викликає різке подразнення слизових оболонок очей, верхніх і глибоких
дихальних шляхів і легенів. Отруєння хлором за великих концентрацій може
призвести до миттєвої смерті від хімічного опіку легенів і зупинки серця.
Отруєння хлором за середніх концентрацій викликає різкий загрудний біль,
печію і різі в очах, сльозотечу, задушливий сухий кашель, збудження або
пригнічення, набряк слизових оболонок зева, гортані, голосових зв’язок,
легенів.
Ступінь захисту. Ізолюючий протигаз, фільтруючий протигаз марки
«В», респіратор РПГ-67-В, РУ-6-м-В, додаткові патрони ДПГ-1, ДПГ-3 з
протигазом ГП-5. Для захисту органів дихання можна використовувати
вироби із тканин (маски), шерстяні, хутряні, ватяні, частини одягу, змочені
водою (краще розчином питної соди), захисний одяг, гумові чоботи,
рукавиці.
Дезактивація (дегазація). Для хлору основним способом нейтралізації
є гідроліз і взаємодія з розчинами лугів. Добре розчиняється в воді.
Забороняється використання водних розчинів аміаку, що може привести до
виникнення хлористого азоту – рідини з температурою кипіння 71°C, який
при контакті з твердою фазою вибухає.
Місце розливу залити водою, вапняним молоком розчином питної або
каустичної соди.
Для зменшення глибини розповсюдження використовують постановку
водяних завіс за допомогою пожежних машин, мотопомп тощо.
Заходи першої допомоги.
Симптоми отруєння хлором. Хлор є сильнодіюча отруйна речовина,
яка має загальнотоксичну і подразнюючу дію на організм людини, а також
викликає хімічні опіки. Хлор потрапляє в організм через органи дихання і
шкіряний покрив. Хлор подразнює дихальні шляхи, може викликати набряк
легенів. Викликає загрудинні болі, печіння і різь в очах, сльозотеча, сухість,
кашель; можливі задишка і відхаркування мокроти ( набряк легень ).
Отруєння високими концентраціями може привести до швидкої смерті.