Крук В. Одесознавство

Подождите немного. Документ загружается.

300

У станковiй скульптурi в рiзних матерiалах значний доробок створили:

М. Степанов, Ю. Коваленко, Ф. Фальчук, М. Рум'янцев, О. Князик, Т. Кра-

вець, М. Худолiй, Заслужений художник України М. Рева, Ю.3iльберберг,

О. Письмиченко, Т. Судьїна, П. Кравченко, О. Коваль.

«Й.де Рибас», авт. Олександр Князик

«Петя и Гаврик», авт. Микола Степанов

«Дерево кохання», авт. Михайло Рева

Пам'ятник С. Джевецкому, авт. О. Копьйов

301

«Діана-купальниця»

Фонтан в Пале-роялі

«Подорожниця»

авт.Ю.Зільберберг

«Пастух і пастушка»

«Рибачка Соня і Костя-моряк»

«Дружина моряка»

авт.О. Токарєв

«Ерот і Психея» (Пале-рояль)

«Лаокоон з синами»

Меморіальна дошка В. Черно-

вілу, авт. М. Худолій

302

Урок 7.

Декоративно-ужиткове мистецтво.

Кераміка, ювелірне мистецтво, гобелени, гарячі емалі, сценографія.

Декоративно-ужиткове мистецтво Одеси представляють майстри: А. Пого-

рецька, Л. Косигiн, Л. Фурдигайло, О. Дмитрiєв, Н. Федорова, Н. та І.Зяблови,

В. i Н. Албули, Б. i Н.Бєлови, Л. Туржанська, Ю. Горбачов, Т. Іщенко, Д. Тихо-

миров, В. Рудий, П. Субангулова. Е. Серпіонова та 3.Борисюк створили школу

гобелена.

Характерною рисою робіт Зої Пасічної є яскрава виразність природи

Причорномор'я, його колориту, флори, фауни. Серед картин «степового» і

«морського» циклів, якими особливо захоплюються глядачі, — «Обжинки»,

Риби-писанки, «Дідух», «Жар-птиця», «Спекотний день», «Глибока тиша»,

«Берегиня»...

Монументально-декоративне мистецтво повертається в храми.

Вiдроджується iдея соборностi. Художники старанно освоюють спадщи-

ну стародавнього iконопису, прагнучи осягти таїнство зображення тонкого

Картини Юрія Горбачова

303

Ювелірні прикраси та гаряча емаль Леоніда Косигіна

Валерій та Наталія Албули

Гобелени Есфір Серпіонової

304

духовного плану буття (М. Морозов, В. Рудаков, Н. Желтомирська, І.Шишман).

Ю. Барзашвiлi оформив Єврейський меморiальний комплекс.

Сценографи — Заслуженi художники України М. Вилкун i С. Зайцев зна-

ходять нові форми в синтетичному мистецтвi театру. Кандидати мистецтвоз-

навства Ф. Шапошников, О. Савицька, а також мистецтвознавець Т. Басанець

сприяли осмисленню художнього процесу.

Рекомендована література:

Божій Михайло Михайлович. М. Божій. Альбом.-К., «Мистецтво», 1977;

Голубовская В.С. Сокровища одесских музеев.-Одесса: «Маяк»,1970;

Изобразительное искусство Одессы: Живопись, графика, скульптура/авт.- сост.

В.Д. Власов.- М.: Сов.художник, 1981;

Мистецька мапа України. Одеса: живопис, графіка, скульптура./.[Упорядник

Т. Грущенко].-К.:Ювелірпрес, 2009;

Роботи Зої Пасічної

Сценографія Миколи Вилкуна

Розділ VI

Художня культура

306

Урок 1.

Монументальна скульптура Одеси

Пам'ятники та меморіальні дошки Одеси

Будь-який населений пункт вирізняється з поміж інших, перш за все, сво-

їм ландшафтно-архітектурним середовищем та тісно пов'язаною з ним мо-

нументальною скульптурою, яка суттєво доповнює художній образ міста чи

селища.

Монументальна скульптура, як правило, пов'язана з великими масштаб-

ними ідеями і тому завжди має значне суспільне значення. Найбільш поши-

реним видом монументальної скульптури є пам'ятник.

Пам'ятник — твір мистецтва, головним призначенням якого є уславлен-

ня, увічнювання людей чи подій, значних у житті певного народу, або й люд-

ства в цілому. Це один з найскладніших ідейномісткіх жанрів скульптури, що

часто переростає у монумент – твір широкого ідейно-художнього значен-

ня. Пам'ятники-монументи зазвичай пов'язують з великими архітектурно-

скульптурними ансамблями.

307

Пам'ятники можуть бути у вигляді скульптурної групи, статуї, погруддя,

плити з рельєфом і написом, тріумфальної арки чи колони, обеліску тощо.

Останнім часом все більше пам'ятників присвячується поетам, письменни-

кам, композиторам, вченим. Адже ці люди – духовне й моральне багатство

нації, виразники того кращого, що привніс той чи інший народ у скарбницю

світової культури.

Для оздоблення архітектурних ансамблів, фасадів споруд, парків, місь-

ких вулиць часто використовують інший вид скульптур, який назива-

ють монументально-декоративним. Такі скульптури часто стають ідейно-

емоційним центром житлових масивів, будівлі, площі, скверу тощо. Вони

увічнюють істинно людське, красиве, те, що є для нас важливим, дорогим і

святим.

Багатогранність образу, художній задум в скульптурних зображеннях, пе-

редається через пластичну характеристику форм, гру світла й тіней, утворе-

них від великих об'ємів і мас. Для монументальних скульптурних зображень,

характерною ознакою є ще й значна узагальненість форми, метафоричність,

алегоричність та символізм образів.

Пам'ятник графу де Рибасу

Граф Йосип де Рибас — один із засновників

Одеси. Його ім'ям названа одна з централь-

них вулиць Одеси — Дерибасівська. Назва

пов'язана з розташуванням будинку де Ри-

баса, в якому потім жив його брат, Фелікс де

Рибас. Саме він і подарував місту в 1806 році

ділянку землі, яка стала першим міським са-

дом, і нині займає кут вулиць Преображен-

ської, Дерибасовської, Гаванної та є окрасою

міста.

Пам'ятник встановлено на початку вулиці Де-

рибасівської у 1994 р.

Скульптор — О. Князік,

архітектор — В. Глазирін.

308

Пам'ятник Арману Емманюелю

дю Плессі, герцогу де Рішельє

Герцог де Рішельє – перший генерал-губерна-

тор Одеси. Місцеві жителі називали його

«наш Дюк» і вважали засновником міста, хоча

до часу його губернаторства Одесі вже було 8

років. Його зусиллями місто перетворилося

на великий торгівельний порт.

Збір грошей на спорудження пам'ятника Рі-

шельє розпочався із заклика до населення

графа Ланжерона. А новоросійський генерал-

губернатор, граф М.С.˙Воронцов замовив

пам'ятник відомому скульпторові І.П. Марто-

су (авторові монумента Мініну і Пожарсько-

му). Автором п'єдесталу пам'ятника є архітектор О.І.Мельников.

Статуя Рішельє в римській тозі відлита в бронзі і доповнюється трьома ла-

тунними барельєфами, які символізують землеробство, торгівлю і правосуд-

дя. Відкриття пам'ятника Дюку, як ласкаво іменують багато поколінь одеситів

Армана Емманюеля дю Плессі (герцога де Рішельє), відбулося 22 квітня 1828

року. Монумент є візитківкою міста. І хто зна, яким було б наше місто, якби

не ступив на його землі загадковий француз, філантроп і подвижник Рішельє.

Пам’ятник М.С.˙Воронцову

Михайло Семенович Воронцов (1782–1856)

— російський державний діяч, граф, а з 1845

року світліший князь, генерал-фельдмаршал,

генерал-ад'ютант; почесний член Петербурзь-

кої Академії наук; новоросійський і бессараб-

ський генерал-губернатор.

Сприяв господарському розвиткові краю,

будівництву Одеси й інших міст. Одеса

зобов'язана Воронцову небувалим доти роз-

ширенням свого торгівельного значення і

збільшенням добробуту.

309

Воронцов помер 6 (18) листопада 1856˙р. в Одесі. Був захоронений в Спасо-

Преображенському соборі; перезахоронений на Слобідському цвинтарі.

10.11.2005 р. прах М.С. Воронцова та його дружини повернули знову у відбу-

дований Спасо-Преображенський собор.

Памятник знаходиться на Соборній площі.

Скульптор – Ф. Бруггер,

архітектор – Ф. Боффо.

Скульптура – бронза; постамент – граніт.

Пам’ятник засновникам Одеси

На початку ХХ століття (1901 р.) на всесвіт-

ній виставці в Парижі Катеринінська площа

Одеси була визнана кращою площею Євро-

пи. Центр площі прикрашала, споруджена на

згадку про засновників Одеси, скульптурна

композиція.

В 1920 р. її знесли. На місці, де стояла

композиція, спочатку було встановлено

пам'ятник Карлу Марксу, потім – матросам-

потьомкінцям. У 2007 році демонтованих

«потьомкінців» перенесли на Митну площу,

а пам'ятник засновникам Одеси відновили.

Частина фрагментів відновленого пам'ятника

– оригінали, які зберігалися у міському

історико-краєзнавчому музеї. Це фігури Йо-

сипа де Рибаса, Платона Зубова, Франца де

Волана, Григорія Потьомкіна.

Вони, як і раніше, стоять біля ніг імператри-

ці Катерини ІІ. Але торс самої імператриці

було зроблено наново, оскільки оригінал не

зберігся.

Голова ж Катерини відтворена з оригіналу, що

зберігається в музеї (скульптор Б.В. Едуардс)