Ціпцюра Л.Ф. Іменні частини мови у функціональному аспекті

Подождите немного. Документ загружается.

А якщо підприємство зовсім не має валюти, доцільно укласти так

званий

компенсаційний

лізинг, або лізинг "оайбек". Умови контракту пе-

редбачають можливість оплати одержаного в оренду устаткування зустріч-

ними поставками продукції,

виробленої

на цьому

устаткуванні.

Отже, лізинг - це щось середнє між орендою, кредитом, купівлею

на

випжати,або

прокатом. Єдиним суттєвим недоліком лізингових операцій у

нашій країні є відсутність правових норм на розробку лізингових угод.

Завдання до тексту.

Випишіть економічні терміни; поясніть їх значення, користую-

чись "Словником економічних

термініп".

2. Дайте письмову відповідь на питання "Про які види лізингу

йдеться

статті

3. Що говориться у статті

про'

історію зародження і становлення

лізингу

"Найважливіше

завдання японського менеджера полягає в тому,

щоб

встановити нормальні стосунки з робітниками, виховати ставлення до кор-

порації, як до рідної сім"ї, сформувати розуміння того, що у робітни-

ків і менеджерів одна доля".

"Всіх наших інженерів ми спочатку направляємо попрацювати на ви-

робничому конвейєрі, де вони перебувають

досить

довго

для

того,

щоб

зрозуміти, як виробнича технологія узгоджується з тим, то роблять

вони".

"Я

вважаю, що про якість менеджера можна судити з того, наскіль-

ки добре він може організувати велику кількість людей і наскільки

ефективно він може добиватися найкращих результатів від кожного з них,

об'єднуючи

їх у єдине ціле".

/З книги Акіо

Моріта

"Зроблено

в Японії"/.

Завдання до тексту.

Випишіть іменники - економічні терміни, утворіть

від

них

усі

можливі споріднені слова.

2. Випишіть прикметники, визначте їх розряд за значенням та, як-

що можливо, ступінь порівняння.

ГІГАНТИ 1 КАРЛИКИ: ЯК ВОНИ

УЖИВЛШЪСЯ

В КОРЕЇ

У ній

крпїні

малі та середні підприємства

не

лишо

процвітають

і множаться /в

1989

р.

зареєстровано

417

новиу

середніх,

дрібних

те

нпйтчбніших

підприємств, що на

28,8$

більше, ніж у попередньому

ропі/.

алч и

успішно

співробітничають

з великими промисловими корпо-

раціями, гармонійно доповнюючи їх.

ОСНОРОЮ

для такого

співрсбітницт-

РР стало

усвідемл^гня

того факту, що дрібні та середні підприємства

можуть з прибутком для

себе

виробляти ті товари й послуги, котрі ве-

ликим фірмам приносять мінімальний прибуток або взагалі є для них

збитковими.

?е цих умов великим фірмам вигідно

роямі

чувати

замовлення

на ви-

готовлення компонентів

яироблючяної

ними продукції, а також окремі

проекти

с-ред

дрібних та

середніх

компаній-субпідрядників.

Практика

взаємодії та

взяємодоповнення

великих фірм і малих підприємств особли-

во поширилася в

електронній

промисловості та

автомобілебудуванні.

Наприклад, автомобільні компанії "Теу мотора" та "Ссангіон мс-

торз"

уже сьогодні мають на

мчлих

підприємствах

ліній для вироб-

ництга 86 компонентів автомобілів, що випускаються цими компаніями.

Очікується, то до

1992

року ці фірми розгорнуть на малих підприєм-

ствах ще 23 лінії з виробництва 43 компонентів. Компанія

"Самеунг

рл'ктрчнікс"

збирається розмістити на малих

фірмах-субпідрядниках

замовлення на виробництво частин і компонентів на загальну суму

500 млн. вон.

За даними Корейської федерації малого бізнесу - організації,

цо

займається питаннями розвитку і підтримки середніх, дрібних та

нейдрібніших

фірм у країні, -

уже

126

ЕИДІВ

товарів

виробляється та-

кими фірмами на замовлення великих підприємств. У цілому в

1989

році

велика фірма, що

займається

збиранням готових виробів, одержала

від малих підприємств

частки

і компонентів на загальну суму

130

млрд. вон. У результаті кооперації великих фірм та малих під-

приємств у Республіці Корея

оезг.єно

виробництво 3 360 видів нових

товарів,

що

дозволить скоротити імпорт країни на 393,5 млрд. вон.

Заінтересованість у забезпеченні високої якості частин та ком-

понентів, що надходять від

налих

підприємств,

примуп'уе

великі фірми

проводити в життя активні програми сприяння своїм постачальникам як

У технічній галузі, так і в галузі управління виробництвом. Для коор-

динації спільної діяльності фірм -

збирздІЕ

ГСТОРОЇ продукції та фірм-

субпідрядників,

зайнятих виробництвом

чостин

і компонентів, тобто

"ГІГЯНТІР"

і "карликів",

створюється

спеціальні консультаційні комі-

тети

питань

співробітництва.

Активну політику, спрямовану на підтримку і розвиток кооперації

між великими фірмами і малими підприємствами, проводить і уряд країни.

Передусім мова йде про значні фінансові податкові пільги для всіх

фірм, що беруть участь у такого роду розподілі праці.

Іншими словами, у стосунках між великими та дрібними фірмами

спостерігається

процес, який дещо нагадує розвиток відносин між еко-

номічно розвиненими країнами т& країнами, що розвиваються. Великі

фірми перед загрозою зростання кількості трудових конфліктів, різким

підвищенням рівня заробітної плати й значним зниженням

темпів

прирос-

ту продуктивності праці заінтересовані в передачі своїм "братам мен-

шим" трудомістких процесів. При цьому великі кооперації зосереджують

сьогодні свої зусилля на виробництві наукомістких товарів з високою

доданою вартістю.

Однак не треба сумувати з приводу "відставання" малих підприємств

або "невпинної

експлуатації"

їх великим капіталом. Коштів на високу

технологію у малих підприємств часто не вистачає, а робочої сили в краї-

ні достатньо і робочі

місіуі

завжди потрібні.

Думається, що досвід Республіки Корея у "мирному

співіснуванні"

великих та малих підприємств може бути з

успіхом

використаний і в на-

шій країні, особливо, коли набере чинності Закон про підприємництво

необхідність створення нових робочих місць постане на повний зріст.

/З газети

"Менеджер"/,

Завдання і запитання до тексту

Випишіть економічні терміни. Складіть з ними речення.

2. Серед виписаних термінів знайдіть іменники, визначте їх від-

міну. Провідміняйте по два іменники з

кожної

відміни.

3. Випишіть з тексту прикметники, визначте їх розряд за значен-

ням. Які з них є економічними

термінами

4. Серед виписаних прикметників знайдіть форми вищого тп найви-

щого ступенів порівняння, перекладіть

їх

російською мовою. Порівняй-

те способи їх утворення в російській та українській мовах.

5. Перекажіть текст.

6. Складіть план тексту.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ

САМОСТІЙНОЇ

РОБОТИ

Завдання І. Прочитайте текст. Складіть план.

Виді

літь

запишіть

осногну

інформацію.

Підберіть, де можна, синоніми й антоніми до під-

креслених

слів.

ХЛІБ

НАШ

НАОТШИЙ

Під час блокади Ленінграда працівники Всесоюзного інституту рос-

линництва ім. М.І.Вавілова /ВІР/, помираючи від голоду, зберегли уні-

кальну колекцію зразків зернових культур.

Про подробиці я дізнався від наукового

співробітника

ВІРу

профе-

сора Р.Удрчина. Ось що він розповів.

Основу колекції заклав сам

М.І.Вгвілов.

Він збирав зразки зерно-

вих культур по Есьому світу - в Ефіопії та Афганістані,

Мексіці

та

країнах Південної

Америки.

Справу вченого

предовгили

його послідовни-

ки, учні. Наперед скажу: зараз багато цих культур зникло навіть там,

звідки свого часу

їх

було привезено до ВІРу. А в нас - збереглися.

1 сьогодні цій колекції

нгмее

рівних у світі. Скарби генофонду, що

зберігаються тут, справді неоціненні.

Тоді, у 4І-му, до складу колекції входило 74 тисячі зразків.

З них пшениці - 38 тисяч, жита - 9,5 тисячі, ячменю -

тисяч, вів-

са -

тисяч.

Коли над містом нависла загроза

цілковитого

оточення, постало

питання про евакуацію колекції.

її

вже було завантажено в ешелон.

Але напередодні виїзду блокадне кільце замкнулося - проскочити не

встигли. Довелося зі станції знову везти все

до

інституту. Тут усю

блокаду зразки й зберігалися. Було

залишено

спеціальну групу спів-

робітників під керівництвом професора М.Р.Іванова. Вони стежили за

тим, щоб зерно не

з"їли

щури,

пересип/ли

його, щоб не пріло, охоро-

няли від

зазіхань

мародерів.

Найстрашнішим часом для міста і для співробітників ВІРу - стали

грудень

41-го

- січень 42-го років. Тими місяцями від голоду померли

28 працівників інституту. Невелика група людей, що залишилась, про-

довжувала зберігати колекцію. Ледь пересуваючи ноги,

ЕОНИ

несли свою

беззмінну вахту.

Деякі зразки все ж загинули. Одні втратили здатність

всходити,

інші -

промерзли,

адже було вибито всі шибки, треті зіпсувались без

пересівання. І взагалі, чим усе закінчиться для колекції в таких умо-

вах,

ніхто із

співробітників

не знав. Проте - зберігали. І самі не

взяли ані грама зерна. Ані грама з десятків кілограмів хліба, що ле-

жав поруч - тільки руку простягни...

Можна скааати,

що

й Бог буа за них. В інститут

не

влучило жодно-

го снаряда чи бомби, і це при жорстоких щоденних бомбардуваннях та

обстрілах. Можна, звичайно, згадати те,

що

будівля нелроти інституту -

колишнє німецьке посольство за царя, а перед війною консульство, і

вважалося, що це німецька територія. На всіх

кг.ртах

німецьких

Р.ртиле-

ристів, льотчиків це було позначено. Але ж скільки сліпих снарядів,

бомб могло сюди залетіти - за такої загальної їх

кількості!

Ні, не

залетіли...

Люди, які жили в районі інституту, знали, що

згрнові

не вивезе-

но. Неподалік був госпіталь, де лежали поранені, вмираючи не так від

ран, як РІД голоду. Подеколи ленінградці приходили і просили для них -

хоч трошки.

Ллє

професор Іванов і його товариші відмовляли.

Уявляючи

моральний

стан цих людей, можна лише здогадуватися, чого це їм Суло

варто, -

гадаю,

відмовити пораненим було набагато важче, ніж собі са-

мим... Та в, виявляється, цінності вищі з вищих, - це піклування про

майбутнє і віра в нього.

Можна назвати це подвигом. Але, мабуть, самі співробітники

ВІРу

так не вважали. Найвище,

найпрекраснішє,

найтрагічніше в їхній пове-

дінці - те,

що

вони для себе самих не мали виборі': взяти - не взя-

ти... Перший варіант для них

просто

не існував. Можна підкоритись

біблійній заповіді "Не

вкряди".

А можна взагалі забути про те, що іс-

нує в світі поняття крадіжки - для себе, принаймні. Отже "забуття"

і є вищим виявом людської

моральності,

духовності.

У Ленінграді є Музей історії хлібопечення - єдиний у Союзі.

Його

директор

Михайло

Глязимицький

показав мені експонати блокадного

часу. Випікання сурогатних хлібин знали всі народи. Але от випікати

сурогатний хліб у великих,

індустріальних

обсягах - цього не вмів

ніхто. Трагедія війни змусила це зробити ленінградців.

• Пробували багато компонентів: кору, луб дерев, жолуді. Проте

нічого цього не було в достатній кількості.

Месово

вироблявся лише

один наповнювач - целюлоза. Кількість її у блокадному хлібі сягала

відсотків, а загальна кількість домішок - до ЗО, у

найголоднігаі

періоди - до 50. Ті ленінградські

125

грамів - це

мокуха,

вибійний

пил, целюлоза, зсипка борошна. Цим "хлібом" індустріальна система

забезпечувала місто майже

безперебійно.

На заводах а його випікання

працювали, як на важкій роботі, переважно молоді жінки - 20-25 років.

Після робочого дня доводилось іти на заготівлю палива для печей,

якщо

н"

було води, носили з

Неви,

піднімали вручну на 2-3-й поверхи.

Пекли хліб при

скіпкчх.

Хіба ці жінки - не рідні духовні сестри працівників

ВІРу''

Хіба

вони, як і

охороичі

колекції зерна,

н"

були носіями найціннішого

ге-

нофонду -

морального

Хіба в їхніх душах не зберігалися зерна най-

вицої

свободи

- свідомого

самозречення,

жертовності, любові до ближ-

нього та дальнього, більшої, ніж до самого

себе"...

І вони, ці

тінки,

вч<=ні

ВІРу,

охороняючи хліб прийдешнього.

самі того не усвідомлюючи,

зберігали

для нових поколінь чистку семо-

бутності

духовного еліту

ноігоі'о

народу, який - не на докір сказати

іншим народен

- саме цим і позначений і виділений у

сім"!

планети .

Завдання 2. Прочитайте текст двічі. Напишіть переказ поданого

тексту. Яке Ваше

ставлення

до творчості Лесі Українки

ЖАННА

Д'АРК

УКРАЇНСЬКО;

ЛІТЕРАТУРИ

Нг

раз я шкодував: чому дзеркало

не

має пам"яті'' Скільки облич

ежизили

перед нами стіни дзеркального залу колишнього

Воронцовсько-

го

палату

в Тбілісі,

дзеркало

біля входу до Спілки

письменників''..

ТРКИЙ

жаль схопив мене, коли в

селі

Колодяжному переступив поріг бу-

динку Косачів і зазирнув у те свічадо, в якому безліч разів відбива-

лось задумливе обличчя малої

Лг-сі.

Усе тут зберігає чари й блиск ми-

нулих літ, коли у цьому мальовничому й затишному куточку Волині без-

турботно

кил?

родина юриста Петра Косача, в якій майбутня поетеса бу-

ла другою дитиною. Леся вражала себе волинянкою, бо найдовше прожила

саме тут. І народилася вона на Еолині - у місті Новоград-Волинському.

Пізніше їй все не випадало тривалий час проживати на одному місці.

У крижаній воді річки Стир десятирічна Леся застудила ноги, що при-

звело до невиліковної хвороби - туберкульозу кісток. Операції були

марними. Почалася

"тридцятирічна

війна" проти недуги, що, в основно-

му, полягала у пошуках

жквлгапог;

повітря і благодатного сонця. Крим,

Італія, Єгипет, Грузія - ось ті

обітерані

пемлі,

де Леся Українка

сподівалася

полегшити свої страждання. Не

збулися:

мрії

стати музи-

кентом,

художником, навіть про

нчвчпнкя

в школі чи університеті не

було мови.

Яялдяки

батьківським

стараниям

і працездатності, котрій

можна

лике

позаздрити,

воне

все ж зуміла здобути

ґрунтовну

освіту.

Паплопя

Т. Вечірній Київ.-І99І. - 22 січ.

Невпяштоване

особисте життя, нещасне кохання,

нприліковна

хворо-

ба, безрадісне життя рідного народу

обумоглювяли

трагічність

Лосиної

творчості. Та вона зуміла

подолети

розпач і слідом за

дчгніми

латиня-

нами гордо

повторила:

поки живу, сподіваюсь!

Жанною

д'Арк української літератури вважав Лесю Українку Максим

Рильський. Звісно,

він

мяв

на увазі незламну

ЕОЛЮ

та внутрішню відва-

гу. До речі, образ

малонької

Жанни

д'Арк у вірші "Віче" дуже співзвуч-

ний з дитячим образом поетеси.

Була в гурті маленька

Жанна

д'Арк:

Тоненька, блідолиця,

голосочок

Бринів,

нгмов

дзвінок,

її

очиці

Блакитні блискавиці

розсипали,

Злотистьє

волосся

рОЗЕИПВЛОСЬ

Мов

орлифама.

В нас

її

вважали

За

річницю

великої снаги.

Це спогад із що

но

затьмареного дитинства. Невдовзі, за словами

Дмитра Павличка, остаточно

вималювалося

"її життя із трьох проклять -

неволя, гіркота, недуга". До

^опю,

викликаного рабським, злиденним

буттям

народу,

додайся

члясний

фізичний біль, вгамувати який можна

було хіба що під променями

південного

сонця.

Дві поїдки до

Сан-Ремо,

на жаль, стан здоров"я Лесі Українки не

поліпшили, хвороба набувала все загрозливішого характеру. Було вирі-

шено поїхати до Грузії і спробувати тамтешній клімат. В кінці

1903

р.

вона

відплила

з Одеси.

її

супутником

став

знайомий юрист

Климентій

Квітка, в майбутньому -

її

чоловік. Службові пересування Квітки, що

відбувалися в межах

Грузії,

обумовили тривале там Лесине перебування.

Тбілісі - Телаві - Кутаїсі - Хоні - Сурамі - така географія

де-

сятирічного життя подружжя в Грузії. Щоправда, ці десять років поете-

са провела

не,

лише у нас.

їздила

вона й на

батьківщину,

аа

кордон,

та неодмінно поверталася до Грузії. В своєму останньому листі вона

вказувала кутаїську адресу.

Нч

перших порах грузинське порітря спрарді

благолійчо

впливало

на

эдоров"я

Лесі Українки. Із Тбілісі вона сповіщала матері: "Я,

мя-

мочко, правду пишу, що я здорова,

себто

тим своїм здоров"ям, що у нор-

мальної людини, може б, і не

ЗРИЛОСЯ

так. Жару

нема,

грудях

нч

бо-

лить і не рипить, не худну,

здктггься"

/5.01.1904/.

Якщо приреченій на смерть поетесі Грузія

подарупчла

цілих десять

років

гиття,

то

цє

означая, що світова

літератур?

не втратила такі ше-

деври, як "Лісова пісня", "Осіння казка",

"Р}фін

Прісшляа",-"Адво-

кат

Мяртіян",

"Камінний господар". Адже переважна більшість блискучої

Легингї

драматургії була створена

свм°

в Грузії.

Скрізь, де б не була поетеса, про що б

н^

писала - про єгипет-

ського

фараоня

чи римського раба, про дочку єврейського царя чи біло-

куру

Ізольду,

- її думи і мрії

Яули

прикуті до України. Хіба міг

інакше

чи-'.йти

митець, котрий уже своїм псевдонімом підкреслив кревний

зв"язок

з рідним

народом"?

Хіба не таким же був Давид Гурамігаві

лі,

кот-

рий найбільшу частину свого життя провів зз межами

батьківщини

- в Ро-

сії та на

Україні,

та

все

ж лишився

літописнім

"лихоліття

Грузії'"

Леся Українка - настільки велика постать сама по

собі,

що її біо-

графія не потребує якихось

пр:;крас.

Маю на увазі деяке перебільшення

нашими літературознавцями

зв"язків

"всі

Українки з грузинською куль-

турою. Слід визнати, що Грузія для хворої поетеси в основному була

курортною місцевістю, де намагалася відновити

підірвене

здоров"я,

по-

легшити фізичні страждання. Вона, напевне, недостатньо знала історію

грузинського народу, його літературу й фольклор. Інакше важко уявити,

щоб

поет,

глибоко обізнаний в питаннях світової

цивілізації,

котрий

чудово розбирався в єгипетській, грецькій, римській міфологіях, воло-

дів багатьма мовами Європи, хоча

побіжно не торкнувся грузинської

тєми.

А цього справді не трапилося.

На цьому загострюю увагу ще й тому, то Леся Українка була особ-

ливо чутливою до подорожніх тем. Крім того, вона їх привозила саме

з тих країн, куди, подібно Грузії, їздила на лікування: так були

створені і кримські, італійські та єгипетські цикли.

Борони, Боже, від святотатства - вимагати від

по^та

те, чого

не

диктувало серце. Просто шкода, що Грузія не знайшла місця у творчос-

ті Лесі Українки. Так. вона спілкувалася з деякими грузинськими ін- .

телігентами, знала й навіть товаришувала з Силованом Хундадзе',

Шіо

Чітадзе,

з самим

Захарі

єм

Палі

ЗІПРІЛІ,

ЯКОГО

згадує

як "тутешнього

музиканта - етнографа Полієва",

яле

нього не вистачало для її

"зрряд-

ки" грузинським духом.

1м"я Лесі Українки було відоме грузинській громадськості ще при

її

житті. Газета

"Темі"

/"Громада"/ некрологом відгукнулася на її

смерть, а газета "Імереті" надрукувала інформацію "Похорон

Лесі

Укра-

їнки".

До речі, і перший

пам"ятник

великій

українській поетесі спорудила

Грузія. Його створила видатна художниця Тамара

Абакелія,

котра в рідно-

иу

Хоні,

можна припустити, навіть бачила пружину судді Климентія Квіт-

ки - Ларису Петрівну. Подружжя часто гостювало в родині

батька

Тамари -

Гргола Абакелія.

Може, дехто

не знає, що Леся Українка провела в Сурямі всього

десять днів:

не

були найтяжчі часи розлучення душі з тілом. Тут, у до-

мі

суримського

залізничника Ппави, на руках

млтері,

молодшої сестри і

сусідки - грузинки

Софі

ко

Цуцкірідзє

нчвіки

ПОГРС

ЇЇ

прощальний

погляд.

Місця

народження

та смерті людини - альфа й омега її біографії.

Сьогодні Сурамі знають скрізь, ДР читають твори Лесі

Українки,

його

такою ж особливою ПОЕЧГОЮ ВИМОВЛЯЮТЬ на батьківщині поетеси, як у нас

Миргород - останню

обитель

великого Давиди

Гурамішпілі.

Сама історія

поставила ці імена поруч, і ніщо вже не в змозі їх розлучити.

Рауль Чілачава,

поет.

Завдання

Перекладіть текст українською мовою. Зверніть увагу

на підкреслені слова та словосполучення. Складіть з ними речення.

ДвЙтє

визначення терміна. Чим

слева-терміни

ьідрізняються

від загаль-

новживаної

лексики''

НА БЛАГО ЛЮДЯМ

Всемирный конгресе экономистов занимает особое место среди между-

народных форумов. Его тема - "Баланс между промышленностью и сельским

хозяйством в экономическом развитии". Проходил конгресс в Дели,

учп-

СТРСВ8ЛО

НЄМ

более

ТЫСЯЧИ

Г'

^НЫХ

СТРРН И

КОНТИН'НТОП.

НРШИ

ДНИ

представления о социально-экономическом

прогрессе,

укреплении нацио-

нальной экономики, росте народного благосостояния обычно

посоциируют-

ся

/СПЯРЫНЯЮТСЯ/

высоким

уровнем индустриализации, НОРОЙ технологией.

Если страна опирается

ОСНОВНОМ

НЯ

сельское хозяйство и переработку

его продуктов, она не можг7, как правило, достичь такого уровня

нацио-

нального дохода на душу населения, какой имеют сегодня

промышленно

ряя-

гитые страны Запада. Конечно, научно-технический прогресс коснулся и

сельского хозяйства, но перемены п этой области происходят

очень

мед-

ленно, хотя роль сельского хозяйства в жизни общества в

настоящее

вре-

мя

чрезвычайно

важна. До сих

пер

половина населения земного

шара

жипгт

за

счет сельского хозяйства, а в

распивающихся

государствах эта доля

значительно выше. Обеспеченно населения планеты продовольствием, про-

•Г/С

мышленности.

- сельскохозяйственным сырьем является

одной

из

СРМЫХ

острых

глобяльных

проблем

сорр'-м^нности,

и решение ее требует

интер-

национальной координации

усилив.

Аграрный сектор экономики менее динамичен, а его структуры бо-

ле"

консервативны. В

болыпинстве

случаер он характеризуется более низ-

ким уровнем производительности

труда,

концентрации

производства,

мень-

шей

отдачей

каждой единицы капитальных

вложений.

Загрязняется природ-

ная среда,

сокращаются

сельскохозяйственные

пгощади,

кроме того, сель-

ское хозяйство все еще очень зависит от погодных условий и от рынка

сбыте

продукции. Все эти

обстоятельства

затрудняют увеличение произ-

водства

продовольствия. Сотни миллионов людей на земном шаре сегодня

голодают.

В настоящее время, чтобы обеспечить необходимыми продуктами на-

селение Земли, нужно резко увеличить производство сельскохозяйственных

продуктов. А это возможно лишь при условии объединения усилий всех

стран.

Завдання 4. Прочитайте текст двічі. Напишіть переказ українською

мовою.

Знакомство с

Англией

не может считаться полноценным без посещения

одного почитаемого всем миром места. Я имею в виду небольшой городок

Стратфорд - редину великого

гуманиста

У.Шекспира.

Путь

туда

занимает

около

тр°х

чесов, так что хватает времени на-

слусаться

расска?ов

гида и поразмышлять над увиденным, и полюбоваться

прекрасными холмистыми

пейзажами

ухоженней сельской Англии.

Англию кормят

сколо

257 тысяч фермерских хозяйств,

из

них около

тысяч

едносемейных.

Считается, что они небольшие - в среднем по

ТО -

100

гектаров. Участки разделены лесозащитными полосами. Живопис-

но смотрятся двухэтажные коттеджи, с надворными

пострейками

в окруже-

нии садика и небольших

рошиц.

Я тщательно всматривался в

мелькающий

пейзаж,

чтобы обнаружить

хотя бы клочок запуленной земли или признаки эрозии в виде оврага с

обвалившимися и обнаженными склонами, но ничего подобного не увидел.

Но вот и цель нашей поездки - старинный городок, застывший в

средневековье, где в местной церкви покоится прах великого британца.

Сохранился его отчий дом с небольшим садиком, который примечателен

тем, что здесь высажены растения, названия которых упоминаются в про-

изведениях

Шекспира. Всего

нчечитал

я около 25 видов.

Нгдо

полагать, что не случайно в Англии возникла идея проведе-

ния экологического конкурса. Родина промышленной революции, она рэнь-

ше всех ощутила экологические

разрушения.

Уже в

ХУИ!

веке

Роберт

Б^рнс

стихотворении

"Калсбь

реки

Бруар владельцу земель, по которым

оне

протекаем

выразил

тревогу

об

оскупении

природы. А кто не

СЛЫШРЛ

знаменитых лондонских смогах, повышающих смертность и заболеваемость

бронхитом или

астмой"?

Все это

заставило

р последние годы

направить

часть национального дохода на

оздоровление

внешней

среды. В

Англии

строго соблюдаются законы об

охран»:

природы. Ведется

очень

жесткий

контроль за выхлопными газами автомобилей. Поэтому, РИДИМО, при боль-

шой

скученности

транспорта и очень низкой скорости движения по экс-

пертной оценке Лондон

пояучия

па

чистоту воздуха 7 баллов /из

10/.

В настоящее время в

Англии

дышится легко, а воды ее

оснемюй

ре-

ки,

Темяы,

стали чистими. Многому можно поучиться у англичан и много-

му позавидовать, особенно успехам в экологии,

нсяому

экологическому

'мышлению.

Завдання

Наведіть відповідні за

значенням

фразеологізми в

українській

моаі.

Лучше не досказать, чем пересказать.

2. Больше верь делам, нежели словам.

3. Слухом земля

полнится.

4. Торг дружбы не знает.

Пожалел волк кобылу, оставил хвост ДР. гриву.

6. На бога надейся, а

СЙМ

не

плепай.

В гостях хорошо,

дсма лучше.

8. Лучше хлеб с

водос,

чем

пирог с

бодою.

9. Всяк человек своего счастья кузнец.

10.

Где любовь, там и свет.

Завдання б. Поясніть походження назв днів тижня та назви місяців

в українській мові. /Для довідок. Коваль А.П. Слово про слово. - К.:

Рад. шк.,

1986.

- С

І9Є-І97./

Завдання 7. Що означають наведені нижче прислів"я та

фразеологіч-

ні

звороти

У якій ситуації вони можуть вживатися

І. Був кінь, та з"їздився. 2.

Казап

пан, кожух дам, та слопо його

тепле. 3. Не кажи гоп, поки не перескочиш. 4. Не

рарить

баняк. 5. Одне

око, та й те передерте. 6. Пекти раків. 7. По Савці і

свитка.

П"яте

колесо до воза.

Завдання,8і'

Прочитайте,

знпйптть

виправте

помилки. Запишіть.

І. Починаючи сьогодні

програму,

мені подумалось,

що

ми все •*

н>--

все вробили, аби поліпшити ситуацію. 2. Я рахую, що питання має бути

Є8

розглянуто

с°сії.

3. У прошлому році закупили

сиропини,

а цьо-

го року закупаемо усе на ринку. 4. Виробництво

сокротилося

із-яа

не-

ХВБТКИ

сировини.

Ллє

слідуючі

му році планується збільшити... 5. Си-

пячи

у залі і слухаючи промовців, іноді

склгупеться

враження, що не-

має гро

і'!О

говорити. 6.

Більша

частина

активу

осталася і продовжують

свою

сі.раву.

7. Вона

доказала,

то між цими людьми можливий контакт.

Роботу відложили

ла

місяць. 9. Місцеві власті заборонили проведен-

ня зустрічей.

10.

Ці дані люб"яэно предоставили наші

колегі.

II. Може

настати екологічна катастрофа завдяки тому,

іге

будг-

горіти нафта.

12.

Біля

іиконкому

був

пгішений

жовто-синій прапор.

ІЗ.

На жаль,

спрпви

не

змінюються у

крапу

сторону.

14.

Це питання

обов'язково

буде

проінфоркч

вис

ус;ім

депутатам.

15.

Питання внесене у повістку дня.

16.

Дев"ятим пунктом записано інформація про соціальний захист насе-

лення.

17.

Комітету треба те працювати дві

неділі.

І8. Матеріали тре-

ба подати для ознайомлення кожному народному депутату.

19.

На

люте

ситуація

склалг-ся

дуже складна. 20. У м не на окрузі є люди, які по-

страждали на променеву хворобу.

ЯІ.

Чимало

допут^тів

сполучають робо-

ту у

парламенті

і у

себе

на місті. 22. З цього приводу я б хотів до-

бавити ше кілька слів. 23. Стаття складається з трьох строчок.

24. Все

це

дуже добре викладено на

бумазі,

а в житті все не так.

25.

Я теж притримуюсь

таксі

думки.

/З залу засідань/

Завдання 9.

Про<штайто

текст, використовуючи подану інформацію,

напишіть, як би Ви пояснили

значення

слеча

"кава" у науковій праці.

...Надзвичайно

популярний не лише в нас, а й на всій земній ку-

лі напій - кава. У скількох романах, ПОЕІСТЯХ, опоЕіданнях і віршах

ми

читсли

про те, як герої варять і п"ють ароматну каву, як приємно

шуміла стара ручна машинка, у якій мололи каву, які красиві коричне-

ві зерна засипалися в цю машинку. А на чому ростуть ці зерна? Невже

вони отакими коричневими сухими бобами й висипаються з якогось каво-

вого

стручка

Ні, уявіть собі. Це невеличке вічнозелене дерево або

великий

куга,

який весною зацвітає

красивими

квітками, схожими на жас-

мін і

тгтами

ж пахучими, а потім вкривається червоними або синювато-

чорними плодами, схожими

ні

вишні

й майже такими ж смачними. А де ж

ті

кавіліі

зерна, які ми знаємо? Щоб їх

добути,

треба, виявляється,

проробити величезну роботу: спочатку плоди треба висушити й обдерти

з них засохлу м"якіть, потім знову сушити, після цього обдирати ро-

гову оболонку; зернятка, що були в ній, треба полірувати, сортувати

за розміром, обсмажувати - і тільки тоді можна каву везти на продаж.

Звідки

Бразілії

й Колумбії, з Африки, Азії.

Куди

В ті країни, де

каву

п"ють,

але де вона НР росте.

українській мові вживається два ряди слів для позначення

цієї

рослини, її плодів, напою з них, а також посуду, місця вживання та ін.:

кава, кавник,

кявниіія,

кавничка,

каповий і

кофе,

кофій,

кофейник,

ко-

фе

йьш

ця, кофейний, кофейня. Обидва ряди пішли а... арабського кореня,

тільки перший ряд прийшов

ди

нас через польську мову, а другий - через

російську.

Гірська область в Ефіопії каффа - батьківщина кофейного дерева.

Араби зі слова "каффа" зробили своє "кахва" або "кава"...

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ

СЛОВНИК

ЕКОНОМІЧНИХ

ТЕРМІНІВ

абсолютный - абсолютний; -ая прибавочная стоимость - абсолютна

додаткова вартість

аваль - аваль,

-в

/поручительетво

за векселем/

аванс -

апянс,

-у

авизо - авізо

/нескл.,

ср.р./

- письмове

повідомлення

банку клі-

єнтові або іншому банку про виконані операції.

авизовать - авізувати,

-рую,

-зуєт

авизовка -

явізо'вкя

агент -

вгент,

-в; торговый

~т-торговельний

агент

агентский - агентський

агентство - агентство

ажио -

вчіо

/нескл.,

ср.р./

- відхилення курсу грошових

знаків,

векселів

та

інпшх

цінних

паперів

від номінальної врртості або паритету

/рівності/ в бік перевищення /інша назЕа ляж/.

акце'пт - акце'пт, -у

акцептовать - акцептувати, -тую, -туєш

акционер

- акцісне'р,

-ч

акционерный -

акціонерний,.--ый

капитал - акціонерний капітал;

~-ое

її

/і

страховое общество - акціонерне страхове товариство;

^ое

общество -

акціонерне

товариство;

~ое

предпринимательство-акціонерне

підприємниц-

тво;

~ое

предприятие

-акціонєрне

підприємство

акция - акція,

именняя

ия-імгнна

а'кція; ~ ия на предъявителя -

акція на

пред'явника;

контрольний пакет -

ий-

контрольний

пакет акцій;

выпуск-ий

обрирр'ниє

-випуск

акі'ій

в о'біг;

оборачиваемость

~ий-оборот-

ність акцій

Ксваль

А.П. Слого про СЛОРО. -. К. :

Рад.

шк.,

І9ГЄ.

С.9Б-96.

яр-нпч

ср^н-.р,

брать, взять п -

,гупасрендо'вувати,

-довую,

-довуєш;

лр.орендуп-^ти,

-дую,

-гу'піі:;

СЛР.ВПТЬ,

сдать

~пу-чдпвяти,

ЗД8ТИ

гроцпу

арендатор

- оренчрр, -я

ріондаторский

орендарський

лр°ндпторстро

оргчдр.рствг

яр'-нпньій

орендний,

ый

поп

ряд-орендний

підряд

ар^нпедатрль

орендодав'Ч'ь,

-ния

ЯСССШПЦИІ

асоціація,

ия

промьгпленников-асоціяція

промислбв-

•^ ия

предпринимателей-асоціація

підприємців

.".укішсн

аукчіон,

-у

чук:-иснныЧ

рукціонний,

~ зд продажа аукціонний

продаж

І'ІР:

баланс

- баланс, -у, активный -^ с -

активний

баланс

^банк

^р.нк,

-у.

государстпєнннй

-^к-держі'гний

банк;

юте'чний~к-

іпгтечний

банк; коммерческий ~

к-комерційний

банк; валютный

^к-

валю'тный

банк

банкир - банкір, -а

банковский

- банкірський, ^- ий капитал- банківський

капіта'л;~ая

программа - банківська

програма;~ие

операции -

банківські

операції

бартер - бартер, -у

/система

обміну товарів та послуг на безгро-

шовій основі/;

бартерный - бартерний, ** ая сделка- бартерна угода [

угода,

щодо

товарообміну, при якій відбувається передавання пра'ва

власності

на

товар без платежу грошима /натуральний

обміні

безналичный -

безгеттркевий,

~ий

расчет-без

готівковий

розраху-

нок

безработный - безробітний,

-ого

бизнес - бізнес, -у

би?несме'н

- бізнесмен, -а

биржа - біржа І/ заклад, в якому

здійснюються

різноманітні

біржові

операці;;

фондовая

~ а -фондова біржа /здійснює операції

содо

купі'влі-прбдету

цінних паперів/; валютная -

а-валютна

біржа

/операції

щодо

купівлі-продажу

валюти/;

товарная

а-товарна

біржа

/операції щодо

купІЕЛІ-прбдажу

ма'сових

товарів,

що продаються

стандартами

або

зразка'ми/;

сырьевая - а-сировинна біржа /

П<?Р

^ '

щодо

кг/пі'влі-продажу

сировини/;

~а

труда-біржа

првш^

зак

^ . '_

ник

між

робтт-ника'ми

та

підприв'мцями

при укладенні

угоди

, ^

Дажу

робо'чої

сили/; 2/ будинок, де здійснюються біржові

биржевик - біржовик, -а

биржевой - біржовий,

і.ой

арбитраж - біржовий

арбітраж^/вид

суду

для

розв"язання

суперечок на біржі/;

^.ые

запреты-біржові

заборони

/види

дій, що

забороненими

на

біржі/;~

ая

олєпка-біржов'а

угода /по-

говір

купівлі-продажу

товарів, укладений на біржі/

богатство - багатство

брокер - брокер, -а /особа, що купує або продає товари, грошо-

ві номінали або акції від імені інших

осіо/

брокерский - брокерський,

ая фирма /или

биржа/-брокерська

фірма /або біржа/ - посередницька фірма, що здійснює пошук та зустріч

контрагентів;

л.

ие

кредиты-брокерські

кредити

бульдо - бульдо

/нєизм./

бумаги:

ценные

ги-цінні напери; рынок ценных

-ринок цінних

паперів

/ . .'

бумажный:-~ые

ценности-паперові

ЦІННОСТІ

бухга'лтєр

- бухгалтер, -а

бухгалтерия

- бухгалтерія

бухгалтерский - бухгалтерський,

ый

учет-бухгалтерськії*

облік

валюта -

валюта

валютный - валютний,

->.

ые ресурси валютні ресурси

валютчик

- валютник, -а

вложения

- вкладення; капитальные -

ия-капітальні

вкладення

вклады - вкладення

Внешэкономбанк

- зовнішекономбянк

выплаты - виплати

Госснаб

/государственное снабжение/ -

держпостач,

-у /державне

постачання/

госстандарт

/государственный стандарт/ - Держстандарт,

.-у

/дер-

жавний стандарт/

госстрах /государственное страхование/ - держстрах, -у /державне

страхування/

государственный - державний

груз -

вантв'ж,

-у; .- ы

мн.:

вантажі

Л/-бст

дгбпт,

-у

дрбгтовгшнкй

- дебетований

/Ґ.

дебетовать - дебетувати, -тую,

—туєга

дебетоваться - дебетуватися,

-т/ється

дебетовый -

^дебетовий

дебит - дебіт, -у

дебитор -

дебіто'р,

-а

дебиторский

дебіторський,

~-ая

задолженность-дебіторська

забор-

гованість

деловой

діловий

денежный - грошовий,

ые сродства грошові кошти

деньги - гроші, род. грошей; масса

г маса грошей; вкладывать -

ги - вкладати

гроші;

бере'чь

ги - берегти'

гроші;

наличные

~ги

готівка, готові гроші; копить

~-ги-накопичувати,

нагромаджувати гроші

депозит - депозит, краткосрочный

~т

короткотерміновий

депозит,

короткостроковий депозит

депозитный -депозитний,

/-ые

суммы - депозитні суми

дивиденд - дивіденд

дивидендный — дивідендний

дилер - дилер, -а /фахівець по операціях з цінними паперами,

який представляє інтереси інвесторів/

добавленный:

ая

стоимость-до'дана

ва'ртість

доба'вочный:

ая

стоимость

- додатко'ва вартість

доллар - долар

доход -доход,

-у;/прибыль/-прибуток,

-тку

забастовать - застрайкувати, -кую, -куєш

забастовка

- страйк, -у

забастовщик - страйкар, -я

забастовщица -

страйкарка

задолженность

заборго'вйність,

-ності;

дебиторская ~сть-

.дебіторська

заборгованість

заказ -

замовлення,

государственный

~з-державнє

замовлення

закупка - закупівля

заработный - заробітний;

^ая

плата-заробітна

плата; зарплата;

порьппенлэ

^ой

платы-підвищення

заробітної плати; понижение

ой

плэ.ты

зниження

заробітної

плати

эпрплата

зарплата,

заробітна плата

излишек - надлишок,

-і'іку;

- к

средств

наглишок

когітів

имидж -

імідж,

-у /образ фірми, товару,

псзлуги.

Зябг-мі'-'чує

поло-

ження

фірми на

ринку,

пірність

покупця

фірмовій

маріь/

импорт -

імпорт,

-у

импортер

імпортер,

-а

- '.'•./

импортный -

імпортний,

ыо

товары

імпортні товари

имущество

- майно, личное

"-во-особисте

мзйно;

государственное

-во

державні

майно

инвестировать - інвестувати, -тую,

-туєш

инвестиционный -

інвестиційний

инвестиция - інвестиція /довгостроково вкладення

гро'шей

в під-

приємство, фірму з метою

одержання

прибутків/

инве'стор

- інвестор, -а /вкладник, що

адікснює

інвестицію/

инженер-экономист

інжене'р-еконгіміст,

род.

інженера-економіста

Инкомбанк -

інкомбанк,

-у

иностранный:

••«.

ый капитал - інозе'мний капітал

инфляционный

- інфляційний

инфляция - інфляція

информационный:

-*-ая

межбанковская

сеть-інформаційна

міжбанків-

ська

мережа

инфраструктура - інфраструктура, рыночная

-^ра-ринкова

інфраструк-

тура

ипотека - іпотека

ипотечный

- іпотечний,

~ый

6РНК - іпотечний банк

капитал - капітал, -у, банковский

л-банківський

капітал;

акционерный

'*-

л-акціонерний капітал

качественный - якісний

качество - якість, род. якості

клиент - клі

єнт,

-а

колхоз

колгосп,

-у

•

коммерсант

комерса'нт,

-а

кемме'рция

комерція

. • '••••/

коммерческий - комерційний,

л,

ий

банк-комерційний

банк;

^ое

страхование - комерці йне

страхування;

~ие

страховые фирмы -комерці Йні

страхові фірми;

~ая

тайна-комерційна

таємниця

компания -

компа'нія,

страхо'вая

-V

ия-страхова

компанія

компенсационный - компенсаційний,

~ый

лизині

-компенсаційний

компенсация

- компенсація,

денежная

*•

ия-грошора

компенсяція

компьютер - комп"ютер, -а

компьютерщик -

конгГютерник,

-а

конвейєр - конвейєр, -а; производственный

~р-виробничий

конвейєр

конве-рсия

- конверсія

конвертируемость

конвертованість,

-ності

конкурент

- конкуре'нт, -а

конкурентный -

конкурентний

конкуррнтоспосо'бность

конкурентоспромо'жність,

-ності;

конкуренция - конкуренція

контра'кт - контракт, -у

контрактный -

контрактовий

контроль - контроль, -лю;

учет

~ль-облік

та контроль

контрольный - контрольний,

~ый

пакет

акций-контрольний

паке'т

а'кці й

конъюнктура -

ксн"юнктура,

-у

ре

рынка -

ксн"юнктура

ринку

кооператив - кооператив, -у, собственность

•«-

ва-вла'сність

коопе-

ративу

кооперативный - кооперативний

кооператор - кооператор, -а

кооператорский

- кооператорський

кооперация - кооперація

кооперировать -

кооперувати,

-рую,

-руєш

корпорация - корпорація

кредит /'бухг./ - кредит,

-у

кредит /заём, долг/ - кредит, -у; государственный

т-дєржавний

кредит; в

т -у кредит;

нєвозвра'т

кредитов-неповернення

кредитів

кредитовать - кредитува'ти, -тую,

-туеш

кредитно-финансовый

кредитно-фінансовий,

«..

ая система - кредит-

но-фінансова система

кредитный - кредитний

кредитор - кредитор, -а

кредитоспособность - кредитоспроможність,

-ності

кризис -

криза

кризисный - кризовий, -ая ситуация в

экономике-криэо.ва

ситуа-

ція в економіці

купля - купівля;

куп

ля-продажа-

купівля-продаж-

купон - купон, -я

купонный -

купонний,

- ый

лист-купонний

лист

курс - курс, -у;

~с

акций - курс акцій;

—с

ценных

бумаг-

курс цінних паперів

Г.

Лизинг - лізинг, -у /здавання в тимчасове користування

иайня

^э

періодичною оплатою його вартості/; компенсационный ~

г-компенсацій-

ний лізинг;

оперативный

л,

г-оперативіжй

лізинг; финансовый

«-

фінансовий лізинг

лизинговый - лізинговий,

<\.

ое

соглащрние

- лізингова угода;

*ое

общество-лізинговє

товариство;

-~ьгй

договор -лізинговий договір;

«-

ые операции - лізингові операції

линензио'нний

лігензійний

лицензия - ліцензія

магазин - крамниця, магазин, -у; частный

приватний магазин,

приватна крамниця

• малый: ~ое предприятие -

мале

підприємство

маркетинг -

маркетинг,

-у

/с/чя'сне

система управління і організа-

ції

виробництва на

базі

вивчення

потреб

ринку/

маркетинговый

- маркетинговий

масса:

денежная~а

- грошова маса

межбанковский -

міжбанківський,

-^.ая

информационная сеть -

міжбанківська інформаційна мережа

менеджер - менеджер, -а

менеджмент -

менеджмент,

-у /мистецтво керування

інтел<^ктуель-

ними, фінансовими,

сировинними,

матеріальними

ресурсами з метою най-

більш ефективної виробничої

діяльності/

•наличные - готівка, готові гроші

налог - податок, -тку; финансовый

«-г-фінансовий

податок

налоговый -

податковий,

~ ая инспе'кция -

податко'ва

інспекція

налогообложение - оподаткування

/и^оконч.д.

ещё/-оподатковування

народный: ~ ое

хозяйство-народне

господарство

наукоемкий:

~ ие

товары-наукоемнх

товари

научно-хозяйственный -

няукоро-господарський

национальный; ~ ая

ассоциация-національна

асоціація

недостаток:

недостаток

наличных-неста'ча

готівки

номинал - номінал, -у

номинальный -

номінальний,

ая

цена'номіна'льна

ціна

нормиро'в<цик

нормува'льник,

-я

облигация - облігація

обменный: ~ ые операции - обмі'нні

опера'ції

оборачиваемость

- оборотність, -ності, ~ сть

акций-оборо'тніоть

РКЦІЙ

оборот

/денежна

средствДо'біг,

-у

оборотный:

~ ый

капитал-оборо'тний

капіта'л;

-.ые

средства-

оборотні

кошти

оборудование - обладнання,

устаткування

обращение:

^ ие

акіїий-о'біг

акцій,

оборотність

а'киій;

денежное

- ие - грошовий обіг; выпуск в

л.

ИР

акций

-випуск в

о'біг

акцій

общество: страховое

«-о

- страхове' товариство; акционерное страхо-

вое ~ о-акціоне'рне страхове товари'ст

объём -

обся^г,

-у,

~м

квпиталоплож>зний-о'бсяг

капіталовкладень

операция: банковская

«-

ия - банківська

операція

опт

опт,

-у

оптовый - оптовий

организация

- організація, ~ ия

произво'дства-органіпа'ція

вироб-

ництва

основной:

-г-ые

фонды -основні' фонди

отчетность

звітність,

-ності

пай - пай,

-ю,

общество на

~ях

товзри'ство

на паях

план - план, -у

повышение:

«-ие

заработной

пле'ты-

підвищення

заробітної плати

платеж - платіж, -тежу

покупатель - покупець, -пця'

покуга'ть

- купувати, -путо,

-пуєш

пок>4ікп

/действие/

купупання,

/купленная

вешь/

покупка

положение: финансовое

~ие-фінансове

становите

поербие

/денеіжое/

-допомога,

~ие

по

безрабо'тице

- допомога

безробіттю

посредник - посередник, -а

посреднический - посередницький

посредничество - посередництво