Херсонський національний технічний університет
ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ
Кафедра енергетики та електротехніки
Конспект лекцій
Факультет машинобудування 6.051001. Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології
Лектор Дон Н.Л. стор. 5 з 6
сні частини (від корпусу, від землі та ін..) В цих випадках діелектрична проникливість ма-
теріалу не відіграє особливої ролі чи вона повинна бути якомога меншою, щоб не вносити
в схеми паразитних ємностей. Якщо матеріал застосовується в якості діелектрика конден-
сатора визначеної ємності і мінімальних розмірів, то за рівних умов бажано, щоб цей ма-
теріал мав велику діелектричну проникливість.
Активними (керованими) діелектриками є сегнетоелектрики, п’єзоелектрики, піроелект-
рики, електролюмінофори, матеріали для випромінювачів та затворів в лазерній техніці,
електрети та ін.
Умовно до провідників відносять матеріали з питомим електричним опором ρ < 10-5
Ом·м, а до діелектриків – матеріали з ρ > 108 Ом·м. При цьому слід відзначити, щор пито-
мий опір добрих провідників може складати всього 10-8 Ом·м, а у кращих діелектриків
може перевищувати 1016 Ом·м.
Питомий опір напівпровідників в залежності від будови та складу матеріалів, а також від
умов їх експлуатації може змінюватися в межах 10,5 - 108 Ом·м.
Добрими провідниками електричного струму є метали. Із 105 хімічних елементів лише 25
є неметалами, причому 12 елементів можуть проявляти напівпровідникові властивості.
Але крім елементарних речовин існують тисячі хімічних сполук, сплавів чи композицій із
властивостями провідників, напівпровідників чи діелектриків. чітку межу між значеннями
питомого опору різних класів матеріалів провести досить складно. Наприклад, більшість
напівпровідників при низьких температурах поводять себе як діелектрики. В той час діе-
лектрики при сильному нагріванні можуть виявляти властивості напівпровідників. Якісна
відмінність полягає в тому, що для металів провідний стан є основним, а для напівпровід-
ників і діелектриків – збуреним.
Для розуміння електричних, магнітних і механічних властивостей матеріалів, а також
причин старіння необхідно знати їх хімічний і фазовий склад, атомну структуру і структу-
рні дефекти.
Сукупність науково-технічних знань про фізико-хімічну природу, методи дослідження і
виготовлення різноманітних матеріалів складає основу матеріалознавства, провідна роль
якого сьогодні загально признана в багатьох областях техніки та промисловості. Успіхи
матеріалознавства дозволили перейти від використання вже відомих до цілеспрямованого
створення нових матеріалів з наперед заданими властивостями.
При вивченні розділів, присвячених різним класам матеріалів, слід притримуватися схеми,
що містить фізичну сутність явищ та процесів, що відбуваються в матеріалах при їх взає-
модії з електромагнітним полем, аналіз властивостей матеріалів в різноманітних умовах
експлуатації, а також найбільш важливі області застосування в приладах та пристроях
електротехніки.
Однією із найважливіших умов стабільного розвитку економіки держави є надійне функ-
ціонування систем енергозабезпечення. Сучасна електроенергетика використовує в еле-
ментах конструкцій надзвичайно широкий спектр різноманітних, електротехнічних мате-
ріалів від механічних, фізико-хімічних та ін. властивостей яких значною мірою залежить
надійність роботи електроенергетичного обладнання. Тому актуальним завданням забез-
печення систем електроспоживання якісним обладнанням є розробка і впровадження но-
вих, більш якісних матеріалів з кращими функціональними й експлуатаційними характе-
ристиками.
При проектуванні та розробці нових електротехнічних приладів і обладнання з покраще-
ними характеристиками знання електрофізичних, фізико-технічних та механічних власти-
востей використованих матеріалів є обов'язковою умовою раціонального вирішення цього