Біотехнологія 2008 Том 1, №2

Подождите немного. Документ загружается.

Нові публікації

131

NUMERICAL METHODS

IN BIOMEDICAL ENGINEERING

Чисельні методи у біомедичній інженерії

Stanley Dunn, Alkis Constantinides, Prabhas V. Moghe

Монографія охоплює й узагальнює сукупність проблем чисельно

го моделювання, що є важливими для біомедичної інженерії. За до

помогою вирішення поданих домашніх завдань, відповідних прикла

дів та докладного розгляду конкретних випадків інтегрує принципи

і методи чисельного аналізу. Висвітлюючи біомедичні феномени,

фізіологічні, клітинні й молекулярні системи, книга є корисним

посібником для студентів і фахівців у галузі досліджень біомедичних

застосувань транспорту, термодинаміки, кінетики та біомеханіки.

Друк: Academic Press

Дата публікації: 2005 р.

632 стор.

MOLECULAR MEDICINE

Молекулярна медицина

Третє видання

R. J. Trent

Догму про те, що генетична інформація передається тільки в од

ному напрямку: з ДНК на РНК і потім на білок, було визнано неко

ректною у 1970 році H. Temin та D. Baltimore.

Монографія містить вичерпну інформацію з питань, які стосу

ються впливу генетичної революції на медичне мислення та широ

комасштабну практику клінічної медицини, передової терапії та

судової медицини. Максимально виправлена після завершення

програми «Геном людини», вона подає останні дані стосовно

сучасного стану та перспектив розвитку молекулярної медицини.

Це єдиний довідник з молекулярної медицини, що витримав три ви

дання. Містить багато таблиць та ілюстрацій, що спрощують ро

зуміння складних питань.

Розділи:

Природничі науки (біохімія, метаболізм, молекулярна біологія).

Природничі науки (мікробіологія).

Медицина (фундаментальна медицина, генетика).

Друк: Academic Press

Дата публікації: 29 квітня 2005 р.

320 стор.

BASIC TRANSPORT PHENOMENA

IN BIOMEDICAL ENGINEERING

Основні феномени транспорту

в біомедичній інженерії

Ronald Fournier

У монографії поєднано фундаментальні принципи інженерії та

біології для визначення основних концепцій феноменів транспорту

у біомедичній інженерії, до яких належать: головні принципи тер

модинаміки рідин, дифузії та транспорту розчинних речовин,

фізичних властивостей і плинності рідин організму та крові, транс

порту кисню у тканинах, а також фармакокінетика. Розділи адап

товано з додаванням нових матеріалів з механіки рідин, дифузії та

масопереносу на межі шарів. Описано застосування цих принципів

до розвитку та дизайну системи створення ліків, штучних органів, біоштучних органів, а також

тканинної інженерії. Значну увагу приділено розвиткові кількісного розуміння основних фено

менів фізики, хімії та біології. Математичні моделі розроблено з використанням концептуально

простих підходів «shell balance» або компартментного з метою отримання диференційних

рівнянь, які описують окрему специфічну ситуацію. Результати, що їх одержано за допомогою

математичних і чисельних методів, подано у порівнянні з реальними експериментальними да

ними. Кожен розділ закінчується письмовими завданнями, що мають на меті допомогти студен

там засвоїти й навчитися розробляти математичні моделі для вирішення багатьох проблем

різного ступеня складності. Наведено також коротке обговорення чисельних методів. Структу

ра книги є ідеальною для учнів старших класів та студентів перших років навчання, які слуха

ють курс із біологічного транспорту. Значний інтерес становить монографія також для студен

тів старших курсів та фахівців з біо і біомедичної інженерії та інших дисциплін, зокрема

хімічної та механічної інженерії, фізіології, біофізики та клітинної біології. Перелік рішень бу

де корисним для кваліфікованих інструкторів.

Друк: Taylor & Francis

Дата публікації: 2006 р.

450 стор.

132

Нові публікації

DENDRIMERS IN MEDICINE AND BIOTECHNOLOGY:

NEW MOLECULAR TOOLS

Дендримери у медицині та біотехнології:

новий молекулярний підхід

U. Boas, J. B. Christensen, P. M. H. Heegaard

Дендримери — це новий клас макромолекул, які набувають

дедалі ширшого застосування у галузі синтетичної органічної хімії,

біології, медицини та біотехнології. У монографії подано загальне

визначення дендримерів, особливу увагу звернено на взаємозв’язок

між їхньою молекулярною структурою та біологічними властивос

тями. Докладно розглянуто використання дендримерів у біологіч

них системах, у процесі розроблення та виробництва ліків, у моле

кулярній діагностиці низки захворювань з наведенням конкретних

прикладів. Книга буде корисною для науковців, включаючи фахівців, які не працюють у цій га

лузі знань і для яких є необхідним входження у проблему, у також для тих, хто цікавиться по

глибленою інформацією про використання дендримерів у біології та медицині.

Друк: Royal Society of Chemistry

Дата публікації: 2006 р.

182 стор.

ГЕНЕТИКА ЧЕЛОВЕКА. БЫЛОЕ И ГРЯДУЩЕЕ

Генетика людини. Минуле та майбутнє

Е. Н. Гнатик

Суттєві характеристики сучасної генетики людини — динамізм

розвитку, зростання її ролі та значущості у житті кожної людини

і всього людства – свідчать про необхідність та своєчасність обгово

рення методологічних і світоглядних питань, пов’язаних з розвит

ком фундаментальних та прикладних аспектів цієї галузі знань.

У монографії зроблено спробу розглянути деякі з них. Читач отри

має уявлення про наймасштабніший біологічний проект «Геном лю

дини», про виникнення, долю та можливості «другого пришестя»

євгеніки, біотехнології, про генетичну інженерію, молекулярну ме

дицину та фармакогенетику, клонування людини і генетичну

зброю, новий погляд на ембріогенез та проблеми, пов’язані з біоло

гічною еволюцією людини. Призначена для викладачів, аспірантів і студентів природничонау

кових спеціальностей, а також широкого кола читачів, які цікавляться історією та сучасними

досягненнями і проблемами генетики людини.

Друк: ЛКІ

Дата публікації: 2007 р.

280 стор.

133

БІОТЕХНОЛОГІЯ, Т. 1, №2, 2008

134

АНАТОЛІЙ ЛЕОНІДОВИЧ БОЙКО:

ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ВЧЕНИЙ+ВІРУСОЛОГ,

ЕКОЛОГ, БІОТЕХНОЛОГ

11 березня 2008 р. виповнилося 70 років доктору біологічних наук,

академіку Української академії аграрних наук і Академії наук вищої шко

ли України, заслуженому діячеві науки і техніки України, лауреату Державної

премії України у галузі науки і техніки та премії імені Д. К. Заболотного НАН

України, професору кафедри вірусології і, водночас, заслуженому професору

Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолію Леонідо

вичу Бойку.

А. Л. Бойко народився у смт Корнин Попільнянського району Житомирської області в сім’ї

робітника. У родині було четверо дітей, із них Анатолій найстарший. На долю маленького Ана

толія випали і страшна війна, і гестапівські катівні, куди він потрапив разом із матір’ю, і звідки

їм лише випадково вдалося врятуватись.

Після закінчення школи Анатолій Леонідович розпочав свою трудову діяльність у рідному

Корнині, однак відчуваючи потяг до науки, згодом вступив до Житомирського сільськогоспо

дарського інституту на агрономічний факультет. У 1962 р. після закінчення інституту він

влаштовується на роботу помічником завідувача Держсортдільниці Черняхівського району

Житомирської області. Тоді ж публікує свої перші наукові праці з вірусології рослин і продов

жує захоплюватися таємницями вірусів, зокрема його цікавили віруси людини, тварин, риб,

земноводних, грибів, водоростей, вищих рослин.

У 1963 році А. Л. Бойко вступає до аспірантури з відривом від виробництва у відділ вірусів

рослин Інституту мікробіології і вірусології АН УРСР, очолюваний на той час видатним ук

раїнським ученимвірусологом, доктором біологічних наук, членомкореспондентом АН УРСР,

професором С. М. Московцем. Навчання в аспірантурі було престижним, але вимагало щоден

ної наполегливої праці в лабораторії, у полі, в бібліотеках. Однак це були незабутні, сповнені

наукового пошуку роки, які увінчались успіхом. У 1967 р. А. Л. Бойко під науковим керівницт

вом професора С. М. Московця, який вчасно розгледів природні здібності й потяг до науки ко

лишнього студента із Полісся України, успішно захищає дисертацію на тему: «Вирусный хло

роз хмеля на Украине» і здобуває науковий ступінь кандидата біологічних наук за

спеціальністю «загальна вірусологія». В аспірантські роки молодий учений з’ясував природу

вірусних захворювань рослин хмелю звичайного і розробив практичні заходи боротьби з ними,

описав ряд ізолятів хмельових вірусів, запропонував нові технології культивування та розмно

ження безвірусних рослин хмелю.

З 1963 до 1978 р. Анатолій Леонідович працював в Інституті мікробіології і вірусології АН

УРСР спочатку молодшим, а потім старшим науковим співробітником, виконав важливі

дослідження біології вірусів рослин в різних ґрунтовокліматичних зонах України. Уже маючи

вагомий теоретичний і практичний досвід наукової роботи, у 1978 р. він отримує запрошення

очолити кафедру вірусології біологічного факультету Київського державного університету

імені Тараса Шевченка.

Саме в Академії наук УРСР в Інституті мікробіології і вірусології у 1983 р. Анатолій Бойко

блискуче захищає докторську дисертацію на тему: «Биологические свойства вирусов и вирусные

болезни хмеля и розы эфиромасличной» і отримує науковий ступінь доктора біологічних наук за

спеціальністю «загальна вірусологія». Саме в цей період за його ініціативою і безпосередньою

участю створюються лабораторії фітовірусології, бактеріофагії та космічної вірусології.

У 1984–1995 рр. А. Л. Бойко був науковим керівником лабораторії екології і токсикології

біологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Упродовж 26 років

ЮЮ

ВВ

ІІ

ЛЛ

ЕЕ

ЇЇ

Ювілеї

135

(1978–2004) завідував кафедрою вірусології біологічного факультету Київського національного

університету імені Тараса Шевченка. У 1984 р. йому присвоєно вчене звання професора кафедри

вірусології , 1991 — обрано членомкореспондентом, 1993 — академіком Української академії

аграрних наук, Відділення землеробства, за спеціальностями «вірусологія, агроекологія».

А. Л. Бойко — фундатор вітчизняної школи фітовірусології нового покоління, учений зі сві

товим ім’ям. Науковій спільноті широко відомі його фундаментальні й прикладні дослідження

етіології та розповсюдження вірусних захворювань культурних рослин на різних системних

рівнях їхньої організації. Завдяки його розробкам уперше ґрунтовно вивчено структурно

функціональні особливості вірусів рослин у різних екологічних умовах. Ученим одержано та

кож нові експериментальні результати, які розкривають седиментаційні властивості, морфо

логічну й анатомічну будову, локалізацію вірусів у клітинах, бактеріях, грибах та рибах, що

покладено в основу створення новітніх біотехнологій. Водночас сформульовано концептуальні

основи поведінки вірусів у біологічних об’єктах у разі дії на них радіації, геліокосмофізичних

факторів. Електронномікроскопічними дослідженнями уперше виявлено нові віруси і їхні шта

ми в рослинах хмелю, соняшнику, цукрового буряку, пшениці та інших культур.

Професор А. Л. Бойко зробив вагомий внесок у розвиток науки, зокрема вперше здійснив пе

ренесення генів рослинних вірусів у клітини пухлин деяких ссавців (Mammalia). Виявив явище

чутливості фітовірусів та їхніх РНК до постійного магнітного поля, що розширює уявлення сто

совно їх еволюції. Основним науковим здобутком ученого є створення новітніх біотехнологій оз

доровлення від вірусів понад 500 сортів, клонів і форм рослин, які впроваджено в АПК України.

Анатолій Леонідович — блискучий педагог з яскравим хистом лектора, який упродовж ба

гатьох років на високому науковопедагогічному рівні викладає загальний курс вірусології

й екології студентам Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національ

ного аграрного університету та інших вузів України. Фундаментальні енциклопедичні знання

галузей біології дали йому можливість передбачити, які саме домінуючі наукові напрями

досліджень актуально розвивати на перспективу.

Академік УААН А. Л. Бойко збагатив світову біологічну науку працями першорядного зна

чення, самостійно й у співавторстві опублікував понад 400 наукових праць, серед яких 12 моно

графій і підручників, 27 брошур, 11 авторських свідоцтв та 4 патенти на винаходи. Водночас він

є фундатором вітчизняної наукової школи вірусологів та біотехнологів рослин в Україні. Серед

його учнів — членкореспондент УААН, 5 докторів біологічних наук і 25 кандидатів наук. Нау

кові інтереси ученого формувалися дисятиріччями тернистих сходжень і випробувань, ідей

і узагальнень власних здобутків, які дістали високу оцінку та заслужене визнання. Його наго

роджено медалями «В память 1500летия Киева», «Ветеран труда», «За трудовую доблесть»,

бронзовою медаллю ВДНГ СРСР, срібною й бронзовими медалями ВДНГ УРСР, почесними гра

мотами Президії АН УРСР, УААН, Міністерства освіти і науки України. У 2005 р. за цикл науко

вих праць «Моніторинг вірусних інфекцій: діагностика, профілактика» Анатолію Леонідовичу

присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки, а в 2004 р. його удостоєно почес

ного звання «Заслужений діяч науки і техніки України» та Нагороди Ярослава Мудрого в галузі

науки і техніки Академії наук вищої школи України.

А. Л. Бойка обрано академіком Академії наук вищої школи України (1995), заслуженим про

фесором Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2006), почесним докто

ром наук Інституту агроекології УААН (2007). Ювіляр веде вагому науковоорганізаційну і гро

мадську роботу, неодноразово репрезентував українську вірусологічну науку на міжнародних

форумах у Росії, США, Польщі, Бельгії, Шотландії, В’єтнамі та інших країнах. Він є фундато

ром і організатором міжнародних конференцій «Біоресурси і віруси», лабораторії екології

вірусів та вірусологічного центру в Інституті агроекології УААН. Обирався членом Об’єднаного

комітету профспілки АН УРСР, головою спеціалізованої вченої ради біологічного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка із захисту докторських (канди

датських) дисертацій за спеціальностями «Вірусологія», «Імунологія», «Ботаніка», членом екс

пертної ради з біологічних наук ВАК України.

Нині А. Л. Бойко є членом спеціалізованих вчених рад біологічного факультету Київського

національного університету імені Тараса Шевченка із захисту докторських (кандидатських) ди

сертацій за спеціальностями «Вірусологія», «Імунологія», «Біохімія», «Радіобіологія» і «Еко

логія», Товариства мікробіологів України, членом Президії й академікомсекретарем Відділен

ня біології, хімії та медицини Академії наук вищої школи України (2004), експертом

БІОТЕХНОЛОГІЯ, Т. 1, №2, 2008

136

Європейської комісії «Інкокопернікус», членом редколегій фахових наукових журналів

«Мікробіологічний журнал», «Агроекологічний журнал», «Захист рослин», «Інтродукція

і акліматизація».

У Анатолія Леонідовича чудова і велика сім’я, багато друзів в Україні й поза її межами, з яки

ми звела його доля в житті та науці. Головні риси ученого — величезна працездатність, вірність

служінню науці й Україні, творча активність, тверда громадянська позиція. З належною повагою

ставиться він до минулого і водночас сповнений надій на майбутнє, великий патріот і України,

і науки, винятково приємна, чуйна й доброзичлива людина, захоплюється спортом, поезією,

історією, любить природу, чарівні українські пісні, любить мандрувати історичними й заповідни

ми місцями України.

Від щирого серця вітаємо Анатолія Леонідовича зі славним ювілеєм, зичимо йому міцного

здоров’я, довголіття, щастя, бадьорості духу, здійснення творчих задумів на благо України!

Академік НАН України і УААН Д. О. Мельничук

Членкореспондент УААН М. Д. Мельничук

Членкореспондент НАН України І. П. Григорюк