Контрольна робота - Глаголічні памя’тки

Подождите немного. Документ загружается.

В и щ и й д е р ж а в н и й н а в ч а л ь н и й з а к л а д

н а ц і о н а л ь н и й у н і в е р с и т е т

Контрольна робота

з Старослов’янської мови за темою:

Прийняла: викладач

Виконала: ст. гр.

2007 рік

ЗМІСТ

Глаголиця – стародавня азбука.....................................................3

Виникнення та доля.......................................................................5

Секретна слов'янська азбука або докирилівський алфавіт?.......6

Найдавніші рукописи ....................................................................8

Виникнення

Шлях розвитку слов'янського листу в корінні відрізняється від шляхів

розвитку латинського. Про час, умовах виникнення і становлення слов'янського

листу є дуже мало фактичних даних, тому і вислови учених з цього питання з

давніх пір були суперечливими.

Багато питань ще і до цього дня

не дозволене повною мірою.

Азбуки, що стали основою

слов'янського листу, називаються

глаголицею і кирилицею. Історія

їх походження складна, яка так і

нез’ясована до кінця.

Глаголиця – (від слов'янського «дієслово» – слово) одна з двох

якнайдавніших слов'янських азбук.

Глаголиця багато в чому співпадає з другою азбукою — кирилицею - по

алфавітному складу (40 букв), порядку переліку, звуковому значенню і назвам

букв. Проте глаголиця відрізнялася по формах букв, складнішим і важчим в

написанні. Причому походження подібних зображень залишається спірним.

Про якнайдавнішу форму глаголиці ми можемо судити тільки орієнтовно,

тому що пам'ятники глаголиці, що дійшли до нас, не старші за кінець X

сторіччя.

Глаголиця і кирилиця, стародавні слов'янські азбуки. Походження

глаголиці залишається предметом суперечок. Спроби зближувати глаголицю з

грецьким скорописом (мінускульним листом), староєврейським, коптським і

іншими системами листу не дали результатів. Глаголиця, подібно вірменському

і грузинському листу, – алфавіт, який не ґрунтується ні на одній з відомих

письмових систем. Зображення букв співвідносяться із задачею перекладу

християнських текстів на слов'янську мову. Перша буква алфавіту має

форму хреста, скорочене написання імені Христа – утворює симетричну

"Азбука". Рукописная книга.

Мініатюра Зографського

Євангелія кін. X – поч. XI ст.

Апостоли Петро та Павло

фігуру і т.п. Деякі дослідники вважають, що в основі глаголичних букв лежать

хрест, трикутник і круг – найважливіші символи християнської культури.

Про походження глаголиці, про те, як вона співвідноситься з кирилицею і

яка з двох азбук найдавніша, існує цілий ряд суперечливих точок зору. Одні

учені (І. Тейлор, И.В. Ягич, Д.Ф. Беляєв та ін.) вважають, що Глаголиця

створена Кирилом (Костянтином Філософом) на основі візантійського

скоропису (так званого грецького мінускульного листу). Були також спроби

зв'язати глаголицю з різними стародавніми східними алфавітами — Фінікією,

єврейським та т.п. Хоча букви глаголичного листу передають всі фонетичні

особливості старослов’янського мови.

Інші (дореволюційні російські учені Е.Ф. Карський, А.І. Собольовський,

І.І. Срезневській і ін.) стверджують, що глаголиця виникла як тайнопис під час

переслідування католицьким духівництвом книг, написаних кирилицею. Учені

радянського періоду І.І. Мещанінов, П.Я. Чорних, Д.С. Ліхачев вважають

глаголицю докирилівським слов'янським листом.

У науці немає єдиної думки і про час появи слов'янських азбук —

кирилиці і глаголиці. Довести первинність однієї

азбуки над іншою вельми важко, оскільки

найстародавніші із слов'янських пам'ятників, що

збереглися, написані як кирилицею, так і

глаголицею і сходять приблизно до одного і того

ж періоду — до X–XI століть.

У X–XII століттях глаголиця була відома у

багатьох слов'янських народів. Найбільше

поширення набула в Хорватії і Далмації.

У створенні однієї із слов'янських азбук

брали участь в 960-х рр. візантійські місіонери в

Моравії Кирило (Костянтин Філософ) і Мефодій.

Якнайдавніші глаголичні пам'ятники

відносяться до кінця X століття. Найперший напис відомий на розвалинах

Симеоновської церкви в Преславі (Болгарія); вона датується 893 роком.

Якнайдавніші рукописи — Зографське Євангеліє і так звані «Київські листки» (X

в.), а також Маріїнське євангеліє, Ассеманієве євангеліє і деякі інші

богослужебні книги південнослов'янського походження XI століття.

Деяке поширення глаголиця набула, мабуть, і на території східних

слов'ян. Про це, зокрема, можна судити на підставі написів глаголичного листу

XI—XII століть, що збереглися, на стінах і стовпах Новгородського

Софійського собору і в рукописі редакції квітневої Мінєї XI століття. Є також

окремі сліди глаголичних букв в новгородських берестяних грамотах і т.п.

На відміну від кирилиці, основою, що послужила, для російської,

болгарської, сербської і інших систем листу, глаголиця застосовувалася

недовго, головним чином в католицьких приходах Далматинського побережжя,

при цьому вона поступово загубила округлу форму і перетворилася на так звану

квадратну глаголицю. Проте через складність зображення букв глаголиця з

часом перестала уживатися.

Вдивляючись в глаголицю, ми помічаємо, що форми букв її дуже

хитромудрі. Знаки часто будуються з двох деталей, розташованих як би один на

одному. Це явище помічається і в більш декоративному оформленні кирилиці.

Простих круглих форм майже немає. Вони всі зв'язані прямими лініями.

Сучасній формі відповідають лише одиничні букви (ш, у, м, ч, э).

За формою букв можна відзначити два види глаголиці. У першій з них,

так званій болгарській глаголице, букви округлі, а в хорватській, званою також

іллірійською або далмацийською глаголицею, форма букв незграбна. Ні той ні

інший вид глаголиці не має різко обкреслених меж розповсюдження. У

пізнішому розвитку Глаголиця перейняла багато знаків у кирилиці. Глаголиця

західних слов'ян (чехів, поляків і інших) протрималася порівняно недовго і була

замінена латинським листом, а решта слов'ян перейшла пізніше на лист типу

кирилиці. Але Глаголиця не зникла зовсім і до теперішнього часу. Так, вона

уживається або, принаймні, уживалася до початку другої світової війни в

кроатських поселеннях Італії. Цим шрифтом друкувалися навіть газети.

Повний алфавіт глаголиці.

Форма

букв

Звук Назви букв

Варіанти

написання

ук

ферт

ха

омега

ша

ци

черв'як

шта

Ое кратк.

глухий.

ер

ери

Єї кратк.

глухий

ерь

Я, Е

ять

Эн

юс малий

Он

юс великий

Ен

юс малий

йотований

Ён

юс великий

йотований

фіта

іжиця

Питання про те, яка з цих азбук є якнайдавнішою, остаточно не вирішене,

проте більшість дослідників вважає, що Кирилом була створена глаголиця, тоді

як кирилиця має пізніше походження. Серед підтверджуючих цю думку фактів

можна виділити наступні:

1. Якнайдавніші глаголичні рукописи походять з тих областей, де

працювали Кирило і Мефодій (Моравія) або їх вигнані з Моравії учні

(південно-західні області Болгарського царства). Якнайдавніші кириличні

тексти написані на сході Балканського півострова, де не було безпосереднього

впливу солунських братів.

Форма

букв

Звук

Назви

букв

Варіанти

написання

аз

буки

веди

глаголь

добро

Е, Э

живете

З-ДЗ-З

зело

ДЗ-З

земля

И, Й

іже

Г (палатальне)

дервь

який

люди

мислете

наш

він

спокій

рци

слово

твердо

2. Глаголичні пам'ятники більш архаїчні по мові.

3. У кириличних текстах зустрічаються помилки, що свідчать про те, що

текст переписаний з глаголичного оригіналу. Які-небудь свідоцтва про те, що

глаголичні рукописи могли переписуватися з кириличних, відсутні.

4. Пергамент –матеріал Середньовіччя для письма – був достатньо

дорогим, тому нерідко вдавалися до запису нового тексту в старій книзі. Старий

текст змивався або зіскоблювався, на його місці записувався новий. Такі

рукописи називаються палімпсестами. Відомо декілька палімпсестів, де

кириличний текст написаний по змитій глаголице, а глаголичні тексти,

написані по змитій кирилиці відсутні.

Глаголиця була створена майже в теж самий час, що і кирилиця. І

найбільш вірогідно, що в основі вже був створений розподіл слов'янської мови

на звуки. Можливими причинами створення глаголиці, або вірніше двох, а не

однієї азбуки було існування двох або декількох докирилівських слов'янських

азбук. Принаймні про існування докирилівських письмен мовиться в VIII

розділі "Паннонського житія" Кирила. До створення кирилівської азбуки

слов'яни використовували для листу "межі і рези". Крім того Кирило, ще до

створення азбуки, знаходив слов'янські (росіяни) книги і людину, "глаголющего

тією бесідою", який і навчив його читати книги. Найбільш вірогідно, що ці

книги були написані на основі грецької азбуки в застосуванні до слов'янської

мови і можливо доповненої новими буквами необхідними для передачі

слов'янської мови і відсутніми в грецькій азбуці. Костянтин (Кирило) ж

переробив цей матеріал, створив азбуку (кирилицю) перевів ряд книг і активно

сприяв освіті.

Іншою можливою причиною створення іншої азбуки – глаголиці було

переслідування німецько-католицькими ченцями слов'янських книг, оскільки

вони були написані азбукою схожої на грецьку тобто візантійський лист.

Боротьба між західною і східною церквою часто приймає жорстокі форми.

Зографське євангеліє.

Кінець X – початок XI століття

Щоб захистити слов'янські книги і могла бути створена глаголиця -

азбука сильно відмінна від кирилівської і не схожа на грецьку. Букви глаголиці

виглядають більш штучними і не дуже зручні для написання. Це створює

враження, що ця азбука створювалася протягом короткого проміжку часу і не

пройшла обробку часом. Більша

зручність кирилиці і дозволило їй з

часом витіснити глаголицю.

Зографське Євангеліє —

четвероєвангеліє апракос, написане

глаголицею. Кодекс не датований.

Він містить 304 листи, відсутні листи

на початку і у середині книги. За

палеографічними даними і мовними

особливостями рукопис міг бути

написана в Македонії в кінці X –

початку XI століття.

Свою назву Євангеліє

одержало по місцю зберігання в

болгарському Зографському

монастирі на святому Афоне. Честь його відкриття для наукового

співтовариства належить А. Міхановичу (1843 р.). У 1860 році Зографський

монастир підніс Євангеліє Олександру II. Пізніше воно поступило в

Імператорську публічну бібліотеку в Санкт-Петербурзі (зараз Російська

Національна бібліотека), де зберігається донині.

Зографське Євангеліє видане в 1879 році І. Ягичем в Берліні, а в 1954 –

перевидано в Граці.

Сучасний звуковий склад російської мови можна виразити глаголичним

алфавітів таким чином:

А И С Ъ

Б Й Т Ы

В К У Ь

Г Л Ф Э

Д М Х Ю

Е Н Ц Я

Ё О Ч

Ж П Ш

З Р Щ

Буква ять в кирилиці з часом стала

позначати звук Е, а у глаголиці через

відсутність йотованого а (Я) з часом стала

позначати звук "Я" як найближчий по

звучанню. Букви позначали в основному звуки "И" "Й" але оскільки

зустрічається набагато частіше, то вона і стала "И". Юс великий йотовані у

глаголиці по звучанню ближче за всіх до букви "Е".

Характерний, що частина букв глаголиці схожі на перевернені або

видозмінені букви кирилиці (Е, Р, Ш, Щ), що говорить швидше про створення

глаголиці з кирилиці але не навпаки. Оскільки для основи кирилиці була узята

все ж таки грецька азбука. Про що говорить і велика схожість кирилиці з

грецьким статутним шрифтом і послідовність числових значень букв

співпадаюча з грецькою.

Способи написання деяких складних букв:

Ё И У

Тепер можна спробувати зрозуміти про що написано в якнайдавнішому

глаголичному рукописі початку X століття. Адже це більше тисячі років тому…

Сторінка з київських глаголичних листків:

У рукописі є пізніші вставки і приписки, зроблені кирилицею. У ній

також спостерігаються нові фонетичні тенденції, пов'язані із зміною

зредукованих звуків (на листі це виражено пропуском Ъ і Ь, змішенням їх і

заміною буквами Про, Е). МНОГ' замість М'НОГ', ЗЛО – З'ЛО, ДНЕСЬ –

ДЬНЬСЬ.

У тексті зустрічаються грецькі слова, не перекладені на слов'янський

(ТЕКТОН' – тесляр, АЛАВАСТР' – судина з алебастру, АРХІСІНАГОГ' –

старійшина собору).

У мові переписувача відображені стародавні слов'янські граматичні

форми (простий аорист), що зближує рукопис з так званими «Київськими

листками» і іншими глаголичними рукописами XI – XII століть. Зографське

Євангеліє – цінний пам'ятник ранньої слов'янської писемності.

Бажаєте побачити як виглядало б ваше ім'я написане глаголицею?

"glagoli.zip" - програма для перетворення тексту на кирилиці в текст на глаголице.

Якщо ви хочете потренуватися у вивченні глаголиці або зробити

загальнодоступними які або стародавні тексти – ця програма може допомогти в

цьому.