Бутинець Ф.Ф., Шигун М.М. (ред.) Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 2. Системний аналіз управлінських проблем

системного аналізу, а свідчить лише про те, що при вирішенні проблем

розглядається комплекс взаємопов'язаних питань.

За ступенем кількісного вираження взаємодіючих факторів проблеми

управління поділяються на три групи, до кожної з яких застосовуються різні

методи дослідження (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Проблеми управління та методи їх дослідження

№

з/п

Групи проблем

управління

Добре

структуровані

Реструктуровані

Слабо

структуровані

(змішані)

Характеристика проблем управління

Проблеми, в яких взаємозв'язки між

різними сторонами вирішені та кількісно

визначені

Проблеми, в яких найважливіші ресурси,

ознаки та характеристики описуються тільки

якісно без кількісного вираження

залежностей

Проблеми в яких одна частина

взаємозв'язків виражена кількісно, а інша -

якісно

Метод

дослідження

Кількісний

(математичний)

Евристичний

Економічний

аналіз

Проте у чистому вигляді добре структурованих проблем практично не

існує, в кожній проблемі, де кількісні взаємозв'язки між її елементами

умовно визначені, при більш детальному аналізі існує наявність

взаємозв'язків, які кількісно не виражені. З іншого боку, практично відсутні

і неструктуровані проблеми, оскільки при невизначеності взаємозв'язків в

таких проблемах можна виявити і такі взаємозв'язки, які можуть бути

виражені кількісно. Методи реалізації принципів системного аналізу в

конкретних умовах спрямовані на формалізацію процесу дослідження

системи, постановки та вирішення проблеми. Їх застосовують у тих

випадках, коли на початковому етапі немає достатніх відомостей про

систему. Алгоритм системного аналізу допомагає організувати процес

колективного вибору не лише самого рішення, але й методів його підготовки.

Число і зміст етапів прийняття управлінських рішень при використанні

системного аналізу у різних алгоритмах визначаються вибраними в

конкретних умовах методами. Загальним для всіх алгоритмів є формування

варіантів подання системи (процесу розв'язання задачі) і вибір оптимального

варіанту. Поклавши в основу алгоритму системного аналізу ці два етапи, їх

поділяють на підетапи:

- відмежування системи від середовища;

- вибір підходу до подання системи;

- формування варіантів подання системи;

- вибір підходу до оцінки варіантів;

Тема 2. Системний аналіз управлінських проблем

- вибір критеріїв оцінки;

- оцінка;

- опрацювання результатів оцінки;

- аналіз одержаних результатів і вибір оптимального варіанту.

Процес системного аналізу управлінської проблеми доцільно

представляти у вигляді схеми, проте така схема буде досить громіздкою, з

огляду на це схему розіб'ємо на окремі блоки.

Зміст блоків визначається їх назвами та спеціального пояснення не

потребують. Тому доцільно процес системного аналізу розглянуги за

узагальненими стадіями з обговоренням специфічних особливостей кожної з

них. Умовно весь процес системного аналізу можна поділити на чотири

узагальнених стадії. Перша - постановка проблеми, визначення цілей та

критеріїв її визначення (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Постановка проблеми

На цій стадії чітко визначається проблема, що виникає, визначаються ЇЇ

особливості, ступінь терміновості та необхідність її вирішення, визначаються

цілі вирішення проблеми. Завдання спрощується в тому випадку, якщо є

можливим встановлення єдиної цілі Однак в практиці вирішення складних

проблем сформулювати єдину ціль, як правіло, не можливо. Тому зазвичай

встановлюється комплекс цічей, який ранжується в "дерево цілей".

Після встановлення цілей вирішення проблеми проводиться попереднє

вивчення системи для того, щоб отримати ширше уявлення про характер її

функціонування. При цьому велика увага приділяється спрощенню системи

без втрати її найважливіших характеристик. Це попереднє вивчення надає

можливість оцінити встановлені цілі та виявити необхідність їх

вдосконалення. Після цього визначають критерії вирішення проблеми, які

дозволяють оцінювати ефективність варіантів вирішення та ступінь

досягнення цілі. Для більш успішного вирішення проблеми га застосування

Перегляд цілей вирішення

Формування цілей її

вирішення

Попереднє вивчення

системи

Декомпозиція

системи

Чи можливе

досягнення

встановлених

цілей?

Так

Встановлення

критерію вирішення

З ясування

проблеми

Ні

Тема 2. Системний аналіз управлінських проблем

кількісних моделей необхідно встановити кількісні параметри цілей та

критеріїв вирішення. На практиці це вдається лише щодо обмеженого кола

проблем. Цю особливість необхідно враховувати на подальших стадіях

системного аналізу.

Друга стадія системного аналізу - структурний аналіз досліджуваного

об'єкта та розробка концепцій його розвитку (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Структурний аналіз об'єкту

На цій стадії вивчається структура системи, виявляються всі її основні

елементи, їх ознаки та параметри, визначаються взаємозв'язки між цими

елементами системи. Щодо кожної проблеми, для вирішення якої

застосовується системний аналіз, на цій стадії важливим є вивчення

внутрішньої сутності процесів, які відбуваються, виявлення найбільш та

найменш суттєвих параметрів системи дослідження внутрішнього механізму

системи, що дозволить визначити поведінку останньої. В підсумку, із

завершенням даного етапу аналітик буде мати структурні характеристики

розвитку досліджуваної системи.

Слід враховувати, що при вивченні структурних взаємозв'язків системи

застосовуються два підходи:

1. Одноаспектна форма аналізу взаємозв'язків - комплексне вивченням

зв'язків в даній системі відносно того чи іншого окремо взятого аспекту. Так,

наприклад, у виробничій системі одним з аспектів може бути обраний

економічний, та на основі цього аспекту вивчають всі економічні

взаємозв'язки;

2. Багатоаспектне вивчення системи, що передбачає вивчення

соціальних взаємозв'язків досліджуваного об'єкта. Багатоаспектна форма

аналізу взаємозв'язків в об'єкті передбачає більш повний, комплексний

підхід до вивчення об'єкта, коли враховуються взаємозв'язки всіх аспектів

управління, причому з врахуванням їх взаємовпливу і найбільш повно

відповідає завданням системного аналізу в управлінні.

Вивчення структури об'єкта є основою для складання прогнозу

напрямку його розвитку. Аналітик виходить з припущення, що кожна

Діагностика

систем

Оцінка

взаємозв'язків .

елементів системи

Структурний аналіз

системи

Прогноз напрямку

розвитку системи

Тема 2. Системний аналіз управлінських проблем

система управління є динамічною системою, яка знаходиться в стані

постійного розвитку. На основі вивченої структури взаємозв'язків та

елементів системи складається прогноз напрямку майбутнього розвитку

даної системи, формується уявлення про те, як система буде розвиватися в

подальшому. Особливо важливим на цій стадії аналізу є виявлення найбільш

чуттєвих елементів системи, шляхом впливу на які можна нею управляти,

отримувати найбільш бажані, необхідні результати впливу.

Третьою стадією системного аналізу є власне аналіз проблеми (рис. 2.5).

На цій стадії за допомогою різних методів здійснюється аналіз

поведінки системи, причому за суттєво різними напрямками та факторами.

Аналіз здійснюється як за кількісними, так і за якісними факторами, а також

в їх взаємодії. В ході аналізу генеруються та досліджуються різні можливі

варіанти вирішення, результати їх виконання, оцінюється ступінь досягнення

поставленої мети, досліджуються різні додаткові фактори, які слід

враховувати.

Тема 2. Системний аналіз управлінських проблем

В схемі передбачається першочергове проведення аналізу проблеми за

економічними факторами та можливими кількісними моделями з

врахуванням інших аспектів управління. Після досягнення економічних

параметрів цілі аналіз продовжується за всіма іншими аспектами управління

- соціальним, психологічним, технологічним тощо.

Четверта стадія - синтез досліджуваної системи на основі отриманих

даних аналізу (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Синтез системи

Останній етап полягає в зведенні результатів аналізу, порівнянні

робочих варіантів, прийнятих до розгляду та вивченні результатів кожного із

варіантів. В ході синтезу співставляють отримані результати із

встановленими цілями та у випадку розходження між ними аналізують

можливості досягнення встановлених цілей або обґрунтовують необхідність

їх перегляду. На цій стадії слід пам'ятати про ітеративний характер

системного аналізу, тобто поступове переміщення до наміченої цілі.

В умовній схемі процесу системної о аналізу виділені не всі ітерації,

проте тут враховані найважливіші звернення до попередніх операцій для

внесення уточнень та додаткової переробки варіантів після відповідних

порівнянь. В ході аналізу такі звернення можуть виникати набагато частіше.

Розгляд стадій процесу системного аналізу управлінських проблем дає

лише загальне уявлення про послідовність виконуваних дій. Однак, більша

деталізація цього процесу неможлива, оскільки кожна деталізація потребує

розгляду конкретної проблеми. Але в такому разі ми отримали б не загальну

схему процесу системного аналізу, а конкретну послідовність для вирішення

конкретної проблеми. Загальна схема процесу системного аналізу, досвід та

інтуїція керівника та системного аналітика в кінцевому рахунку дозволяють

в кожному конкретному випадку знаходити найбільш доцільне використання

різних прийомів системного аналізу.

Чи с можливім отримання

додаткових варіантів?

Так

Чи відповідає

оптимальний варіант цілі

та критеріям вирішення?

Так

Ні

Чи ε можливим перегляд цілі

вирішення?

Підготовка проекту

вирішення проблеми

Синтез даних про проблему з

врахуванням всіх аспектів

Тема 2. Системний аналіз управлінських проблем

На практиці часто після виконання певного етапу (підетапу) виникає

необхідність повернутись до якогось більш раннього етапу, а іноді й

повторити процедуру системного аналізу повністю. Аналізуючи приклади

виділення етапів системного аналізу, можна побачити, що в одних методиках

більше уваги приділяється розробці і дослідженню альтернатив прийняття

рішень (Е. Квейд, С. Оптнера, Е. Голубков), в інших - визначенню і

структуризації цілей (Ю. Черняк), в третіх - процесу реалізації вже

прийнятого рішення (С. Янг).

Включати таку велику кількість етапів і підетапів в єдину методику

незручно. Вона стає важкою для сприйняття і мало придатною для

практичного використання. 1 тому процес прийняття рішень поділяють на

підзадачі і окремо розробляють методику аналізу мети прийнятих

управлінських рішень. Це прояв закономірності саморегулювання,

самоорганізації. Якщо при цьому врахувати ще й закономірність цілісності,

то повернення до попереднього етапу слід вважати одним з корисних етапів

системного аналізу.

Таким чином, методика системного аналізу розроблюється для того,

щоб організувати процес прийняття рішення в складних проблемних

ситуаціях. Вона повинна орієнтувати особу, яка приймає рішення, на

необхідність обгрунтування повноти аналізу, формування моделі прийняття

рішень, яка адекватно відображає розглянутий об'єкт або процес.

2.3. Особливості застосування системного аналізу при

вирішенні управлінських проблем, (методичні прийоми і

способи)

В деяких роботах вітчизняних та зарубіжних авторів проведення

системного аналізу вважається можливим лише за умови застосування

комп'ютерних технологій, за допомогою яких можна швидше проводити

окремі етапи аналізу.

Проте, застосування обчислювальної техніки ні в якій мірі не є

альтернативою інтуїтивному аналізу, не конкурує з ним, а лише доповнює

останній. Інтуїція має найважливіше значення при плануванні аналітичної

роботи. Лише в окремих випадках результати кількісного аналізу можуть

слугувати основою для прийняття рішення; ці результати, як правило,

повинні бути підкріплені логічними роздумами.

Особливостями системного аналізу при вирішенні завдань управління

є::

1) глибоке вивчення всіх аспектів управління, системний аналіз;

Тема 2. Системний аналіз управлінських проблем

2) діагностичний підхід, сутність якого полягає у виявленні найбільш

чуттєвих точок, що визначають розвиток системи та потребують

першочергового аналізу. При вирішенні управлінських проблем аналітик,

виходячи з системного уявлення про об'єкт, вирізняє важливіші симптоми

змін у функціонуванні об'єкту, які пізніше піддає поглибленому вивченню.

При такому підході значно знижується трудомісткість аналізу та

скорочуються строки його проведення;

3) використання економіко-математичних методів, хоча ці методи не

достатні для системного вирішення проблем, так як економічно-

математичні моделі не можуть вичерпно описати явища реальних

економічних процесів.

При використанні економіко-математичних методів необхідно

намагатися, щоб кожна модель містила економічну сутність та правильно

застосовувалась в певних умовах. Неправильний вибір економіко-

математичних моделей може привести до небажаних наслідків.

Зловживання математичними поняттями та методами без глибокого знання

змістовної сторони питання зазвичай створює лише видимість знання.

Використання помилкових моделей може не тільки не наблизити до істини,

але й, навпаки, привести до суттєвих помилок;

4) використання досвіду та інтуїції аналітика поряд з економіко-

математичним моделюванням, електронно-обчислювальною технікою,

дозволить осягнути всю сукупність проблем з врахуванням всіх аспектів

управління.

При дослідженні управлінських проблем весь процес є органічним

поєднанням формалізованих процедур аналізу з евристичним підходом та

інтуїтивним судженням.

Отже, системний аналіз створює додаткові можливості для наукового

обгрунтування варіантів складних управлінських рішень. В першу чергу він

може бути використаний для вирішення значних проблем, в числі яких слід

назвати прогнозування та довгострокове планування.

Системний аналіз та його елементи отримують все більш широке

застосування, окрім використання його для вирішення перспективних

проблем управління.

Важливою особливістю використання системного аналізу є те, що він

ніколи не може бути вичерпним, а тому дуже важливо визначити момент,

після якого слід скористатися отриманими результатами аналізу та

приймати рішення.

Тема 2. Системний аналіз управлінських проблем

Системний аналіз є важливим інструментом для наукового

обгрунтування вирішень складних управлінських проблем. Застосування

його при обгрунтуванні важливих рішень дозволяє досягати найбільшого

ефекту при використанні обмежених ресурсів. Важливо при цьому тільки

пам'ятати всі ті обмеження системного аналізу і можливі помилки, які

можуть бути допущені при його застосуванні.

При вирішенні управлінських проблем

застосовуються різні методи та прийоми аналізу.

В таблиці 2.4 подано перелік основних методів та

прийомів системного аналізу, а також вказані

можливості їх застосування в залежності від форм вивчення взаємозв'язків

в системі.

Таблиця 2.4. Методичні прийоми системного аналізу проблем

управління

Методичні прийоми і

способи системного

аналізу

№

з/п

Методичні прийоми

Декомпозиція системи

Діагностика системи

Статистичні методи дослідження системи

Метод "перехресних" порівнянь

Евристичні методи

Експертні оцінки

Імітаційне моделювання

Економічний аналіз діяльності підприємств

Аналіз витрат та ефективності

Економіко-математичні моделі

Аналіз чуттєвості рішень до різних факторів

12 | Агрегація змінних у комплексні фактори

Характер аналізу

взаємозв'язків

Одно-

аспектний

Багато-

аспектний

В таблиці знаком "х" відмічено переважне застосування методу у певній формі аналізу

взаємозв'язків

Наведений в таблиці перелік методичних прийомів є достатньо

неоднорідним за своїм складом (як за обсягом виконуваних операцій, так і за

ступенем їх розробленості). Так, наприклад, економіко-математичне

моделювання с набором ряду методів, які створюють цілу наукову

дисципліну, а експертні оцінки - одиничний метод, який застосовується для

специфічного кола завдань; економічний аналіз діяльності підприємства

розробляється протягом кількох десятиріч, а діагностика системи

знаходиться на початковій стадії розробки. Тому і ступінь деталізації опису

методів і прийомів залежить від перерахованих обставин.

Тема 2. Системний аналіз управлінських проблем

Нижче наведена коротка характеристика цих методів та прийомів.

Декомпозиція системи - розчленування системи, яка вивчається, на

складові частини. В свою чергу, останні розчленовується на частини , які в

нього входять, аж до елементів, які можна вважати первинними.

Декомпозиція, чи спрощення, системи необхідна для виконання другої стадії

системного аналізу - виявлення взаємозв'язку елементів даної системи.

Ступінь розчленування системи та її деталізація залежать в кожному

окремому випадку від встановлених цілей, які витікають з характеру даної

проблеми.

При декомпозиції системи необхідно пам'ятати про найважливішу

властивість системи - цілісність, яка визначає характеристику системи.

Загальні параметри системи не є сумою відповідних параметрів підсистем,

які входять до неї. Так, наприклад, вираховуючи продуктивність праці

одного робітника на підприємстві через виробіток продукції, не можна

отримати її, додаючи виробіток робітників кожного цеху та інших

підрозділів підприємства, знайденої за обсягом продукції відповідних

підрозділів. В зв'язку з цим при декомпозиції системи слід враховувати

зміни характеристик підсистем та елементів з тим, щоб не викривити

загальну характеристику системи.

Декомпозиція системи застосовується і на стадії безпосереднього

аналізу. До неї вдаються за умови виникнення багатомірної задачі.

Діагностика системи — спосіб виявлення найбільш чуттєвих точок

системи, шляхом виключення мало суттєвих та зосередженням уваги на

важливих аспектах проблеми. Такий підхід може здійснюватися в двох

напрямках:

1) діагностика об'єкту. В схемі процесу системного аналізу

управлінських проблем діагностика системи відокремлена в самостійний

блок, як одна з операцій процесу. Ця операція необхідна при аналізі будь-

якої проблеми для концентрації уваги на суттєвих елементах та процесах і

скорочення таким чином трудомісткості робіт з підготовки проекту

управлінського рішення;

2) попереднє вивчення об'єкту. Найбільш чітко цей напрям

проявляється в передпроектному обстеженні об'єкту при створенні повне

інформаційно-системне управління підприємством.

Статистичні методи дослідження системи - комплекс прийомів, які

застосовуються для обробки великої сукупності суцільного та вибіркового

спостереження. Статистичні методи є досить корисними на стадії

Тема 2. Системний аналіз управлінських проблем

діагностики системи для вивчення структури та взаємозв'язку явищ та

процесів, підсистем та елементів.

При використанні статистичних методів процес постановки задачі

частково замінюється статистичними дослідженнями. Але для отримання

статистичних закономірностей потребують великі витрати часу.

Методи статистичного аналізу є досить різноманітними (середні та

відносні величини; варіації ознак (середнє квадратичне відхилення,

коефіцієнт варіації та амплітуда коливань), динамічні ряди тощо).

Особливо важливу роль для виявлення статистичного взаємозв'язку між

досліджуваними елементами та підсистемами відіграє кореляційний аналіз.

Він застосовується для вивчення взаємозв'язку там, де відсутня пряма

функціональна залежність (таке становище є характерним практично для всіх

управлінських проблем). При дослідженні взаємозв'язку між двома ознаками

застосовується проста (парна) кореляція; для вивчення взаємозв'язків між

сукупністю багатьох факторів застосовується множинна кореляція.

Метод "перехресних" порівнянь - співставлення даних за різними

об'єктами для виявлення найбільш важливих тенденцій. Порівняння широко

застосовується при аналізі різних показників. Вони дозволяють виявляти

зміни в динаміці показників одного об'єкту, відхилення за однаковий період

чи на одну й ту саму дату показників даного об'єкту від інших аналогічних

об'єктів, відмінності в однакових за змістом показниках з різними

функціональними призначеннями: планові, звітні, попереднього періоду,

середні за сукупністю об'єктів, що вивчається тощо.

Евристичні методи - методи генерації варіантів вирішення проблеми,

отримання нових знань, які Вагуються на використанні досвіду, інтуїції

фахівця і його творчого мислення як сукупності властивих людині

механізмів вирішення творчих завдань.

За допомогою евристичних методів вивчають загальні закономірності

процесів вирішення різних проблем, які виникають перед людиною.

Евристичні методи застосовуються у випадках, коли на основі реальних умов

чи минулого досвіду не можна знайти спосіб вирішення проблеми, яка

виникає. За цих умов виникає необхідність розробки нової стратегії пошуку

вирішення.

Основні умови застосування евристичних прийомів наведено на

рис. 2.7.