Коровіна Л.Д. Основи правознавства
Подождите немного. Документ загружается.
Л.Д.Коровіна
Навчальний посібник
(для студентів технікумів залізничного транспорту)
Кременчук
2008 р.
3
Автор:
Л.Д.Коровіна, викладач-методист
Кременчуцького технікуму залізничного транспорту
Рецензенти:
М.І.Сьомик – викладач-методист Кременчуцького технікуму
залізничного транспорту
Н.В.Щурик - викладач-методист ліцею №11 м. Кременчука
Основи правознавства. Навчальний посібник, К., 2008 р. - 140 с.
Навчальний посібник складений на основі „Програми з основ правознавства”,
затвердженої науково-методичним центром Міністерства освіти і науки України від
26.09.2005р.
У посібнику висвітлюються питання з основ теорії держави і права, основ
конституційного права України та окремих галузей законодавства України.
Зміст курсу відповідає вимогам державних програм з основ правознавства з
урахуванням змін поточного законодавства.
Висвітлено матеріал щодо транспортного законодавства України, особливостей
трудових відносин на транспорті.
Видання розраховане на викладачів, студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня
акредитації, випускників, абітурієнтів.
Схвалено
науково-методичною радою Кременчуцького технікуму залізничного транспорту
Протокол № _____
від 26 березня 2008 р.
Голова методичної ради
___________________
4
Як працювати з посібником?
Навчальний посібник складається з трьох розділів та глав.
Розділ І „Основи теорії держави і права” висвітлює основні поняття теорії держави і
права, розкриває сутність держави, форми держав у сучасному світі, дає характеристику ознак
громадянського суспільства і правової держави. Окремо висвітлюється матеріал щодо
транспортного законодавства України.
Розділ ІІ „Основи конституційного права України” розкриває питання громадянства,
основних прав і свобод людини і громадянина, їх конституційні обов’язки, безпосередньої та
представницької демократії; дає характеристику засад конституційного ладу та органів
державної влади і місцевого самоврядування.
Розділ ІІІ „Окремі галузі законодавства” містить базові поняття щодо окремих
галузей законодавства України: цивільного, сімейного, трудового, фінансового,
адміністративного, кримінального та інших галузей права, законодавства про соціальний
захист.
Посібник складено з урахуванням змін поточного законодавства
До кожної глави у посібнику вміщені контрольні питання, тестові завдання та
завдання „Юридичного практикуму”, що дозволяє самостійно перевірити рівень засвоєння
знань.
До кожної глави додається список нормативно-правових джерел та літератури, який
має допомогти поширити та закріпити отримані знання.
5
Зміст
Стор
.
Розділ І. Основи теорії держави і права 10
Глава 1. Основи теорії держави 10
1.1.Теорії походження держави і права 10
1.2.Поняття та ознаки держави 11
1.3.Поняття функцій держави. Внутрішні і зовнішні функції держави 12
1.4.Класифікація держав за їхньою формою 13
1.5.Загальне поняття про громадянське суспільство 14
1.6.Поняття та основні ознаки правової держави 14
1.7.Принцип єдності і розподілу державної влади 15
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань 16
Глава 2 Основи теорії права 18
2.1.Право – особливий вид соціальних норм 18
2.2.Поняття та ознаки права 18
2.3.Єдність і відмінність права і моралі 19
2.4.Джерела (форми) права 20
2.5.Поняття законодавства, його система 21
2.6.Мета і форми систематизації нормативно-правових актів 22
2.7.Поняття системи права. Поділ права на галузі, правові інститути, правові
норми
22
2.8.Загальна характеристика основних галузей права України 23
2.9.Поняття та структура правовідносин. Юридичні факти 24
2.10.Правопорушення та юридична відповідальність. Характер правомірної і
протиправної поведінки
25
2.11.Поняття, причини та види правопорушень 25
2.12.Соціальна і юридична відповідальність 26
2.13.Поняття і види юридичної відповідальності 27
2.14.Функції та мета юридичної відповідальності 28
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань 28
Глава 3. Основи транспортного права 30
3.1.Законодавство про залізничний транспорт України 30
3.2.Основні положення Статуту залізниць України 33
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань 34
Розділ ІІ. Основи конституційного права України 35
Глава 4. Основи конституційного права України 35
4.1.Конституція України – Основний Закон держави. Загальна характеристика
Конституції України
35
4.2.Конституційна форма правління, державного устрою та політичного
режиму
37
4.3.Державні символи та державна мова України 38
4.4.Поняття громадянства України 39
4.5.Умови прийняття до громадянства України та виходу з громадянства
України
39
4.6.Міжнародні стандарти в галузі прав людини і громадянина 40
4.7.Поняття прав, свобод та обов’язків людини і громадянина 41
4.8.Конституційні обов’язки людини і громадянина 43
4.9.Гарантії та механізми захисту прав і свобод людини і громадянина 43
Глава 5. Представницька демократія в Україні 44
5.1.Поняття та форми здійснення народного суверенітету 44
5.2.Поняття та види референдумів в Україні 45
5.3.Засади виборчого права та види виборчих систем 46
6
Глава 6. Система органів державної влади за Конституцією України 47
6.1.Система органів державної влади в Україні 47
6.2.Верховна Рада України, її склад та повноваження 48
6.3.Президент України, його повноваження 50
6.4.Органи державної виконавчої влади України 52
6.5.Органи місцевої державної виконавчої влади України 52
6.6.Місцеве самоврядування в Україні 53
6.7.Судова влада в Україні 53
6.8.Правовий статус Конституційного Суду України 55
6.9.Поняття та система правоохоронних органів, їх завдання 55
6.10.Правовий статус міліції України 57
6.11.Адвокатура в Україні 57
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань 58
Розділ ІІІ. Окремі галузі законодавства України 64
Глава 7. Основи цивільного права України 64
7.1.Загальна характеристика Цивільного кодексу України 64
7.2.Учасники цивільних правовідносин. Поняття і загальна характеристика
цивільної правоздатності і цивільної дієздатності
65
7.3.Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин 66
7.4.Особисті немайнові права громадян та їх захист 67
7.5.Майнові права громадян і юридичних осіб 68
7.6.Право власності та його захист. Форми і види власності 69
7.7.Інтелектуальна власність. Набуття та здійснення прав інтелектуальної
власності. Система інтелектуальної власності
69
7.8.Авторське право і суміжні права 71
7.9.Право промислової власності. Право на нетрадиційні об’єкти
інтелектуальної власності
72
7.10.Поняття цивільного правочину та цивільного договору 73
7.11.Види цивільних договорів. Загальна характеристика окремих видів
договорів. Договір купівлі-продажу
74
7.12.Договір поставки 75
7.13.Договір дарування 75
7.14.Договір майнового найму (оренди) 75
7.15.Договір підряду 75
7.16.Договір позики 76
7.17.Договір перевезення 76
7.18.Загальні положення про спадкування 77
7.19.Спадкування за заповітом 78
7.20.Спадкування за законом. Черги спадкоємців за заповітом 79
7.21.Здійснення права на спадкування 79
7.22.Виконання заповіту. Оформлення права на спадщину 80
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань 80
Глава 8. Основи сімейного права 83
8.1.Загальна характеристика Сімейного кодексу України. Предмет та
принципи сімейного права
83
8.2.Поняття шлюбу, умови і порядок його укладання. Перешкоди для
реєстрації шлюбу
83
8.3.Шлюбний договір 84
8.4.Підстави і порядок розірвання шлюбу 85
8.5.Визнання шлюбу недійсним 86
8.6.Особисті немайнові права та обов’язки подружжя 86
8.7.Майнові права та обов’язки подружжя 87
8.8.Права та обов’язки подружжя по утриманню 87
8.9.Взаємні права та обов’язки батьків і дітей 88
7
8.10.Позбавлення батьківських прав 89
8.11.Усиновлення 89
8.12.Опіка та піклування. Патронат 89
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань 90
Глава 9. Основи трудового права України 92
9.1.Поняття і предмет трудового права. Загальна характеристика Кодексу
законів про працю України (1971 р.)
92
9.2.Колективний договір 92
9.3.Трудовий договір. Поняття, сторони та зміст трудового договору 93
9.4.Контракт – особлива форма трудового договору 94
9.5.Умови та порядок прийняття на роботу 95
9.6.Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника 96
9.7.Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або
уповноваженого ним органу
96
9.8.Робочий час і його види 97
9.9.Поняття і види часу відпочинку 98
9.10.Робочий час і час відпочинку працівників залізничного транспорту 99
9.11.Оплата праці, її правове регулювання 100
9.12.Трудова дисципліна 101
9.13.Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту 102
9.14.Правила внутрішнього трудового розпорядку 103
9.15.Види дисциплінарних стягнень. Порядок накладання і зняття
дисциплінарних стягнень
104
9.16.Відповідальність за прогул. Відповідальність за появу на роботі у
нетверезому стані
105
9.17.Гарантії при покладенні на працівника матеріальної відповідальності за
шкоду, заподіяну підприємству
105
9.18.Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів 106
9.19.Законодавчо-нормативна база з питань охорони праці 108
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань 109
Глава 10. Основи соціального права України 112
10.1.Поняття права соціального захисту та соціального забезпечення 112
10.2.Правові основи загальнообов’язкового соціального страхування 112
10.3.Пенсійне забезпечення 114
10.4.Види пенсій за Законом України „Про пенсійне забезпечення” 114
10.5.Державна соціальна підтримка сім’ї, материнства й дитинства 115
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань 116
Глава 11. Основи фінансового права України 116
11.1.Фінансова діяльність та фінансове право України 116
11.2.Бюджет і бюджетна система 117
11.3.Система оподаткування в Україні 118
11.4.Законодавство України про банки і банківську діяльність 119
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань 121
Глава 12. Основи адміністративного права 122
12.1.Поняття, предмет і метод адміністративного права 122
12.2.Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні
правопорушення
123
12.3.Поняття і види адміністративних проступків 123
12.4. Склад адміністративного правопорушення 124
12.5.Поняття і види адміністративної відповідальності 124
12.6.Види адміністративних стягнень 125
12.7.Адміністративна відповідальність неповнолітніх 126
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань 126
Глава 13. Основи кримінального права 128
8
13.1.Поняття і система кримінального законодавства України. Загальна
характеристика Кримінального кодексу України
128
13.2.Поняття і ознаки злочину. Склад злочину 129
13.3.Обставини, що виключають суспільну небезпечність діяння 130
13.4.Стадії вчинення злочину 131
13.5.Співучасть у вчиненні злочину 132
13.6.Поняття неосудності 132
13.7.Види кримінальних покарань 133
13.8.Обставини, які пом’якшують покарання 135
13.9.Обставини, які обтяжують покарання 135
13.10.Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх 136
13.11. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту 137
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань 138
Література 140
9
Розділ І. Основи теорії держави і права
Глава 1. Основи теорії держави.
1.1. Теорії походження держави і права.
Держава і право існували не завжди. Про їх походження існує немало теорій, всі вони
по – різному трактують причини виникнення держави і права.
Основні теорії походження держави і права:
Теологічна (релігійна) теорія (Августин Блаженний і Фома Аквінський). Пояснює
походження держави та права божественною волею, спираючись на Біблію. Вони
обґрунтовують її вічність і непорушність, будь-яке посягання на державу приречене на
невдачу.
Сакральна(харизматична) (Дж. Фрезер). Логічно продовжує теологічну теорію. Вона
пояснює виникнення держави і права вірою людей у божественну силу носіїв влади – вождів,
князів, царів, їх так звану харизму.
Патріархальна теорія (Аристотель, Фільмер, М.Драгоманов). Пов’язують виникнення
держави з історичним процесом росту сім’ї, об’єднання родів у племена, племен у державу.
Державна влада є продовженням батьківської (патріархальної) влади, яку здійснює у державі
монарх.
Договірна теорія (ЖЖ.Руссо, Д. Локк, Спіноза). Держава – результат згоди, досягнутої
між правителями і населенням певної території, з метою забезпечення порядку і організації
суспільного життя.
Теорія завоювання (насильницька) (К. Каутський, Гумплович, Дюрінг). Держава виникає
внаслідок завоювання одних народів іншими; держава утворюється завойовниками для
утримання в покорі завойованих народів і зміцнення своєї влади.
Органічна теорія (Г. Спенсер) Держава, подібно біологічному організму, народжується,
розвивається, старіє, вмирає і має своє політичне тіло – руки, ноги, голову, внутрішні та
зовнішні органи, що виконують певні функції.
Психологічна теорія (Л. Петражицький, Г.Тард). Походження держави й права
пояснюється властивостями людської психіки, необхідністю одних владарювати, а інших
підкорятися. Народ є інертною масою і не здатний до прийняття рішень, а тому потребує
постійного керівництва.
Технократична теорія (Л. Михайловський) Держава є результат розвитку науки:
обумовлена необхідністю регулювання відносин між людьми і технікою.
Космічна теорія Державні інститути занесені з космосу, створені при участі позаземних
істот.
Теорія географічного детермінізму (А. Мечніков, Е.Хантінктон). Вирішальними
факторами у виникненні держав є клімат, ландшафт природних ресурсів.
Демографічна теорія (Т.Мальтус) Полягає в тому, що практично всі суспільні процеси, в
тому числі і утворення держави, обумовлені зростом народонаселення.
У XX ст. найбільшого поширення набула класово – економічна теорія походження
держави (К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін). Згідно із нею держава та право є важливим,
об’єктивно закономірним надбанням людської цивілізації. Вони виникли внаслідок
економічного розвитку суспільства у лоні первіснообщинного ладу, його норм моралі, звичаїв
та традицій.
Тривалий час історія не знала інституту держави. Основними формами суспільної
організації були рід, община, плем’я, об’єднання (союз) племен. Не існувало також і права:
стосунки між індивідуумами регулювалися на основі звичаїв, забобонів, фізичної сили тощо.
Суспільний поділ праці, розвиток людини та знарядь праці (продуктивних сил) зумовили
появу умов для створення надлишкового продукту, його обміну, а отже, і виникнення
приватної власності. В результаті з’являються групи людей, які наділені можливостями не
працювати, а привласнювати продукцію, створену іншими групами людей. Суспільство
розмежовується на класи, які відрізняються між собою за роллю і місцем у суспільному
10
виробництві, розподілі матеріальних благ, за соціальним і майновим станом, способом життя
тощо. Між цими групами виникають різноманітні суперечності, які з часом стають все
гострішими, антагоністичними, тобто такими, що характеризуються непримиренною
боротьбою.
Загроза втратити не лише продукти своєї праці, а й життя, змусила людей до такої
організації співжиття, яка б не тільки захистила їх фізично, але сприяла узгодженню, захисту
різноманітних їхніх інтересів, які з плином часу постійно розширювалися.
Це зумовило виникнення інституту держави, яка взяла на себе функції узгодження
інтересів різних груп населення, організації внутрішнього життя за допомогою
загальнообов’язкових норм та правил поведінки (законів), механізмів їхнього впровадження,
забезпечила єдність і цілісність суспільства, а також захист своїх громадян від зовнішніх сил.
Держава стала єдиною формою організації суспільного життя. Виникнення держави закріпило
певний етап розвитку суспільства на шляху прогресу. Водночас і право постає основним
фактором (нормою) організації співжиття в державі, потіснивши, але не ліквідувавши інших
норм: звичаїв, традицій, моралі, релігійних канонів. Цінним у соціально – економічній теорії є
те, що держава розглядається як наслідок об’єктивних економічних процесів у суспільстві.
1.2. Поняття та ознаки держави
Поняття „держава” сучасному значенні з’явилося на початку XVII ст.
Держава - це універсальна політична форма організації людського суспільства, що
характеризується політичним і публічним характером суверенної влади, реалізацією своїх
повноважень на певній території через діяльність спеціально створених органів та організацій,
наданням своїм рішенням обов’язкової правової форми, встановленням податків з метою
ефективного функціонування механізму влади й реалізації загальносоціальних повноважень.
Держава має такі ознаки:
1. Особливий апарат публічної влади: держава виступає від імені всього населення,
панівного класу чи соціальної групи. Апарат публічної влади складається з апарату управління
й апарату примусу. До апарату управління належать законодавча і виконавча влади:
парламент, президент і його апарат, уряд, міністерства й відомства, місцеві держадміністрації
тощо. До апарату примусу належать: армія, міліція (поліція), суди, прокуратура, виправні
установи тощо. Наявність у суспільстві особливого апарату публічної влади є головною
ознакою держави, яка тісно пов’язана з іншими.
2. Політичний характер влади: носії влади організаційно відокремлені від суспільства,
захищаючи інтереси певних правлячих верств. Але в громадянському суспільстві
задовольняються інтереси всього населення.
3. Територіальна ознака: територія держави визначається її кордонами. До території
держави належать суша, внутрішні моря, озера. ріки, зовнішні моря в межах 12-мильної зони
(20км) – територіальні води, континентальний шельф, повітряний простір у межах кордонів,
дипломатичні представництва, посольства і консульства, торгові, пасажирські та військово-
морські й повітряні судна, літаки та космічні апарати. Територія є власністю держави,
матеріальною базою розвитку суспільства. Без території держава не може бути суб’єктом
міжнародних відносин.
4. Суверенітет держави означає, що державна влада – єдина в межах своєї території, не
залежить від інших політичних влад всередині країни і особливо від інших держав у вирішенні
питань внутрішньої і зовнішньої політики. Суверенітет означає також, що державна влада
(найвищі органи) може вільно приймати ті чи інші рішення в своїх інтересах або в інтересах
інших держав. Порушення суверенітету веде до часткової або повної втрати незалежності
держави. Політична влада держави та її суверенітет поширюється на всіх людей, що живуть на
її території.
5. Здатність видавати загальнообов’язкові правила поведінки: тільки держава має право
видавати закони, які є загальнообов’язковими для всіх громадян і посадових осіб на всій її
території. Закони спрямовані на регулювання й охорону економічних, політичних та інших
соціальних відносин і соціальних цінностей суспільства. Державна влада – єдиний суб’єкт,
11