13. Право власності на землю громадяни набувають після:
а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни,
іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної
власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у
користування;
в) прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної
їм земельної частки (паю);
г) усе перераховане вище.
14. Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на
земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого
майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних зі здійсненням
підприємницької діяльності в Україні;
б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів
нерухомого майна;
в) за межами населених пунктів, на підставі міжнародних договорів;
г) усе перераховане в пунктах а), б).
15. Вирішення земельних спорів здійснюється такими органами:
а) земельні спори вирішуються судами, органами місцевого
самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів,
виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння,
користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у
власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування
територій сіл, селищ, міст, районів та областей;
б) органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у
межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у
власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил
добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах;