документних масивах. Велике значення у книжковому обміні Стародавнього світу мали
бібліотеки, які виконували увесь комплекс архівних, бібліотечных, навчальних функцій.
При бібліотеках здійснювались процеси навчання, індивідуального та групового читання,
створення нових творів, їх коментування, а також копіювання та розповсюдження.
Бібліотеки в Стародавньому світі не мали суспільного характеру, і провідна роль
у формуванні книжкової культури належала представникам верховної влади. Царі і
фараони, виступаючи організаторами книжкової справи, зберігали и примножували
книжкові багатства своїх народів. Визначну роль у давніх шумерів відіграв Ашурбаніпал,
який створив найбільшу бібліотеку, частина якої дійшла до наших часів. В його палаці
працювала спеціально створена майстерня для переписування книг, куди доставляли
тексти зі всіх кінців його царства. Кожна табличка с клинописним текстом у бібліотеці
мала штамп, подібний тим, що використовувались для маркировки товарів або відтисків
на книгах. Штамп Ашурбаніпала містив такі слова: "В уважении, питаемом мною к Небу,
Богу разума, я собрал эти плитки, велел сделать с них копии, пометить моим именем и
разместить в моем дворце". Для зберігання табличок було выділено спеціальне
приміщення у його палаці , яке мало назву "Дім наставлень та порад", акумулюючи у
своєму палаці писемні скарби, цей царь зробив велику послугу людству, зберіг для
нащадків всі скарби стародавньої цивілизації. Заслуга Ашурбаніпала перед світовою
культурою є в тому, що книги він зібрав, як записано на однієї з табличок, "на довгі часи".
У бібліотеці зберігались глиняні таблички на різних мовах це були відомості з історії,
результати астрономічних та медичних досліджень, а також юридичні акти, державні
договори, художні міфи, релігіозні пісні, розповіді про світостворення, у тому числі і
видатний фрагмент про Всесвітній потоп.
Це був не перший відомий в історії досвід організації книгописемного
виробництва представниками верховної влади, що серйозно піклувались про збереження
культурних скарбів, і бібліотеки створювались у багатьох великих містах Месопотамії або
ще як прийнято її називати Міжріччя (територія сучасного Ірану). Ця цивілізація
залишила велику кількість письмових пам'ятників: юридичні, адміністративно-
господарські документи, дипломатичні акти були знайдені вченими у царських, храмових
та приватних архівах. B Месопотамії зароджувались перші у світі архіви та бібліотеки.
Однією з найвражаючих була Ніневійська бібліотека, фонди якої налічували 25 тисяч
документів та книг, присвячених всім існуючим в ті часи галузям знань. Ця бібліотека
також являла собою головний державний архів, де зберігались політичні трактати, царські
накази, податкові списки, контракти, договори. Укомплектована вона була і копіями
найбільш цінних книг. Копіювали ці книги спеціально навчені писці, які потім звіряли