Голік Ю.С., Ілляш О.Е. Агроекологічний атлас Полтавщини

Подождите немного. Документ загружается.

РОЗДІЛ ІІ Земельний фонд

Землі сільськогосподарського призначення

100

<70 70-75 75-80 80-85

85-90

81%

РОЗДІЛ ІІ Земельний фонд

Рівень сільськогосподарського виробництва

20,0-80,0

80,1-140,0

140,1-200,0

200,1-250,0

500

1000

1500

2000

2500

3000

2002

2003

2004

2005

2006

2007

95,0-120,0

120,1-145,0

145,1-170,0

- 145,1-180,0

-110,1-145,0

- 75,1-110,0

- 40,0-75,0

РОЗДІЛ ІІ Земельний фонд

Сільськогосподарська характеристика території

100,1-130,0

75,1-100,0

50,1-75,0

30,0-50,0

40,0-50,0

50,1-60,0

60,1-70,0 70,1-80,0

500

1000

1500

2000

1990

1995

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

РОЗДІЛ ІІ Земельний фонд

Забудовані землі

2-3

3-4

4-5

40-65

(

63,8

62,9 45,4

42,9

РОЗДІЛ ІІІ Екологічна ситуація

Розділ ІІІ Екологічна ситуація

а оцінкою експертів України, яка була

оприлюднена на 5-ій Всеєвропейській

конференції міністрів навколишньо-

го середовища «Довкілля для Європи» в

м.Києві, у період з 1998 по 2003 рік у Пол-

тавській області спостерігалася найбільш

сприятлива з екологічної точки зору ситуа-

ція у порівнянні з іншими областями Укра-

їни. За результатами досліджень останніх

років екологічна ситуація на Полтавщині

залишається однією з найкращих.

Екологічна ситуація об’єднує в собі оцін-

ку екологічного стану окремих компонентів

довкілля: стану повітряного середовища,

водних джерел, земель, рослинного і тва-

ринного світу, заповідних територій, стан

яких постійно змінюється, обумовлюючи

зміну екологічної ситуації в цілому.

Стан повітряного середовища Полтав-

ської області безпосередньо зумовлюється

обсягами викидів забруднюючих речовин в

атмосферне повітря від стаціонарних та пе-

ресувних джерел

Середнє співвідношення між викидами

від стаціонарних джерел та пересувних за-

собів (автотранспорту) у 2007 році склало

48,7 до 51,3 % відповідно.

Навантаження на повітряне середови-

ще, яке визначається за обсягами викидів

забруднюючих речовин в атмосферне пові-

тря, віднесених на 1 км

території районів

області, у 2007 році в середньому стано-

вило 3,5 т/км

. Найбільший рівень техно-

генного навантаження у період 2000–2007

рр. спостерігався на території: Диканського

(8,2 т/1 км

), Лохвицького (8 т/1 км

), Га-

дяцького (4,6 т/1км

) районів; найнижчий

рівень – на територіях Чорну хинського,

Семенівського, Козельщинського районів

(0,8–1,1 т/1км

). В середньому у повітряне

середовище області викидається забрудню-

ючих речовин 65 кг на рік на 1 мешканця

області, що в 1,6 разів менше ніж середній

показник по Україні. Основними забрудню-

вачами атмосферного

повітря в області є: вуг-

леводні, легкі органічні

сполуки, оксиди азоту

та вуглецю.

Основними підпри-

ємствами–забру дню-

ва ча ми атмосферного

повітря в Полтавській

області є: АТ «Укртат-

нафта» (м. Кременчук),

ВАТ «Полтавський ГЗК»

(м. Комсомольськ), ГПУ

«Полтавагазвидобування, НГВУ «Полтава-

нафтогаз», ВП «Полтаватеплоенерго», Кре-

менчуцька ТЕЦ ВАТ «Полтаваобленерго»,

АТ «Крюківський вагонобудівний завод»

(м. Кременчук), ВАТ «Кременчуцький ста-

леливарний завод», ХК «АвтоКрАЗ», Кре-

менчуцький колісний завод, ВАТ «Тепло-

возоремонтний завод» (м. Полтава), ВАТ

«Турбомеханічний завод» (м. Полтава),

«Полтавський олійно–екстракційний завод–

Кернел Груп» та ін.

Одними із найважливіших проблем облас-

ті є поліпшення екологічного стану річок й

водосховищ. Для вжиття відповідних приро-

доохоронних заходів необхідний постійний

моніторинг та оцінка якісного стану водних

джерел. За період 2007 року була здійсне-

на комплексна оцінка стану вод на осно-

вних водних об’єктах області та їх приток:

Кременчуцькому та Дніпродзержинському

водосховищах (р.Дніпро), річок Ворскла,

Псел, Хорол, Сула, Удай, Коломак, Кобе-

лячок, Сухий Кобелячок, Ташань, Говтва,

Орчик, Тагамлик, Солониця, Оржиця, Ар-

тополот, Сухий Омельник, Татарка, Крива

Руда та інших. Переважна кількість водних

об’єктів області мають статус рибогосподар-

ського значення (окрім річок Сухий Кобеля-

чок й Татарка). Дослідження якісного стану

вод даних об’єктів проводились за шістьма

показниками (рекомендованими методикою

Гідрометцентру): БПК

, вмістом хлоридів,

сульфатів, азоту аміаку, нітритів, нафтопро-

дуктів. Відносно проведеної оцінки й визна-

ченого індексу забруднення вод (ІЗВ) здій-

снено ранжування водних об’єктів за сьома

можливими класами якості вод (І –VІІ – від

дуже чистих до надзвичайно брудних). За

якістю вод водні об’єкти області переважно

відносяться до ІІІ класу (помірно забрудне-

ні): річки Дніпро (Кременчуцьке водосхови-

ще), Хорол, Ворскла, Коломак, Псел. До

ІІ класу (чистих) відносяться: річки Сула,

Оржиця, Удай.

Незадовільним є стан малих річок області.

За результатами досліджень більшість з них

віднесено до ІІІ класу вод (помірно забрудне-

них): р. Сухий Омельник, Ташань, Кобеляч-

ка, Оріль, Гнила Оржиця, Сулиця, Солони-

ця. Найбільш забрудненими малими річками

(VІ клас – дуже забруднені води) є: р. Суха

Лохвиця, Орчик, Тагамлик, Багачка.

Найгірший якісний стан вод спостері-

гається у Дніпродзержинському водосхо-

вищі, який коливається від ІІІ (помірно

забруднені) до VІІ класу вод (надзвичайно

брудні), що характерно для вод в районі

м.Комсомольська.

Найбільш чистими річками в області є:

р. Артополот, Крива Руда, Татарка, Удай

Кобелячок, Сухий Кагамлик та з основних

річок лише р. Сула.

Окремою проблемою для області є стан

узбережжя водосховищ. Процеси берегоруй-

нування мають негативні наслідки для при-

леглих територій Кременчуцького водосхови-

ща. Протяжність його берегів в межах області

становить 155 км, з яких 52 піддані абразії.

Зона берегоруйнування поширюється на орні

землі, лісозахисні насадження, присадибні ді-

лянки, створюється загроза руйнування жит-

лових будинків. Втрата земель за рік складає

від 3 до 4 метрів берегової лінії, на окремих

ділянках – до 7 метрів. Найбільші розміри

розмиву за період експлуатації Кременчуць-

кого водосховища спостерігаються біля сіл

Мозоліївка, Пронозівка і Васьківка і Градизьк

Глобинського району і с. Максимівка Кремен-

чуцького району. З кожним роком цей процес

не зменшується, а прогресує.

Пріоритетними залишаються питання, що

пов’язані з забезпеченням населення якісною

питною водою. Стан водних питних ресур-

сів Полтавської області оцінюється за якістю

води в усіх джерелах водопостачання (дже-

релах централізованого і децентралізованого

(колодязях) водопостачання, комунальних і

сільських водопроводах) за комплексом бак-

теріальних і хімічних показників. Найбільш

нестабільна й низька якість питної води ха-

рактерна для джерел децентралізованого по-

стачання (вод з колодязів та індивідуальних

артезіанських свердловин), як за хімічними,

так й бактеріальними показниками. (рис.3.1,

3.2). Результати досліджень показали, що од-

ним із розповсюджених забруднювачів питної

води у Полтавській області є нітрати.

Земельні ресурси є найбільшим багат-

ством Полтавської області. Одним із негатив-

них чинників, що впливає на стан земель є

їх значна розораність. У середньому по об-

ласті рівень розораності становить 63,61 %,

а максимального значення він досягає у Гре-

бінківському районі − 77,8 %, Машівському

– 76,9%, Карлівському – 75,2%. Це свідчить

про нераціональне використання земельних

ресурсів, що у цілому призводить до змен-

шення природної стійкості екосистем.

Найбільший негативний вплив на стан

земель в області спричиняють підприємства

нафтогазового комплексу (при спорудженні

та експлуатації свердловин), об’єкти трубо-

провідного транспорту (при їх будівництві

та пошкодженні), підпри ємства добувної

галузі (Полтавський ГЗК), підприємства на-

фтопереробної промисловості, зокрема ВАТ

«Укртатнафта» (внаслідок специфіки техно-

логій виробництва).

Окремою ситуацією, що характеризує за-

гальний стан земель, є відповідність площ

порушених у наслідок господарської діяль-

ності людини й рекультивованих земель.

Дана ситуація є досить нестабільною в об-

ласті (рис.3.3).

За останні 10 років у Полтавській області

спостерігається тенденція зростання обсягів

утворення відходів. На даний час на території

області (у місцях організованого складування,

зберігання та захоронення) накопичено близь-

ко 2 млрд. тонн відходів. Із щорічного обсягу

утворення відходів лише 10-15 % знаходять

подальше застосування як вторинні матеріаль-

ні ресурси. Найбільші обсяги небезпечних від-

ходів (І-ІІІ класів небезпеки) утворюються й

100

1998 1 999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

кількість проб, що не відповідають

стандарту

якість в оди в дже ре лах

децентралізованого

водопостачання

якість в оди в сільських

водопроводах

якість в оди в

комунальних

водопроводах

якість в оди в дже ре лах

централізованого

водопостачання

Рис.3.1 - динаміка зміни якості питної

води за хімічними показниками

1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

кількість проб, що не відповідають

стандарту

якість в о ди в дже ре л ах

децентралізованого

водопостачання

якість в о ди в сільськи х

водопроводах

якість в о ди в

комунальних

водопроводах

якість в о ди в дже ре л ах

централізованого

водопостачання

Рис.3.2 - динаміка зміни якості питної

води за бактеріальними показниками

РОЗДІЛ ІІІ Екологічна ситуація

накопичуються у м. Кременчуці – 61-65% від

загального об’єму відходів області. Промислові

небезпечні відходи розміщуються на 11 спеці-

алізованих полігонах зберігання відходів, які

знаходяться на території та поблизу м. Кремен-

чука і м. Комсомольська. Переважна кількість

промислових відходів утворюється й накопи-

чується на території м. Комсомольська на від-

валах ВАТ «Полтавського ГЗК» (відходи ви-

добування металевих руд, які відповідають IV

класу небезпеки), що становить близько 97%

від загальної кількості накопичення усіх про-

мислових відходів в області.

В останні роки у містах і селищах місь-

кого типу щорічно утворюється і вивозиться

на звалища близько 1,0 млн.м

сміття, що

становить 0,6 м

на одного мешканця. За-

раз у Полтавській області налічується біль-

ше 1тис. полігонів й організованих звалищ

твердих побутових відходів, з яких у неза-

довільному стані за усіма основними пара-

метрами знаходяться близько 200 звалищ.

Тільки 1/10 усіх звалищ і полігонів мають

відповідну проектну документацію та пас-

порта, а решта створена й функціонує без

належного проектного обґрунтування. Запо-

вненість звалищ й полігонів відходів в се-

редньому по області вже досягає 60%. Серед

35 найкрупніших звалищ і полігонів облас-

ті, які оцінені за рівнем екологічної небез-

пеки, до надзвичайно небезпечних об’єктів

віднесені: звалище ТПВ м. Полтава КАТП

– 1628 с. Макухівка, яке експлуатується з

1953 року і на даний час вже переповнено,

та звалище ТПВ с. Білики Миргородського

р-ну, що експлуатується з 1977 року й є ви-

соко завантаженим.

На Полтавщині, починаючи з 1972-1974

років, відбувалось накопичення непридат-

них хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР,

а саме пестицидів та агрохімікатів). Станом

на кінець 2008 р. їх загальна кількість по

області досягла 765,2 тонн. Переважна кіль-

кість пестицидів і агрохімікатів зберігається

на території ВАТ «Хорольська сільгоспхі-

мія» (457,7 тонн або близько 60% від за-

гального обсягу по області). На території 24

районів області ХЗЗР розміщуються в 118

складах та 19 металевих бочках, 43 склади

за санітарно-гігієнічними нормами знахо-

дяться в незадовільному експлуатаційному

стані, значна частина з них напівзруйнова-

на. Тому проблема зберігання агрохіміка-

тів створює реальну загрозу для населення

і навколишнього середовища. З 2008 року в

області розпочато впровадження технології

утилізації та знешкодження непридатних до

використання ХЗЗР на унікальній, першій в

Україні мобільній пересувній установці.

Розвиток заповідної справи у Полтавській

області, як й в усій Україні, є одним із пріори-

тетних напрямів природоохоронної діяльнос-

ті. На кінець 2008 року природно-заповідний

фонд Полтавської області налічує 353 об’єктів

і територій із загальною площею 119,494 тис.

га, серед яких: заказники загальнодержавно-

го значення – 19 об’єктів; пам’ятки природи

та парки загальнодержавного значення – 6

об’єктів (загальна площа територій та об’єктів

ПЗФ загальнодержавного значення становить

400,84 тис. га); регіональні ландшафтні пар-

ки – 3 об’єкти загальною площею 40225 га;

території та об’єкти ПЗФ місцевого значення

– 328 загальною площею 764,09 тис. га.

В цілому екологічна

ситуація в області, її

природні та рекреаційні

багатства дають мож-

ливість Полтавщині

залишатися екологіч-

но безпечним регіоном

України і в майбут-

ньому стати однією

з найбільш перспек-

тивних рекреаційно-

туристичних територій.

РОЗДІЛ ІІІ Екологічна ситуація

100

150

200

250

300

350

400

450

500

1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Рекультивовані землі, га Поруше ні землі, га

Рис.3.3 - динаміка зміни площ (га)

порушених і рекультивованих земель

Викиди в атмосферне повітря

РОЗДІЛ ІІІ Екологічна ситуація

(

2,1-4,0 4,1-10 10,1-50,0

9,9

5,7

0,2

1,7

28,0

12,7

5,3

2,5

21,1

2,3

1-2

2-5

5-10

10-25

50-150

150-300

>300

5,0

3,7

3,1

13,0

5,0

13,1

3,1

5,1

40,0-70,0

70,1-100,0

100,1-200,0

200,1-400,0

>400

62.8%

23.7%

7.9%

4.3%

1.1%

- SO2

- NOx

Викиди в атмосферне повітря від автотранспорту

РОЗДІЛ ІІІ Екологічна ситуація

(

0-1,5 1,51-3,0 3,01-10,0 10,01-22,0

77,3%

11,1%

9,19%

1,1%

0,9%

0,32%

1124,2

2893,4

380,7

379,3

2437,8

331,8

371

786,8

977,5

1238,1

1439,1

1598,7

719,8

692,4

1183,7

1564,1

1216,2

858,4

1189,6

1202,4

1123,6

1303,8

2476,3

433,7

212,6

940,6

957,4

1548,2

458,5

810,9

1024,6

140,5

342,2

2197,2

3301

229,3

9125,5

2406

1115

1651,3

253,4

372,7

1331,8

15613,1

3794

1683

Викиди окремих забруднюючих речовин

в атмосферне повітря

РОЗДІЛ ІІІ Екологічна ситуація

- 4,0-20,0

- 20,1-40,0

- 40,1-60,0

- 600,0-1200,0

- 1200,0-1800,0

- 1800,1-2400,0

- 2400,1-3300,0

- 0,4-0,7

- 0,71-1,0

- 1,1-10,0

- 10,1-15,0

589,2 708,5

2147,1

6051,0

38396,2

35192,4

49812,475581

129871

166955

27,03

27,78

32,7

67,8

96,3