Булава Л.М. Фізична географія України. 8 клас

Подождите немного. Документ загружается.

з усебічного вивчення цих проблем, яку очолював

В. Докучаєв на території Полтавської губернії.

Ураховуючи матеріали досліджень, В. Докучаєв

розробив наукові основи ґрунтознавства та вчення

про взаємозв’язки в природі. Його вважають осно-

воположником комплексного підходу у фізичній

географії.

Друга важлива прикладна проблема — нау-

кове обґрунтування осушення заболочених земель

північної частини України (Полісся).

Географічна освіта продовжувала розвивати-

ся. Окремі географічні курси починають викладати

в Київському (із 1834 р.), львівському, Одеському,

Харківському університетах. Наприкінці століття

там створюють кафедри географії. Їх очолювали

видатні природознавці: у Києві П. Броунов (йому

належить ідея про існування особливої зовнішньої

оболонки Землі, яка через багато років знайшла

втілення у вченні про географічну оболонку); у Хар-

кові А. Краснов (засновник ботанічної географії,

автор першого вітчизняного підручника «Основи

землезнавства»); в Одесі Г. Танфільєв (видатний

учений у різних галузях природознавства, автор

книги «Географія Росії, України й прилеглих до

них країн»); у львові А. Реман (дослідник Карпат

і прилеглих земель). Товариства природодослідни-

ків діяли при університетах, комісії з географічного

опису губерній — при навчальних округах тощо.

Рис. 8.5.

П. Чубинський

Рис. 8.6.

В. Докучаєв

Запитання та завдання

1. Що вам відомо про географічні знання населення території сучасної

України до появи писемності? 2. Хто з учених стародавнього світу

зробив перший опис земель, які зараз входять до складу України?

3. Які найважливіші географічні відомості належать до часів Київської

Русі? 4. Які відомості про територію України можна знайти в арабсь-

ких, візантійських і західноєвропейських джерелах? 5. Схарактеризуйте

основні результати дослідження географічних шкіл, які сформувалися

в Російській імперії впродовж ХІХ ст. 6. Що вам відомо про розвиток

географічної освіти в Новий час?

7. У чому полягають особливості географічної інформації про територію

України: а) у працях давньоримських учених; б) джерелах XVII ст. 8. Чим

відрізняється географія ХІХ ст. від географії XVIIІ ст.? 9. Користуючись

додатковою літературою, підготуйте повідомлення про життя та діяльність

одного з видатних дослідників території України (від стародавніх часів до

кінця ХІХ ст.).





§ 8. Історія географічних досліджень території України до XX ст.

§ 9. Географічні дослідження XX — початку XXІ ст.

Видатні географи

Пригадайте, до складу яких держав входила Україна на початку ХХ ст. (до

1914 р.); у 1920—1940 рр.



1 Географія в Новітній час (ХХ ст.).

На зламі ХІХ — початку XX ст. в розділених між двома

імперіями частинах українських земель спостерігався бурхливий

розвиток національної географії, яка характеризувалася, передусім,

інтересом до всього рідного. У межах Австро-Угорської імперії

діяло Наукове товариство імені Т. Шевченка, яке продовжувало

існувати й після її розпаду (у тому числі в закордонних осередках).

На землях у межах Російської імперії з’явилися краєзнавчі музеї,

публікувалися краєзнавчі описи й навчальні посібники для шкіл.

Які зміни державного устрою відбулися на українських етнічних землях

у 1918—1922 рр.?

У 1918 р. в Українській державі була заснована Академія

наук. Її першим президентом був призначений академік В. Вернад-

ський. При Академії наук і вищих навчальних закладах діяли на-

уково-дослідні інститути, які досліджували рельєф, клімат, води,

ґрунти, географію рослинності тощо. У 1926—1937 рр. працював

Український науково-дослідний інститут географії та картографії.

Від початку 1920-х рр. географічні дослідження в СРСР усе

більше підпорядковувалися завданням ведення планового соціаліс-

тичного господарства. Для цього були потрібні знання про природні

ресурси регіонів. Фахівці різних галузей проводили дослідження

з природного й комплексного географічного районування території

Української РСР. Були створені державні топографічна, гідромете-

орологічна й геологічна служби.

У 1920-ті рр. в Радянській Україні активно розвивалося крає-

знавство, яке викладали й у школах. Але від кінця 1920-х рр. чи-

мало краєзнавців зазнало репресій. У нелегких умовах розвивалася

українська культура та освіта й на західноукраїнських землях.

Пригадайте, які зміни відбулися у формуванні державної території України

в 1939—1945 рр.

У 1947 р. був утворений український філіал Географічно-

го товариства СРСР. Від середини 1950-х рр. набули поширення

краєзнавчі дослідження. До значних досягнень географічної науки

того часу належать такі видання: книга «Физико-географическое

районирование Украинской ССР», Атлас природных условий и ес-

тественных ресурсов Украинской ССР, семитомник «Природа Ук-

раинской ССР», тритомна «Географічна енциклопедія України».



Тема 3. ГеОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖеННЯ НА ТеРИТОРІЇ УКРАЇНИ



2 Роль видатних учених у дослідженні території

України.

Важливу роль у розвитку будь-якої науки,

зокрема географічної, відіграють видатні вчені —

академіки, керівники наукових шкіл. Із їхнім

творчим доробком ви можете детальніше ознайо-

митися з додаткової літератури. Нижче подається

стисла довідка про їхній внесок у вивчення приро-

ди й господарства України.

Наукова діяльність академіка В. Вернадського

(1863—1945) знаменує собою перехід від подрібнен-

ня світової науки на галузі до її інтеграції. Він є

основоположником учення про біосферу, а також

геохімії, біогеохімії, космохімії, радіогеології та ін-

ших інтегративних наук. Його ідеї і досі цікавлять

учених усього світу. Як учень В. Докучаєва В. Вер-

надський досліджував геологічну будову й ґрунти

лівобережного Придніпров’я.

П. Тутковський (1858—1930) є засновником

українського географічного краєзнавства. Він до-

сліджував підземні води, геологічну будову й рель-

єф України (наприклад, відкрив низку давніх

вулканів). До його визначних праць належать

«При-родна районізація України» та «Краєвиди

України…».

Основоположником української національної

географії вважають С. Рудницького (1877—1937).

Учений був організатором і першим директором

Українського інституту географії та картографії

в Харкові. Рудницький визначив географію як

загальну просторову науку про Землю та обґрун-

тував її центральне місце серед наук про природу.

Учений зазначав, що особливістю географії є те,

що вона розглядає земні об’єкти і явища не самі

по собі, а в їхніх усебічних взаємозв’язках. Видат-

ний географ схарактеризував природу України та

її регіони.

Видатними фізико-географами й дослідниками

лісів були академіки Г. Висоцький (1865—1940) —

учень В. Докучаєва та П. Погребняк (1900—1976).

Зокрема, Г. Висоцький обґрунтовував роль лісосмуг

у покращенні клімату й родючості ґрунтів степу.

Погребняк виявив, як поширення різних лісів на

території України залежить від родючості й зволо-

ження ґрунтів та інших природних чинників.

Рис. 9.3.

С. Рудницький

Рис. 9.1.

В. Вернадський

Рис. 9.2.

П. Тутковський

§ 9. Географічні дослідження XX — початку XXІ ст. Видатні географи

Академіки Б. Срезневський (1857—1934) та Й. Косоногов

(1866—1922) були організаторами метеорологічної служби України,

займалися проблемами прогнозування впливу кліматичних умов на

врожайність сільськогосподарських культур.

Академік В. Бондарчук (1905—1993) вивчав вплив різних

чинників на формування рельєфу території України.

Відомості про географію України систематизували також

учені, які з різних причин працювали за кордоном. Одним із них

був В. Кубійович (1900—1985). У межах Наукового товариства

імені Т. Шевченка він був організатором і головним редактором

«Енциклопедії українознавства» (Мюнхен—Париж—Нью-Йорк),

співавтором «Географії українських і суміжних земель» тощо.



3 Фізична географія в сучасній Україні (із 1991 р.).

Організацією сучасних географічних досліджень займається

Інститут географії Національної академії наук України (дирек-

тор — л. Руденко) та Українське географічне товариство (прези-

дент — П. Шищенко).

На з’їздах товариства, що проходять раз на чотири роки,

обговорюються найбільш актуальні проблеми сучасної географії.

Ці дві організації з 1993 р. започаткували видання «Українського

географічного журналу». Більшість учених поєднують географічні

дослідження з викладанням в університетах.

Проведення сучасних фізико-географічних досліджень ха-

рактеризується впровадженням дистанційних методів (зокрема,

результатів даних, отриманих за допомогою космічних апаратів).

Серед методів обробки географічної інформації важливе місце посі-

дають методи моделювання (зокрема, картографічного; створення

ГІС-технологій). Найактуальнішими напрямками досліджень є вив-

чення природних ресурсів, особливостей взаємодії суспільства та

Рис. 9.4. П. Погребняк виявив, як поширен-

ня різних лісів на території України зале-

жить від родючості й зволоження ґрунтів

Рис. 9.5. Науково-дослідні інститути

вивчають природні компоненти, ком-

плекси. Нікітський ботанічний сад

Тема 3. ГеОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖеННЯ НА ТеРИТОРІЇ УКРАЇНИ