того, у записці має бути зазначено номер внутрішнього телефону
виконавця.
Службові записки доцільно впроваджувати тільки на великих
підприємствах, що мають складну структуру й у штаті яких працює
понад 200 осіб. Проходження службових записок має фіксуватися у
відповідних реєстраційних формах.
ПРОТОКОЛ – це службовий документ, в якому фіксується хід
обговорення питань і рішення, ухвалені на з’їздах, конференціях,
зібраннях, нарадах, засіданнях колегіальних органів.
Обов’язковому протоколюванню підлягають засідання
колегіальних органів (колегій, дирекцій, рад, правлінь тощо), які
постійно діють на підприємствах.
Під час засідання постійний секретар або спеціально призначена
особа веде протокол. За обсягом фіксованих даних протокол може
бути:
стислий – зазначають лише питання, що їх обговорюють на
засіданні, прізвища доповідачів та прийняті рішення;
повний – крім зазначених відомостей, містить записи виступів
усіх доповідачів та учасників колегіального органу;
стенографічний – весь хід засідання записують дослівно.
Потрібно зазначити, що під час засідання складають лише
чорновий варіант протоколу (рукописно, стенографічно або за
допомогою диктофона чи іншого звукозаписувального приладу).
Після чого у термін, встановлений у регламенті роботи
колегіального органу (зазвичай, від одного до п’яти днів), протокол
уточнюють, вивіряють згідно з рукописом чи фонозаписом,
редагують і оформлюють.
Протокол оформлюють на загальному чи спеціальному бланку
або на чистих аркушах паперу формату А4 з відтворенням таких
обов’язкових реквізитів:
назва підприємства;
назва виду документа (ПРОТОКОЛ);
дата та реєстраційний індекс документа;
місце складання або видання документа;
гриф обмеження доступу до документа (якщо протокол
містить конфіденційну інформацію);
гриф затвердження документа (якщо протокол підлягає
затвердженню);