Курсовой проект - Системний аналіз процесу пошиття одягу

Подождите немного. Документ загружается.

Система управління інформаційними потоками

Повнота

виконання

функцій

Надійність

Цілісність та

безпека

інформаційної

бази

Зручність в

користуванні та

простота

освоєння

ручний

документообмін

між працівниками

використання

офісного ПЗ

розробка

власного

програмного

комплексу

Рисунок 2.1 – Декомпозиція проблеми

Провівши аналіз альтернативних рішень доходимо висновку що

оптимальним вибором буде розробка власного програмного комплексу

контролю та управління інформаційних потоків технологічного процесу

пошиття одягу.

3. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ

Створення власного програмного комплексу включатиме виключно

необхідні функції для роботи з даними та зберігатиме в правильному порядку

всю необхідну для документообміну інформацію, що необхідна для роботи

підприємства. Слід детально дослідити інформаційні потоки, що

відбуватимуться на підприємстві на основі діаграм потоків даних та провести

вартісний аналіз комп’ютерно-інформаційної системи.

Діаграма потоків даних (англ. Data Flow Diagram) — графічне

представлення «потоків» даних в інформаційній системі. Діаграма потоків

даних також може використовуватись для представлення обробки даних

(структурна розробка). Вважається звичайним, для розробника, з початку

креслити ДПД рівня контексту, завдяки чому буде показано взаємодію системи

із зовнішніми модулями. Ця ДПД рівня контексту, потім розширюється, для

того, щоб показати розроблювану систему детальніше. Діаграми потоків даних

містять чотири типи графічних елементів: процеси, що представляють собою

трансформацію даних в рамках системи, що описується, репозиторії (сховище

даних), зовнішні по відношенню до системи сутності та потоки даних між

елементами трьох попередніх типів.

Ввід та редагування продукції на складі сировини проводиться

користувачем і в цьому процесі відбуваються наступні інформаційні потоки

(Рис. 3.1). Користувач вводить інформацію про нову продукцію, в результаті

чого формується запит який заносить дані в банк даних. При редагуванні даних,

інформаційна база виводить наявні одиниці продукції і по вибору користувача

дозволяє змінювати дані про вибраний ним продукт, перевіряє правильність

введених даних та заміняє вибрані дані на нові.

Користувач

Додавання

Ввід даних

продукці

Інформаційна база

Формування

даних для

занесення

Редагування

Вибір необхідної

продукції

Ввід нових

даних

Формування

Та перевірка

даних

Запит наявної

продукції

Рисунок 3.1 – Діаграма потоків даних операцій на продукцією

Обмін інформацією між відділами супроводжується зміною про кількість

одиниць товару в банку даних в залежності між відділами. Кожен відділ веде

свою власну інформаційну базу та оперує виключно тими даними, які їй

належать. Зміна даних проходить тільки після підтвердження іншим відділом

про прихід чи передачу товару. Інформаційні бази відділів входять до

загального банку даних підприємства.

Передача

даних

Дані про

передану

продукцію

прийом та

перевірка

даних

Формування

відповіді

Відповідь

Формування

даних для

занесення в ІБ

дані

Зміна даних

Інформаційна

база

підприємства

Рисунок 3.2 – діаграма потоків даних верхнього рівня передачі даних між

відділами

При передачі відділом А в відділ Б інформації про товар З інформаційної

бази відділу а зчитуються дані про товар що передається та формується

відповідний запит. Відділ Б приймає дані та опрацьовує їх. Якщо дані

правильні, відсилає відповідь відділу А та заносить нові дані в свою

інформаційну базу. В свою чергу, отримавши відповідь, відділ А робить зміни в

своїй інформаційній базі.

Вартісний аналіз.

Сумарні витрати на розробку програмного забезпечення складаються

із витрат на програмування і витрат на експлуатацію персонального

комп’ютера, на якому проводиться програмування.

Сумарні витрати на розробку програмного забезпечення

визначаються за формулою:

    

 

,111

















etBtS

ícäii



(3.0)

де



— норматив рентабельності, що враховує прибуток установи, яка

розробляє дану програму, долі одиниці;

— час, що витрачається на розробку даної програми працівником і-

ої кваліфікації, людино-місяців;

— основна заробітна плата розробника і-ої кваліфікації, грн/міс.;



— коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату

розробникам програми, в долях від основної заробітної плати;



— коефіцієнт, що враховує нарахування органам соціального

захисту на заробітну плату, в долях від основної та додаткової заробітної

плати;



— коефіцієнт, що враховує накладні витрати установи, в якій

розробляється ця програма, в долях до основної заробітної плати

розробника;

— машинний час ЕОМ, необхідний для відлагоджування даної

програми, машино-годин;

— експлуатаційні витрати, що припадають на 1 годину машинного

часу.

Експлуатаційні витрати, що припадають на 1 годину машинного часу

можуть бути визначені за витратами електроенергії:

CPe 

(3.0)

де Р - споживана потужність ЕОМ, Вт;

С – вартість 1 кВт/год електроенергії.

Значення коефіцієнтів, як правило, рівні:

12,0



;

35,0



;

6,0



;

14,0



Вартість розробленої програми обчислюється наступним чином:

z 

(3.0)

де z – вартість, за якою продається програма, грн.;

п – кількість установ, що придбають дану програму.

Для початку потрібно визначити експлуатаційні витрати які

дорівнюють витратам електроенергії:

0,039622,018,0  CPe

Після цього враховуючи експлуатаційні витрати визначаються сумарні

витрати на розробку програмного забезпечення:

    

46,41370,03966,06,035,0112,01600414,01 S

Виходячи з сумарних витрат та кількості установ, які придбають

програмний продукт обчислюється вартість розробленої програми:

51379,1

46,4137



Додаткові капітальні вкладення K пов'язані з впровадженням

розробленої системи визначаються за формулою:

ЕОМ



(3.0)

де

ЕОМ

– капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи;

– машинний час ЕОМ необхідний користувачу для тих задач, які

він розв'язує за допомогою розробленої програми машино-год/рік;

– корисний річний фонд роботи цієї ЕОМ (без врахування простоїв

у ремонті);

z – ціна нової програми, грн.

Капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи визначаються

за формулою:

 



i і

ікіoЕОМ

СCK ,

(3.0)

де

іo

– вартість обладнання, грн;

ік

– вартість комунікацій, грн.

Корисний річний фонд роботи ЕОМ визначається за формулою:

,)1(

2 p

tkДТ 

(3.0)

де Д – дійсний річний фонд часу, дні;

k – коефіцієнт, що враховує профілактичні роботи та плановий ремонт

(

1,0k

);

– тривалість робочої зміни, год.

Машинний час ЕОМ необхідний користувачу для вирішення задачі з

допомогою ЕОМ обчислюється за формулою:

,)1(

1 з

tkДТ 

(3.0)

де

– час, який витрачає користувач на вирішення задачі на ЕОМ,

год.

Для початку потрібно визначити капітальні вкладення в ЕОМ та інші

складові системи:

27502502500 

ЕОМ

Потім визначається річний фонд роботи ЕОМ:

2620,88)1,01(364

Т

Після цього потрібно розрахувати машинний час ЕОМ, необхідний

користувачу для вирішення задачі з допомогою ЕОМ:

665,22)1,01(364

Т

Знаючи значення Т1 і T2 можна визначити капітальні вкладення K,

пов’язані з впровадженням розробленої системи:

2077,1451379,1

8,2620

2,665

2750 K

Економія витрат пов'язаних з експлуатацією програми

1/2e

E

визначається за формулою:

),()1()1(

³äc

eTBE 





(3.0)

де

- основна заробітна плата і-того робітника, який розв'язував цю

задачу вручну, грн/рік;

- термін служби програми, роки.

40,2213)

51379,1

0,03962,665(2300)12,01()35,01( E

Термін окупності додаткових капітальних вкладень визначається за

формулою:





(3.0)

Грошовий річний ефект, який отримує користувач при застосуванні

системи визначається за формулою:

,KEW 



(3.0)

де







Термін окупності додаткових капітальних вкладень:

95,0

40,2213

14,3077





Грошовий річний ефект, який отримує користувач при застосуванні

системи:

05,1

95,0





1040,402077,1405,140,2213 W

У Таблиця 3 .1 перелічено зведені економічні показники

розробленого програмного забезпечення.

Таблиця 3.1 – Зведені економічні показники розробки

Показник Розмірніст

Значення

Витрати на розробку програмного

забезпечення

грн. 1379,15

Капітальні вкладення грн. 2077,14

Економія експлуатаційних витрат грн/рік 3221,40

Термін окупності міс 0,95

Річний грошовий економічний ефект грн./рік 1040,40

4. ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОГО РІШЕННЯ

Для початку потрібно створити інформаційну базу. Як систему

управління баз даних вибираємо Microsoft Access 2002. Вона дозволяє просто і

швидко створювати навіть складні реляційні бази даних та будувати схеми

зв’язків. Опишемо створенні таблиці.

Таблиця COLORS призначена для зберігання кольорів матеріалів.

MATERIAL – таблиця в якій зберігаються дані про наявні матеріали.

В таблиці БД OD зберігаються назви одиниць готової продукції.

В таблиці OSOB – містяться дані відповідальних осіб.

В таблиці OV зберігаються дані назв одиниць вимірювання.

В таблиці POSTACH зберігаються дані про постачальників товарів.

В таблиці PRUXID зберігаються дані приходу товарів.

В таблиці PRUXID_ZVIT зберігаються дані для формування звітності про

прихід.

В таблиці SQ зберігаються дані руху матеріалів із складу у відділи.

В таблиці TKANS зберігаються дані про види тканин.

В таблиці TO_CEX зберігаються дані руху матеріалів в швейний цех.