46
циліндра під час загорання електричної дуги. Для контролю за
рівнем масла є скляний маслопокажчик 15.
Конструкція дугогасної камери та нерухомого розеткового
контакта зображена на рис. 8.9, б. Дугогасна камера розміщена в
ізоляційному скло епоксидному циліндрі й являє собою чергування
наборів гетинаксових 3 та фібрових 4 пластин. Пластини нижньої
частини камери круглі і
мають центральний отвір для проходу
контактного стержня. Діаметр отворів у гетинаксових пластин
більший ніж у фібрових (не враховуючи першої частини), і вони
мають продовгувату форму. При збиранні камери вони створюють
невеликі отвори (кишені) 5. Крім центрального отвору, верхня
половина пластин має ще по два або три отвори (залежно від
виконання),
які створюють у зібраному стані вертикальні канали 6,
які переходять у нижній частині в горизонтальні 7. Останні
одержуються при збиранні камери завдяки вирізам у пластинах
нижньої половини. Горизонтальні канали розміщуються на різних
рівнях в напрямі руху контактного стержня.
Для запобігання створення дуги між контактними стержнями та
стінками нижнього фланця між ними
розміщено ізоляційний
циліндр 10, який одночасно фіксує дугогасну камеру.
Розетковий контакт складається з п’яти (у вимикачах з I
ном
=
630, 1000 А) або шести (I
ном
= 1600 А) рухомих сегментів 9,
армованих металокерамічними накладками 8 для підвищення
дугостійкості. Пружини 1 впираються в сегменти та упорне кільце
2 і забезпечують необхідний тиск контактів. Струмопідвід до
рухомих сегментів здійснюється за допомогою гнучкого набору з
тонких мідних пластин.
У момент відключення вимикача контактний стержень виходить
з розеткового контакту і між
ними загорається електрична дуга.
Масло біля дуги розкладається та утворює велику кількість газу (з
1 г масла утворюється біля 1500 см
3
газу). Оскільки в початковий
період руху контактного стержня поперечні канали 7 дугогасної
камери ще перекриті контактним стержнем, тиск у нижній частині
камери різко підвищується, повітря в порожнині А (рис. 8.9, в)
стискається. Потім стержень, який рухається вгору, відкриває по
черзі горизонтальні канали, куди прямують під тиском масло та
гази. Так здійснюється
дво- або триразове поперечне дуття, яке
видовжує дугу і спричиняє її інтенсивну деіонізацію.