Курсова робота - Коліївщина - Хід, причини та наслідки

Подождите немного. Документ загружается.

ВИСНОВКИ

Повстання 1768 р. мало дуже велике значення у процесі боротьби

українського народу за свою ідентичність, зокрема даному повстанні за

релігійну ідентичність. Повстання ґрунтувалося на ряді причин та передумов,

головними з яких є наступні: тяжке соціальне та економічне становище

народних мас, наступ уніатства на релігійні вірування та релігійні традиції

населення України. Передумови до даного повстання слід шукати зі

встановленням з 2 пол. XVII ст. певних суспільно-політичних та соціально-

економічних умов для розгортання селянського руху.

Про головні вимоги “коліїв” дізнаємося з грамот М.Залізняка до

народу. У них йшлося про визволення селян з під гніту польських панів,

конфіскацію та поділ їхнього майна між народними масами, скасування

панщини й ліквідація стану феодалів.

Постать Мелхиседека Значко-Яворського є неоднозначною в історії

Коліївщини. Ця постать до початку повстання була лицем активної боротьби

православної церкви проти уніатської. Однак його безпосередня участь у

Коліївщині ставиться під сумнів у колах дослідників.

Постать Максима Залізняка та Івана Гонти є надзвичайно важливою

в історії Коліївського повстання. У цьому повстанні вони втілювали ідею

народного гніву, непримиренності до існуючого ладу. Народ зробив їх

героями у думах, піснях та покладав на них усі свої надії.

Однією з трагічних сторінок української історії є позиція

Запорізької Січі щодо народного бунту. Козацька старшина котра не хотіла

втрачати власні посади, привілеї та голови, радо втілювала в життя усі

настанови російської самодержиці імператриці Катерини II, вислужуючи собі

додаткові переваги над іншими. Позиція заборони Запорізькій Січі брати

участь у повстанні Росією, також пояснюється тодішньою політичною

ситуацією між Росією та Османською Портою, які перебували на грані війни.

Росія не хотіла оголювати свої південно-західні кордони, тому тримала тут

досвідчене запорозьке військо.

Повстання показало політичний ситуацію тодішньої Речі

Посполитої. Ця держава постає перед нами дуже залежною від думки своїх

сусідів. Влада у Польщі скоординувалася в руках польських магнатів, і

централізованої абсолютистської держави не було. Політична позиція країни

формувалася думками її сусідів. Вже в кінці XVIII ст. в результаті 3 поділів

Польщі, Річ Посполита перестала існувати як держава, а її територія була

поділена між Росією, Пруссією, та Австро-Угорської імперією.

Саме ряд цих умов дав умови для початку та поширення руху на

території України. Політична слабкість Польщі створила грунт для

виявлення народного невдоволення. Однак позиція Росії до повстання, та

придушення нею повстання стало визначальним в історії Коліївщини.

Автор в процесі дослідження теми зіткнувся з проблемою наявності

різних підходів радянських та сучасних дослідників стосовно ролі повстання

в тодішньому світі, значенню у ньому окремих його дійових осіб,

дослідженні передумов та причин, що певною мірою різнилися між собою.

Автор зміг подолати ці труднощі поєднуючи ці два погляди, однак досить

критично ставлячись до радянських дослідників.

Перспективи дослідження даної даної теми є досить широкими,

оскільки в історії Коліївщини є достатня кількість білих плям.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Література

1. А.О.Скальковський Коліївщина / Історія Нової Січі або останнього коша

запорозького – Дніпропетровськ, 1995. – С.432-444.

2. В.А.Смолій Коліївщина 1768 р. : малодосліджені сторінки історії //

Українська козацька держава, витоки ат шляхи історичного розвитку:

Матеріали 3-х Всеукраїнських читань. – Київ – Черкаси, 1993. – С.3-5.

3. В.М.Ричка “Цар схизматиків” // Українська козацька держава, витоки ат

шляхи історичного розвитку: Матеріали 3-х Всеукраїнських читань. – Київ –

Черкаси, 1993. – С.53.

4. В.О.Маркіна Соціально-економічні передумови Коліївщини //Коліївщина

1768. Матеріали ювілейної наукової сесії, присвяченої 200-річчю повстання.

– К., 1970. Наукова думка. – С.56-66.

5.І.Л.Бутич Повстання 1768 р. // Українська козацька держава, витоки ат

шляхи історичного розвитку: Матеріали 3-х Всеукраїнських читань. – Київ –

Черкаси, 1993. – С.7-8.

6.Л.Д.Статі, Р.К.Бутенко Мелхиседек Значко-Яворський :історіографічний

нарис // Українська козацька держава, витоки ат шляхи історичного розвитку:

Матеріали 3-х Всеукраїнських читань. – Київ – Черкаси, 1993. – С.50-52.

7. Н.Ф.Котляр Герои Колиивщины // Котляр Н.Ф. История в

жизнеописаниях . – К., 1990. – С. 214-218.

8.Наш Г. Коліївщина // Наш Г. Історія українського народу – К., 1993. –С.

193

9. О.С.Компан Вплив Коліївщини на антифеодальну боротьбу в Росії,

Польщі, і Білорусії // Коліївщина 1768. Матеріали ювілейної наукової сесії,

присвяченої 200-річчю повстання. – К., 1970. Наукова думка. – С.97-109.

Джерела

10. Письмо гр. П. А. Румянцева к президенту коллегии иностранных дел,

графу Н. И. Панину, с извещением о задержании им в Переяславе

перебежавших туда поляков, о причинах восстания в Украине),

необходимости прекращения жестокого мщения украинским крестьянам со

стороны их помещиков, посылаю им новых команд в Украину по просьбам

тамошней шляхты, косвенном участии запорожского Коша в происходящем

восстании и проч. Переписка гр. П. А. Румянцева о восстании в Украине 1768

года // Киевская старина. № 4. 1882.

11. Письмо гр. П. А. Румянцева к русскому при варшавском дворе послу,

князю Н. В. Репнину, с изложением действительных причин, вызвавших

народное восстание в Украине, указанием на необходимость, в видах

усмирения оного, умерить жестокое мщение со стороны польских

помещиков и проч. Переписка гр. П. А. Румянцева о восстании в Украине

1768 года // Киевская старина. № 4. 1882.

12. Донесение гр. П. А. Румянцева императрице Екатерине II о

происходящих в Польской Украине смятениях и междоусобиях, с

испрашиванием указа, как ему в этих обстоятельствах поступать и какую

сторону поддерживать. Переписка гр. П. А. Румянцева о восстании в Украине

1768 года // Киевская старина. № 4. 1882.