Курсовая работа - Фонди охорони праці, їх формування; Безпека праці під час гальванічної обробки; Засоби індивідуального захисту в хімічній промисловості; Безпека будівельно

Подождите немного. Документ загружается.

Оператори, які наносять штукатурний розчин за допомогою сопла, повинні

бути забезпечені захисними окулярами.

Робочі місця штукатурів-операторів, сопловщиків повинні бути

обов'язково зв'язані звуковою і світловою сигналізацією з робочими місцями

мотористів штукатурних машин.

Склярські роботи

Небезпека може виникнути при різанні скла, перенесенні його та

безпосередньо при виконанні склярських робіт.

При різанні скла необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

- різати скло потрібно обережно, щоб не розколоти його по надрізу і не

порізати руки, для цього на пальці слід надівати напульсники зі шкіри або гуми;

обламувати кромки товстого скла дозволяється виключно плоскогубцями,

губки яких забезпечені гумовими наконечниками, які оберігають скло від

розтріскування та розльоту осколків;

- різати і ламати скло можна тільки на столі або верстаку в захисних

окулярах.

Переносити скло слід в спеціальних ящиках або контейнерах.

Встановлювати скло потрібно впоперек контейнера у вертикальному положенні,

вставляючи прокладки з картону завтовшки 2-3 мм через кожні 20-40 листів

скла. При неповному заповненні контейнера вставлені листи закріплюють у

вертикальному положенні перегородкою. Вітринне та інше скло великих

розмірів слід переносити на лямках з підкладками, які виключають можливість

пошкодження лямок. Перевозити скло потрібно в спеціальних візках.

Переносити скло по сходах і драбинах забороняється. Якщо необхідно

підняти скло на дах, робити це потрібно механізованим способом у спеціальній

тарі. Зону, де проводиться підйом скла, слід огородити або охороняти.

При виконанні склярських робіт необхідно дотримуватися таких заходів

безпеки:

-скло та інші матеріали при роботі на висоті треба тримати в спеціальних

ящиках, які слід встановлювати на влаштовані для цієї мети підставки та

майданчики;

-скління ліхтарів слід виконувати за допомогою драбин, інвентарних

металевих або спеціальних підвісних риштувань з двома рядами настилу. При

цьому склярі повинні обов'язково користуватися запобіжними поясами з міцним

мотузком, один кінець якого потрібно прикріплювати до пояса, а інший - до

стропильних прогонів;

-не можна опирати приставні драбини на скло у вітринах;

-при протиранні або склінні зовнішніх шибок робітники повинні

користуватися запобіжними поясами;

-при нанесенні на скло рисунків або написів за допомогою

піскоструминних апаратів або кислот робітники повинні бути забезпечені ЗІЗ для

захисту очей, дихальних шляхів і рук.

Задача 1

Умова:

У момент часу t=0 концентрація шкідливих речовин (дихлоретану) у

повітрі виробничого приміщення об’ємом 520 м

дорівнює 1,1 мг/м

В цей момент у приміщенні починає діяти джерело виділення шкідливих

речовин постійної продуктивночті 572 (мг/год).

Визначити, чи можна обмежитися неорганізованим повітрообміном, чи

необхідно включити вентиляцію, якщо до кінця зміни залишилося менше 6

годин.

Розв ’ язання:

Необхідно порівняти фактичну концентрацію дихлоретану у робочому

приміщенні, яка утвориться до кінця зміни, з гранично допустимою

концентрацією (ГДК) дихлоретану відповідно до ГОСТу 12.1.005-88.

Якщо фактична концентрація до кінця зміни буде менше або

дорівнюватиме ГДК, то в приміщенні можна буде обмежитися неорганізованим

повітрообміном.

Фактичну концентрацію, мг/м

, можна знайти за формулою

0ф

M N

g g



 

де М – продуктивність джерела шкідливої речовини, мг/год;

N – час, що залишився до кінця зміни, годин;

V – об’єм робочого приміщення, м

;

– початкова концентрація шкідливої речовин в повітрі робочого

приміщення, мг/м

Таким чином:

572 6

1,1 7,7

520



  

Відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 ГДК дихлоретану становить 10 мг/м

, що

перевищує g

. Тому в даному приміщенні до кінця зміни можно не вмикати

вентиляцію, а обмежитися неорганізованим повітрообміном.

Задача 2

Умова:

У мриміщенні встановлено 8 однакових джерел шуму з рівнем 60 дБА

кожний.

Визначити сумарний рівень шуму в цьому приміщенні. Як зміниться

сумарний рівень шуму, якщо на дільниці демонтують 3 джерела шуму і

додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 80 дБА ?

Розв ’ язання:

Сумарний рівень шуму однакових джерел, дБА, розрахуємо за формулою:

10lgP P N



 

де Р – рівень шуму від одного джерела, дБА;

N – кількість однакових джерел шуму, шт.

Сумарний рівень шуму в цьому приміщенні складає

60 10 lg8 69P



   

дБА

Сумарний рівень шуму під час роботи джерел з різним рівнем шуму

кожного (або групи однакових джерел), дБА розрахуємо за формулою:

 

0,1 0,1

10lg( 10 10 )

P D

L N M L



   

де Р – рівень шуму початкових джерел шуму, дБА;

М – кількість демонтованих джерел шуму, шт.;

D – рівень шуму від додаткових джерел, дБА;

L – додатково встановлені джерела шуму, шт.

Cумарний рівень шуму на дільниці, якщо там демонтують 3 початкових

джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 80 дБА буде

складати:

 

0,1 60 0,180

10 lg( 8 3 10 2 10 ) 83,1L

 



      

дБА.

Задача 3

Умова:

Розрахувати освітленість робочого місця, яка створюється місцевим

світильником. Відстань від лампи до розрахункової точки – 0,4 м, сила світла в

напрямку розрахункової точки – 480 кандел, кут падіння світлового променяj–

. Коефіцієнт запасу К

=1,5.

Розв’язання:

Освітленість робочого місця від місцевих світильників, розрахуємо за

формулою:

cosI

K l









де I



– сила світла в напрямку розрахункової точки, Кд;

α – кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямком світлового променя,

град.;

l – відстань від джерела світла до розрахункової точки, м;

– коефіцієнт запасу.

Освітленість робочого місця економіста складе:

480 cos30

1732

1,5 0,4



 



лк

Задача 4

Умова:

Аналіз запилення повітряного середовища виробничого приміщення дав

такі результати: при проходженні через фільтр 0,5 м

/год запиленого повітря на

фільтрі за 9 хвилин аспірації нагромадилося 0,1 міліграм пилу аспірину. Зробити

висновки про можливість роботи в цьому приміщенні без використання

механічної вентиляції.

Розв’язання:

Для оцінки можливості роботи на дільниці необхідно порівняти фактичну

концентрацію пилу аспірину в повітрі робочого приміщення з гранично

допустимою концентрацією відповідно до ГОСТу 12.1.005-88.

Фактичну концентрацію пилу визначаємо за формулою:

60n

K Q







де n – кількість пилу, що накопичилась на фільтрі при проходженні крізь нього

запиленого повітря, мг;

К – час проходження крізь фільтр запиленого повітря, хв.;

Q – швидкість проходження крізь фільтр запиленого повітря, м

/год.

Фактична концентрація пилу аспірину у приміщенні складе

0,1 60

1,33

9 0,5



 



мг/м

Така фактична концентрація пилу аспірину більша за ГДК за ГОСТом

12.1.005-88, що складає 0,5 мг/м

. Тому на дільниці не можно далі працювати

без ввімкнення механічної вентиляції.

Задача 5

Умова:

У виробничому приміщенні планується зробити звукопоглинальне

облицювання стелі та стін. Площа стін – 400м

, площа стелі – 300м

, площа

підлоги – 300м

. Середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні до

облицювання дорівнює 0,1, коефіцієнт звукопоглинання використаного

облицювання – 0,9.

Визначити зниження шуму після використання облицювання.

Розв’язання:

Зниження рівня шуму в приміщенні як наслідок використання

облицювання з більш високим коефіцієнтом звукопоглинання, дБ, можна

визначити за формулою

10 lg

ОБЛ

  

де В

та В

– сталі приміщення відповідно до та після облицювання.

У загальному випадку:

ср







де А – еквівалентна площа звукопоглинання,

пов сер

A S



 

;

сер



– середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь

приміщення площею S

пов

;

пов

= S

підл

+ S

ст

+ S

стелі

де S

підл

– площа підлоги, м

;

ст

– площа стін, м

;

стелі

– площа стелі, м

пов

=300+300+400=1000 м

За таких позначень стала приміщення до облицювання становить

сер пов

сер









0,1 1000

111,1

1 0,1



 



При визначенні сталої приміщення після облицювання треба звернути

увагу на зміну середнього коефіцієнта звукопоглинання. До облицювання він

складав для всіх внутрішніх поверхонь за умовами задачі α

сер1

= 0,1. Після

облицювання підлога залишилася з попереднім коефіцієнтом звукопоглинання

(α

сер

= 0,1), а у стелі та стін він буде дорівнювати α

= 0,9. Середній коефіцієнт

звукопоглинання після облицювання можна визначити як середньозважену

величину від площі внутрішніх поверхонь, що мають різні коефіцієнти

звукопоглинання:

 

2ст стелі підл сер

сер

підл ст стелі

S S S

 



   



 

 

400 300 0,9 300 0,1

0,93

400 300 300

сер



   

 

 

0,93 1000

13285,7

1 0,93



 



13285,7

10 lg 119,58

111,1

ОБЛ

L   

дБА.

Задача 6

Умова:

На підприємстві середня кількість працівників у даному році склала 650

чоловік. За цей самий період сталося 24 випадків виробничого травматизму, у

тому числі 5 випадків, які не були пов’язані з виробництвом. Загальна втрата

робочого часу через непрацездатність склала 130 робочих днів, зокрема, 2

потерпілих, що отримали на виробництві травми 25-го та 27-го грудня,

продовжували знаходитися на лікарняному і в січні наступного за звітним року.

Визначити коефіцієнт частоти і коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму.

Розв’язання:

Коефіцієнт частоти виробничого травматизму показує кількість

травмованих на виробництві, що припадає на 1000 працюючих на підприємстві.

Він визначається за формулою:

1000





де n – число травмованих на підприємстві за звітний період;

М – середньоспискова кількість працюючих на підприємстві за той самий

звітний період.

Коефіцієнт важкості травматизму показує середню втрату працездатності в

днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:



де D – сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили

працездатність на 1 добу і більше у зв’язку з випадками, що закінчилися у

звітному періоді.

При розв’язанні задачі необхідно звернути увагу на випадки, які не

пов’язані з виробництвом. Крім того, випадки, які не закінчилися у звітному

періоді, не враховуються при розрахунку коефіцієнта важкості травматизму у

цьому році, а враховуються в наступному.

(24 5)

1000 29,2

650



  

(130 7 5)

6,94

(24 5 2)

 

 

 

Задача 7

Умова:

Визначити необхідну кількість світильників загального призначення для

створення в приміщенні розміром 2430 м нормованого освітлення 2000 лк.

Світловий потік газорозрядної лампи дорівнює 1500 лм, коефіцієнт запасу – 1,7,

коефіцієнт нерівномірності освітлення - 1,15, коефіцієнт використання

світлового потоку – 0,5. Система освітлення комбінована.

Розв’язання:

E S z K

N n



  



 

де F – необхідний світловий потік однієї лампи для створення в приміщенні

нормованого освітлення, лм;

Е – нормована освітленість, лк;

S – площа приміщення, м

;

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення;

К – коефіцієнт запасу;

η – коефіцієнт використання світлового потоку;

N – кількість світильників, шт.;

n – кількість ламп у світильнику, як правило, n = 2.

Звідки

E S z K

F n



  



 

При розв’язанні задачі необхідно пам’ятати, що при комбінованій системі

освітлення освітленість приміщення є сумою освітленості від загального

освітлення і місцевого. Світильники загального призначення повинні створювати

10% норми від комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при використанні

люмінесцентних ламп та не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання.

Тому:

150 24 30 1,15 1,7

141

1500 0,5 2

   

 

 

шт.

Задача 8

Умова:

Визначити кратність повітрообміну при вентиляції навчальної лабораторії

розміром 115м та висотою 3,2м, якщо в ній перебуває 31 студентів, кожен з

яких видихає 28г/год вуглекислого газу. Гранично допустима концентрація СО

дорівнює 1,5 г/м

. Концентрація СО

в повітрі (зовні) складає 0,75 г/м

Розв’язання:

Кратність повітрообміну в приміщенні 1/год, показує кількість змін

повітря в приміщенні за одну годину. Вона визначається за формулою



де L – необхідний повітрообмін в приміщенні, м

/год;

V – об’єм приміщення, м

Необхідний повітрообмін, м

/год, можна визначити за формулою

1 2

q q





де G – кількість вуглекислого газу, що виділяється в приміщенні за 1

годину, г/год;

– концентрація вуглекислого газу в повітрі, яке видаляється з

приміщення. Вона не може перевищувати ГДК, г/м

;

– концентрація вуглекислого газу в повітрі, що подається в приміщення,

г/м

31 28

1157,3

1,5 0,75



 



/год.

1157,3

6,57

11 5 3,2

K  

 

1/год.

Задача 9

Умова:

Визначити, на яку величину потрібно знизити рівень звукового тиску під

час роботи повітряного компресора з рівнем звукової потужності 97 дБА, який

встановлений на території підприємства на відстані 104м від житлового будинку.

Фактор спрямованості звучання компресора – 1, допустимий рівень звукового

тиску в житлових приміщеннях складає 40 дБА.

Розв’язання:

Для умов відкритого простору очікуваний рівень звукового тиску на деякій

відстані від джерела шуму, дБА, можна визначити за формулою акустичного

розрахунку:

10 lg 10 lg

L N Ф S L      

де N – рівень звукової потужності джерела, дБ;

Ф – фактор спрямованості звуку джерела;

S – площа поверхні, на яку поширюється звук. Вона визначається як площа

умовної півсфери з центром у джерелі шуму та радіусом r, який дорівнює

відстані від джерела до розрахункової точки, тобто S=2πr

;

L

– втрати звукової потужності на шляху поширення звуку від джерела

до розрахункової точки. За відсутності перешкод для шуму на відстані 104 м

дорівнює 6 дБ.

 

97 10 lg1 10 lg 2 3,14 104 6 42,7L         

дБА

Якщо порівняти очікуваний рівень звукового тиску з допустимим, можна

визначити, що у районі житлового будинку необхідно знизити шум на

ΔL= L – L

=42,7 – 40 = 2,7 дБА.

Задача 10

Умова:

Визначити фактичне значення коефіцієнта природного освітлення при

боковому двобічному освітленні в реконструйованому приміщенні (розмір

приміщення за планом 115) при вихідних даних: площа віконних прорізів

складає 25% від площі підлоги, загальний коефіцієнт світлопроникності – 0,47;

коефіцієнт врахування відзеркаленого світла 6,5; коефіцієнт затемнення вікон

протистоячими будівлями 1,4; коефіцієнт запасу 1,35; світлова характеристика

вікон 13 .

Розв’язання:

Відповідно до СНиП ІІ-4-79 фактичне значення коефіцієнта природного

освітлення знайдемо за формулою:

0 1

100

п в з буд

Sв z

S К К





  



  

де S

– площа вікон в приміщенні, м

;

– загальний коефіцієнт світлопроникнення;

– коефіцієнт, який враховує віддзеркалення світла від внутрішніх поверхонь

приміщення;

– площа підлоги в приміщенні, м

;

– світлова характеристика вікон;

– коефіцієнт запасу;

буд

– коефіцієнт, який враховує затінення вікон об’єктами, що стоять навпроти.

Тобто

100 0,25 11 5 0,47 6,5

3,62

11 5 13 1,35 1,2

    

 

   

Список використаної літератури

1. «Охрана труда в отрасли», А.Ф. Денисенко, Сумы, 2004г.

2. ГОСТу 12.1.005-88

3. «Способы обработки материалов», С.И. Корягин, Калининград, 2000г.

4. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу «Охорона

праці в галузі» для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання,

А.Ф. Денисенко, Суми, 2000 р.