Назад
31
4. У чому полягає бухгалтерська обробка документів?
5.Що таке номенклатура справ, як вона будується?
6.На які класи поділяються автоматизовані системи діловодства й
архівного збереження?
7. Що таке документообіг і документопотік?
8. Для чого призначений графік документообігу?
9. Які принципи побудови графіків документообігу?
10. Який порядок організації зберігання і знищення первинних
документів?
11. Як оформляють справи для здачі до архіву?
Література: 1,2,3,4
ТЕМА 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ
1. Класифікація власного капіталу
2. Організація обліку статутного капіталу
3. Організація обліку резервного капіталу, додатково вкладеного
капіталу
4. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) і дивіденди
Ключові терміни:
власний капітал, дивіденди, вкладений капітал, накопичений капитал,
капітал від переоцінки, додатковий капітал, нерозподілений прибуток
(збуток), резервний капітал
1. Класифікація власного капіталу
Власний капітал- це частина в активах підприємства, що залишається
після вирахування його зобов'язань.
Залежно від джерела формування власний капітал можна розділити на такі
види:
32
- вкладений капитал- капітал, внесений власниками підприємства
(статутний капітал, пайовий капітал, додатково сплачений капітал).
- накопичений капітал- капітал, отриманий у процесі діяльності
підприємства. Він включає:
- капітал від переоцінки - додатковий капітал, сформований в
результаті дооцінки активів відповідно до положень П(С) БО.
- додатковий капітал капітал, отриманий у вигляді безвідплатних
наданих активів;
- нерозподілений прибуток-частина прибутку, не розподілена між
учасниками.
До показників власного капіталу, які зменшують загальну суму
власного капіталу, відносять:
- несплачений капітал;
- вилучений капітал.
2. Організація обліку статутного капіталу
Статутний капітал відображає зафіксовану в засновницьких
документах загальну вартість активів, які є внеском власників у капітал
підприємства.
В акціонерному товаристві розмір статутного капіталу дорівнює
номінальній вартості емітованих акцій і не може бути меншим ніж 1250
мінімальних заробітних плат.
У товаристві з обмеженою відповідальністю розмір статутного капіталу
не може бути менший ніж 100 мінімальних заробітних плат.
В акціонерному товаристві статутний капітал створюється за рахунок
внесків засновників (акціонерів) в обмін на акції, в товаристві з обмеженою
відповідальністю-- на корпоративні права.
33
Акціонерне товариство може збільшувати розмір статутного капіталу
шляхом:
- емісії додаткових акцій;
- обміну облігацій товариства на його акції;
- збільшення номінальної вартості акцій.
Зменшення розміру статутного капіталу здійснюється шляхом:
- зменшення кількості акцій шляхом викупу акцій і їх анулювання;
- зменшення номінальної вартості акцій.
Внесками учасників і засновників можуть бути:
- будівлі й споруди, устаткування та інші матеріальні цінності;
- цінні папери;
- права користування землею, водою, будівлями та інші майнові права;
- грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Статутний капітал може бути змінений з урахуванням наступних
вимог:
- збільшення статутного капіталу - після повного внесення всіма
учасниками своїх внесків;
- зменшення статутного капіталу - при відсутності заперечень
кредиторів.
Внески, відмінні від грошових коштів, повинні бути оцінені в гривнях.
Порядок оцінки внесків вказується в засновницьких документах.
Забороняється використовувати для формування статутного капталу
бюджетні кошти, засоби, отримані в кредит або під заставу, векселі.
Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дати
реєстрації підприємства в Державному реєстрі субєктів підприємницької
діяльності і закінчується в день його виключення з реєстру.
34
У бухгалтерському обліку первинною вартістю майна, внесеного як
внесок у статутний капітал, визнається узгоджена засновниками їх
справедлива вартість з урахуванням відповідних витрат. Документами, що
підтверджують необхідність відображення в обліку статутного капіталу, є
статутні документи підприємства.
Для обліку інформації про статутний капітал застосовується рахунок
40 «Статутний капітал». Сальдо на рахунку повинно відповідати розміру
статутного капіталу.
При використанні журнально-ордерної форми для узагальнення
інформації на 40 рахунку застосовують Журнал 7.
Для обліку суми заборгованості засновників по внесках в статутний
капітал призначений рахунок 46 "Несплачений капітал". По дебету рахунку
відображається заборгованість засновників, по кредиту - погашення
заборгованості. Сальдо рахунку відображає заборгованість засновників.
Аналітичний облік несплаченого капіталу ведеться за видами розміщених
несплачених акцій, а також по кожному засновнику.
Оплата внесків засновників повинна проводитися не пізніше ніж через
рік після реєстрації. У разі неоплати необхідно:
- або зменшити статутний фонд;
- або ліквідувати підприємство.
Зменшення статутного капіталу повинно бути відображено в обліку в
момент реєстрації змін у статутних документах.
3. Організація обліку резервного капіталу, додатково вкладеного
капіталу
Резервний капитал - це сума резервів, створених відповідно до
чинного законодавства і засновницьких документів за рахунок
нерозподіленого прибутку.
35
Згідно з чинним законодавством резервний капітал створюється в розмірі,
встановленому засновницькими документами, але не менше 25% статутного
капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу встановлюється
засновницькими документами, але не менше 5% суми чистого доходу. Засоби
резервного капіталу знаходяться в повному розпорядженні підприємства і можуть
бути використані ним на покриття можливих збитків, непередбачених витрат, сплату
боргів підприємства при його ліквідації.
Рішення про направлення коштів на формування резервного капіталу
приймають на зборах засновників (акціонерів) і оформляють відповідним
протоколом. На підставі цього документа в обліку відображається відповідне
нарахування резерву.
Для узагальнення інформації про стан резервного капіталу використовують
рахунок 43 «Резервний капітал». По кредиту рахунку відображається
формування, по дебету - використання резервного капіталу.
Додатково вкладений капітал - це емісійний дохід, тобто сума, на
яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість.
Таким чином, при розміщенні акції за ціною, вищою номінальної, в обліку на
рахунку 421 "Емісійний дохід" відображається різниця-емісійний дохід.
Операції, які спричиняють збільшення додатково вкладеного капіталу:
- розміщення акцій за ціною вище номінальної;
- придбання акцій за ціною нижче номінальної;
- продаж викуплених акцій за ціною вище ніж вартість придбання.
Проведені операції з акціями та отримання емісійного доходу
підтверджуються відповідними документами.
4. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) і дивіденди
Нерозподілений прибуток - це частина прибутку, отримана від
ведення господарської діяльності й накопичена з моменту створення
36
підприємства. Нерозподілений прибуток зменшується на суму дивідендів,
оголошених у звітному періоді, на суму відрахувань в резервний капітал.
Непокритий збуток - це сума непокритого збитку поточного року і
минулих років.
Облік нерозподіленого прибутку ведуть на рахунку 44
"Нерозподілений прибуток".
Дивіденди - це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками
відповідно до їх участі в статутному капіталі.
В акціонерних товариствах дивіденди виплачують 1 раз на рік за
підсумками року за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні
підприємства. У товаристві з обмеженою відповідальністю дивіденди можуть
виплачуватися в кінці кварталу, півріччя за рішенням зборів засновників.
З виплатою дивідендів пов'язані дві дати, які визначаються за рішенням
зборів засновників або акціонерів:
- дата оголошення дивідендів;
- дата виплати дивідендів.
За рішенням зборів засновників дивіденди можуть бути також
направлені на збільшення статутного капіталу. Така виплата призводить до
зміни в структурі капіталу. В цьому випадку в бухгалтерському обліку зміна
статутного капіталу за рахунок дивідендів відображається тільки після того,
як підприємство внесло зміни до засновницьких документів.
Підтвердженням факту направлення прибутку на виплату дивідендів є
протоколи зборів засновників (акціонерів), в яких визначається розмір
оголошених дивідендів і рішення про подальшу їх сплату або направлення на
збільшення статутного капіталу. На підставі вказаних документів дивіденди
відображаються в обліку.
37
Контрольні запитання:
1. Яка структура власного капіталу?
2. Як формується власний капітал на підприємствах різних
організаційноправових форм?
3. Які джерела збільшення статутного капіталу акціонерного
товариства?
4. Який порядок документального оформлення випуску акцій?
5. З яких етапів складається реєстрація змін статутного капіталу
підприємства?
6. Як формується статутний капітал на підприємствах різних
організаційно - правових форм?
7. Який порядок обліку резервного й додаткового капіталу?
Література: 2,3,4
ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
1. Класифікація зобов'язань
2. Облік кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги)
3. Організація обліку зобовязань за кредитом
4. Організація обліку довгострокових зобов'язань з фінансової оренди
5. Організація обліку забезпечень майбутніх витрат і платежів
6. Організація документального оформлення заробітної плати
7. Порядок нарахування заробітної плати
8. Організація обліку нарахування оплати за відпустку та допомоги з
тимчасової непрацездатності
Ключові терміни:
зобовязання, забезпечення, непередбачені зобов'язання, доходи
майбутніх періодів, фінансова оренда, мінімальні орендні платежі
38
1. Класифікація зобов'язань
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку
інформації про зобов'язання визначає П(С) БО 11 "Зобов'язання".
Зобовязання - це заборгованість, яка виникла внаслідок минулих подій і
погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства.
Зобов'язання відображаються в бухгалтерському обліку за наступних умов:
- їх оцінка може бути достовірно визначена;
- існує вірогідність зменшення економічних вигод в майбутньому
внаслідок їх погашення.
У тому випадку, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не
підлягає погашенню, його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Для відображення в обліку виділяють такі види зобов'язань:
- забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом
погашення на дату балансу;
- непередбачені зобов'язання - це:
1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та
існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не
відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими
підприємство не має повного контролю; або
2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не
визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання
потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди,
або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити;
- доходи майбутніх періодів - це доходи, визнання яких буде
відбуватися в наступних періодах.
- поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом
операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом
дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу;
39
- довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними
зобов'язаннями.
Від класифікації зобовязань залежить їх оцінка:
- довгострокові зобовязання оцінюються за їх теперішньою вартістю;
- поточні зобовязання - за сумою погашення;
- непередбачені зобовязанняза обліковою ціною.
Зобов'язання, пов'язані з витратами, які виникають в ході нормального
операційного циклу (придбання ТМЦ та ін.) є поточними навіть тоді, коли
термін їх погашення наступає після 12 міс. від дати балансу.
Зобов'язання, які прямо не пов'язані з операційною діяльністю
(кредити, оголошені дивіденди та ін.) є поточними тільки за умови, що їх
необхідно погасити впродовж 12 міс. з дати балансу.
Поточне зобов'язання може бути перекваліфіковано в довгострокове, коли:
- термін погашення зобов'язання перевищує 12 міс.;
- підприємство має намір рефінансувати зобов'язання і укласти при цьому
відповідну угоду або графік платежів.
2. Облік кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги)
Розрахунки з постачальниками і підрядниками проводяться на підставі
наступних документів:
- рахунків-фактур;
- накладних;
- актів приймання - передачі;
- товарно-транспортних накладних;
- документів на сплату митних зборів.
Заборгованість перед постачальником може бути погашена як у
безготівковій, так і в готівковій формі. У випадку, якщо розрахунок з
постачальником проводиться в готівковій формі, то документами, що
підтверджують цей факт, будуть чек РРО, квитанція до прибуткового ордера,
товарний чек.
40
Наприкінці кожного року підприємство повинно проводити
інвентарізацію зобовязань і встановлювати суми заборгованості, які не
підлягають подальшому погашенню. Це безнадійна заборгованість, яка не
підлягає стягненню. Суми такої заборгованості відносяться до складу доходів
підприємства.
При застосуванні журнально-ордерної форми обліку для обліку
заборгованості за товари, роботи, послуги використовують журнал 3,
розділ 1 і відомість 3.3.
3. Організація обліку зобовязань за кредитом
Кредит надається в безготівковій формі одним з наступних способів:
- шляхом оплати в міру необхідності платіжних документів з операцій,
що кредитуються, із спеціального позикового рахунку, відкритого банком
позичальникові;
- шляхом зарахування на поточний рахунок позичальника суми
кредиту для подальшого цільового використання позикових засобів.
Кредит, залежно від термінів його надання, може бути довгостроковим
на термін більше 12 місяців, або короткостроковимна термін до 12
місяців.
Погашення кредиту і нарахованих відсотків здійснюється шляхом
списання визначених сум з поточного рахунку позичальника на підставі його
платіжних доручень в терміни, встановлені кредитним договором. Разом з
тим банк має право на примусове стягнення коштів з рахунків клієнтів у разі
невчасного погашення підприємством зобов'язань з кредитного договору (за
умови, що такий порядок обумовлений в договорі).
При виникненні у позичальника тимчасових фінансових труднощів
внаслідок непередбачених обставин, за умови ухвалення позичальником
відповідних заходів для їх усунення, погашення кредиту може бути