Гузик Д.В., Кутний Б.А. (уклад.) Промислова вентиляція. Теплогазопостачання та вентиляція (укр.)

Подождите немного. Документ загружается.

Горизонтальна січна площина зберігається такою, як прийнята в

будівельних кресленнях через вікна та двері, однак на план наносяться

суцільними лініями також вентиляційні пристрої, розміщені під стелею

(решітка, горизонтальні канали). Вентиляційні отвори в стелі повинні бути

показані товстою штрихпунктирною лінією. Такою ж лінією показуються

пристрої, розташовані вище від стелі (витяжні шахти, дахові вентилятори),

якщо вони зображуються в плані цього поверху.

Для багатоповерхових виробничих споруд при розміщенні частини

вентиляційних пристроїв на горищі чи на технічному поверсі необхідно

накреслити план горища (технічного поверху). При розташуванні пристроїв

у підвалі повинен бути накреслений також план підвалу, або пристрій у

підвалі необхідно показати пунктиром на плані першого поверху. Плани

горищ і підвалів дозволяється виконувати в масштабі 1:200.

Площина вертикальних розрізів вибирається таким чином, щоб

найбільш повно показати висотне положення вентиляційних пристроїв.

Масштаб приймається 1:100. Приклад приблизного виконання креслень

розрізу будівлі наведено в альбомі роздавальних матеріалів.

Як у планах, так і в розрізах, на каналах, що перетинають площину

креслення, необхідно підписувати номер системи, до котрої канал

належить, якщо тільки цей номер не відомий із креслення.

Системи, для яких не виконувалися аеродинамічні та інші розрахунки,

теж зображуються, але з наближеним дотриманням масштабу (пропорцій).

13.3 Схеми систем вентиляції та теплопостачання

Схеми систем кресляться у фронтальній аксонометричній проекції –

бажано з дотриманням масштабу 1:100 ( див. додатки Б та В посібника). На

ділянках схеми повинні проставлятися тільки ті дані, що потрібні при

монтажі й налагодженні систем після монтажу: перерізи каналів і решіток,

витрати повітря, відмітки низу прямокутних та центра круглих

повітропроводів, положення й діаметри дросельних діафрагм. На відміну

від розрахункових схем (див. рис.2), номери і довжини ділянок не

вказуються. Припливні установки зображуються спрощено, як зазначено в

[6, 18] або в додатках Б та В посібника.

За необхідності (відповідно до завдання для виконання КП чи за

вимогою керівника ДП) кресляться схеми систем теплопостачання

опалювально-вентиляційних приладів та схеми обв’язки теплоносієм

калориферних установок. Приклади оформлення таких схем наведено в

додатку Г.

13.4 Припливна камера

Плани й розрізи установок систем вентиляції виконуються з

дотриманням масштабу 1:50 або 1:100, вузли установок – у масштабі 1:20, а

при детальному зображенні вузлів – у масштабі 1:2 чи 1:10. У курсовому

проекті необхідно накреслити план і розріз однієї з припливних камер (див.

додаток Г).

При виконанні дипломного проекту кількість припливних камер (ПК),

що детально розробляються, встановлює керівник дипломного проекту.

Зазвичай масштаб вибирається 1:50. Загальне компонування, як

указувалося, може бути взяте з [4,10,13], але при цьому мають бути

дотримані такі вимоги:

а) все обладнання, включаючи шумоглушники, повинне бути

накреслене з дотриманням масштабу, і на ньому мають бути проставлені

позиції (марки) специфікації;

б) на кресленні мають бути вказані основні, необхідні для виконання

монтажу, розміри.

14 СКЛАДАННЯ СПЕЦИФІКАЦІЙ ВЕНТСИСТЕМ

У проектах повинні бути складені специфікації всіх систем, для яких

виконувався аеродинамічний розрахунок.

Специфікація містить перелік складових частин вентиляційних систем

із їх повною технічною характеристикою. Специфікація використовується

для складання кошторисів, для завчасного замовлення обладнання і

матеріалів, а також при організації монтажних робіт. Специфікації слід

складати окремо по кожній системі. В першу чергу необхідно вказувати

вентагрегати, калорифери та фільтри як вироби заводського виготовлення.

Потім ― вентиляційні решітки, витяжні шахти, металеві повітроводи й інші

вироби, що виготовляються, звичайно, в заготівельних майстернях.

Металеві повітроводи ― різних перерізів у погонних метрах. Матеріали для

будівництва підпільних каналів ― не включати.

Специфікацію бажано розмістити на одному аркуші з припливною

камерою. За відсутності місця на аркушах специфікацію можна розмістити

в пояснювальній записці. Детальний приклад специфікації наведено в [13,

16], також фрагмент специфікації подано в додатку Е цих методичних

указівок.

15 ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

У розрахунково-пояснювальній записці потрібно в логічному порядку

описати всі прийняті рішення і подати виконані розрахунки. Останні просто

переписуються начисто з чернетки.

На початку пояснювальної записки необхідно підшити завдання,

отримане студентом. Потім слід подати зміст, у якому дається перелік

розділів і підрозділів записки з їх номерами й наведенням відповідних

сторінок. Далі міститься текст пояснювальної записки. Наприкінці

необхідно розмістити перелік використаних літературних джерел. Нижче

наводиться орієнтовна побудова тексту записки.

Більш повна інформація щодо структури та оформлення

пояснювальної записки при виконанні КП та ДП наведена у [16].

Додаток А

Додаток Б

Приклади оформлення схем вентиляційних систем

Додаток В

Приклади оформлення схем теплопостачання

вентиляційного устаткування

Додаток Г

Приклади оформлення планів і розрізів устаткування припливних камер

Додаток Д

Приклад оформлення специфікації обладнання вентиляційної системи

№

мар-

ки,

пози-

ції

Позначення

Найменування елементів

системи

Кільк.

еле-

менті

Маса,

кг

Примітк

П2.1

П2

Сер. А8-156И

Агрегат вентиляторний

А6.3100-1

Вентилятор радіальний

Ц4-70 № 6,3, виконання

1, положення В

Електродвигун 4А100В6,

N = 2,2 кВт

п = 930 про/хв

1 199

П2.2 ГОСТ 7.202—80 Калорифер КВБ-6П 2 145,4

П2.3 Фя Фільтр комірковий 6 47,4

Розмір

однієї

комірки

510x510

П2.4 ОВ-02-ОЗ.6

Утеплений клапан

СУ-3 (990x950)

1 29,7

П2.5 ОВ-1 109-114

Змішувальний клапан

(1200x200)

1 19,0

П2.6 ТД сер. 62л-16

Жалюзійні ґрати

(990x950)

1 21,3

П2.7 ОВ-02-12у Віброоснова 1Д051 1 15,06

П2.8 ГОСТ 19904—74

Шибер до вентилятора

(520x520)

1 14,2

П2.9

Сер. 2.494-8

Вик. 1

Вставка гнучка 1 10,22

П2.10 —

Приєднання вентилятора

до стінки камери тип. ІІІ

1 2,89

П2.1

Сер. 4.904-25 Підставка під калорифер 8 16,8

П2.12 Сер. 4.904-62

Двері герметичні уте

плені Ду 1,25x0,5

1 36,0

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1 СНиП 2.04.05-91*У. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция,

кондиционирование. Издание неофициальное.― К.: КиевЗНИИЭП,

1996. – 64 с.

2 CНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика/ Госстрой

СССР. – М.: Стройиздат,1982. –136 с.

3 ГОСТ 12.1.005-76 Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-

гигиенические требования.

4 Проектирование промышленной вентиляции: Справочник.

Б.М.Торговников, В.Е.Табачник, Е.М.Ефанов – К.: Будівельник,1983.

– 256 с.

5 СНиП II-3-79*. Строительная теплотехника / Минстрой России. –М.:

ГП ЦПП, 1996. – 29 с.

6 Справочник проектировщика. Внутренние санитарно-технические

устройства: В 2-х ч. / Под ред. И.Г.Староверова. – 3-е изд., перераб. и

доп. – Ч. І. Отопление, водопровод и канализация. – М., 1975.

7 Рысин С.А. Вентиляционные устройства машиностроительных

заводов. Справочник. – М., 1964.

8 Указания по проектированию отопления и вентиляции предприятий

машиностроительной промышленности. Термические цехи. Серия

АЗ-194Н. – М., 1966.

9 Гримитлин М.И. и др. Вентиляция и отопление цехов

машиностроительных заводов. – М.: Машиностроение, 1978.

10 Внутренние санитарно-технические устройства: В 3 ч. – Ч.3.

Вентиляция и кондиционирование воздуха. Кн.1 / В.Н.Богословский и

др.; Под ред. Н.Н.Павлова и Ю.И.Шиллера. – 4-е изд., перераб. и доп.

– М.: Стройиздат, 1992. – 319 с.: ил. – (Справочник проектировщика).

11 Внутренние санитарно-технические устройства: В 3 ч. Ч.3.

Вентиляция и кондиционирование воздуха. Кн.2 / Б.В.Баркалов и др.;

Под ред. Н.Н.Павлова и Ю.И.Шиллера. – 4-е изд., перераб. и доп. –

М.: Стройиздат, 1992. – 416 с.: ил. – (Справочник проектировщика).

12 Справочник проектировщика. Внутренние санитарно-технические

устройства: В 2-х ч. / Под ред. И.Г.Староверова. – 3-е изд., перераб. и

доп. – Ч.II: Вентиляция и кондиционирование воздуха. – М.:

Стройиздат, 1977. – 502 с.

13 Волков О.Д. Проектирование вентиляции промышленного здания. –

Х.: Изд-во Харьк. ун-та, 1989. – 185 с.

14 Справочник по теплоснабжению и вентиляции. –Кн. 2: Вентиляция и

кондиционирование воздуха / Под ред. Р.В. Щекина. – К.:

Будівельник, 1976. – 352 с.

15 Отопление и вентиляция жилых и гражданских зданий.

Проектирование: Справочник / Г.В.Русланов, М.Я.Розкин,

Э.Л.Ямпольский. – К.:Будівельник, 1983. – 272 с.

16 Курсовое и дипломное проектирование по вентиляции гражданских и

промышленных зданий: Учебное пособие для вузов / В.П.Титов и др.

– М.: Стройиздат, 1985. – 208 с.

17 Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий (СН

245-71). – М.: Издательство литературы по строительству, 1972. – 97

с.

18 ГОСТ 21.602-79. СПДС. Отопление, вентиляция и кондициониро-

вание воздуха. Рабочие чертежи. – М.: Издательство стандартов, 1980.

– 65 с.