Контрольная работа - Анализ состояния национальной экономики и программа ее развития( Украина 2009)
Подождите немного. Документ загружается.
1 Аналіз стану національної економіки
1.1 Товарний ринок
Як відомо, соціально-економічний потенціал країни характеризується
обсягами створеного ВВП, який є одним з найважливіших показників
розвитку економічної сістеми. Порівнюючи його з данними попередніх
періодів, аналізуючи структуру ВВП по секторам і галузям ми маємо
можливість виявити найбільш слабкі зони, приділити увагу елементам, що
складають найбільшу/найменшу його частку, побачити тенденції до росту, чи
навпаки- спаду економіки.
Протягом останніх докризових років ВВП України зростав, але в 2008
році сітуація змінилася, у зв’язку зі світовою фінансовою кризою і нестійкою
позицією української економіки ВВП почав знижуватися швидкими темпами
і в 1 кварталі 2009 досяг позначки 182,2 млрд. грн., в 2 кварталі -207,1 млрд.
грн. Реальний ВВП у ІІ кварталі 2009 р. порівняно з аналогічним періодом
минулого року зменшився на 17,8%, дефлятор змінився на 7,8, тоді як у І
кварталі 2009 р. – на 20,3%, дефлятор – 22,4. (табл. 1)
Таблиця 1 – Випуск товарів та послуг і валовий внутрішній продукт
2
Рисунок 1 – Приріст, зниження (-) до відповідного періоду попереднього
року (в постійних цінах 2007 року), %
Позитивна дінаміка спостерігається для всіх елементів лише у II кварталі
2009 року, але поріняно з попереднім періодом показники приросту
залишаються с позначкой «-». Це не стосується лише сільського
господарства, яке не дивлячись на кризу має позитивний приріст, інші галузі
реального сектору (промисловість, торгівля, будівництво) зменшили випуск
товарів (послуг) в більш ніж на треть порівняно с II кварталом 2008 року.
(рис. 1 )
Якщо розглядати галузеву структуру , тритину випуску товарів та послуг
складає переробна промисловість, на другому місці- торгівля- 11,6 %.
Найменший відсоток у галузевій структурі ВВП складає охорона здоров’я,
будівництво, добувна промисловість та сільске господарство (близько 5%).
(табл. 2).
3
Таблиця 2- Структура випуску товарів та послуг і валової доданої вартості за
видами
економічної діяльності.
Головна складова ВВП - валова додана вартість (ВДВ), що формується на
підприємствах, в інституційних секторах і регіонах та відображає
ефективність виробництва, участь факторів виробництва у створенні
кінцевого продукту. Тож, що стосується структури ВВП України по секторам
(табл.3 ), білше ніж 60 % скаладє додана вартість нефінансових корпорацій ,
майже однакову частку (близько 20%) складають сектор державного
управління і домашні господарства.
Таблиця 3- Валова додана вартість за інституційними секторами економіки
4
63,5
72,4
62,4
72,2
66,2
72,9
63,4
61,8
71,0
73,3
67,2
71,7
0,0
20,0
40,0
60,0
80,0
у віці 15- 70
років
працездатного
віку
у віці 15- 70
років
працездатного
віку
у віці 15- 70
років
працездатного
віку
все населення міське сільське
І півріччя 2008р. І півріччя 2009р.
У % до населення відповідної демографічної групи
Таким чином ,товарний ринок України протягом проаналізованого періоду
мав такі тенденції:
- сниження ВВП ( але меньшими темпами ніж у попередній квартал, тобто
спостерігається уповільнення темпів сниження)
- збільшення дефлятору ВВП в порівнянні з аналогічним періодом
базового року, що означає зменьшення рельного ВВП країни.
- позитивна динаміка випуску товарів та послуг майже усіх галузей ,але
порівнянно с базовим періодом зміни обсьогу залишаються зі знаком «-»
(окрім сільского господарства).
1.2 Ринок праці
Ринок праці є одним з основних елементів ринкової економіки. Він являє
собою систему організації найманої праці на засадах закону попиту і
пропозиції. Включає в себе: працедавців (пред’явників попиту на працю),
робочу силу, що пропонує на ринку свою здатність до праці, а також
механізми й інститути узгодження всіх інтересів найманих працівників і
працедавців.
FВнаслідок впливу фінансово-економічної кризи, яка розпочалася наприкінці
2008 року, спостерігалось погіршенняF ситуації на ринку праці. За даними
вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної
активності у І півріччі 2009р. середньомісячна чисельність економічно
активного населення віком 15–70 роківF порівняно зF відповідним періодом
2008р., зменшилась на 1,3% і становила 22,2 млн. осіб, з яких 20,2 млн. осіб
або 90,9% були зайняті економічною діяльністю, а решта 2,0 млн. осіб –
відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП)
класифікувалися як безробітні.
Чисельність економічно активного населення працездатного віку за цей
період скоротилась на 1,8% та становила відповідно 20,3 млн. осіб або 91,7%
від зазначеної категорії населення віком 15–70 років.
Рівень економічної активності населення віком 15–70 років
знизився з 63,5% у І півріччі 2008р. до 63,4% у відповідному періоді п.р.
Наразі більш суттєве зменшення рівня економічної активності спостерігалося
серед населення працездатного віку - з 72,4% до 71,7% відповідно, зокрема Fу
жителів міських поселень F(діаграма 1).
Діаграма 1- Рівень економічної активності населення 15-70 років
5
59,6
67,5
58,3
67,2
62,6
68,3
57,7
55,9
63,7
61,9
66,7
64,6
0
20
40
60
80
у віці 15- 70
років
працездатного
віку
у віці 15-70
років
працездатного
віку
у віці 15-70
років
працездатного
віку
все населення міське сільське
І півріччя 2008р. І півріччя 2009р.
У % до населення відповідної демографічної групи
Найвищий рівень економічної активності був характерним для осіб віком 30-
49 років, проте найнижчий – для молоді віком 15–24 років та осіб пенсійного
віку .
Чисельність зайнятого населення віком 15–70 років у І півріччі 2009р.,
порівняно з відповідним періодом минулого року, зменшилась на 893,6 тис.
осіб, або на 4,2% та становила 20,2 млн. осіб, з яких особи працездатного віку
складали 18,3 млн., або 90,8%.
Слід зазначити, що найбільше загострення на ринку праці відмічалося у І
кварталі 2009р. внаслідок впливу як сезонного фактору так і кризових явищ в
економіці. Так, кількість зайнятих віком 15-70 років скоротиласьFFFFFFFFFF Fз 20,7
млн. осіб у І кварталі 2008р. до 20,0 млн. осіб у відповідному періоді п.р.
Втім, у ІІ кварталі п.р. порівняно з FFFІ кварталом відбулося деяке покращення
і зазначений показник зріс на 0,3 млн. осіб та становив 20,3 млн. осіб, проте,
він ще не досяг минулорічного обсягу (21,4 млн. осіб).
Рівень зайнятості населення віком 15–70 років знизився з 59,6% у І півріччі
2008р. до 57,7% у І півріччі 2009р., а у населення працездатного віку
відповідно з 67,5% до 64,6%, переважно за рахунок населення, що проживає
у міських поселеннях (діаграма 2).
FДіаграма 2- Рівень зайнятості населення віком 15–70 років
Найвищий рівень зайнятості населення спостерігається серед осіб віком 30 –
49 років, а найнижчий – у молодіFвіком 15-24 років та осіб у Fвіці 60–70 років
(таблиця 2).
Зменшення рівнів зайнятості населення спостерігалось в усіх регіонах країни.
Найбільше зниження зазначеного показника зафіксовано у Сумській (6,0
в.п.), Донецькій, Полтавській (на 3,5 в.п в кожній), Закарпатській та
Київській (на 3,3 в.п в кожній) областях, а також у м.Севастополі (3,6 в.п.).
Найвищий рівень зайнятості у І півріччі 2009р. був у м.Києві (63,3%), а
найнижчий – у Івано-Франківській (52,1%).
Серед зайнятого населення віком 15-70 років, кожен п'ятий працівник був
зайнятий у сільському господарстві абоF промисловості, кожен шостий – в
торгівлі; ремонті Fавтомобілів, побутових виробів та предметів особистого
вжитку.
6
6,2
6,8
6,6
7,0
5,5
6,3
9,1
9,6
10,3
7,8
9,0
9,9
0,0
2,0
4,0
6,0
8,0
10,0
12,0
у віці 15- 70
років
працездатного
віку
у віці 15-70
років
працездатного
віку
у віці 15-70
років
працездатного
віку
все населення міське сільське
І півріччя 2008р. І півріччя 2009р.
У % до економічно активного населення відповідної вікової групи
Під впливом кризи найбільше скорочення Fкількості зайнятого населення
відбулося у будівництві (на 16,2%), промисловості (на 11,9%), діяльності
готелів та ресторанів (на 8,1%), сільському господарстві (на 7,1%).
Переважна більшість зайнятих працювала за наймом (16,4 млн. осіб або
81,4%), а решта – у секторі самостійної зайнятості.
Діаграма 3- Рівень безробіття населення (за методологією МОП) у країнах
Євросоюзу та в Україні уF І півріччі 2009р. Fу % до економічно
активного населення у віці 15 років і старше, для України – у
віці 15-70 років
3,2
4,7
4,9
5, 5
5,6
5,9
6,1
6,4
9,1
9, 1
15,3
17,8
12,8
12,5
8,5
11,0
10,9
8,1
7,7
7,7
9,6
9,2
9,2
7,7
7,5
7,4
6,9
6,6
0,0
2,0
4,0
6,0
8,0
10,0
12,0
14,0
16,0
18,0
Нідерланди
Австрія
Кіпр
Словенія
Данія
Люксембург
Чеська Республіка
Болгарія
Румунія
Мальта
Сполучене Королівство
Фінляндія
Німеччина
Бельгія
Італія
Польща
Швеція
Португалія
Україна
Франція
Греці я
Угорщина
Словаччина
Ірландія
Естонія
Литва
Латві я
Іспанія
Євросоюз (27 країн)
FFFFFFFFFFF Серед населення працездатного віку рівень безробіття (за
методологією МОП) зріс Fна F3,1 в.п. та становив 9,9%. Більш суттєве
збільшення цього показника спостерігалосяF серед чоловіків, Fна відміну від
жінок, та серед жителів міських поселень, ніж серед мешканців сільської
місцевості
Діаграма 4 - FРівень безробіття населення (за методологією МОП)
FНайвищий рівень безробіття (за методологією МОП) у І півріччі 2009р.
спостерігався серед молоді віком 15-24 роки. Водночас, у порівнянні з
відповідним періодом 2008р. спостерігалось збільшення цього показника
майже по усіх вікових групах .F
7
Таблиця 1 - Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за статтю,
місцем
проживання та віковими групами F(% до кількості економічно
активного
населення відповідної вікової групи)
Усього
У тому числі за віковими групами,
років
Працездатного
віку
15–
24
25–29 30–39
40–
49
50–
59
60–70
І півріччя 2008р.
Усього 6,2 13,2 6,9 5,1 6,1 4,0 0,0 6,8
Жінки 5,9 14,4 6,7 4,3 6,1 3,2 0,0 6,6
Чоловіки 6,6 12,2 7,1 5,8 6,0 4,8 0,1 6,9
міські
поселення
6,6 14,7 7,2 4,9 6,3 4,0 0,1 7,0
сільська
місцевість
5,5 10,2 6,2 5,4 5,5 4,1 F- 6,3
І півріччя 2009р.
Усього 9,1 16,9 10,6 9,0 8,1 6,4 0,1 9,9
Жінки 7,3 13,0 9,7 7,4 7,0 4,7 0,0 8,2
Чоловіки 10,8 19,9 11,3 10,5 9,4 8,1 0,1 11,3
міські
поселення
9,6 19,0 11,0 9,2 8,5 6,3 0,1 10,3
сільська
місцевість
7,8 13,1 9,2 8,5 7,4 6,6 0,0 9,0
F
Слід відмітити, що рівень безробіття населення працездатного віку (за
методологією МОП) в 2,4 раза перевищував рівень зареєстрованого
безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного
населення працездатного віку (у жінок – у 1,7 раза, чоловіків – у 3,2 раза,
жителів міських поселень – у 3,2 раза, мешканців сільської місцевості – у 1,5
раза).
8
Діаграма 5 - Безробіття серед економічно активного населення працездатного
віку за статтю та місцем проживання у % до економічно
активного населення працездатного віку
6,8
6,6
6,9
7,0
6,3
9,9
8,2
10,3
9,0
6,1
5,4
3,0
3,9
2,3
2,0
4,1
4,7
3,5
3,2
11,3
0,0
2,0
4,0
6,0
8,0
10,0
12,0
14,0
Все
населення
Жінки
Чолов іки
Міські
поселення
Сільська
місцев ість
Все
населення
Жінки
Чолов іки
Міські
поселення
Сільська
місцев ість
І півріччя 2008р. І півріччя 2009р.
Рівень зареєстрованого безробіття Рівень безробіття (за методологією МОП)
F
Рівень безробіття (за методологією МОП) серед населення віком 15–70 років
збільшився в усіх регіонах. Найбільше зростання цього показника відбулося
у Вінницькій, Сумській (на 4,6 в.п. у кожній), Донецькій, Закарпатській (на
4,4 в.п. у кожній), Рівненській (на 4,3 в.п.), Полтавській, Чернігівській
областях (на 4,1 в.п. у кожній).
Слід зазначити, що максимальне значення цього показника спостерігалось у
Рівненській області (13,1%), а мінімальне – у м.Києві (6,6%) .
Таким чином, основні тенденції, що були притаманні ринку праці порівняно
з І півріччям 2008 року:
FF FF- зниження рівня зайнятості населення у віці 15-70 років з 59,6% до 57,7%;
F FF-F збільшення серед економічно активного населення працездатного віку:
-FFF рівня безробіття населення (за методологією МОП) з 6,8% до 9,9%;
-FFF рівня зареєстрованого безробіття з 3,0% до 4,1%;
F -FF скорочення кількості вільних робочих місць на 63,2%;
-FF зростання серед безробітних (за методологією МОП) частки
вивільненихF з економічних причин з 29,3% до 48,6%;
F -F зниження рівня працевлаштування незайнятого населення за допомогою
державної служби зайнятості Fз 41,0% до 25,7%;
FF FFF зростання середньомісячної допомоги по безробіттю на 46,6%;
FF -F скорочення рівня прийому робочої сили з 14,3% до 10,8%
середньооблікової кількості штатних працівників;
9
FFF -F збільшення у декілька разів кількості працівників, які з ініціативи
адміністрації:
-FFF переведені на скорочений графік роботи;
-FFF знаходились в адміністративних відпустках;
-FF зростання середньомісячної номінальної заробітної плати на 6,2%;
FF -FFF зменшення реальної заробітної плати на 10,1%;
-FFF збільшення більш ніж у 2 рази суми боргу з виплати заробітної плати
та кількості працівників, які вчасно її не отримали.
Таким чином, поява та загострення економічної кризи кардинально змінила
ситуацію на ринку праці. Нині стан ринку праці в Україні характеризується
наявністю комплексу проблем. Серед них найважливіші такі:
- співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили;
- значна середня тривалість безробіття;
- наявність вимушеної неповної зайнятості;
- складна ситуація щодо працевлаштування окремих соціально-
демографічних груп населення (жінки, молодь, сільське населення, інваліди);
- проблеми зайнятості в депресивних регіонах, монофункціональних містах;
- поширення неформальної та тіньової зайнятості;
- необхідність підвищити рівень професійної освіти, професійного навчання
працівників, що забезпечує їхню конкурентоспроможність відповідно до
сучасних економічних умов структурних зрушень, що відбуваються на
ринках товарів (послуг);
- забезпечення належного рівня оплати праці, що є важливим фактором
підвищення життєвого рівня населення, розширеного відтворення робочої
сили;
- пожвавлення міграційних процесів, це, в свою чергу, призводить до того,
що Україну залишає найбільш талановита частина населення, котра в
подальшому працюватиме на благо інших країн.
Реаліями 2008-2009 років стали випадки скорочення робочої сили,
примусово-добровільні відпустки, скорочення робочого дня чи тижня,
зниження заробітної плати, зменшення соціальних пакетів і різних
персональних виплат. У даній ситуації найбільш уразливими опинилися
працівники металургійної, будівельної, фінансової галузей та сфери сервісу.
Також потрапили у групу ризику молоді спеціалісти, особливо випускники
вузів, які не мають досвіду роботи.
10
1.3 Фінансовий ринок
Девальвація обмінного курсу гривні через погіршення ринкових очікувань
учасників ринку призвела до певного уповільнення динаміки зростання
депозитів, загальний обсяг яких у ІІІ кварталі збільшився на 0,4% порівняно
із приростом на 0,9% у ІІ кварталі. З початку року загальний обсяг
депозитів знизився на 11,1% – до 318,1 млрд. грн., у т. ч. у національній
валюті – на 16,7% – до 166,9 млрд. грн., в іноземній валюті – на 4,0% – до
151,2 млрд. грн.
Уповільнення динаміки зростання загального обсягу депозитів у ІІІ кварталі
2009 р. пов’язане, насамперед, із більш повільним приростом вкладів
населення (на 1,7%) порівняно з 4% у ІІ кварталі п.р. Кумулятивний показник
приросту депозитів фізичних осіб за 9 місяців 2009 р. демонструє
зменшення їх обсягу з початку року на 6,1% – до 202,4 млрд. грн.
Погіршення динаміки вкладень фізичних осіб у ІІІ кварталі відбулося за
рахунок депозитів у національній валюті, які у липні – вересні п. р. постійно
мали від’ємний приріст (на відміну від ІІ кварталу, коли щомісячні темпи їх
приросту були додатними). Слід також враховувати, що на динаміку
депозитів фізичних осіб у ІІІ кварталі вплинула активізація виплат за раніше
заблокованими депозитами з боку банків, які були рекапіталізовані за участю
держави. Також у ІІІ кварталі 2009 р. добіг до завершення термін депозитів,
які вкладалися в минулому році ще до початку кризи терміном на 1 рік.
Динаміка коштів юридичних осіб у ІІІ кварталі п.р. хоча й демонструвала
від’ємний приріст (-1,8%), однак темпи їх зменшення були значно
повільнішими ніж у І та ІІ кварталах (-3,8% та -13,9% відповідно). За січень –
вересень обсяг коштів юридичних осіб знизився на 18,6% – до 115,7 млрд.
грн.
Труднощі з достроковим переведенням у ліквідну форму коштів зі строкових
рахунків поряд із загальною невпевненістю економічних агентів у
перспективах економічного розвитку позначилися на загальній структурі
депозитів. Так у січні – вересні 2009 р. питома вага строкових депозитів у
загальному обсязі депозитів знизилася з 70,0%, на початок року до 64,1% у т.
ч. питома вага довгострокових депозитів зменшилася з 44,4% до 27,5%.
Зменшення обсягу депозитів відповідним чином позначилося на динаміці
грошової маси, обсяг якої з початку року зменшився на 9,0% – до 469,5 млрд.
грн. У річному вимірі (у розрахунку до відповідного місяця минулого року)
темп приросту грошової маси був від’ємний – -1,7% порівняно з 30,2% на
початок року. Упродовж І та ІІІ кварталів поточного року обсяг грошової
маси зменшувався (на 10,1% та 0,7% відповідно), тоді як у ІІ кварталі він
збільшився на 1,9%.
Крім динаміки депозитів, зменшення грошової маси зумовлювало зниження
її іншої складової – готівки поза банками, обсяг якої з початку року
11