Бурштинський М.В. Копчак Л.С. Хай М.В. Апарати захисту та керування в електричних установках низької напруги

Подождите немного. Документ загружается.

Одночасно із замиканням контактів 4–5 мілісекундоміра

запускають його таймер (внутрішній перемикач S5), який припиняє

лічбу часу після розмикання контактів 7–8, під’єднаних до

резервних затискачів Х1–Х2 ПЗВ. Очевидно, в момент вмикання

таймера контакти Х1–Х2 повинні бути замкнені (смисловий витяг із

інструкції з експлуатації мілісекундоміра Ф209 в додатку 1.1).

Перемикач S2 призначений для формування виду струму

витоку. У позиції 1 витікає змінний диференційний струм; в позиції

2 чи 3 – постійний пульсуючий того чи протилежного напрямку.

Треба звернути увагу на запобіжник FU1, який принципово

може ставитися лише в лінію L.

До п. 2.1.3. Найважливішим для виконання цього заходу є

контролювання правильності та якості підімкнення захисного

провідника РЕ, а також розділення провідника РЕN до і після ПЗВ,

тобто на РЕ та N. Якщо виконане кольорове позначення провідників,

то порівняно просто виконати візуальний контроль з’єднань.

Захисний провідник зелено-жовтого кольору повинен бути під’єдна-

ний тільки до захисних затискачів і в жодному разі до нульового

робочого провідника N.

Опір ізоляції між провідниками вимірюється за вимкнених:

мережі (S1), навантаження (S6) та ПЗВ (рис. 9), а також в позиції 2

перемикача S3 і вимкненого перемикача “ПУСК” мілісекундоміра.

Вимірюванням необхідно перевірити опір між нульовим робочим

провідником N, підімкненим з боку джерела живлення, і фазним

робочим провідником L, а також нульовим робочим провідником N,

які під’єднані до ПЗВ з боку споживача. Останнє із згаданих вимірю-

вань потрібне для перевірки відсутності з’єднання провідників РЕ та

N не тільки перед ПЗВ, але їхнє з’єднання ще й помилково після ПЗВ.

За наявності такого помилкового з’єднання це вимірювання свідчить про

коротке замикання.

При помилковому підімкненні захисного провідника РЕ до

нульового робочого N лише з боку споживача вимірювання дасть

хибний показ про правильність підімкнення, тому для усунення в схемі

помилки візуальний контроль наявності підімкнення захисного провід-

ника до нульового робочого з боку мережі є обов’язковим.

Рис. 9. Опір ізоляції між провідниками

УВАГА. У реальних схемах перед вимірюванням опору ізоляції

необхідно визначити – чи не використано у вимірю-

вальному колі розрядники або обмежувачі перенапруг,

наявність яких спотворює результати вимірювань.

До п. 2.1.4. Подати напругу живлення (перемикач S1), увімкну-

ти ПЗВ і натиснути кнопку ТЕСТ. ПЗВ повинен вимкнутись, оскіль-

ки натискання кнопки імітує пошкодження, струм якого обмежу-

ється внутрішнім опором штучного кола і напругою мережі. Якщо

після натискання кнопки ПЗВ не вимкнувся, то він є несправним.

Для визначення мінімальної напруги мережі, за якої ця пере-

вірка є можливою, необхідно скористатись регулятором напруги Т2.

До п. 2.1.5. Поставлене завдання виконати в такій послідовності:

• вимкнути мережу та ПЗВ;

• поставити перемикач S2 в позицію 1, яка задає змінний

струм витоку;

• виставити максимальне значення опору R1 (мінімальний

струм витоку);

• поставити перемикач S3 в положення 2 (симуляція витоку);

• підготувати мілісекундомір А2 до роботи, під’єднавши до

електромережі, задати “РЕЖИМ РОБОТИ – 2”;

• увімкнути мережу та ПЗВ;

• увімкнути мілісекундомір клавішею “Мережа”, вимкнути

перемикач “ПУСК”, скинути покази на нуль;

• увімкнути перемикач мілісекундоміра “ПУСК” і, збільшу-

ючи поступово симульований струм витоку опором R1, за

показом міліамперметра Р1 зафіксувати значення мінімаль-

ного диференційного струму спрацювання ПЗВ.

Дослід повторити для постійних пульсуючих струмів витоку

(позиція 2 та 3 перемикача S2).

Режим роботи І

нав

=0 чи І

нав

= kІ

задається перемикачем S6 та

відповідним регулюванням сили струму навантаження.

До п. 2.1.6. Час невимикання ПЗВ належить визначити для 3...4

значень диференційного струму у межах від мінімального до максималь-

но можливого з обов’язковим номінальним диференційним струмом.

Увімкнувши мережу і вимкнувши ПЗВ, алгоритм процедури

виконати у такій послідовності:

• перемикачем S2 задати вид струму витоку;

• перемикач S3 поставити в положення 1 (режим задання

сили струму витоку);

• увімкнути ПЗВ;

• резистором R1 задати силу струму витоку;

• вимкнути перемикач “ПУСК” мілісекундоміра, скинути

покази останнього на “нуль”;

• перемикач S3 перемкнути у положення 2 (режим симуляції

струму витоку);

• увімкнути перемикач “ПУСК” мілісекундоміра;

• зафіксувати час невимикання ПЗВ.

Для заданих виду та сили струму витоку процедуру повторити 10

разів і обчислити середній час невимикання ПЗВ. Результати вимірю-

вань звести в табл. 3, на підставі якої побудувати відповідні графіки.

Таблиця 3

Результати вимірювань

Вид струму витоку – АС; І

нав

∆

мA

. . . . . . 30 . . .

Вимір Вимір Вимір

Вимір

1 2 ... 10

Середнє значення

1 2 ... 10

Середнє значення

1 2 ... 10

Середнє значення

1 2 …

Середнє значення

нв

мc

Інтервал

значень

АС-... АС-... АС-... АС-...

Список літератури

1. Устройства защитного отключения. – М.: ООО “Интер-

электрокомплект”, 2003.

2. Штепан Ф. Устройства защитного отключения, управляемые

дифференциальным током. – Прага: Изд-во фирмы “MOELLER”, 2004.

Додаток 1.1

Мілісекундомір Ф209

Витяг із інструкції з експлуатації

1. ПРИЗНАЧЕННЯ

1.1. Мілісекундоміри цифрові типу Ф209 призначені для

визначення часу спрацювання чи відпускання реле з замикальними

(З) і розмикальними (Р) контактами тощо.

2. ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

2.1. Прилади живляться від мережі змінного струму часто-

тою (50±1) Гц, напругою 220 В з граничними відхиленнями від -15

до +10 %.

2.2. Діапазон вимірюваних інтервалів часу від 0,1 до 10

мс.

2.3. Основна похибка приладів під час роботи в нормальних

умовах у % не перевищує значення, обчисленого за формулою:

























−+±= 100500050δ

де δ – границя допустимої відносної похибки у відсотках від

значення вимірюваної величини;

– скінченне значення діапазону вимірювання;

t – значення вимірюваної величини.

2.4. Час попереднього прогрівання приладів не перевищує 5 хв.

Прилади розраховані на неперервну роботу впродовж 500 год.

3. БУДОВА ПРИЛАДУ

3.1. На передній панелі приладу розташовані:

• перемикач “РЕЖИМ РОБОТИ” для виконання комутацій

схеми приладу, відповідно до стану контактів і режиму

роботи реле, яке перевіряють;

• перемикач “КОНТАКТ” для зміни функцій запускального і

зупиняльного контактів, якщо зупиняльний контакт замика-

ється раніше ніж запускальний;

• перемикач “СУМА” для підсумовування показів приладу у

разі неоднократного вимірювання параметрів часу;

• перемикач “СКИД” для скидання показів відлікового

пристрою приладу тощо.

3.2. На задній панелі розташовані:

• клеми К3, К4 для підімкнення напруги живлення, необ-

хідної для спрацювання перевірюваного реле та клеми

К5, К6 для підімкнення обмотки реле, яке перевіряють

(рис. 10);

Рис. 10. Клеми К3, К4, К5, К6

• клеми К7, К8 для під’єднання контактів перевірюваного

реле тощо.

3.3. Положення органів керування та комутації приладу в

деяких режимах роботи наведено в таблиці.

Вихідний стан перемикача

Перевірю-

ваний

параметр реле

Контакти

реле

“ПУСК”

“РЕЖИМ

РОБОТИ”

“ВІБРАЦІЯ”

“РІЗНИЦЯ”

Положення

перемикача

“ПУСК”

в роботі

Р→З

ВИМКН 1 ВИМКН ВИМКН

УВІМКН Час

спрацювання

З→Р ВИМКН 2 ВИМКН ВИМКН

УВІМКН

Р→З УВІМКН

3 ВИМКН ВИМКН

ВИМКН Час

відпускання

З→Р УВІМКН

4 ВИМКН ВИМКН

ВИМКН

Примітки:

Р→З* – розімкнений, що замикається;

З→Р – замкнений, що розмикається.

4. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ

4.1. Персонал, допущений до роботи з приладом в названих

межах, повинен:

• знати прилад в обсязі цього додатка;

• знати правила роботи на електроустановках напругою до

1000 В.

X6X4X2

X5X3X1

мА

Навантаження

Таймер

Пуск

4578

a б

X11

X10

Ф1

N L

PEN

FU1

Тест

Т2

Т1

Мережа

~ 220 B

Мілісекундомір

НУ “Львівська політехніка”

кафедра “Електричні машини

і апарати”

Вим. Арк. № документу Підпис Дата

ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА. 02 ПЕ

Літера Аркуш Аркушів

НУ„Львівська політехніка”,

кафедра „Електричні

машини і апарати”

Установка для

дослідження ПЗВ.

Перелік елементів

Розробив

Перевірив

Т.контр.

Керівник

Н.контр.

1 1

Позиц.

позначення

Найменування Примітка

Пристрої

За обставинами

Пристрій захисного вимкнення

ИЭК ВД1-63 16 А, I

=0,03A

Мілісекундомір Ф209 паспорт ЗПБ.418.000ПС

Набір реостатів тощоA3

FU1

Плавкий запобіжник

Р1

Р2

Р3

Міліамперметр I

max

=60 mA

Aмперметр

Перемикачі пристрою А1

За обставинами

Резистор ППБ-10 Вт, 10 кОм

Резистор 10 Вт, 4,7 кОм

Змінного опору1

S1 Рубильник

За обставинами

Перемикач ТВ2-1 1

S4, S5

Вимикач-роз’єднувач ИЭК ВН32, U

=220/400 В, І

=16 А

V1, V2 Діод Д226В 2

Х1...Х11 Клема приладна КП1Б, 0483.002 ТУ 11

Перемикач ПМ, 1 галета 3П1Н

Вольтметр U

max

=300 В

Постійного опору

Трансформатор розділювальний 220/220 B

Автотрансформатор U

max

=240 B

За обставинами

Назва

Перемикачі пристрою А2

НУ “Львівська політехніка”

кафедра “Електричні машини

і апарати”

Кільк.

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЛЕ

ВИМИКАННЯ НАВАНТАЖЕННЯ

ЗА НЕКОНДИЦІЙНОЇ НАПРУГИ МЕРЕЖІ

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

Мета роботи – вивчення принципу дії і функціональних

властивостей реле напруги, чергування фаз, перекосу фаз та реле

перемикання фаз, а також організація кола навантаження,

керованого за допомогою цих реле.

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. Вступ

Можливості і галузі застосування цифрової мікропроцесорної

техніки, безумовно, знайшли своє втілення в проектуванні і

виготовленні електронних релейних апаратів.

Сьогодні ринок пропонує цілу низку реле, в яких логічне

опрацювання інформації ведеться за допомогою мікроконтролера і на

підставі результатів цього опрацювання реалізується алгоритм вми-

кання чи вимикання комутаційного пристрою, що будується в певному

сенсі як класичне електромагнітне чи безконтактне реле. У структурі

вищого рівня таких реле можна виділити: мікроконтролерний пристрій,

задавачі рівня порогів вхідних фізичних величин (аргументів) та

логічних розгалужень, аналого-цифровий та цифроаналоговий перетво-

рювачі, підсилювач потужності, комутаційний пристрій кола наванта-

ження (функцію), блок живлення, індикатори стану тощо.

У практичній роботі вивчаються функціональні властивості і

основні технічні характеристики: однофазного реле напруги