Мета роботи: ознайомитись з роботою системи двопозиційного
регулювання і вивчити вплив різних факторів на характер процесу регулювання.
Необхідна підготовка: знання принципів дії системи двопозиційного
регулювання, а також властивостей регулювання (запізнення,
самовирівнювання, тощо).
Основні відомості.
Двопозиційним автоматичним регулюванням називається таке
регулювання, при якому регулюючий орган має тільки два положення: повного
відкриття і повного, або часткового закриття, а притік енергії або речовини до
об’єкту регулювання – тільки два значення: максимальне і мінімальне.
Двопозиційні регулятори використовуються для регулювання різних
технологічних параметрів (температура, тиск, рівень, величина pH, вологість,
тощо).
Як двопозиційні регулятори найбільш широко використовують
вимірювальні прилади або давачі з дискретним виходом. В порівнянні з іншими
видами регулювання, двопозиційне має деякі переваги – простоту конструкції,
налагоджування, тощо.
Двопозиційне регулювання широко використовується для об’єктів, коли
допускається коливний процес, а також при багатоканальному регулюванні,
коли один пристрій, або керуюча ЕОМ, по черзі впливає на відповідні
регулюючі органи.
Приклади систем двопозиційного регулювання різних параметрів
технологічного процесу наведені в [1, 2].
В реальних умовах процес двопозиційного регулювання залежить від двох
факторів:
- діапазону нечутливості регулятора
- часу запізнення
розглянемо хід процесу двопозиційного регулювання температури
одноємнісного об’єкта при дуже малому самовирівнюванні, наявності діапазону
нечутливості (2t
o
) і часу запізнення (рис. 1).
На верхньому графіку вісь абсцис суміщена з лінією заданого значення
температури. На нижньому – показано зміну притоку тепла Q
пр
в часі при
постійному його відтіканні Q
вт
. Побудова виконана з моменту часу
о
, коли
графік зміни регульованої температури від заданого значення пересікає нижню
межу діапазону нечутливості. Графік відхилення температури чутливого
елемента t
ч.е.
від заданого значення зсунутий на величину запізнення .
Включення притоку Q
пр
відбувається в моменти часу
1
,
3
і т.д., що
відповідають пересіканню графіком t
ч.е.
верхньої межі діапазону нечутливості.
Для даного випадку явищем самовирівнювання (залежністю тепловтрат від
температури) нехтуємо, оскільки в межах малих коливань температури графік
зміни температури можна вважати таким, що складається з відрізків прямих. Це
значно спрощує побудову.
Параметри процесу регулювання (рис. 1) можна визначити з рівняння
об’єкта: