на ґрунті рівного представництва штатів як суб’єктів амери-

канської федерації. Президент країни, що обирається на чотири роки, є

головою держави і, водночас, керівником федеральної адміністрації

(уряду). Великі повноваження належать Верховному суду країни, який

одночасно виконує функції конституційного суду.