Контрольная работа по охране труда

Подождите немного. Документ загружается.

Міністерство науки та освіти Украини

Державний вищий навчальний заклад

«Донецький національний технічний университет»

кафедра:

«Охорони праці і аерології »

Контрольна работа

з дисципліни

«Охорона праці»

Виконав

студент групи _________

______________________

(ПІБ студента)

Викладач: ___________

(ПІБ викладача)

Донецьк-2009

Задача№1

С использованием данніх предприятия рассчитать коэффициенты

тяжести и частоты травматизма за определенный период времени.

Анализ производственного травматизма и профзаболеваемости

позволяет обнаружить причины и определить закономерности их

возникновения. На основании такой информации разрабатываются

мероприятия по профилактике производственного травматизма и

профзаболеваемости. Для анализа производственного травмвтизма

применяют такие основные методы: статистический, топографический,

монографический, экономический, метод анкетирования, метод экспертных

оценок.

Основываясь на статистическом методе, мы выполним задание.

Статистический метод основывается на изучении травматизма по

документам: отчетам, актам, журналам регистрации. Это позволяет

группировать случаи травматизма по определенным признакам: по

профессиям потерпевших, по рабочим местам, цехам, стажу, возрасту,

причинам травматизма, оборудованию, повлекшему травму.

Для оценки уровня травматизма вычисляют коэффициенты его

частоты и тяжести.

Кч=А*1000/Т (1.1)

Кт=Д/А (1.2) ,

Где: Кч-коэффициент частоты травматизма;

А- количество случаев травматизма на предприятии за отчетный

период;

Т-среднесписочная численность, работающих на предприятии за тот

же отчетный период;

Кт-коэффициент тяжести травматизма;

Д- количество дней нетрудоспособности у потерпевших (в рабочих

днях).

Коэффициент частоты травматизма по сути показывает сколько

случаев травматизма за соответствующий период (полугодие, год)

приходится на 1000 среднесписочных работающих на предприятии, а

коэффициент тяжести травматизма- сколько дней нетрудоспособности

приходится в среднем на один случай травматизма за соответствующий

период.

Коэффициенты Кч и Кт позволяют изучить динамику травматизма на

предприятии (за 4-5 лет), сравнить его с другими предприятиями.

Расчет коєффициентов травматизма на примере предприятия:

ООО «Укрстар»

Т-среднесписочная численность, работающих на предприятии за 2008

отчетный год: 28человек.

А- количество случаев травматизма на предприятии за 2008 год: 1

случай.

Д- количество дней нетрудоспособности у потерпевших (в рабочих

днях): 5 дней.

Кч=А*1000/Т

Кч=1*1000/28=35,7

Кт=Д/А

Кт=5/1=5

Ответ: Кт=35,7 Кч=5

Задача№2

Изложить основные положения плана ликвидации аварий в угольных

шахтах. Задание выполняется по Методическим указаниям №134.

План ликвидации аварий разрабатывается в соответствии с

ожидаемой ситуацией в шахте на момент ввода его в действие. Перед

составлением ПЛА проверяются:

1. Обеспеченность шахты, горизонтов и горных выработок

запасными выходами;

2. соответствие времени движения по загазированным выработкам

сроку защитного действия самоспасателей;

3. наличие, состояние и расположение средств спасения

горнорабочих и подготовленность работников к их использованию4

4. ожидаемая газовая обстановка на участках в случае отключения

дегазационной системы;

5. время загазирования тупиковых забоев в случае остановки ВМП

6. устойчивость вентиляционных струй при тепловой депрессии

пожара;

7. состояние вентиляционных устройств;

8. наличие и состояние средств оповещения об аварии;

9. размещение пунктов и расстановку членов ВГК;

10. водоснабжение, обеспеченность и состояние средств

пожаротушения.

По материалам проверок устанавливаются зоны поражения при

пожарах, взрывах, внезапных выбросах, горных ударах, обрушениях,

прорывах воды, проникновениях ядовитых химических веществ и др.,

определяется зона реверсирования вентиляционной струи, производится

оценка пожарной опасности горныхвыработок. Материалы проверок

оформляются актами и рассматриваются на совещании при главном

инженере шахты с участием командира взвода ГВГСС. По результатам

совещания составляется протокол, который подписывается главным

инженером шахты и командиром взвода ГВГСС и прикладывается к

оперативной части ПЛА.

ПЛА снабжается титульным листом, оглавлением и содержит:

1. Оперативную часть.

2. обязанности и порядок действия должностных лиц, участвующих

в ликвидациях аварий.

3. список должностных лиц и учреждений, которые должны быть

немедленно извещены об аварии.

4. основные правила поведения работников шахты при авариях

5. указания по ликвидации последствий аварийных ситуаций

К оперативной части плана прикладывается следующая графическая

документация:

1. Схема вентиляции шахты

2. схема горных выработок и план поверхности шахты.

3. планы горных работ по пластам или горизонтам

4. микросхемы горных выработок шахты

Ответственность за правильное составление ПЛА и его соответствие

действительному положению в шахте несут главный инженер шахты и

командир горноспасательного взвода.

Задача №3

Изложить основные положения по государственному социальному

страхованию от несчасных случаев и профессиональных заболеваний.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили

втрату працездатності

Із змінами і доповненнями, внесеними

JЗаконами України

від 21 грудня 2000 року N 2180-III,

від 22 лютого 2001 року N 2272-III

(зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 4 пункту 3 статті 7

JЗакону України від 22 лютого 2001 року N 2272-III, визнано

Jтакими, що відповідають Конституції України (є конституційними),

Jзгідно з Рішенням Конституційного Суду України

Jвід 8 жовтня 2008 року N 20-рп/2008),

Jвід 10 січня 2002 року N 2921-III,

від 17 січня 2002 року N 2980-III,

Jвід 3 квітня 2003 року N 660-IV,

від 25 березня 2005 року N 2505-IV,

Jвід 16 червня 2005 року N 2664-IV,

Jвід 20 грудня 2005 року N 3235-IV,

Jвід 9 лютого 2006 року N 3421-IV,

Jвід 22 лютого 2006 року N 3456-IV,

від 1 грудня 2006 року N 424-V,

Jвід 12 грудня 2006 року N 435-V,

Jвід 19 грудня 2006 року N 489-V,

Jвід 23 лютого 2007 року N 717-V

(зміни, внесені пунктом 1, абзацом третім пункту 5, пунктом 9,

Jабзацом другим, третім пункту 10, пунктом 11 розділу I

JЗакону України від 23 лютого 2007 року N 717-V, визнано

Jтакими, що відповідають Конституції України (є конституційними),

Jзгідно з Рішенням Конституційного Суду України

Jвід 8 жовтня 2008 року N 20-рп/2008),

Jвід 27 квітня 2007 року N 996-V,

Jвід 3 травня 2007 року N 1000-V,

Jвід 28 грудня 2007 року N 107-VI

(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,

Jдіють по 31 грудня 2008 року,

зміни, внесені пунктом 44 розділу II Закону України

Jвід 28 грудня 2007 року N 107-VI,

Jвизнано такими, що не відповідають Конституції України (є

неконституційними),

Jзгідно з Рішенням Конституційного Суду України

Jвід 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),

Jвід 3 червня 2008 року N 309-VI

Положенню частини третьої статті 34 цього Закону дано офіційне

тлумачення

J(згідно з Рішенням Конституційного Суду України

Jвід 27 січня 2004 року N 1-рп/2004)

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання страхування від нещасного випадку

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і

небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на

виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози

здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від

нещасних випадків або професійних захворювань;

відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами

заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових

обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а

також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх

сімей. (абзац четвертий статті 1 у редакції

JЗакону України від 23.02.2007 р. N 717-V)

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового

договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно

від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних

осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян -

суб'єктів підприємницької діяльності.

Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було

встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про

відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на

виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними

трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від

нещасного випадку відповідно до цього Закону.

(статтю 2 доповнено частиною другою згідно із

JЗаконом України від 22.02.2001 р. N 2272-III)

Стаття 3. Гарантії забезпечення прав застрахованим у страхуванні від

нещасного випадку

Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у

страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання.

Стаття 4. Законодавство про страхування від нещасного випадку

Стаття 5. Основні принципи страхування від нещасного випадку

Стаття 6. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в

окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та

страховик.

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його

здоров'я та працездатність.

Стаття 7. Роботодавець

Роботодавцем відповідно до цього Закону вважається:

власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка

використовує найману працю;

Стаття 8. Особи, які підлягають обов'язковому страхуванню від

нещасного випадку

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти,

докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під

час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження

виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-

трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих

установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Стаття 9. Страхування зародка та новонародженого

Стаття 10. Процедура страхування працівників та взяття на облік

страхувальників страховиком

Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди

або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі

особи, перелічені у статті 8 цього Закону, вважаються застрахованими з

моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного

виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових

внесків.

Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних

випадків.

Повідомлення про взяття на облік роботодавця як платника страхових

внесків та страхове свідоцтво надсилаються роботодавцю наступного

робочого дня з дня взяття на облік. Форма повідомлення та страхового

свідоцтва встановлюються Фондом соціального страхування від нещасних

випадків.

Внесення змін до особових справ страхувальників проводиться на підставі

відповідних повідомлень державних реєстраторів і заяв роботодавців не

пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей або

заяв.

Стаття 11. Добровільне страхування від нещасного випадку

Стаття 12. Свідоцтво про страхування від нещасного випадку

Стаття 13. Страховий ризик і страховий випадок

Страховий ризик - обставини, внаслідок яких може статися страховий

випадок.

Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне

захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену

фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону,

з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання

матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення

медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є

акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного

захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Стаття 14. Нещасний випадок на виробництві та професійне

захворювання В окремих випадках Фонд соціального страхування від

нещасних випадків може визнати страховим випадком захворювання, не

внесене до переліку професійних захворювань, передбаченого частиною

п'ятою цієї статті, якщо на момент прийняття рішення медична наука

має нові відомості, які дають підстави вважати це захворювання

професійним.

Джерело:”Офіційний вісник України”, 1999рік №42.,ВВР 1999 р. №46-47.

Лабораторная работа.

Тема: Огнегасительные вещества и средства тушения подземных пожаров.

Цель работы: изучить свойства и область применения огнегасительных

веществ на значение и принцип действия средств тушения пожаров.

Выполнение:

Тушение пожаров всех видов сводится к решению двух основных

задач: прекращению доступа кислорода в зону горения или снижение

температуры горящих объектов ниже необходимой для поддержания

горения.

Наиболее действенным способом тушения пожаров является активный

способ, т.е непосредственное воздействие на очаг возгорания

огнегасительными веществами.

Огнегасительные вещества класификируются по их фазовому

состоянию на жидкие (вода), двухфазные (химические и воздушно-

механические пены), газообразные(инертные газы и аэрозоли) и

твердые( инертные и сыпучие вещества).

1.Средства водяного пожаротушении.

Вода, обладая высокими огнегасительными свойствами получила самое

широкое распространение в пожарном деле. Она обладает высокими

огнегасительными свойствами:

 За счет напора струи механически сбивает пламя с горящих

предметов, высокая теплоемкость позволяет охлаждать горящую

поверхность;

 Смачивая смежные с горящей поверхностью участки и предметы,

предотвращает распространение огня;

 Образующийся пар уменьшает содержание кислорода в зоне

горения

Нельзя применять воду для гашения электрооборудования, находящегося под

напряжением, при развитых пожарах, т.к. при темп. 1000-1200ºС вода

превращается в перекись водорода- взрывчатое вещество., при тушении

горящих щелочных металлах.

Для подачи воды используют как стационарные противопожарные

трубопроводы из металлических труб, так и выкидные пожарные рукава.

Наиболее распространены рукава диаметром 66мм стандартной длины 20м.

Для соединения служат соединительные пожарные гайки Богданова или Рота

и рукавные переходы.Для обеспечения автоматической подачи воды

применяют спринклерные и дренчерные( УАК-2М) установки, установки для

создания водяных завес(УВЗ-3).

2.Средства пенного пожаротушения.

Пены применяются для тушения твердых и жидких веществ, не

вступающих во взаимодействие с водой. Огнегасительные свойства пены

определяются ее плотностью, стойкостью и вязкостью. Механизм состоит в

том, что пена изолирует горящие предметы от доступа воздуха и охлаждает

их. Преимущества пены :высокая охлаждающая способность, малый

удельный вес, высокий коэффициент использования воды, способность

перемешаться на значительные расстояния по горным выработкам под

действием собственного веса или енергии пеногенераторов. Другие

преимущества и недостатки такие как у воды.

Для образования пены и подачи ее к очагу горения применяют

огнетушители и пеногенераторы. В зависимости от состава газовой фазы

пены подразделяют на воздушные и инертные. В зависимости от способа

образования на механические и химические.

Химические пены образуются взаимодействием растворов кислот и

щелочей и присутствия пенообразующего вещества. Химическая пена

состоит из множества мелких пузырьков, заполненных углекислым газом,

имеет небольшую плотность и следующий состав: 80%- СО2,19%-Н2О,

0,3%-пенообразующее вещество.

При тушении пена , покрывающая горящие поверхности ,изолирует их

от доступа кислорода воздуха, а углекислый газ, высвобождающийся в

следствие разрушения пузырьков пены, снижает концентрацию О2 в зоне

горения.

Химические ручные огнетушители: ОХП-10, ОП-5, ОШП-9.

Пеногенераторные установки: ПГВ, УПШВ, «Вьюга», ЦПУ, в которых

пена образуется за счет набрызгивания на сетку пеногенератора 4-6% -ного

водного раствора пенообразователя типа ПО-1 и продувания через нее

воздуха.

3.Средства газового тушения пожаров.

Инертные газы( углекислый газ, азот, дымовые или отработанные газы,

парогазовая смесь, водяной пар и аэрозольные смеси) при тушении снижают

концентрацию кислорода в очаге. Применяют для тушения пожара в

труднодоступных местах, горящего электрооборудования, находящегося под

напряжением. Недостаток- применение только в ограниченных

пространствах.

Парогазовая смесь подается генераторами инертных газов ГИГ-4 и

ГИГ-1500.Азот из железодорожных цистерн поступает в

автогазификационную установку ПЕГАС, установленную на автомобиле

КраЗ-257.

4. Тушение пожаров сыпучими веществами.

Песок, порошки, инертная пыль, попадая в очани пожара изолируют

горящие предметы от кислорода.Эффективны при тушении щелочных

металлов и особенно жидких горючих веществ.

Используются порошковые огнетушители- ОП-8У, ОП-8Б, «Вихрь»-

обладают мотивирующим свойством, т.е. способностью прерывать или

замедлять процесс горения путем химического воздействия.