Корми і кормовиробництво. Вип. 67

Подождите немного. Документ загружается.

УДК: 633.15:631.527,5:631.84

В. О. Азуркін, І. М. Дідур, кандидати сільськогосподарських наук

Вінницький національний аграрний університет

ОСОБЛИВОСТІ ВОЛОГОВІДДАЧІ ЗЕРНА ГІБРИДАМИ

КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМ АЗОТНИХ ДОБРИВ

На основі результатів досліджень показано особливості вологовід-

дачі зерна гібридами кукурудзи, залежно від норм азотних добрив. Вста-

новлено, що втрата вологи зерном залежить як від фізіологічних та генети-

чних особливостей гібридів кукурудзи так і від інтенсивності удобрення.

Ключові слова: гібрид, кукурудза, зерно, вологість, урожайність,

азотні добрива.

Сучасні умови сільськогосподарського виробництва потребують енерго-

ощадних технологій та відповідного сортового і гібридного матеріалу сільсько-

господарських культур, який відповідав би умовам енергозбереження.

Кукурудза є і залишається однією із високопродуктивних культур зер-

нового балансу України, яка потребує значних енерговитрат на її вирощуван-

ня. Враховуючи це, ряд авторів [1–3] вважають, що найбільш важливими на-

прямками у виробництві зерна кукурудзи будуть: підвищення урожайних вла-

стивостей гібридів та скорочення енерговитрат на післязбиральне сушіння їх

зерна. Ці два напрямки найбільш раціонально поєднуються при створенні ви-

соковрожайних швидковисихаючих (при дозріванні зерна) гібридів кукуру-

дзи.

Практика показує, що гібриди, які характеризуються ознакою швид-

кого висихання зерна, витісняють інші, більш вологі комбінації. Їх виро-

щування дає змогу суттєво знизити витрати енергоресурсів на післязбира-

льне сушіння урожаю, що досягають від 30 % до 45 % сукупних затрат ене-

ргії, витрачених на його виробництво [2].

Останніх два десятиріччя ознака швидкої втрати вологи зерном є однією

із пріоритетних напрямків селекційної роботи з кукурудзою, включається в се-

лекційні програми наукових установ, входить до складу типової моделі гібри-

дів для Лісостепу та Полісся України. Тому, впровадження у виробництво

швидковисихаючих гібридів є актуальним питанням сьогодення.

Методика досліджень. Досліди закладались на дослідному полі ка-

федри рослинництва та технологій Вінницького національного аграрного

університету.

У дослідах проводилась оцінка гібридів кукурудзи фірми Dekalb,

представлені компанією Монсанто, а саме: визначались фенологічні спо-

Корми і кормовиробництво. 2010. Вип. 67

201

стереження, темпи вологовіддачі зерна та урожайність зерна гібридів ку-

курудзи залежно від норм азотних добрив.

Повторність у досліді – чотириразова. Розміщення ділянок – рендо-

мізовано. Облікова площа ділянок становила 4,9 м

Схема досліду наведена в табл. 1.

1. Схема вивчення гібридів кукурудзи ранньостиглої групи

Гібрид Удобрення

ЕД 3025

1. Без добрив (контроль)

2. N

ДК 440

ДК 391

ДКС 3511

ДКС 3420

ДКС 2960

Фізіологічну стиглість зерна відмічали із появою “чорного шару” в

основі зерна за методикою M. Cristea, Д. FunДuianu, S. Reichbuch [4], від-

повідно до якої видаляли по чотири зернини із середньої зони качана у чо-

тирьох типових качанів. Фізіологічну стиглість відмічали при наявності

“чорного шару” у трьох зерен на трьох качанах.

Вологість зерна у гібридів кукурудзи, з метою більш детального ана-

лізу процесів висихання зерна, визначали з інтервалом у 7 днів після фізіо-

логічної стиглості зерна.

Результати досліджень. Зниження вологості зерна є процес закономі-

рний, що протікає однонаправлено в будь-яких умовах середовища і носить

динамічний затухаючий характер.

Доки працює біологічний механізм вологовіддачі, зерно продовжує

втрачати вологу за будь-яких погодних умов, але при послабленні дії цього

механізму і при зростанні ролі фізичних механізмів вологовіддачі, висихання

сповільнюється, а іноді може набрати і зворотного напрямку.

Досліджувані гібриди кукурудзи характеризуються різною вологістю

зерна та інтенсивністю її втрати (табл. 2). Найбільшу вологість зерна мав

гібрид ЕД 3025 в усіх варіантах досліду. В даного гібрида також спостері-

гається значне збільшення вологості в залежності від збільшення доз азот-

них добрив. Так, на контролі, вологість зерна станом на 07.10 становила

23,9%, а при внесенні N

вона збільшилася на 4,1% і становила 28%. У

решти гібридів вологість зерна становила станом на 07.10 на контролі

19,7–21,4%, тоді як при внесені N

вона збільшувалася до 21,2–22,6%. У

гібридів ДКС 3511, ДКС 3420 та ДКС 2960 вологість зерна збільшилася на

2–3%.

Корми і кормовиробництво. 2010. Вип. 67

202

2. Вологість зерна гібридів кукурудзи фірми Dekalb

(компанії Монсанто), % (2009 р.)

Назва

гібрида

Дата замірів вологості зерна Інтенсивність від-

дачі вологи зерном,

%/добу

16.09 23.09 30.09 07.10

Контроль (без добрив)

ЕД 3025 41,1 36,4 28,3 23,9 1,22

ДК 440 37,1 31,3 29,5 20,2 1,24

ДК 391 31,3 28,9 26,2 20,3 1,91

ДКС 3511 38,5 34,4 27,2 21,4 1,22

ДКС 3420 35,3 29,2 25,1 19,8 1,35

ДКС 2960 31,5 27,7 23,3 19,7 1,78

ЕД 3025 43,2 37,1 31,5 24,2 1,11

ДК 440 38,6 32,9 29,1 20,5 1,16

ДК 391 32,6 29,0 27,0 21,1 1,83

ДКС 3511 39,8 34,3 29,6 23,5 1,29

ДКС 3420 38,1 32,1 27,5 22,2 1,32

ДКС 2960 35,4 27,4 24,7 20,8 1,44

ЕД 3025 48,8 39,6 36,7 28,0 1,01

ДК 440 38,9 34,4 30,2 21,7 1,22

ДК 391 37,6 29,6 26,8 21,2 1,28

ДКС 3511 41,3 34,7 31,4 23,5 1,18

ДКС 3420 40,1 33,5 30,0 22,4 1,19

ДКС 2960 36,1 30,9 27,7 22,6 1,56

Також слід відмітити, що у досліджуваних гібридів, окрім гібрида

ЕД 3025, відмічається зменшення темпів втрати вологості зерна у період з

23.09 по 30.09 в порівнянні із інтенсивністю втрати вологи зерном у періо-

ди з 16.09 по 23.09 та з 30.09 по 07.10.

У середньому інтенсивність втрати вологи зерна на контролі у дослі-

джуваних гібридів становила 1,22 – 1,35%/добу. У гі

бридів ДК 391 –

1,91%/добу, ДКС 2960 – 1,78 %/добу. При збільшенні норм азотних добрив

до 90 кг д.р. на 1 га інтенсивність втрати вологи зерном дещо зменшувала-

ся і становила 1,01 – 1,56 %/добу, що на 0,22 – 0,63 %/добу менше. Суттє-

вих змін по інтенсивності втрати вологи зерном не відмічалося у гібридів

ДК 440, ДКС 3511.

Урожайність зерна гібридів кукурудзи в умовах дослідного поля

ВНАУ пр

едставлено в табл. 3.

Корми і кормовиробництво. 2010. Вип. 67

20

3. Урожайність зерна кукурудзи при 14% вологості , т/га

Назва гібрида

Удобрення

Без добрив N

ЕД 3025 10,36 10,61 10,55

ДК 440 10,43 11,72 13,20

ДК 391 8,93 9,82 9,85

ДКС 3511 7,72 9,20 11,03

ДКС 3420 7,73 8,81 9,15

ДКС 2960 6,60 9,18 9,41

Із даних таблиці 3 видно, що врожайність зерна гібридів кукурудзи

дуже коливається в залежності від виду гібрида. Так, найбільший урожай

зерна на контролі сформували гібриди ЕД 3025 – 10,36 т/га та ДК 440 –

10,43 т/га. У решти гібридів урожайність зерна становила 6,6 – 8,9 т/га.

Проте, при внесенні азотних добрив урожайність зерна гібридів кукурудзи

істотно збільшується. Значне підвищення врожайності зерна при внесенні

відмічається у гібридів ДК 440 – на 2,77 т/га (13,2 т/га) в порівнянні із

контролем, ДКС 3511 – на 3,31 т/га (11,03 т/га), ДКС 3420 – на 1,42 т/га

(9,15 т/га) та у гібрида ДКС 2960 – на 2,81 т/га (9,41). У гібридів ЕД 3025

та ДК 391 істотного підвищення врожайності зерна при внесенні N

не ві-

дмічалося.

Також не відмічається істотного збільшення врожайності зерна при

збільшенні дози азотних добрив від 45 до 90 кг д.р. на 1 га у наступних гі-

бридів: ЕД 3025 – на – 0,06 т/га, ДК 391 – на 0,03 т/га, ДКС 3420 – на

0,34 т/га та ДКС 2960 – на 0,23 т/га.

Висновки. Таким чином, втрата вологи зерном та його врожайність за-

лежить як від фізіологічних та генетичних особливостей гібридів кукурудзи

так і від інтенсивності удобрення.

Бібліографічний список

1. Зозуля О. Л., Цицюра Я. Г. Обгортки і їх вплив на розподіл вологи в

системі стрижень – качан – навколишнє середовище // Зб. наукових праць

ВДАУ. – Вінниця, 2000. – Вип. 7. – С. 18 – 22.

2. Цицюра Я. Г. Взаємозв’язок вологовіддачі зерна самозапилених лі-

ній кукурудзи з тривалістю міжфазних періодів, морфологічних ознак ка-

чанів і зерен // Зб. наук. праць ВДСГІ. – Вінниця, 1998. – Вип. 5. – С. 36 – 40.

3. Поліщук М. І., Азуркін В. О. Агробіологічна характеристика кращих

простих гібридів кукурудзи // Вісник Полтавської державної аграрної ака-

демії. № 2. – 2007. – С. 61–64.

4. Cristea M., Reichbuch S., Dutu H., Anghel M. Contributii la studiuel

precocitatii porumbului // An. Inst. Cero. Cereale Plante Tehn. Fundulea Bucuresti. –

1986. – Vol. 53. – P. 61 – 71.

Корми і кормовиробництво. 2010. Вип. 67

20

Аннотации

Косолапов В. М. Стратегия развития селекции и семеноводства

кормовых культур // Корми і кормовиробництво. – 2010. – Вип. 67. –

С. 3–7.

Стратегия развития селекции и семеноводства кормовых культур

предусматривает разработку адаптивной системы фитоценотической, эда-

фической, симбиотической, экотипической селекции кормовых растений,

основанной на эколого-эволюционных, биогеоценотических принципах.

Генеральная цель − создание системы климатически и экологически диф-

ференцированных, адаптированных к разным условиям, хозяйственно спе-

циализированных, высокопродуктивных, устойчивых к патогенам, эколо-

гическим стрессам, с повышенной симбиотической активностью.

Михайлов В. Г., Щербина Е. З. Наследование длины и количества

цветков соцветия у гибридов сои // Корми і кормовиробництво. – 2010. –

Вип. 67. – С. 8–12.

Выделены формы сои с количеством цветков в кисти до 43 и ее дли-

ной до 15,6 см, которые обусловлены генотипом. Эти формы являются бо-

лее продуктивными, более высокорослыми и более позднеспелыми по

сравнению с сортами и селекционными номерами с обычной цветочной

кистью.

У гибридов первого поколения отмечено неполное доминирование

длины соцветия; в разных комбинациях скрещивания отмечено сверхдо-

минирование, неполное доминирование большего и меньшего количества

цветков.

У гибридов сои второго поколения доминантными являются призна-

ки меньшей длины соцветия и меньшего количества цветков.

Фалатюк Л. В. Корреляционная связь между урожайностью и саха-

ристостью опылителей сахарной свеклы // Корми і кормовиробництво. –

2010. – Вип. 67. – С. 13–17.

Установлены границы отбора признаков и проведен корреляционный

анализ связи между урожайностью и сахаристостью двух популяций опы-

лителей сахарной свек

лы Уладовской селекции У752 – урожайного и КМ2

– сахаристого направлений. Установлено, що признаки урожайности и са-

харистости, что было характерно для двоих популяций и их групп отбора,

изменяются. У сформированных группах коэффициенты корреляции меж-

ду массой корнеплодов и сахаристостью были сравнительно с исходными

популяциями в сторону уменьшения силы связ

и. Результаты анализа могут

Корми і кормовиробництво. 2010. Вип. 67

205

быть использованы при отборе и оценке компонентов ЧС гибридов, чтобы

объединить в одном генотипе несколько хозяйственно- ценных признаков.

Алексеенко Н. В., Мельничук Т. Н., Каменева И. А., Андронов Е. Е.

Формирование епифитов семян нута при действии микробных препара-

тов // Корми і кормовиробництво. – 2010. – Вип. 67. – С. 18–23.

В лабораторных исследованиях с применением микробиологических

и генетических методов установлено способность штаммов антифунгаль-

ного действия Bacillus sp. 01-1 и Bacillus sp. 12501 храниться на семенах

нута и доминировать в составе эпифитной микрофлоры в течение шести

месяцев, что положительно влияет на их посевные свойства.

Трофимов И. А., Трофимова Л. С., Яковлева Е. П. Кормопроиз-

водство в развитии сельского хозяйства России // Корми і кормовиробниц-

тво. – 2010. – Вип. 67. – С. 24–28.

Кормопроизводство объединяет, связывает в единую систему все от-

расли сельского хозяйства и даёт огромные преимущества их развитию.

Животноводству оно даёт корма, растениеводству − продуктивность всех

культур, земледелию − плодородие почв, сельскохозяйственным землям −

продуктивность и устойчивость. Оно также обеспечивает эффективное

управление сельскохозяйственными землями и рациональное природо-

пользование, поддерживает в сельском хозяйстве необходимый баланс от-

раслей.

Квитко Г. П., Гетман Н. Я., Цицюра Я. Г., Цицюра Т. В. Перспек-

тивы выращивания и кормовая ценность редьки масличной в правобереж-

ной Лесостепи Украины // Корми і кормовиробництво. – 2010. – Вип. 67. –

С. 29–38.

Рассмотрено кормовую ценность редьки масличной и перспективы

ее выращивания с позиции предпочтения перед другими кормовыми куль-

турами капустной группы. Определен

ы основные проблемы в технологии

выращивания этой культуры с метой повышения семенной и кормовой

продуктивности.

Артеменко С. Ф. Соя – альтернативный предшественник кукурузе

на силос под озимую пшеницу // Корми і кормовиробництво. – 2010. –

Вип. 67. – С. 39–44.

Корми і кормовиробництво. 2010. Вип. 67

206

Приведены результаты исследований о влиянии традиционной

вспашки и чизельной обработки под разные предшественники, включая

сою на формирование зерновой продуктивности озимой пшеницы.

Каминский В. Ф., Мосёндз Н. П. Формирование производительно-

сти сои в зависимости от агротехнических приёмов в условиях северной

Лесостепи Украины // Корми і кормовиробництво. – 2010. – Вип. 67. – С. 45–50.

Приведены результаты исследований по изучению производительно-

сти сои в зависи

мости от влияния агротехнологических приёмов: мине-

рального удобрения, предпосевной инокуляции, способов посева в услови-

ях северной Лесостепи Украины .

Онычко В. И. Влияние сортовых особенностей и агротехнических

мероприятий на урожайность зерна кормовых бобов в условиях северо-

восточной Лесостепи Украины // Корми і кормовиробництво. – 2010. –

Вип. 67. – С. 51–58.

Установлено влияние обработки почвы, предпосевной обработки се-

мян, сортовых особенностей и разных доз минеральных удобрений на

урожайность и качество зерна кормовых бобов. Определено, что замена

обработки почвы с отвальной на безотвальную приводит к недобору уро-

жая зерна кормовых бобов. Более эффективной дозой удобрений при вы-

ращивании кормовых бобов на черноземе типичном малогумусном есть

, что позволяет дополнительно получить до 0,65 т/га зерна.

Голодная А. В., Ничипорук В. В. Период вегетации и продуктив-

ность люпина кормового в зависимости от строка сева и гидротермических

условий в западном Полесье // Корми і кормовиробництво. – 2010. – Вип.

67. – С. 59–63.

Приведены результаты исследований, которые подтверждают, что в

условиях западного Полесья необходимо сеять помимо люпина желтого,

еще узколистный и белый. Оптимальным сроком сева дл

я изучаемых ви-

дов люпина было начало сева ранних зерновых культур.

Петриченко В. Ф., Мовчан К. И. Влияние способа сева и густоты

растений на индивидуальную продуктивность растений фасоли обыкно-

венной // Корми і кормовиробництво. – 2010. – Вип. 67. – С. 64–69.

Определено зависимость формирования продуктивности зерна фасо-

ли обыкновенной под влиянием способа посева и количественного разме-

Корми і кормовиробництво. 2010. Вип. 67

207

щения растений на единице площади в условиях правобережной Лесостепи

Украины.

В Латвии зерновые культуры используют как корм для скота и как

сырье для пищевой промышленности. Цель исследования: оценить про-

дуктивность, качество и выход этанола у сортов озимой пшеницы и озимой

тритикале. Исследованы три сорта озимой пшеницы (Triticum aestivum L.)

и озимой тритикале (Triticosecale Wittm) с двумя нормами азотного удоб-

рения (N

100

(70+30) kg га

-1

, N

140

(70+70) кг га

-1

). У озимой тритикале

наблюдаются большие колебания урожайности в пределах сорта в зависи-

мости от нормы азотного удобрения, чем у озимой пшеницы. Производ-

ственная продуктивность и теоретический выход этанола существенно ко-

лебались в зависимости от года урожая и нормы азотного удобрения.

Комлаева Л. И., Адамович А. М, Пойша Л. А. Урожай семян и со-

держание масла в латвийских сортах льна (linum usitatissimum l.) // Корми і

кормовиробництво. – 2010. – Вип. 67. – С. 76–81.

Лен- это культура, которую можно использовать полностью, не

только для получения волокна и семян, но и в других целях. В Латвии вы-

ращивали волокнистый лен, но в последнее время все большее значение

придается масличному льну, который идет на производство масла, а жмых

– на корм животным. Большая площадь льна находится в Латгалии - во-

сточной стороне Латвии, где более подходящие условия для выращивания

льна. В работе были исследованы 92 образца волокнистого льна и 8 образ-

цов масличного льна по разным качественным и количественным призна-

кам. В результате определены лучшие сорта и линии волокнистого и мас-

личного льна, которые можно использовать для определенных целей: по-

лучения качественных семян и масла.

Материнский П. В. Агротехническое значение зернобобовых куль-

тур в короткоротационных севооборотах // Корми і кормовиробництво. –

2010. – Вип. 67. – С. 82–87.

Обосновано агротехническое значение зернобобовых культур в по-

вышении продуктивности короткоротационных севооборотов и улучшении

показателей плодородия почвы.

Пойша Л. А., Адамович А. М. Оценка продуктивности и качества

озимой пшеницы (triticum aestivum l.) и озимой тритикале (triticosecale

wittm) // Корми і кормовиробництво. – 2010. – Вип. 67. – С. 70–75.

Корми і кормовиробництво. 2010. Вип. 67

208

Петриченко В. Ф., Борона В. П., Задорожний В. С., Колісник С. І.

Особенности защиты посевов сои от сорняков при выращивании её за no-

till технологией // Корми і

кормовиробництво. – 2010. – Вип. 67. –

С. 88–93.

Отображено современное состояние и перспективы выращивания

сои за no-till технологией. Охарактеризовано особенности защиты сои от

сорняков данной технологии.

Задорожний В. С., Мовчан И. В. Контроль сорняков в п

осевах ку-

курузы на зерно // Корми і кормовиробництво. – 2010. – Вип. 67. –

С. 94–99.

Представлено результаты по изучению динамики появления всходов

сорных растений и вредон

осности наиболее распространенных видов, а

также разработано химические методы борьбы с ними в посевах кукурузы

на зерно. Установлено, что добавление к рабочим растворам адъювантов

обеспечивает уменьшение нормы без снижения их эффективности.

Корнийчук О. В., Неилык М. М., Наконечная Л. В., Бе

ценко А. П.

// Золотистая картофельная не

матода и методы борьбы с ней // Корми і

кормовиробництво. – 2010. – Вип. 67. – С. 100–105.

Изложе

ны результаты многолетних

исследований по изучению рас-

ширения и вредоносности золотистой картофельной нематоды и методы её

контроля.

Окрушко С. Е. Изучение влияния гербицидов на сорное поле и уро-

жайность подсолнечника // Корми і кормовиробництво. – 2010. – Вип. 67. –

С. 106–111.

Приведена сравнительная характеристика влияния гербицидов на ре-

гулирование численности сорняков в посевах подсолнечника. Установле-

но, что химический метод, в сравнении с агротехническим, лучше контро-

лирует численность сорняков и обеспечивает высшую урожайность семян

подсолнечника и есть экономически эффективным.

Солоненко В. И. Инвазия гринделии растопыренной (Grindelia

squarrosa (Pursh) Dun.) в Винницкой области // Корми і кормовиробництво.

– 2010. – Вип. 67. – С. 112–119.

Проанализирована история проникновения и распространения G.

squarrosa, приведена ботаническая характеристика вида и разновидностей,

Корми і кормовиробництво. 2010. Вип. 67

209

показаны экологические приспособления растений к природным условиям

Украины. Установлен факт проникновения G. squarrosa в Винницкой обла-

сти, проанализирована ее роль в составе фитоценозов, рассмотрен химиче-

ский состав, полезные свойства и перспективы существования вида.

Гаврилюк М. М., Петриченко В. Ф., Кургак В. Г. Состояние и ос-

новные направления исследований по луговодству Украины // Корми і

кормовиробництво. – 2010. – Вип. 67. – С. 120–127.

Приведено обобщение состояния отрасли луговодства в Украине,

роль луговых угодий как источника биомассы различного назначения, в

частности для производства дешевых травяных кормов и биотоплива, в

защите почв от эрозии, а водных источников от загрязнения и заиления, а

также у сохранении биоразнообразия. Показано основные результаты та

современные направления исследований по луговодству, а также меропри-

ятия, которые необходимо осуществить для улучшения состояния иссле-

дований и внедрения разработок у сельскохозяйственное производство.

Бирюкович А. Л., Мееровский А. С., Пастушок Р. Т. Основные

направления развития лугового кормопроизводства Беларуси // Корми і

кормовиробництво. – 2010. – Вип. 67. – С. 128–134.

Изложены основные направления развития лугового кормопроизвод-

ства в Республике Беларусь и результаты научных исследований.

Кулаковская Т., Кургак В., Адамович А. Основные направления

исследований и экологические аспекты развития лугопастбищного хозяй-

ства в Европе // Корми і кормовиробництво. – 2010. – Вип. 67. –

С. 135–142.

Дано обобщение современных направлений исследований по луго-

водству, которые базируясь на системном подходе, разнообразии почвен-

но-климатических условий и луговых растений позволили оптимизировать

развитие лугопастбищного хозяйства в Европе. Луга и пастбища в Европе,

являясь традиционно источниками кормов, сегодня выполняют также но-

вые функции стабилизатора экологических условий, и дополнительного

источника возобновляемых энергетических ресурсов, что вызывает появ-

ление новых вопросов, проблем и тенденций в развитии лугопастбищного

хозяйства, для решения и разработки которых осуществляется интеграция

учёных и практиков при проведении и

сследований.

Корми і кормовиробництво. 2010. Вип. 67

210