Цимбал Т.В. Конспект лекцій з філософії

з фізичними і психологічними можливостями людини; третя ціль спрямована

на захист і збереження культурної спадщини як ключового моменту людського

прогресу; четверта ціль повинна сприяти формуванню світової єдності людства

у рамках концепції "розумного розміщення національного суверенітету"

/мабуть і наш шлях до цієї мети пролягає через здобуття розумного

національного суверенітету України; п’ята ціль людства вимагатиме

проведення значних будівельних робіт, які хіба що можна порівняти з тими, що

проводили останні п'ятдесят поколінь; шоста ціль визначається як необхідність

реорганізації існуючої економічної системи відповідно до потреб світового

суспільства. Величезні можливості людства, його виробничих сил, науки і

техніки пов'язані з моральною пригніченістю людини у світі машин, втратою

гуманності і почуттів до природні.

Свого часу відомий англійський вчений і письменник Ч.Сноу

протиставив два типи культури сучасного суспільства - технічну і гуманітарну,

показав безодню, яка розділяє їх. Підкреслюючи однобокість представників цих

культур, він закликав до боротьби проти диктату національно-технічного

начала над духовними аспектами людського життя, до об’єднання зусиль

представників творчої інтелігенції в ім’я ідеалів гуманізму. За роки, що

пройшли з часу появи книги Ч.Сноу "Дві культури", з'явилось немало всіляких

моралістичних закликів і проектів "перебудови мислення людства",

"гуманістичної переорієнтації технічного прогресу", "духовної революції",

"духовного відродження нації" і т.п. Вони стали невідмінною складовою

частиною сучасної футурології і соціології техніки, зокрема більшості останніх

проектів Римського клубу. Основною рушійною силою суспільства є людина.

Техніка, раціональні сфери буття існують не самі по собі і не можуть бути

"добрими" чи "злими". Такими їх робить людина, і саме вона несе моральну

відповідальність за наслідки науково-технічного прогресу, за негативні

результати дії комерціалізації культури, духовного життя, переходу країни до

ринкової економіки. Система і структура "гуманізованої" техніки та економіки

повинні виводитись з потреб людини, заради якої цей прогрес і існує. Ще Кант

140

говорив, що людину не має необхідності закликати до моральної поведінки в

межах категоричного імперативу. Вона буде в нормальному суспільстві діяти

морально через те, що це для неї найбільш корисно. Академік М.Моісеєв

вважає, що кантівську "максиму" /"поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб

поводились з тобою"/ слід доповнити економічним імперативом /"поводься з

природою так, як би ти хотів, щоб вона поводилась з тобою /. Почуття

глобальності у студентів технічних та економічних вузів повинно формуватись

з допомогою філософських, культурологічних та екологічних знань.

141