Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень

Подождите немного. Документ загружается.

Основи наукових досліджень

ти явище, однак для проникнення в його сутність він не-

достатній.

Зворотний, або теоретичний, аналіз і синтез широко

використовуються для вивчення сутності досліджуваного

явища. Тут операції аналізу і синтезу базуються на деяких

теоретичних міркуваннях, тобто припущеннях

причинно-

наслідкових зв'язках різноманітних явищ.

Найглибше проникнути в сутність об'єкта дає змогу

структурно-генетичний аналіз і синтез. При цьому поглиб-

лено вивчають причинно-наслідкові зв'язки.

Цей

тип аналі-

зу і синтезу потребує

виділення

в складному явищі таких еле-

ментів, таких ланцюгів,

які

є центральними, головними, що

вирішально впливають

на

всі

інші сторони об'єкта.

Індукція і дедукція. Справжня наука можлива лише

на основі абстрактного мислення, послідовних міркувань

дослідника у вигляді суджень і висновків. У наукових суд-

женнях встановлюються зв'язки між предметами чи яви-

щами

або

між

їхніми

певними ознаками.

Шлях

до суджен-

ня проходить через безпосереднє сприйняття предметів

чи

явищ, а також

їхніх

зв'язків. У наукових висновках одне

судження змінюється іншим: на основі вже існуючих вис-

новків робляться нові. Існує два основні види висновків:

індуктивні (індукція) і дедуктивні (дедукція).

Індукція (від латинського inductio - наведення) являє

собою умовивід від часткового до загального, від окремих

фактів до узагальнень, коли на основі знань про частини

предметів класу робиться висновок про клас в цілому. Як

метод дослідження індукції - це процес дослідного вив-

чення явищ, під час якого здійснюється перехід від окре-

мих фактів до загальних положень.

Дедукція (від латинського deductio - виведення) - це

такий умовивід, у якому висновок про деякий елемент

множини робиться на основі знання про загальні властивості

Цехмістрова Г.С.

всієї множини. Дедуктивним у широкому розумінні вва-

жається будь-який вивід взагалі, у більш специфічному і

найбільш поширеному розумінні - доведення або виведен-

ня твердження (наслідку) з одного або кількох інших твер-

джень (посилань) на основі законів логіки, що мають дос-

товірний характер. У випадку дедуктивного висновку

наслідок міститься у посиланнях приховано, тому вони

повинні бути одержані

них

на основі застосування методів

логічного аналізу.

Змістом дедукції як методу пізнання є застосування

загальних наукових положень при дослідженні конкрет-

них явищ. Важливою передумовою дедукції у практиці

пізнання є зведення конкретних завдань до загальних і

перехід від розв'язання завдання у загальному вигляді до

окремих його варіантів.

Моделювання - непрямий, опосередкований метод на-

укового дослідження об'єктів пізнання (безпосереднє вив-

чення яких неможливе, ускладнене чи недоцільне),

який

грунтується на застосуванні моделі як засобу дослідження.

Суть моделювання полягає в заміщенні досліджуваного

об'єкта іншим, спеціально для цього створеним. Під мо-

деллю

розуміють уявну або матеріально реалізовану систе-

му, котра, відображаючи чи відтворюючи об'єкт досліджен-

ня, здатна замістити його так, що вона

сама

стає джерелом

інформації про об'єкт пізнання. Моделі можуть бути фізичні,

математичні, природні, достатньо адекватні досліджувано-

му явищу, процесу.

Серед методів теоретичних досліджень передусім

слід

назвати історичний, логічний, системний, когнітивний,

моделювання та ін. методи системного аналізу, які перед-

бачають вивчення складних об'єктів, систем в комплексі.

Тут широко використовуються ЕОМ для вирішення і ана-

лізу складних математичних задач щодо оптимізації про-

Основи наукових досліджень

цесів

управління процесами на транспорті та великих

підприємствах.

До методів теоретичного дослідження слід також віднести:

- метод сходження від абстрактного до конкретного;

- метод ідеалізації;

- метод формалізації;

- аксіоматичний метод.

Сходження від абстрактного до конкретного -

це

одна

форм наукового пізнання. Згідно

цим методом мислення

бере свій початок від конкретного в дійсності до абстракт-

ного в мисленні і від нього - до конкретного в мисленні.

Метод ідеалізації -

мислене

конструювання об'єктів,

яких немає в дійсності, або які практично нездійсненні.

Мета ідеалізації: позбавити реальні об'єкти деяких прита-

манних

їм

властивостей і наділити

(мис

єно)

ці об'єкти

певними нереальними і гіпотетичними властивостями.

При цьому мета досягається завдяки:

- багатоступінчастому абстрагуванню;

- переходу думки до кінцевого випадку розвитку

якоїсь

властивості;

- простому абстрагуванню.

Формалізація - метод вивчення різноманітних об'єктів

шляхом відображення

їхньої

структури в знаковій формі

за допомогою штучних мов, наприклад мовою математики.

Переваги формалізації:

- вона забезпечує узагальненість підходу до вирішен-

ня проблем;

- символіка надає стислості та чіткості фіксації значень;

- однозначність символіки (уникаємо багатозначності

звичайної мови);

- дає змогу формувати знакові моделі об'єктів і замі-

нювати вивчення реальних речей і процесів вивченням

цих

моделей.

Цехмістрова

Г.С.

Завдяки своїй специфічності, формалізація забезпечує

узагальненість підходу до розв'язання пізнавальних про-

блем. Крім того, символіка штучної мови надає стислості

й чіткості фіксації значень формалізованих об'єктів

пізнання, надає однозначності розуміння

їх

структури (на

відміну від двозначності при застосуванні звичайної мови).

Формалізація, як правило, пов'язана із застосуванням

математичного апарату. Як метод, формалізація, зводить

дослідження реальних змістових сторін об'єктів, властиво-

стей і відношень до формального дослідження

відповідних

їм

знаків (абстрактних об'єктів); широко застосовується при

математичному моделюванні у багатьох галузях науки.

Серед великої різноманітності загальнонаукових методів

окремо виділяють історичний і логічний методи досліджен-

ня, які дозволяють мислено відтворити досліджуваний об'єкт

всій

його об'єктивній конкретності, уявити і зрозуміти

його

в розвитку. За допомогою логічного методу дослідник на ос-

нові опрацювання, критичного аналізу і формулювання

своїх пропозицій розвиває існуючі теоретичні уявлення або

висуває нові теоретичні припущення. Історичний метод

надає можливість для всебічного

дослідження

явищ

і подій

у хронологічній послідовності, щоб відкрити

їх

внутрішні

зв'язки та закономірності розвитку.

Загальнонауковий статус мають математичні (тобто

кількісного вивчення процесів і явищ) і, зокрема, аксіо-

матичний, статистичний, а також системно-структурні,

кібернетичні, теоретико-інформаційні методи досліджень.

Математичні методи важливого значення набувають при

обробці матеріалів дослідження.

Аксіоматичний метод - це засіб побудови наукової

теорії, при якому без доведення приймаються деякі тверд-

ження (аксіоми), а потім використовуються для доведення

інших тверджень (теорем) за логічними правилами.

Основи наукових

досліВжеііь

Контрольні запитання

1. Що Ви вкладаєте в поняття «методологія дослід-

ження»?

Які

Вам відомі види методології?

3. Що таке метод наукового пізнання?

4. Які Ви знаєте методи пізнання?

5. Які Ви знаєте методи емпіричного та теоретичного

рівнів дослідження?

6. Класифікація методів.

їх

характеристика.

7. Дайте визначення наукової ідеї.

8. Роль логічних методів у наукових дослідженнях.

чому сутність діалектики процесу пізнання та сис-

темного методу досліджень?

10. Індуктивний та дедуктивний методи дослідження.

11.

Що таке моделювання і коли воно використо-

вується?

12. Методи теоретичних досліджень та

їх

характерис-

тика.

Тест № 3.

Завдання 37. Форма думки, в якій міститься усвідом-

лення мети пізнання нового явища - це:

а) наукова ідея;

б) закон;

в) поняття;

г) принцип.

Завдання 38. Методологія - це:

а) вчення про методи пізнання та перетворення

дійсності;

б) сукупність прийомів, методів та процедур досліджен-

ня, що застосовуються в тій чи іншій соціальній галузі

знань;

Цехмістрова Г.С.

в) філософське вчення про методи пізнання;

г)

матеріалістична діалектика, теорія пізнання, що дос-

ліджує закони розвитку наукового знання в цілому;

д) це концептуальний виклад мети, змісту, методів

дослідження, які забезпечують отримання максималь-

но об'єктивної, точної, систематизованої інформації про

процеси та явища.

Завдання 39. Що означає системний підхід в мето-

дологи досліджень?

а)

ґрунтовне

вивчення явища, процесу;

б) послідовність і цілісність виконання дослідження;

в) комплексне дослідження великих і складних об'єктів

(систем) як єдиного цілого з узгодженням всіх його еле-

ментів і частин за формулою: потреба - суб'єкт - об'єкт -

процеси - умови - результат.

Завдання 40. Головні напрями

методологи

досліджень:

а) вивчення та аналіз наукових праць вітчизняних і за-

рубіжних вчених;

б) визначення концепції дослідження;

в) узагальнення ідей науковців;

г) формулювання аналітичних висновків;

д) проведення досліджень практичної реалізації ідеї.

Завдання 41. Метод - це:

а) засіб дослідження мети, спосіб пізнання явищ

дійсності в

їх

взаємозв'язку та розвитку;

б) засіб пізнання - спосіб відтворення в мисленні дослі-

джуваного об'єкту;

в) потреба і місце застосування наукових прийомів у

процесі дослідження;

г) спосіб дослідження явищ, який визначає планомірний

підхід до

їх

наукового пізнання та встановлення істини.

Основи наукових досліджень

Завдання 42. Назвіть методи емпіричного дослідження:

а) спостереження, порівняння;

б) формалізація, логічні;

в) вимірювання, експеримент;

г) математичні, моделювання.

Завдання 43. Назвіть методи теоретичного дослід-

а) ідеалізація, формалізація;

б) індукція;

в) моделювання;

г) логічні, історичні;

д) аксіоматичні.

Завдання 44. Назвіть методи

на

емпіричному і тео-

ретичному рівнях дослідження:

а) абстрагування;

б) аналіз і синтез;

в) порівняння;

г) індукція і дедукція;

д) математично-статистичні;

є)

історичні.

Завдання 45. Які методи застосовуються в

процесі

екс-

перименту?

а) опитування, тестування;

б) ідеалізації;

в) експертних оцінок і абстракції;

г) логічні та історичні;

д)

шкалювання.

Завдання 46. Які види

абстракції

дастосоёуюМъ

процесі дослідження?

а) ізолювання і ототожнювання;

б) аналітичність;

Цехмістрова

Г.С.

в)

конструктивізація;

г) актуальна нескінченність;

д) потенційне здійснення;

є)

емпіричність.

Завдання 48. Форми апробації результатів наукового

дослідження:

а) нарада;

б) конкурс;

в) колоквіум;

г) симпозіум;

д) практична діяльність;

є)

конференція;

ж) з'їзд, конгрес;

з) наукова конференція;

є) все зазначене правильне.

Завдання 49. Форми використання Матеріалів

наукового дослідження:

а) дисертація;

б) доповідь, виступ;

в) звіт про дослідження;

г) наукова публікація;

д) курсова (дипломна) робота;

є)

планування наукової проблеми.

Завдання 50. Назвіть основні види

абстракци:

а) ізолювання;

б) конструктивізація;

в) потенційна здійснененість;

г) ототожнення;

д) моделювання;

є)

індукція;

ж) дедукція;

з) узагальнення;

Основи наукових досліджень

Глосарій

термінів та понять (тема 3)

> ідея

> методологія

методика

системний

> діалектика

метод

емпіричний

спостереження

> порівняння

> узагальнення

> умовивід

> вимірювання

> експеримент

> опитування

> тестування

> кореляція

> імпліцитна

імплікаційна школа

шкалювання

> абстрагування

аналіз

синтез

> індукція

> дедукція

моделювання

> метод ідеалізації

формалізація

аксіоматичний

м^год

інформація

> нарада

колоквіум

симпозіум

конференція

з'їзди і конгрес

Правильні відповіді на завдання тесту №3

№37

а;

№38

д;

№39

в;

№40

а, в, д;

№41

г;

№42

а, в;

№43

а, г, д;

№44

- а, б, г, д;

№45

а, в;

№46

а, в, г, д;

№47

є;

№48

- є;

№49

а, б, г, д;

№50

- б, є, в, г, д,

є,

ж, з.

Цехмістрова

Г.С.

Література:

1. Алексюк A.M. Педагогіка вищої школи України.

Щцр.

- К.: Либідь, 1998. - 560 с

2. Гершунский

Б.С.

Прогностические методы в педа-

гогике. - К.: Вища школа, 1994. - 207 с.

3. Фіцула

М.М.

Педагогіка. Навч.посіб. - К.: Акаде-

мія, 2000. - 544 с.

4. Кыверлянг

А.А.

Методы исследования в професси-

ональной педагогике. - Таллин: Валчус, 1980.

5. Крысько

В.Г.

Психология и педагогика в схемах и

таблицах. К.: Хорвест, 1999. - 384 с.

6. Загвязинский

В.И.

Методология и методика дидак-

тического исследования. - М.: Педагогика, 1982.- 160 с.

7. Методы педагогического исследования. Лекция /

Под ред. В.И.Журавлева.

Учебн.пос.

- М.: Просвещение,

1972.

-158

с.

МойсеюкН.Э.

Педагогика. Навч.пос, 3-е изд., 2001.

- 608 с.

Э.Сидоренко В.К., Дмитренко

П.В.

Основи наукових

досліджень. Навч.пос. - К.: РННЦ

«ДІНІТ»,

2000. - 259 с.

10. Шейко В.М.,

Кушнаренко

Н.М. Організація та ме-

тодика науково-дослідницької діяльності. Підручник. -

К.: Знання-прес, 2002. - 295 с.

100