10
"трансрегіональний контур". Тобто те, що мало "регіональний" рівень,
перефункціоналізується, одержує статус універсального, освоюється і
реалізується в інших регіонах. За рахунок постійної взаємодії цих векторів
здійснюється регіональний розвиток.
Для того, щоб бути регіональною, а не безликою заселеною територією,
необхідно будувати організаційні, економічні, соціокультурні проекти, що
формують регіональну політику й економіку.
Що ж таке "регіональна економіка"? Уже в середині 20 ст. сформувався
чіткий розподіл на аналіз "макроекономіки" (macroeconomy) - дослідження
економічних процесів, чинників і закономірностей розвитку народного
господарства в цілому і "мікроекономіки" (microeconomy) - аналіз проблем
функціонування, розвитку окремих підприємств різноманітних типів, груп. При
цьому "місцева економіка" (local economy), або міська і регіональна економіка
(city and regional economy) виділилися в особливий напрямок, що досліджує
проблему функціонування муніципального і регіонального суспільного
господарського й економічного розвитку. Цей напрямок часто ідентифікується
з "public economy", тобто місцевим суспільним сектором, аналізом проблем і
процесів виробництва, розподілу і споживання послуг, створених
муніципальним господарством.
Зміст регіональної економіки, її процесів, структур будується на взаємодії
і перетині чотирьох базових груп принципів (макро-, мікро-, суспільна
економіка (державне регулювання), ринкова економіка). На основі
вищесказаного можна зафіксувати "регіон" з економічної точки зору як простір
існування, результат унікальної конфігурації головних для сучасного етапу
розвитку чинників та інструментів господарсько-економічної діяльності.
Сьогодні перед регіональною економікою як науковим предметом
ставляться завдання проведення досліджень з цілком нових предметних
напрямків: "формування регіональних ринків"; утворення економічного
середовища, необхідного для розвитку товарно-грошових відносин;