Контрольна робота - Планування діяльності підприємства (укр. мова)

Подождите немного. Документ загружается.

Зміст

Вступ

1. План виробництва продукції, його значення і показники..............................5

2. Склад та методика розрахунку витрат підприємства на оплату праці.......13

Висновок……………………………………………………………………........21

Задача № 1, № 2.....................................................................................................23

Тест.........................................................................................................................24

Список використаної літератури.........................................................................25

ВСТУП

В умовах ринкових відносин підприємства самостійно приймають

господарські рішення з достатньо великого кола питань, пов’язаних з

плануванням, стимулюванням, фінансуванням, технічним та соціальним

розвитком підприємства. Несе повну економічну відповідальність за

результати своєї виробничо-господарської діяльності, підприємства

зацікавлені в прийнятті аргументованих і компетентних господарських

рішень, направлених на повне і ефективне використання всього виробничого

потенціалу, ресурсозбереження, зниження всіх видів витрат, підвищення

конкурентноздатності продукції, що випускається, на зовнішніх і внутрішніх

ринках.

Важливим інструментом піднесення вітчизняної економіки є

навчання українських студентів, спеціалістів та менеджерів по підручникам

написаними не в описово-інформаційному, а в конкретному економічному

стилі.

Значення планування господарської діяльності розкривається тим, що

в його процесі накреслюються напрями, темпи і пропорції розвитку

виробничої системи будь-якого рівня, основні показники її функціонування у

встановленому періоді, а також збалансована забезпеченість управлінських

рішень поставлених завдань необхідними ресурсами. Підвищення

ефективності суспільного виробництва в сучасних умовах становлення

ринкової економіки України, структурної перебудови на цих засадах

промисловості зумовлює нові підходи до планування господарської

діяльності підприємств як основної функції управління підприємствами.

Формальне планування сприяє пошуку найбільш ефективних напрямів

дій, обґрунтуванню й систематизації запланованих рішень, зменшенню

ризиків прийняття неправильних управлінських рішень з причин

помилкової або недостатньої інформації про можливості організації чи

навколишнє ринкове середовище, а також служить для формування

встановлених цілей та розробки шляхів їх реалізації, допомагає створити

єдність загальної мети організації, являючись організуючою силою в

діяльності підприємства. Цим самим планування виступає як вихідний

регулюючий процес забезпечення ефективного розвитку народного

господарства України та реалізації її економічної політики.

1. План виробництва продукції, його значення і показники.

Основними завданнями аналізу виробництва та реалізації продукції є:

оцінка ступеня виконання плану реалізації продукції та виробничої

програми; оцінка динаміки.

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва

продукції в плановому періоді, який відповідає товарній номенклатурі,

якості, вимогам плану продажу. Вона обґрунтовує завдання по введенню

нових виробничих

потужностей, потребу в матеріальних ресурсах, чисельності персоналу,

транспорті.

Основним завданням плану виробництва та реалізації продукції є

максимальне задоволення потреб споживачів i народного господарства в

цілому у високоякісній, конкурентноздатній продукції при найкращому

використанні ресурсів з метою отримання прибутку. Для вирішення цього

завдання в процесі планування необхідно дотримуватись таких вимог:

 обґрунтування обсягів виробництва замовленнями споживачів та

достовірний облік попиту продукції;

 повна узгодженість натуральних i вартісних обсягів виробництва,

постачання та реалізації продукції;

забезпечення плану виробництва можливостями підприємства i, в

першу чергу, його виробничою потужністю.

В основу планування виробничої програми покладено систему показників

обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в

натуральному вимірі по номенклатурі і асортименту.

Номенклатура – це перелік назв окремих видів продукції, а асортимент – це

різновид виробів в межах даної номенклатури. Звичайно натуральні

показники представляються у фізичних одиницях виміру або у натуральних

одиницях.

Номенклатура виробів підприємства може бути централізованою і

децентралізованою.

Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних

контрактів (фінансується за рахунок держбюджету) і державних замовлень

(фінансується за рахунок власних коштів підприємства та кредитних

ресурсів).

Децентралізована номенклатура формується підприємством самостійно

на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення

прямих контактів із споживачами.

При складаннях виробничої програми слід орієнтуватися на вибір таких

товарів, робіт та послуг, які принесуть виробникам найбільші прибутки.

Тому, в загальному вигляді, річна виробнича програма визначається за

формулою:







i 1

* NТшт

(1)

де П - виробнича програма, нормо-год.;

п - номенклатура продукції;

Тшт, - трудомісткість одиниці продукції;

N— річний обсяг випуску (попиту) продукції, шт.;

Обсяг виробництва продукції і натуральному вимірі

встановлюють на основі обсягу поставок.

кп

ЗЗОПОВ 

(2)

де

ОВ – обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях;

ОП – обсяг поставок в натуральних одиницях;

Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник. — К.: Видавничий Дім

ПРОФЕСІОНАЛ, 2004.

При аналізі виконання підприємством плану по номенклатурі і асортименту

дається кількісна оцінка виконання плану шляхом обчислення фактичного

випуску продукції в межах встановленого плану і порівняння його з

плановими показниками. Значення натуральних показників обсягу і

асортименту продукції в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають

можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів в певних

товарах і врахувати якісні характеристики товарів.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової,

реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості,

валового і внутрішнього обороту, обсяг незавершеного виробництва.

Динаміку цих показників характеризують кількісний і якісний розвиток

виробництва, адекватність реагування виробничих структур на зміни умов

оточуючого середовища.

До валової продукції (ВП) включають вартість всієї промислової

продукції, виготовленої підприємством незалежно від міри її готовності та

визначають за формулою:

ВП = ТП ±



НВ , (3)

де



НВ – зміна залишків незавершеного виробництва у вартісному

виразі відповідно на кінець i початок планового періоду, грн.

Внутрішньозаводський оборот (ВЗО) – це кількість продукції, що

використовується всередині підприємства для подальшої переробки

(підраховується безпосередньо).

Валовий оборот підприємства (ВО) - це обсяг валової продукції

незалежно від того, де вона буде використана - в межах підприємства чи поза

ним. Валовий оборот можна обчислити за формулою:

ВО = ВП + ВЗО, (4)

Реалізована продукція(РП) – це продукція, яка відвантажена

споживачеві, за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок

підприємствапостачальника або мають надійти у зазначений термін. Обсяг

реалізованої продукції обчислюють за формулою:

РП = ТП +



ЗГП +



ЗВП , (5)

де



ЗГП — зміна залишків готової нереалізованої продукції відповідно на

початок i кінець планового періоду, грн.;



ЗВП - зміна залишків відвантаженої продукції, за яку термін оплати

ще не настав, відповідно на початок i кінець планового періоду, грн.

Реалізованою вважають продукцію, яка оплачена покупцем або

збутовою організацією.

До обсягу товарної продукції (ТП) включають готову продукцію, яка

повністю виготовлена, відповідає державним стандартам i технічним

умовам, прийнята службами технічного контролю i здана на склад готової

продукції чи відвантажена споживачам; послуги, ремонтні роботи, капітальний

ремонт обладнання підприємства, напівфабрикати i запчастини на сторону,

капітальне будівництво для непромислових господарств підприємства,

роботи пов'язані з освоєнням нової техніки; тара, що не входить до оптової

ціни виробу.

Обсяг товарної продукції визначають за формулою:

ТП =







ВРNiЦi

(6 )

де Ni — випуск продукції i-го виду в натуральних одиницях;

Ці - оптова ціна підприємства одиниці виробу i-го виду, грн.;

n - кількість видів продукції, що виготовляється на підприємстві;

ВР - вартість po6iт i послуг на сторону, грн.

Виробництво продукції контролюється й оцінюється за такими

показниками: загальний обсяг продукції, виконання плану виробництва з

номенклатури (комплектності), ритмічність виробництва, якість продукції.

У підрозділах з тривалим виробничим циклом виготовлення продукції

замість кінцевої береться обсяг валової продукції (Вс). Перевиконання плану

з цього показника не завжди є доцільним, тому тут потрібний глибший

аналіз. Збільшення фактичного випуску певних виробів (комплектів,

агрегатів, деталей) порівняно з планом має сенс тоді, коли в цьому є

внутрішня потреба (поповнення запасів до нормативного рівня) або

можливість додаткового продажу на ринку. В інших випадках це може

призвести до необґрунтованого збільшення незавершеного виробництва,

його некомплектності.

Виконання плану виробництва з номенклатури продукції обчислюється

у такому порядку: на плановий обсяг продукції ділиться фактична його

величина, але без урахування перевиконання плану за окремими

номенклатурними позиціями або, що те ж саме, - плановий обсяг,

зменшується на суму невиконання плану за окремими виробами.

У першому варіанті обчислення формула його виглядає так:

(7)

де, Рпл.н – виконання плану виробництва з номенклатури продукції, %

n – кількість найменувань продукції;

Вкф – фактичний випуск кінцевої продукції і-го найменування у

встановленому вимірі, але не більший за плановий обсяг.

Згідно з другим варіантом, Рпл.н обчислюється за формулою:

, (8)

де, Вк.н – обсяг невиконаних завдань за всіма видами продукції.

Хопчан М. І., Харів П. С, Бойчик І. М, Латиш О. Я. Організація і планування виробництва: Теорія

і практика. Навч. посібник. — Тернопіль: Марком, «Нова генерація», 1996. — 194 с

Узагальнюючим показником ритмічності роботи певного підрозділу є

коефіцієнт ритмічності, який характеризує календарну відповідність

фактично виконаної роботи встановленому плановому завданню. Він

обчислюється за формулою:

(9)

де, Кр – коефіцієнт ритмічності виробництва за певний розрахунковий період

(здебільшого за місяць);

Т – кількість календарних відтинків часу, на яку поділену розрахунковий

період (днів, декад);

Вк.ф – фактичний обсяг продукції, виготовлений за t-й відтинок часу

(день, декаду) у встановленому вимірі, у межах запланованого

(перевиконання не враховується);

Вк.пл – обсяг продукції, передбачений планом на розрахунковий період.

При обчисленні ритмічності за елементарний календарний відтинок часу

береться здебільшого робочий день (доба). Досить часто, особливо в

одиничному й дрібносерійному виробництві, розрахунковий період (місяць)

поділяється на декади (Т=3). За цих умов у розрахунку може братися не

кінцева, а валова продукція.

Важливою складовою частиною формування планів виробництва є

планування незавершеного виробництва.

До складу незавершеного виробництва входять матеріали, заготовки,

деталі, комплекти, вузли, які знаходяться на різних етапах виробничого

процесу і підлягають наступній обробці, складанню, виробничим

випробуванням до наступного оформлення їх на склад готової продукції чи

відвантаження.

Обсяги незавершеного виробництва суттєво впливають на ефективність

роботи підприємства. З одного боку, створення запасів потребує значної

частки ресурсів, а з іншого — забезпечує безперебійний хід виробничого

процесу.

У планових розрахунках обсяги незавершеного виробництва

визначаються по-різному. Найбільш точно - прямим розрахунком. У цьому

випадку на кожній дільниці, лінії, робочому місці розраховується норма

запасу деталей та вузлів, яка підсумовується i перемножується на планову

собівартість. Більш простим i не менш точним є розрахунок незавершеного

виробництва за формулою:

НВ = N

дн

ці

нві

, (10)

де N

дн

- середньоденний випуск продукції і-гo виду, н.о.;

- собівартість одного виробу і-го виду, грн.;

ці

- тривалість виробничого циклу виготовлення одного виробу і -го

виду, робочих днів;

нві

- коефіцієнт наростання витрат під час виготовлення виробу.

Для оцінки обсягів незавершеного виробництва в оптових цінах

підприємництва обсяг незавершеного виробництва, розрахований по

собівартості, перемножується на коефіцієнт перерахунку, який

розраховується за формулою:

К перерах =

Сф

ТПф

, (11)

де ТПф – товарна продукція за останній квартал базового року, грн.;

Сф – собівартість продукції за останній квартал базового року, грн..

Розглянуті показники визначаються в оптових цінах підприємства, які

включають в себе перенесену вартість засобів виробництва (матеріали,

комплектуючі, амортизацію), і тому недостатньо характеризують