5
ВСТУП
Сучасне світове виробництво рудної сировини поступово набирає тем-
пи та розширює географію експортування. Завдяки зниженню собівартості
морських перевезень активно ведеться розробка родовищ платини, золота,
урану, заліза в Південній Африканській республіці; золота та заліза в Індії та
Бразилії; урану та заліза в Німеччині; марганцю, заліза, урану в Україні; ніке-
лю,
міді, заліза в Росії; міді в Замбії; золота, нікелю, міді, заліза в Канаді; зо-
лота, срібла, цинку, міді, свинцю, заліза в Америці; заліза в Австралії та Ки-
таї; міді в Польщі та Чилі; хроміту у Фінляндії. Сучасний етап розвитку гір-
ничодобувної промисловості багатьох країн світу характеризується концент-
рацією виробництва й удосконаленням
існуючих технологій видобування,
насамперед, за рахунок використання новітньої техніки. Ефективне впрова-
дження прогресивних технологічних рішень можливе за умов використання
сучасних гірничих машин. Провідні виробники та велика кількість малих
фірм активно розробляють проекти нових технологій, які принесуть реальні
прибутки видобувним компаніям. Гірничі машини, які з мінімальним нагля-
дом або самостійно можуть
виконувати роботи, вважаються близькою перс-
пективою гірничорудної промисловості світу.
Отже, першочерговим завданням керівників і власників гірничорудних під-
приємств є вдале розпорядження інвестиціями, а саме точний добір парку машин
гірничошахтного обладнання, що надалі буде сумісне поміж собою та може ком-
понуватися в загально-шахтну електронну мережу. Не менш важливим питанням є
підготовка
та перепідготовка керівного та робочого персоналу шахт для роботи на
сучасному обладнанні. Як показує практика, останні розробки бурової та наванта-
жувальної техніки провідних компаній застосовуються на шахтах і рудниках бага-
тьох країн світу, таких як Канада, Південна Африка, Латинська Америка, Австра-
лія, Китай, Польща, Росія та Україна. У недалекому майбутньому
застосування
новітнього гірничошахтного обладнання при підземній розробці рудних родовищ
України дозволить збільшити продуктивність гірничих робіт, зменшити травма-
тизм робітників і забезпечити впровадження безлюдних технологій видобування
рудних корисних копалин у нашій державі.
Автори вдячні Плішко Аллі Василівні, гірничому інженеру-механіку, заві-
дувачу гірничим відділенням Дніпрорудненського індустріального технікуму за
сприяння у доборі
матеріалу і допомогу у формуванні видання.