Касьянов М.А., Гуляєв В.П., Друзь О.М., Коструб В.О. Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю, газоаналізатори. Навчальний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

2.2. Відлік показань проводять по шкалі з наступним множенням на

відповідний коефіцієнт піддіапазону, причому робочою є ділянка шкали,

обкреслена суцільною лінією.

2.3. Прилад має звукову індикацію на всіх піддіапазонах, крім першо-

го.

2.4. Межа основної відносної погрішності, що допускається, вимірів

приладу не перевищує ±30 % від вимірюваної величини.

2.5. Прилад забезпечує вимірювання:

- в інтервалі температур від мінус 50 до плюс 50 °С;

- в умовах відносної вологості (95±3) % при температурі (40±2) °С;

- після дощування з інтенсивністю (5±2) мм/хв;

- при зануренні блоку детектування у воду на глибину до 0,5 м;

- після перебування в запиленому середовищі.

2.6. Енергетична залежність приладу в діапазоні енергій гама-

випромінювання від 0,084 до 1,25 МеВ не перевищує ±40 % відносно по-

казань при енергії 1,25 МеВ.

2.7. Анізотропія чутливості приладу не перевищує ±60 % на енергії

1,25 МеВ, ±70 % на енергії 0,66 МеВ, ±90 % на енергії 0,084 МеВ відносно

показань при опроміненні блоку детектування під кутом 90° до потоку

випромінювання.

2.8. Межа додаткової погрішності вимірів, що допускається, на кожні

10 С зміни температури від показань приладу в нормальних умовах не

перевищує: у діапазоні температур від 20 до 50 С ±10 %; у діапазоні тем-

ператур від плюс 20 до мінус 50 С ±5 %.

2.9. Прилад не має "зворотного ходу" стрілки мікроамперметру при

перевантажувальних опроміненнях до 300 Р/год на 1-3 піддіапазонах і до

50 Р/год на 4-6 піддіапазонах.

2.10. Час вимірювання не перевищує 45 с.

2.11. Живлення приладу здійснюється від 3 елементів живлення

А336, один із яких використовується тільки для підсвічування шкали мік-

роамперметру при роботі в умовах темряви. Комплект живлення забезпе-

чує безупинну роботу приладу без обліку підсвічування шкали в нормаль-

них умовах протягом не менш 70 год при використанні свіжих елементів

(термін збереження не більш одного місяця), що забезпечується струмом

споживання його не більш 20 мА на початку розряду елементів.

2.12. Прилад зберігає працездатність після наступних механічних і

кліматичних впливів:

- вібрації в діапазоні частот від 10 до 80 Гц із прискоренням 30 м/с

;

- ударів з частотою 80-120 ударів/хв із прискоренням 150 м/с

;

- транспортної тряски з прискоренням 1000 м/с

з частотою 80-

120 ударів/хв;

- падіння з висоти 0,5 м;

- після впливу граничних температур плюс 65 і мінус 50 °С.

2.13. Наробіток на відмовлення приладу - не менш 5000 год. Термін

зберігання - не менш 5 років.

Середній термін служби - не менш 15 років. Середній ресурс - не

менш 25000 ч.

2.14. Габаритні розміри не перевищують: пульта 163X82X134 мм;

блоку детектування 50x164 мм; футляра 186X94X197 мм.

2.15. Маса приладу з футляром, елементами живлення, ременем і те-

лефонами не перевищує 3,2 кг.

3. Комплектність

3.1. Комплект постачання приладу приведений у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Комплект приладу

Найменування

Позначення

Кільк.

Примітка

Прилад

ЕЯ2.807.028-03

Телефони

ЕЯЗ.844.001

Футляр

ЕЯ4.161.208-01

Ремінь

ЕЯ6.834.013

Тримач

ЕЯ6152.069

Елемент живлення

А336

ТУ16.539.879-74

Поставляються в окремій

упаковці за окрему плату

Паспорт

ЕЯ2.807.028-03ПС

Коробка

ЕЯ4.180.131

4. Пристрій та принцип роботи

4.1. Конструкція

4.1.1. Прилад складається з вимірювального пульта (1) (рис. 1.2),

блоку детектування (3), з'єднаного з пультом за допомогою гнучкого кабе-

лю (2).

4.1.2. Пульт складається з наступних основних вузлів: кожуха, підс-

тави, шасі, плати перетворювача, кришки відсіку живлення.

4.1.3. На верхню лицьову частину кожуха (рис. 1.3) виходять:

тумблер підсвічування шкали мікроамперметру (1); шкала мік-

роамперметру (2); перемикач піддіапазонів (3); кнопка скидання показань

X (4).

На шасі приладу установлені всі елементи керування приладом. Шасі

за допомогою двох стійок кріпиться на основі. До основи кріпиться ка-

бель, що з'єднує пульт із блоком детектування, і телефонне гніздо. Мон-

таж елементів схеми здійснюється на друкованій платі перетворювача (1)

(рис. 1.4), що приєднується до основи і шасі за допомогою шарніра з одні-

єї сторони і гвинта - з іншої.

Рис. 1.2. Прилад ДП-5ВБ

Рис. 1.3. Вид панелі управління приладу зверху

4.1.4. В основі (знизу) мається відсік для розміщення джерел живлен-

ня - 3 елементи А336.

Кожух з підставою з'єднується 4 гвинтами. Кришка відсіку живлення

кріпиться до основи гвинтом, що не випадає. Пульт виконаний у бризко-

захисному виконанні.

4.1.5. Блок детектування (3) (рис. 1.4) герметичний, має циліндричну

форму. У ньому розташована плата (2) (рис. 1.4), на якій розміщені газо-

розрядні лічильники й інші елементи схеми. На плату надівається корпус

(3) з вікном для виявлення бета-випромінювання.

Герметизація блоку детектування здійснюється гумовими проклад-

ками. Подовжні опуклі риски на корпусі (3) і фланці (4) призначені для

правильної орієнтації лічильників стосовно вікна корпуса блоку детекту-

вання. Блок детектування має поворотний екран, що може фіксуватися на

корпусі блоку детектування в положеннях , . Положення екрана визна-

чається рискою на корпусі блоку детектування. У положенні відкрива-

ється вікно в корпусі блоку детектування, у положенні вікно закрите ек-

раном. Корпус (3) кріпиться до фланця (4) за допомогою 4 гвинтів.

Рис. 1.4. Прилад у розкритому вигляді:

1 - плата перетворювача; 2 - плата блоку детектування;

3 - корпус блоку детектування; 4 - фланець

4.2. Робота приладу

4.2.1. Блок-схема приладу (рис. 1.5) складається з наступних блоків:

- газорозрядні лічильники гама-бета-випромінювання;

- підсилювач-нормалізатор;

- інтегруючий контур;

- мікроамперметр;

- блок живлення;

- джерела живлення;

- телефони;

- розрядні ланцюжки.

4.2.2. Газорозрядні лічильники СІ3БГ і СБМ20 (1) під впливом бета-

частинок чи гама-квантів видають електричні імпульси, що надходять на

вхід підсилювача-нормалізатора (2). На піддіапазоні 1 струм газорозряд-

ного лічильника СІ3БГ безпосередньо надходить на мікроамперметр (6).

Підсилювач-нормалізатор з розрядними ланцюжками (4) підсилює і нор-

малізує імпульси газорозрядного лічильника.

Інтегруючий контур усереднює струм імпульсів, що надходять з під-

силювача-нормалізатора. Усереднений струм пропорційний середній по-

тужності експозиційної дози гама-бета-випромінювання і реєструється

мікроамперметром (6).

У блоці живлення (7) низька постійна напруга джерел живлення (1,7-

3 В) перетворюється в постійну високу напругу 390-400 В, необхідну для

живлення газорозрядних лічильників і підсилювача-нормалізатора.

Джерела живлення (8) служать для живлення перетворювача напруги

і підсвічування шкали.

Телефон (3) може бути підключений до пульта для звукової індикації.

Схема принципова електрична представлена в додатку 1.

Під впливом іонізуючих випромінювань у газорозрядних лічильниках

В1 чи В2, розташованих в блоці детектування, виникає короткочасний

газовий розряд. На навантажувальному резисторі R1 чи R3 виділяється

імпульс, який через перехідну ємність С1 чи С2, обмежувальний резистор

R6 подається на вхід підсилювача-нормалізатора імпульсів чекаючого ре-

лаксаційного генератора, зібраного на двох тиратронах V1, V2.

Тиратрони V1і V2 включені послідовно. За допомогою резисторів R5

і R6 у тиратронах на ділянках сітка-катод підтримується підготовчий ти-

хий розряд для підвищення чутливості, стабільності спрацьовування і

зменшення часу розвитку розряду. Анодна напруга на тиратрони надхо-

дить від дозуючих конденсаторів С4, С5, С7, що у період між імпульсами

заряджаються через резистори R9, R10 і R11 до напруги 390 В, що зніма-

ється зі стабілітрона V4.

При пробої тиратрона конденсатор включеного піддіапазону розря-

джується через тиратрон, а напруга на ньому падає до потенціалу загасан-

ня тиратронів, чим забезпечується нормалізація імпульсів по амплітуді і

тривалості.

Нормалізовані і посилені імпульси заряджають конденсатор С6 інте-

груючого контуру до якогось середнього потенціалу.

При цьому в залежності від включеного піддіапазону через мікроам-

перметр Р1 протікає струм, що відповідає визначеній потужності дози ви-

промінювання.

Для компенсації початкового відхилення стрілки мікроамперметру,

викликаного струмом підготовки величиною 1,5- 2 мкА, уведені резистор

R7 та діод V3.

Газорозрядний лічильник В2 працює на піддіапазонах 4, 5, 6. Одно-

часно з ним працює газорозрядний лічильник В1. При переопроміненнях,

коли з газорозрядним лічильником В2 у схемі повинен з'явитися "зворот-

ний хід", малочутливий лічильник В1, працюючи паралельно з В2, вирів-

нює дозову характеристику приладу і тим самим ліквідує можливість поя-

ви "зворотного ходу".

На піддіапазонах 1, 2, 3 працює газорозрядний лічильник В1, що на

піддіапазоні 1 включається в струмовому режимі. Струм при його опромі-

ненні безпосередньо йде через мікроамперметр.

Резистор R8 служить для того, щоб при підключенні телефону до гні-

зда X1 не змінилися показання приладу.

Рис. 1.5. Блок-схема приладу

Кнопка S2 призначена для скидання показань. Резистори R20, R21,

R22, R23, R24, R25 є шунтами до мікро-амперметру Р1 і служать для регу-

лювання приладу.

Живлення приладу здійснюється від сухих елементів за допомогою

перетворювача напруги, зібраного за схемою блокінг-генератора на тран-

зисторі V6 і трансформаторі Т1 на оксиферовому сердечнику.

Імпульси напруги блокінг-генератора з вихідної обмотки трансфор-

матора випрямляються селеновим випрямлювачем V7, а потім згладжу-

ються П-подібним RC-фільтром R26, С10, С12.

Напруга блокінг-генератора стабілізується стабілітроном V4, струм

через який контролюється мікроамперметром Р1 у положенні перемикача

▲. Резистор R18 є шунтом до мікроамперметру при контролі роботи ста-

білітрона V4.

У ланцюг бази транзистора V6 включений польовий транзистор V5,

що виконує функцію керованого резистора. При зниженні напруги елеме-

нтів живлення зменшується струм стабілітрона V4, а також зменшується

Реж

Блок детект.

Лічильники

СБМ20 та

СІЗБГ

Підсилювач-

норм. на

ТХ4Б

Телефон

Розрядні

ланцюжки

Інтегр.

контур

Мікро-

амперметр

Блок жив-

лення

Джерела

живлення

Пульт

Вимкн.

Вимір.

замикаюча напруга на резисторі R16, що прикладається до затвору польо-

вого транзистора V5, при цьому струм польового транзистора збільшуєть-

ся, що приводить до збільшення струму через дільник, складений зі стабі-

літрона V4, резисторів R16, R17, R18. Таким чином, забезпечується ста-

лість напруги на аноді V4 при зміні струму стабілітрону в заданому секто-

рі, викликане зміною напруги джерела живлення.

Лампи H1 і Н2 служать для підсвічування шкали. Тумблер S3 вклю-

чає освітлення шкали.

5. Вказівки заходів безпеки

5.1. При перевірці приладу необхідно дотримуватись заходів, що за-

безпечують радіаційну безпеку:

- знаходитися на максимально можливому видаленні від радіоактив-

ного джерела;

- скорочувати час перебування джерела в піднятому положенні;

- прагнути до зменшення часу перебування в зоні опромінення чи

безпосередньої близькості від контейнера з джерелом;

- мати при собі справні і заряджені індивідуальні дозиметри ІД-0,2

при роботі з радіоактивними джерелами.

5.2. При огляді і ремонті розкритого приладу необхідно торкатись де-

талей тільки інструментом з ізольованими ручками, тому що газорозрядні

лічильники й інші елементи схеми у включеному стані знаходяться під

високою напругою (390-400В).

6. Підготовка приладу до роботи

6.1. Відкрити кришку футляра, ознайомитися з розташуванням і при-

значенням органів керування (п. 4.1.3);

- зробити зовнішній огляд; пристебнути до футляра ремінь;

- установити ручку перемикача піддіапазонів у положення (виклю-

чено);

- вставити елементи живлення.

6.2. Поставити ручку перемикача піддіапазонів у положення ▲ (кон-

троль режиму). Стрілка приладу повинна установитися в режимному сек-

торі.

Примітка. Якщо стрілка мікроамперметру не відхиляється чи не

встановлюється на режимному секторі, необхідно перевірити придатність

елементів живлення (або замінити їх на нові).

6.3. Включити підсвічування шкали (при необхідності).

6.4. Перевірити працездатність приладу: повернути екран блоку дете-

ктування в положення , підключити телефон (вилку телефонного шнура

вставити в гніздо X1).

- Поставити перемикач піддіапазонів у положення х0,1, при цьому

повинне спостерігатися відхилення стрілки мікроамперметру, а у телефоні

- прослухуватися щиглики.

- Натиснути кнопку скидання показань Х , при цьому стрілка приладу

повинна установитися на нульову оцінку шкали.

- Прилад готовий до роботи.

7. Порядок роботи

7.1. Вимірювання потужності дози гама-випромінювання

7.1.1. У положенні екрана блоку детектування прилад реєструє по-

тужність дози гама-випромінювання в місці розташування блоку детекту-

вання.

На піддіапазоні 1 показання зчитуються по шкалі мікроамперметру 0-

200 (нижня шкала в Р/год). На інших піддіапазонах показання зчитуються

по шкалі мікроамперметру 0-5 (верхня шкала в мР/год), помножуючи на

коефіцієнт відповідного піддіапазону.

7.2. Виявлення бета-випромінювання

7.2.1. Для виявлення бета-випромінювання необхідно повернути ек-

ран на блоці детектування в положення . Піднести блок детектування до

обстежуваної поверхні на відстань 1-1,5 см. Ручку перемикача піддіапазо-

нів послідовно ставити в положення х0,1, x1, х10 до одержання відхилен-

ня стрілки мікроамперметру в межах шкали.

7.2.2. У положенні екрана на блоці детектування вимірюється по-

тужність дози сумарного бета-гама-випромінювання.

Збільшення показань приладу на тому ж піддіапазоні в порівнянні з

вимірюванням гама-випромінювання показує наявність бета-

випромінювання.

Виключити прилад після закінчення роботи.

7.2.3. При виявленні забруднень по бета-випромінюванню на відда-

лених від приладу предметах необхідно скористатися подовжувачем, що

складається з тримача, який входить в комплект приладу, що з'єднується з

блоком детектування, і підручного засобу у виді палиці або трубки приб-

лизно 1 м, закріпленої в наконечнику тримача.

7.3. При радіаційній розвідці рівні радіації на місцевості вимірюють,

починаючи з 1 піддіапазону до 200 Р/год, послідовно переходячи на 2, 3 і

т. д. піддіапазони до одержання відхилення стрілки мікроамперметра в

межах шкали.

При вимірюванні гама-випромінювань реєструється потужність дози

в місці знаходження зонда і блока детектування. При таких вимірюваннях

загального фону прилад повинен знаходитись на висоті 0,7-1 м від повер-

хні землі.

Ступінь радіоактивного забруднення людей, одягу, сільськогосподар-

ських тварин, техніки, обладнання, транспорту, продуктів харчування,

врожаю, кормів, води визначають у такій послідовності: заміряють гама-

фон у місці, де визначатиметься ступінь забрудненості об'єкта, але не

ближче 15-20 м від нього. Потім блок детектування підносять до поверхні

об'єкта на відстань 1,5-2 см і знімають показники. Із максимальної потуж-

ності експозиційної дози, виміряної на поверхні об'єкта, потрібно відняти

гама-фон. Результат характеризуватиме ступінь радіоактивного забруд-

нення об'єкта.

За показаннями мікроамперметра і частотою сигналів у телефоні мо-

жна визначити місце максимального забруднення об'єкта.

Для виявлення -випромінювань необхідно встановити екран блоку

детектування у положення " ", в якому вимірюється потужність дози су-

марного бета-гама-випромінювання. Методика визначення така ж, як і для

гама-випромінювань. Збільшення показань приладу на одному і тому ж

піддіапазоні порівняно із гама-фоном свідчить про наявність -

випромінювання.

Для визначення ступеня радіоактивного забруднення води від-

бирають дві проби загальним об'ємом 1,5—10 л, одну – із верхнього шару

вододжерела, другу – з придонного. Вимірювання проводять зондом (бло-

ком детектування) у положенні , розміщуючи його на відстані 0,5-1 см

від поверхні води.

До комплекту приладу входять 10 чохлів із поліетиленової плівки для

захисту блоку детектування від радіоактивного забруднення при вимірю-

ваннях забрудненості рідких і сипучих речовин.

8. Технічне обслуговування

8.1. Види і періодичність технічного обслуговування.

8.1.1. Технічне обслуговування проводиться з метою збереження

приладу і полягає в систематичному догляді та перевірці його технічного

стану.

8.1.2. Технічне обслуговування в експлуатації підрозділяється на по-

всякденне і періодичне – річне.

8.1.3. Повсякденне технічне обслуговування проводиться до і після

роботи з приладом.

8.2. Порядок технічного обслуговування

8.2.1. Перелік робіт і їхня черговість при технічному обслуговуванні

наведені в табл. 1.3.

8.2.2. При тривалих перервах у роботі з приладом необхідно зробити

огляд елементів живлення. При цьому:

- розкрити відсік живлення, вийняти елементи живлення з відсіку;

- оглянути відсік живлення, перевірити цілісність герметизуючої

прокладки, справність контактних пружин, - очистити відсік живлення від

забруднень;

- переконатися у відсутності вологи, плям солей на поверхні елемен-

тів, а також ушкоджень ізолюючого покриття.

При наявності слідів окислювання зачистити контактні пружини і ко-

нтактні поверхні елементів живлення.

Таблиця 1.3

Перелік робіт і їхня черговість при технічному обслуговуванні

Перелік робіт

Вид технічного обслуговування

Пункт ме-

тодики

повсякденне

періодичне 1 раз

на рік

Зовнішній огляд

Так

9.4.1

Перевірка працездатності

Так

9.4.2

Визначення основної відносної пог-

рішності вимірів

Ні

Так

9.4.3

9. Перевірка приладу

9.1. Перевірка приладу проводиться 1 раз на рік і може бути сполуче-

на з періодичним технічним обслуговуванням.

9.2. Операції і засоби перевірки.

9.2.1. При перевірці здійснюється: зовнішній огляд; перевірка праце-

здатності; визначення основної відносної погрішності вимірів.

9.2.2. При проведенні перевірки повинна застосовуватися перевіроч-

на дозиметрична установка, атестована в якості зразкової 2 розряду за

ДСТ 8.087-81 із джерелом кобальт-60, допускається використовувати дже-

рело цезій-137 з урахуванням коефіцієнта відповідності, отриманого ста-

тистичним шляхом, якій дорівнює:

3,1

137цезий

60кобальт

9.3. Умови перевірки і підготовка до неї.

9.3.1. При проведенні операцій перевірки необхідно дотримуватися

наступних умов:

- температура навколишнього середовища (20±5) °С;

- відносна вологість повітря 30-80 % ;

- атмосферний тиск 84-106 кПа (630-795 мм. рт. ст.);

- відстань між радіоактивним джерелом і блоком детектування по-

винна бути не менш 0,5 м (відстань до радіоактивного джерела відрахову-

ється від осі блоку детектування);

- величина зовнішнього фону гама-випромінювання в місці прове-

дення перевірки не повинна перевищувати 0,03 мР/год;