ДСТУ 4714:2007 Енергозбереження Паливно-енергетичні баланси промислових підприємств(Методика побудови та аналізу)

Подождите немного. Документ загружается.

ДСТУ 4714:2007

— документація про енергоощаджувальні заходи;

— довідникова література.

6.3 Для доповнення документальної інформації вимірюють певні технологічні параметри. Для

виконання зазначених вимірювань застосовують наявні на підприємстві системи обліку та контролю

ПЕР, стаціонарні та переносні контрольно-вимірювальні прилади, а також вимірювальні прилади

екологічної служби підприємства.

6.4 Для оцінювання вірогідності отриманої документальної інформації про об'єкт, для якого

складають ПЕБ, необхідно виконати її верифікацію, порівнюючи її з інформацією, отриманою за

допомогою контрольно-вимірювальних приладів для цього самого об'єкта.

Примітка. У разі неможливості вимірювання необхідних параметрів технологічного процесу, перевіряти документальну

інформацію можна даними, отриманими з довідникової літератури.

6.5 Об'єм інформації, яку отримано за допомогою контрольно-вимірювальних приладів, уста-

новлюють залежно від поставленої цілі та об'єкта, для якого складають ПЕБ.

7 ВИМОГИ ДО ОБЛІКУ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ

І МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

7.1 Роботам, пов'язаним з побудовою та аналізом ПЕБ промислового підприємства, має пе-

редувати раціональний облік паливно-енергетичних і матеріальних ресурсів, задачею якого є реєст-

рування, обробляння та систематизування показників експлуатації енергогосподарства.

7.2 Облік паливно-енергетичних і матеріальних ресурсів треба виконувати під час:

— виробляння енергії генерувальними установками;

— споживання ПЕР енергомісткими агрегатами, ділянками, цехами та підприємством у цілому;

— використання вторинних енергетичних ресурсів;

— споживання матеріальних ресурсів, а також кількості виробленої продукції та напівфабри-

катів тощо.

7.3 Облік вироблення та витрат ПЕР дає змогу побудувати різні види ПЕБ залежно від кла-

сифікаційних ознак, наведених у ДСТУ 2804.

7.4 Організуючи облік вироблення та витрат ПЕР, треба враховувати такі вимоги до вихідної

інформації, необхідної для побудови ПЕБ:

— якість обліку (повнота, точність, вірогідність, оперативність, диференціація тощо);

— можливість зіставлення;

— стабільність;

— доступність.

7.5 Облік вироблення та витрат ПЕР має виконувати такі функції [1]:

— поточний облік — реєстрування (ручне чи автоматичне) первинних параметрів і показників;

— коригування — введення поправок у показники вимірювальних приладів на відхили фак-

тичних параметрів ПЕР від їх нормалізованих величин;

— обробляння та аналізування результатів:

— визначання результівних і середніх показників за зміну та добу;

— визначання середніх за зміну відхилів параметрів і показників від їх нормалізованих ве-

личин;

— розраховування середніх добових питомих витрат ПЕР на одиницю продукції;

— складання звітів за контрольні періоди часу.

7.6 Для побудови та аналізування ПЕБ промислового підприємства необхідно виконати дифе-

ренціацію (розподіл) обліку вироблення та витрат ПЕР окремо щодо кожного виду ПЕР, їх пара-

метрів та територіально-виробничої ознаки. Диференціацію обліку треба здійснювати з урахуван-

ням особливостей підприємства та виконуваних обліком завдань. Диференціювати облік треба на

основі техніко-економічного обґрунтовання [1].

Примітка. Рекомендовано виконати диференціацію обліку для найбільш енергомістких технологічних агрегатів, техноло-

гічних ділянок, цехів основного та допоміжного виробництва тощо.

ДСТУ 4714:2007

8 ВИМОГИ ДО РОБІТ ЩОДО ПОБУДОВИ ТА АНАЛІЗУВАННЯ

ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ

8.1 Паливно-енергетичний баланс треба складати на основі комплексного енергетичного аудиту

(обстеження) промислового підприємства.

8.2 Для робіт щодо побудови та аналізу ПЕБ виконавець розробляє та затверджує «Програму

енергетичного аудиту підприємства», в якій:

— сформульовано завдання, що їх треба виконати під час обстежування підприємства;

— описано умови обстежування (строки, засоби, виконавці тощо);

— визначено методику обстежування, в якій зазначають перелік етапів роботи (збирання

й оброблення інформації, проведення додаткових вимірів тощо), випробувань, розрахунки норма-

тивних значень витрати ПЕР, складання ПЕБ та форми подання результатів (звітування);

— зазначають інші особливості, пов'язані з готуванням і проведенням обстеження.

8.3 Роботи щодо побудови ПЕБ треба провадити з періодичністю, зазначеною в ДСТУ 2804.

8.4 Побудову ПЕБ промислового підприємства треба виконувати в такій послідовності:

— на найближчий запланований проміжок часу складають плановий синтетичний ПЕБ під-

приємства за видами споживаних ПЕР, а також об'єктами споживання ПЕР з розбивкою за цільо-

вими напрямками та стадіями енергетичного потоку;

— після закінчення запланованого проміжку часу за даними звітних документів, наведених

у 7.2, складають звітний синтетичний ПЕБ, що відображує розподіл підведених і вироблених ПЕР

на підприємстві;

— за даними звітного синтетичного ПЕБ, а також з урахуванням даних, отриманих вимірюван-

ням та випробуванням, складають фактичний аналітичний ПЕБ підприємства за об'єктами, ви-

дами ПЕР (часткові ПЕБ), а також за цільовою призначеністю. Фактичний аналітичний ПЕБ

підприємства має відображати розподіл ПЕР на корисні витрати та втрати в місцях їх виникнення.

9 ПОБУДОВА СИНТЕТИЧНОГО ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ

ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

9.1 Рівняння синтетичного паливно-енергетичного балансу промислового підприємства вста-

новлює рівність між надходженням і витратою ПЕР за розрахунковий період:

^сум

= А

сум +

("І)

^сум — сумарна кількість ПЕР, підведених за розрахунковий період, т у.п. (прибуткова частина

ПЕБ);

Асум — сумарна кількість ПЕР, спожитих за розрахунковий період, т у.п. (витратна частина ПЕБ);

Д — «нев'язка» рівняння паливно-енергетичного балансу.

Примітка. Складаючи ПЕБ промислового підприємства в цілому, значення «нев'язки» не повинно перевищувати ± 5 % [1].

Прибуткову частину синтетичного ПЕБ визначають за схемою розрахункового (комерційного)

обліку від усіх джерел постачання ПЕР.

Витратну частину синтетичного ПЕБ розраховують за даними:

— технічного обліку витрат ПЕР цехами;

— комерційного обліку витрат ПЕР субабонентами;

— технічного обліку ПЕР енергопостачальних об'єктів (наприклад, котелень).

Складаючи паливно-енергетичні баланси за фактичними (звітними) даними, визначають

структуру річного надходження, а також споживання ПЕР на промисловому підприємстві. Ця інфор-

мація дає можливість виявити специфіку споживання ПЕР на підприємстві в цілому, оцінити роль

власних джерел у потребі в ПЕР та енергоносіях, зокрема вторинних (сторонніх) ПЕР.

9.2 Прибуткова частина синтетичного ПЕБ характеризує структуру виробництва та надходження

від сторонніх постачальників усіх видів ПЕР із розбивкою за джерелами одержання й видами,

а також їх перехідні залишки.

Сумарну кількість ПЕР, підведених за розрахунковий період, визначають за фактичними су-

марними витратами.

ДСТУ 4714:2007

Сумарну кількість ПЕР, підведених за розрахунковий період, за фактичними сумарними ви-

тратами обчислюють за формулою, ту.п.:

ДП _ V

/є / дст ПВЛ Д

пз

- , ДО

пе

Р \

^сум ~ 2-А

п.п / '

^"сум./

°суш

°сум./

ас>

сум.і )

1=1

(2)

+ К.Є + ДИ£

) + *п.т

м +

АО

ер

де ,, В®

ум/

— сумарна кількість палива і-го виду (вугілля, газ, мазут тощо), отриманого від сто-

ронніх постачальників і від власних джерел відповідно, натур.од.;

®сум./ — сумарна кількість палива і-го виду, що залишилася в розпорядженні підприємства

з попереднього розрахункового періоду (перехідні залишки попереднього періоду),

натур.од.;

АВ-р,. — сумарні втрати палива і-го виду (газ, мазут тощо) під час його передавання, що

не враховано вимірювальними приладами комерційного обліку ПЕР і подано сто-

ронніми постачальниками ПЕР, натур.од.;

к„

пі

— еквівалент переведення палива і-го виду в умовне паливо;

п — кількість видів палива (вугілля, газ, мазут тощо), що його використовують на про-

мисловому підприємстві;

И/

, И/

су

— сумарна кількість активної електричної енергії, отриманої від сторонніх постачаль-

ників і від власних джерел відповідно, тис. кВт-год;

ДИ^> — сумарні втрати активної електричної енергії під час передавання, що не врахо-

вано вимірювальними приладами комерційного обліку й подано сторонніми поста-

чальниками електричної енергії, тис. кВт год;

Фсум. $сум — сумарна кількість теплової енергії, отриманої від сторонніх постачальників і від

власних джерел відповідно, ГДж (Гкал);

А^сум — сумарні втрати теплової енергії під час передавання, не враховані вимірюваль-

ними приладами комерційного обліку й подані сторонніми постачальниками тепло-

вої енергії, ГДж (Гкал);

^п.е - ^п.т — тепловий еквівалент переведення в умовне паливо, відповідно, електричної та

теплової енергії, т у.п./тис. кВт год та т у.п./ГДж (т у.п./Гкал), відповідно.

9.3 Витратна частина синтетичного ПЕБ промислового підприємства характеризує структуру

і напрямок використання всіх видів ПЕР (безпосередньо на виробничі потреби й на вироблення

власних ПЕР), розподіл їх загальної витрати на корисні витрати та втрати (в установках, під час

перетворювання та розподіляння), а також відпуск ПЕР стороннім споживачам і перехідні залишки.

Сумарне споживання ПЕР на підприємстві визначають за територіально-виробничою ознакою

й фактичними питомими витратами за цільовою призначеністю (напрямком).

9.3.1 Структура споживання ПЕР за територіально-виробничою ознакою дає змогу оцінити

питомий внесок кожного підрозділу промислового підприємства як за сумарним споживанням ПЕР,

так і за споживанням окремими видами ПЕР. Разом з тим витрати теплової та електричної енергії

враховують, не беручи до уваги витрати на вироблення місцевих енергоносіїв (холод, стиснене по-

вітря тощо).

Сумарне споживання ПЕР за розрахунковий період, визначене за територіально-виробничою

ознакою, обчислюють за формулою, т у.п.:

п 1 і

^сум

•

В£

ум

;/ + /с

п є

•

Х^сум./

^п.т ' Х®сум./> (3)

/'=1 /=1

/=1 /=1

де В°

ум//

— сумарна кількість палива і-го виду (вугілля, газ, мазут тощо), що його споживає

/-ий підрозділ підприємства, натур.од.;

И/

м/

, 0?

ум/

— сумарна кількість активної електричної та теплової енергії, що її споживає /-ий

підрозділ підприємства, тис. кВт год та ГДж, відповідно;

І — загальна кількість підрозділів підприємства.

ДСТУ 4714:2007

9.3.2 Визначення структури споживання ПЕР за цільовою призначеністю дає змогу оцінити

питомий внесок різних напрямків споживання ПЕР як за окремими підрозділами, так і щодо

підприємства в цілому, питомий внесок різних споживачів у кожному напрямку споживання ПЕР,

а також розподіл окремих видів енергоносіїв за напрямками споживання та споживачами.

Сумарне споживання ПЕР за розрахунковий період, визначене за фактичними питомими ви-

тратами за цільовою призначеністю (напрямком), обчислюють за формулою, т у.п.:

пт т т

^СУМ^ЕіКп, 'Ьф.У •

;) + Кп.Т 'ХК/ •

/)' (

)

/=і ;=і у=і І=і

Ьф.іі — фактична питома витрата палива /'-го виду (вугілля, газ, мазут тощо) на вироблення

продукції (робіт, послуг тощо) /-го виду, натур.од./од.прод.;

Пі — кількість продукції (робіт, послуг тощо) у-го виду, виробленої за розрахунковий період,

од.прод.;

Мф.і. %.] — фактична питома витрата активної електричної та теплової енергії, відповідно, на

вироблення продукції (робіт, послуг тощо)у-го виду, тис. кВттод/од.прод. та ГДж/од.прод.,

відповідно;

т — кількість видів продукції (робіт, послуг тощо), що її виробляють на промисловому

підприємстві.

9.4 Витрату ПЕР визначають за допомогою вимірювальних приладів розрахунковим чи до-

слідно-розрахунковим способом.

9.4.1 Основним завданням обліку ПЕР є облік кількісних показників ПЕР за допомогою відпо-

відних вимірювальних приладів (лічильників електричної енергії, теплової енергії, технічної та

питної води, газоподібних і рідинних ПЕР, ваг для твердого палива, манометрів, термометрів, ка-

лориметрів тощо).

9.4.2 Розрахунковий спосіб визначання кількісних показників ПЕР застосовують як додатко-

вий, якщо установку обліку ПЕР не передбачено вимогами чинних нормативних, правових і тех-

нічних документів.

9.4.3 Дослідно-розрахунковий спосіб визначання кількісних показників ПЕР поєднує в собі

елементи приладного та розрахункового способу і ґрунтується на поєднанні разових вимірів необ-

хідних технологічних параметрів з наступним їх застосуванням для розраховування показника, що

його враховують. Цей спосіб рекомендовано застосовувати в разі, коли застосування установки

стаціонарного приладу обліку для технологічного об'єкта не виправдано економічно, а розрахун-

ковий спосіб не забезпечує достатньої точності в разі обчислення визначуваного показника.

9.4.4 Втрати ПЕР під час розподіляння на підприємстві розраховують для кожного виду ПЕР.

9.5 Для оцінювання витрати і втрат ПЕР, що їх споживає підприємство, складають баланси

окремо для кожного виду ПЕР, що їх споживають на даному підприємстві (часткові ПЕБ).

9.5.1 Витратна частина синтетичного балансу активної електричної енергії за розрахунковий

період складається з витрати активної електричної енергії за цільовою призначеністю споживачів

і втрат активної електричної енергії. Для повнішої характеристики використання на промисловому

підприємстві складають баланс за територіально-виробничою ознакою. Загалом сумарне спожи-

вання активної електричної енергії споживачами підприємства визначають за формулою, тис. кВт год:

і к

І/V

" = У\А/

СП

, + У И/

с а

„ + АИ/

жив

(5)

к|

хум /^""сум.І

^""сум.к ^ """сум.підп'

/=1 к=1

— сумарна кількість активної електричної енергії, споживаної /-им підрозділом підпри-

ємства, тис. кВт год;

— сумарна кількість активної електричної енергії, що її відпускає підприємство /с-му

субабоненту, яке не належить до жодного 7-го підрозділу підприємства, тис. кВт год;

де ис,

ДСТУ 4714:2007

Д^сумлідп — сумарні втрати активної електричної енергії в загальних мережах живлення підпри-

ємства, тис. кВт год;

К — загальна кількість субабонентів, що не належить до жодного 1-го підрозділу

підприємства.

Визначення втрат активної електричної енергії під час її розподіляння в межах підприємства

виконують для загальних мереж підприємства, мереж підрозділів, силових трансформаторів, ре-

акторів, перетворювальних установок, компенсувальних та заряджальних пристроїв:

дИ/

жив

- =ДІ^'

тр

+ДИ/

+ДИЛ +ДІЛ/

рж

(6)

"""сум.підп """сум ^ ""'сум ^ """сум ^ ""'сум

\°/

де ДИ/

, ДІ/Усум, ДИ/^

, ДИ/

м — сумарні втрати активної електричної енергії за розрахунковий

період часу в силових трансформаторах, реакторах, конден-

саторних установках і розподільчих мережах, тис. кВт год.

9.5.2 Витратна частина синтетичного балансу теплової енергії складається з витрати за цільо-

вим напрямком і територіально-виробничою ознаками, а також її втрат. Загалом сумарне спожи-

вання теплової енергії споживачами підприємства обчислюють за формулою, ГДж:

і. к

(7)

/=1 к=1

Фсум/ — сумарна кількість теплової енергії, яку споживає /-й підрозділ підприємства, ГДж;

®сум.к — сумарна кількість теплової енергії, що її відпускає підприємство /с-му субабоненту, що

не належить до жодного 1-го підрозділу підприємства, ГДж;

0сушіідп — сумарні втрати теплової енергії в загальних мережах живлення підприємства, ГДж.

Втрати теплової енергії визначають для загальних мереж підприємства, мереж підрозділів,

перетворювальних установок і теплових мереж. Розраховуючи теплові втрати у мережах, необ-

хідно враховувати всі параметри мережі — довжину ділянок, діаметри, товщину та якість ізоляції.

Зазвичай втрати в теплових мережах складаються з втрат тепла із зовнішніх поверхонь еле-

ментів теплових мереж (трубопроводи, арматура тощо) і втрат тепла з витоками.

9.5.3 Витратна частина синтетичного паливного балансу промислового підприємства скла-

дається за територіально-виробничою ознакою і за цільовими напрямками, з виділенням втрат

палива під час його зберігання на складах підприємства і втрат під час транспортування по

підприємству. Варто передбачити складання витратної частини паливного балансу підприємства

з розбивкою палива за видами. Звичайно сумарне споживання палива споживачами підприємства

обчислюють за формулою, т у.п.:

-'сум./'

сум = Х

су

./ + £

/=1 /=1

П.П./ Х

сум .ік + +

Дб

сум./

+ Дв

(8)

®сум/ — сумарна кількість палива всіх видів (вугілля, газ, мазут тощо), що його споживає

/-й підрозділ підприємства, т у.п.;

®сум.ік — сумарна кількість палива і-го виду (вугілля, газ, мазут тощо), що його відпускає

підприємство /с-му субабоненту, який не належить до жодного 1-го підрозділу

підприємства, натур.од.;

В^ГГ — сумарна кількість палива і-го виду, що накопичується на підприємстві на на-

ступний розрахунковий період (перехідні залишки наступного періоду), натур.од.;

Д££

,, ДВсу

, — сумарні втрати палива і-го виду (газ, мазут тощо) під час його транспортування

та в процесі зберігання на підприємстві поза межами кожного з /-их підрозділів

підприємства, натур.од.

Втрати палива визначають для загальних магістральних мереж підприємства і магістральних

мереж підрозділів (газоподібне й рідинне паливо), під час зберігання та транспортування твердого

палива (зменшення теплоти згоряння, усушування, утрушування, вивітрювання).

ДСТУ 4714:2007

10 ПОБУДОВА СИНТЕТИЧНОГО ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО

БАЛАНСУ ПІДРОЗДІЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

10.1 Синтетичний ПЕБ підрозділу будують за тим самим загальним принципом, що і ПЕБ

підприємства. Прибуткову частину ПЕБ складають на підставі даних синтетичного ПЕБ підприєм-

ства, побудованого за територіально-виробничою ознакою.

10.2 Синтетичний ПЕБ підрозділу будують лише за цільовими напрямками.

10.3 Загалом витратну частину синтетичного ПЕБ /-го підрозділу підприємства, побудованого

за цільовими напрямками, за розрахунковий період часу обчислюють за формулою:

^сум./ = Ц~ум./ + ^п

е •

ИС/ + к

п і

• Осум./ •

(9)

10.4 Складники витратної частини синтетичного ПЕБ /-го підрозділу підприємства, побудова-

ного за цільовими напрямками, за розрахунковий період часу обчислюють за формулою:

п т

Єс

;,/ = 11 К,:, • К

м.// + б

ум,7 + ДВ£„ + де*,.,, (10)

^сум./=(ц)

^сум /

Хї^су м.О'

7=1

де В^ущ — сумарна кількість палива і-го виду (вугілля, газ, мазут тощо), що його споживає

/-й підрозділ підприємства за у-им цільовим напрямком, натур.од.;

^суми — сумарна кількість палива /-го виду (вугілля, газ, мазут тощо), що його відпус-

кають субабонентам 1-го підрозділу підприємства, натур.од.;

ДЄ;

М (/

, АВ*®

ш7

— сумарні втрати палива і-го виду (газ, мазут тощо) під час його транспортування

та в процесі зберігання в /-му підрозділі підприємства, натур.од.;

^сум/у — сумарна кількість активної електричної енергії, що її споживає /-й підрозділ

підприємства за у-им цільовим напрямком, тис. кВт год;

^сум> — сумарна кількість активної електричної енергії, що її відпускають субабонен-

там 1-го підрозділу підприємства, тис. кВт-год;

^сум

/ — сумарні втрати активної електричної енергії в мережах живлення

1-го

підроз-

ділу підприємства, тис. кВт год;

Огум./у — сумарна кількість теплової енергії, що її споживає 1-й підрозділ підприємства

за у-им цільовим напрямком, ГДж;

м./ — сумарна кількість теплової енергії, що її відпускають субабонентам

1-го

підроз-

ділу підприємства, ГДж;

Д^сум

/ — сумарні втрати теплової енергії в мережах живлення

1-го

підрозділу підприєм-

ства, ГДж.

10.5 Паливно-енергетичний баланс складають для кожного підрозділу з урахуванням особли-

востей технологічних процесів і власних потреб.

11 ПОБУДОВА ФАКТИЧНОГО ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ

ЕНЕРГОМІСТКИХ АГРЕГАТІВ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

11.1 Фактичні баланси енергомістких агрегатів дають змогу оцінювати показники ефективності

їх роботи порівняно з відповідними паспортними показниками. Порівняння дає змогу визначити

місце, джерела та причини виникнення нераціональних втрат, а також зробити висновок про техніч-

ний стан агрегату, режими його завантаження та дотримання умов технологічного процесу. Фактичні

баланси енергомістких агрегатів за якісним рівнем використання ПЕР є аналітичними балансами.

ДСТУ 4714:2007

11.2 Складання ПЕБ агрегату полягає в розраховуванні щодо визначення окремих статей при-

буткової та витратної частин балансу на основі усереднених даних розрахунків чи вимірів.

11.3 У прибуткову частину балансу 5-го агрегату Л

пр 5

додають підведені ззовні ПЕР, а також ПЕР,

які виділяються всередині агрегату внаслідок технологічного процесу, обчислюють за форму-

лою, т у.п.:

^Пр.5

+ ^ВН.З.у)' 03)

де А

3$м

— кількість ПЕР \/-го виду, що надходить до агрегату ззовні, т у.п.;

^внїу— кількість ПЕР ілго виду, що виділяється в агрегаті внаслідок хімічних і фізичних пере-

творень у ході технологічного процесу, т у.п.;

V — загальна кількість ПЕР, що надходить до 5-го агрегату, а також які виділяються в ньому

внаслідок хімічних і фізичних перетворень у ході технологічного процесу.

11.4 Витратну частину ПЕБ 5-го агрегату за розрахунковий період часу обчислюють за фор-

мулою, т у.п.:

^ВИТр.5

—

^(АІ.5.1/

^ПуСК.З.У

А<Х.5.У

)' (14)

де /А

а5У

, <4

пуск

.у, А^

$л/

— кількості ПЕР ілго виду, споживані агрегатом, відповідно, в робочому

режимі, режимі холостого ходу (гарячого простою) і за час запускання,

т у.п.

11.5 Витрата ПЕР, пов'язана тільки з робочим режимом 5-го агрегату і відповідною цьому пе-

ріоду роботи кількістю підведених ПЕР, визначають за формулою, т у.п.:

(15)

де ~ кількість ПЕР у-го виду, витрачена 5-им агрегатом /-го цільового напрямку

1-го

підроз-

ділу на корисну роботу, т у.п.;

АА./.з.у — втрати ПЕР у-го виду в 5-му агрегаті, т у.п.

11.6 У разі, якщо технологічний агрегат є енерго-технологічною установкою, що виробляє ко-

рисну неенергетичну та енергетичну продукцію (наприклад, вторинні енергоресурси), рівняння його

ПЕБ має вигляд:

^[Аі.З.У ~

^ВЕР.З

^ВН.5 У]

(16)

= + (

)

•

ВВР.$

+ ^

ПуСК.5-У

+ АоС.З.У + ДА',.5., }

1/=1

де а — частка вторинних (побічних) енергоресурсів, використовуваних в агрегаті (про-

цеси рекуперації, регенерації та ін.);

^верз — використовуваний енергетичний потенціал вихідних вторинних (побічних) енер-

горесурсів 5-го агрегату, т у.п.;

(1-а) /А

ВЄР5

— частка вторинних (побічних) енергоресурсів, використовуваних за межами 5-го

агрегату — джерела ВЕР (утилізаційні установки тощо);

АД'.у.з.,, — втрати ПЕР в 5-му агрегаті, зменшені на значення /А

ВЕР$

, т у.п.

11.7 Тепловий баланс теплоспоживального агрегату за розрахунковий період часу встанов-

лює рівність між надходженням теплової енергії О

а 5

та її витратою, і його обчислюють за форму-

лою, ГДж (Гкал):

=0,7

+ ДО;,,, (17)

ДСТУ 4714:2007

де 0«

— кількість теплової енергії, витрачена 5-им агрегатом /-го цільового напрямку

1-го

підроз-

ділу на корисну роботу, тобто передана воді, парі, технологічним продуктам чи пере-

творена в механічну роботу в теплових двигунах, ГДж (Гкал);

АО/.

.8 — втрати теплової енергії в 5-му агрегаті

у'-го

цільового напрямку

1-го

підрозділу, ГДж (Гкал).

' 11.8 Зазвичай у технологічних термічних агрегатах корисну витрату теплової енергії в проце-

сах теплового оброблення матеріалу визначають за формулою, ГДж (Гкал):

®/

К<

+ Цз.П.5

ОіИП.5 + ОфхПЗ' (1 8)

де 0

Н5

, Ор.

,5, О

випз

— витрати теплової енергії відповідно на нагрівання, розплавлення та випа-

ровування матеріалів, ГДж (Гкал);

Оф.х.п.з — витрати теплової енергії на фізико-хімічні перетворення, що відбуваються

з поглинанням теплоти, ГДж (Гкал).

11.9 Витрата теплової енергії на нагрівання, ГДж (Гкал):

=Є-с-(і

-і

)-Ю-

, (19)

де в — кількість нагріваного матеріалу, кг;

с — середня тепломісткість нагріваного матеріалу, кДж/кг °С (ккал/кг °С);

, і

— відповідно початкова та кінцева температура матеріалу, °С.

11.10 Витрата теплової енергії на розплавлення, ГДж (Гкал):

(20)

Де <7р

.8 — питома теплота розплавлення, кДж/кг (ккал/кг).

11.11 Витрата теплової енергії на випаровування вологи (сушильні установки), ГДж (Гкал):

ОвиП.5 ~ ^ВИП.5 ' ('вИХ ~

'вХ

) '

0 і

(21

)

де С

ВИП5

— кількість вологи, що випаровується, кг;

'вх — початкова ентальпія вологи матеріалу на вході в установку, кДж/кг (ккал/кг);

'вих — ентальпія пари в повітрі на виході з апарата за кінцевої температури процесу,

кДж/кг (ккал/кг)

вх

= 2492 + 1,97-^, /

вих

=2492 + %97-і

, кДж/кг (22)

ех

=595,17 + 0,471^, /

вих

=595,17 + 0,471

-І

ккал/кг (23)

11.12 Втрати теплоти в 5-му теплоспоживальному агрегаті обчислюють за формулою,

ГДж (Гкал):

ДО, з = Д0д.

.5 + А0

+ ДО

м Н5

+ ДО

(24)

+ АОн.к.з + А0

.НС.5 +

От.3.5 +

АООХ.5

0н.В.5>

де Д0

ДГ 5

— втрати теплоти з димовими газами агрегату, ГДж (Гкал);

АОх.нз — втрати теплоти від хімічної неповноти згоряння палива і речовин, що його заміняють,

ГДж (Гкал);

АОфтшг — втрати теплоти з фізичною теплотою шлаку під час спалювання твердого палива,

ГДж (Гкал);

Ом н 5

— втрати теплоти від механічної неповноти згоряння під час спалювання твердого па-

лива, ГДж (Гкал);

АОнк.з — втрати теплоти на нагрівання теплоізоляції, ГДж (Гкал);

АОтнсї — втрати теплоти в навколишнє середовище, ГДж (Гкал);

АОтзз — втрати теплоти на нагрівання транспортних засобів, ГДж (Гкал);

Д0

0Х

, — втрати теплоти з охолоджувальною речовиною, ГДж (Гкал);

АОн.в.5 — невраховані втрати теплоти, ГДж (Гкал).

ДСТУ 4714:2007

11.13 Розрахункова кількість теплової енергії, що міститься в паливі та в речовинах і техно-

логічних продуктах, які заміняють його, обчислюють за формулою, ГДж (Гкал):

=0т.п.

+0т.х.п.

+0т.

,5. (25)

де 0

ТП5

— хімічна теплота згоряння палива, витраченого в 5-му агрегаті за час його продуктивної

роботи, ГДж (Гкал);

Фт.хп.ї — надходження теплоти від різних хімічних перетворень, що відбуваються в 5-му агрегаті

з технологічними матеріалами, ГДж (Гкал);

тм5

— теплота, внесена в 5-ий агрегат технологічними матеріалами, ГДж (Гкал).

11.14 Для котельних установок і теплових двигунів значення 0

Т ХП5

вважають таким, що до-

рівнює нулю.

11.15 Для печей О

т х п з

обчислюють за формулою, ГДж (Гкал):

Отхп,-І(С,,п

5Й

-С7

х.п.

)-10

, (26)

9=1

де 6

ХХПЗ

— маса 9-го складника вихідних продуктів, що зазнав хімічних перетворень в агрегаті, кг;

Чтхпз — питомий тепловий ефект відповідного хімічного перетворення (окислювання, шлако-

утворення), кДж (ккал)/кг складника, що вступив у реакцію.

11.16 0

ТПЗ

визначають за формулою, ГДж (Гкал):

От.П.5 = Х(б

.8./

С/

1 0_6

) - (0с

УМ

.П

+ Ос

УМ

.5.х). (27)

/=1

де В

п 5)

— витрата натурального палива /-го виду і марки, кг (тверде), м

(рідинне та газоподібне);

— питома середньозважена нижча теплота згоряння палива і-го виду і марки, кДж/кг

(тверде), кДж/м

(рідинне та газоподібне). Визначають згідно з рекомендаціями, наве-

деними в ДСТУ 3581;

Осум.з.п — витрата теплоти згоряння палива, витраченого за розрахунковий період на запус-

кання, розпалювання та розігрівання агрегату; визначають як добуток витрати палива

для цих цілей на теплоту його згоряння, ГДж (Гкал);

Осум.я.х — витрата теплоти згоряння палива, витраченого на холостий хід і гарячі простої агре-

гатів, ГДж (Гкал).

11.17 Витрату теплоти згоряння палива, витраченого на холостий хід і гарячі простої агрегатів,

визначають за формулою, ГДж (Гкал):

Ооум.з.х ~ Ооум.з.х ' ^СуМ.З.Х' (28)

де 0су

М5

— витрата за годину теплоти згоряння палива, витраченого на холостий хід і гарячі про-

стої агрегату, ГДж (Гкал)/год;

^сум.5.x — тривалість роботи агрегату на холостому ході, год.

сум.з.х охоплює тільки той час холостого ходу, що його не передбачено технологією; часу хо-

лостого ходу, зумовленого технологією, в х

суМ5Х

, немає, його долучено в тривалість продуктивної

роботи.

11.18 Витрату за годину теплоти згоряння палива, витраченого на холостий хід і гарячі про-

стої агрегату обчислюють за формулою, ГДж (Гкал)/год:

Оіум.з.х

^сум.з.х./ ' Ян.з.х.і ' > (29)

де В'

сум8ХІ

— витрата за годину палива і-го виду і марки за тривалість холостого ходу агрегату, кг/год

(тверде), м

/год (рідинне та газоподібне).

ДСТУ 4714:2007

11.19 Для промислових печей теплоту, внесену в агрегат технологічними матеріалами, визна-

чають за формулою, ГДж (Гкал):

О-г.м.5

Оіов,5

0пал.5

Омат.£' (ЗО)

де О

пов5

— кількість теплоти, внесеної підігрітим повітрям, ГДж (Гкал);

Опал.з — кількість теплоти, внесеної підігрітим паливом, ГДж (Гкал);

Омат.з —• кількість те плоти, внесеної підігрітим матеріалом (рідинним чавуном, зливками під час

гарячої посадження їх у нагрівальні колодязі, нагрітими деталями, що їх подають у піч),

ГДж (Гкал).

11.20 Під час складання теплового балансу 5-го теплоспоживального агрегату кількість

підведеної до нього теплової енергії 0

обчислюють за формулою, ГДж (Гкал):

Оз.5

^ПІДВ.5

' ('вХ.5

'вИХ.5) '

Ю , (31)

°підв.5 ~ кількість підведеного до 5-го агрегату теплоносія, кг;

'вх.5>'вих.5 — ентальпія теплоносія на вході та на виході 5-го агрегату, кДж/кг (ккал/кг).

11.21 Якщо має місце повернення теплової енергії <3

П0В5

агрегатом, підведена теплова енер-

гія зменшується, і обчислюють її за формулою, ГДж (Гкал):

ОпОВ.5

ЦіОВ.5 ' ('пОВ.5 ~

'вих.5

^ ®

> (32)

^пов5-'пов.5 — відповідно кількість (кг) і ентальпія (кДж(ккал)/кг) поверненого теплоносія чи вто-

ринних (побічних) енергоресурсів (відпрацьованої пари, конденсату тощо)

5-го агрегату.

11.22 Кількість поверненого теплоносія чи вторинних енергоресурсів для 5-го агрегату обчис-

люють за формулою, кг:

(33)

'пов.т.н

де О

кор

— відпуск теплоти з теплоносієм, ГДж ( Г;сал);

А(

3втр — втрати теплової енергії з випромінюванням і теплопровідністю, ГДж (Гкал);

'пов.т.н — ентальпія поверненого теплоносія чи вторинних енергоресурсів, кДж/кг (ккал/кг).

11.23 Рівняння балансу електроенергії, спожитої агрегатом за розрахунковий період часу, має

вигляд:

Ма^М^+АЩ^, (34)

де И//^ — кількість активної електричної енергії, витраченої 5-им агрегатом на корисну роботу,

тис. кВт год;

ДІ%

— втрати активної електричної енергії в 5-му агрегаті у'-го цільового напрямку

1-го

підроз-

ділу, тис. кВт год.

11.24 Прибуткову частину балансу електроенергії визначають лічильниками чи обчислюють за

формулою, тис. кВт год:

И4.5^с

ЄР

.5-7"

'Ю-

, (35)

де Р^ — середня потужність 5-го агрегату, кВт;

Тр.з — тривалість увімкнення 5-го агрегату за розрахунковий період часу, год.

11.25 Р

сер5

розраховують за вимірами чи обчислюють за формулою, кВт:

^сер.ї

^Н.5 '

^ВИК.5 '

(36)

де Р

н5

— установлена (паспортна) потужність приводів 5-го агрегату, кВт;

втз

— коефіцієнт використання потужності 5-им агрегатом.

визначають за добовими графіками роботи 5-го агрегату.