Білецький В.С. Тлумачний гірничий словник

Подождите немного. Документ загружается.

джерела запалювання (іскра, вогонь, дуже нагріте тіло). Спалах без джерела запалювання

при нагріванні парів з повітрям називається самозайманням. При постійному тиску

характеризує вибухобезпечність парів даної рідини і є класифікуючою ознакою горючих

рідин за їх пожежонебезпекою.

ТЕНАНТИТ, *теннантит, **tennantite - Cu12As4Si3. Поширений мінерал гідротермальних

колчеданових мідних та поліметалічних родовищ. Рідше утворюється метасоматичним

шляхом за рахунок Ві.

ТЕНАРДИТ, *тенардит,**thenardite - Na2[SO4]. - мінерал класу сульфатів, прозорий,

переважно безбарвний. Сингонія ромбічна. Густина 2,66. Твердість 2,5-3. Блиск скляний.

Зустрічається в соляних осадових родовищах. Рідше утворюється при гідротермальних і

пневматолітових процесах. Використовують при виготовленні скла, соди тощо. Від

прізвища французького хіміка Л.Тенара.

ТЕНЗОМЕТР, *тензометр - прилад для вимірювання деформацій, спричинених

механічними напруженнями в деталях конструкцій, у зразках матеріалів тощо.

ТЕНЗОР, *тензор - узагальнення понять скаляра, вектора (напр., Т. н а п р у ж е н н я, Т. д

е ф о р м а ц і ї). Т. задається набором з Зr чисел і особливими законами перетворення.

Число r називається р а н г о м Т. Скаляр є Т. н у л ь о в о г о рангу, вектор — Т. п е р ш о г

о рангу. У гірничій справі Т. описується напружений стан масиву порід.

ТЕНСІОМЕТР, *тенсиометр - прилад, яким вимірюють поверхневий витяг рідини.

ТЕОДОЛІТ, *теодолит, **theodolite - геодезичний прилад для вимірювання на місцевості

кутів у горизонтальній та вертикальній площинах. Основні частини теодоліта: зорова

труба, горизонтальні й вертикальні лімби, аладада і рівні для встановлення осей

обертання. Застосовують теодоліт при геодезичних, маркшейдерських, астрономічних та

інших роботах.

ТЕОРЕМА, *теорема - твердження, правильність якого встановлюють за допомогою

спеціальних міркувань (доведень).

ТЕОРЕТИЗУВАТИ, *теоретизировать - 1) Створювати теорію, міркувати над

теоретичними питаннями. 2) Міркувати загально, у відриві від практики.

ТЕОРЕТИЧНИЙ, *теоретический - 1) Властивий теорії, той, що стосується теорії. 2)

Добутий шляхом логічних операцій або математичних розрахунків.

ТЕОРІЯ, *теория - 1) Логічне узагальнення практичного досвіду людей. 2) Система

вірогідних наукових знань про якусь сукупність об'єктів, яка описує, пояснює і передбачає

явища певної предметної галузі. Т. є найдосконалішою формою наукового відображення

дійсності. 3) Загальні міркування на противагу практичній діяльності.

ТЕОРІЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН, *теория взрывчатых веществ - розділ хімії, що

розглядає процес вибухового перетворення вибухових речовин (швидкість, повнота та

передача детонації, температури вибуху тощо).

ТЕОРІЯ ВИБУХУ У СЕРЕДОВИЩІ, *теория взрыва в среде - розділ науки про вибухові

роботи, що розглядають процес впливу вибуху на навколишнє середовище, поведінку

середовища під впливом вибуху та закономірності, що визначають результат механічної

дії вибуху.

ТЕОРІЯ ПОХИБОК, *теория погрешностей - наукова дисципліна, яка вивчає властивості,

методи оцінки та зведення похибки вимірювання до мінімуму.

ТЕПЛОВИЙ БАЛАНС ШАХТИ, *тепловой баланс шахты - розподіл теплоти, що

виділяється у шахті за різними джерелами. Для шахт Донбасу тепловіддача від гірських

порід на глибині 900 м становить 44.6 %, на глибині 1100 м — 52.5 %, від окиснення

вугілля й дерева — відповідно 31.5 і 25.6 %, від охолодження вугілля — 8.3 та 9.1 %, від

механічної роботи та електроенергії — 9.3 і 8.2 %, від інших джерел — 6.3 та 4.9 %. У

рудниках репловіддача з гірського масиву 28.5 %, з інших джерел — 71.5 %. Найбільше

впливає на температуру повітря у шахтах теплообмін з гірськими породами, у тому в

очисних вибоях, що розташовані на значній віддалі від стовбура, яким подається повітря,

температура повітря близька до температури порід.

ТЕПЛОВИЙ ЗАХИСТ, *тепловая защита - 1)Заходи по захисту респіраторників від

шкідливої та небезпечної дії високої температури повітря при ліквідації аварій, зокрема

пожеж. Поділяються на допоміжні (розпилювачі води, щити для захисту від променевої

теплоти, повітряні струмені) та газотеплозахисні апарати. 2) Комплекс приладів і

пристроїв, що запобігають перегріву об’єкта понад допустиму температуру.

ТЕПЛОВИЙ ПРОБІЙ, *тепловой пробой - пробій (руйнування) породи в результаті її

нагрівання електричним струмом.

ТЕПЛОГАЗОВА КАМЕРА, *теплогазовая камера - ізольоване приміщення для

випробовування респіраторів і тренування респіраторників при роботі в умовах

задушливої атмосфери, високих температур та вологості. Обладнана контрольно-

вимірювальними приладами, сигнальними пристроями та печами для задимлення повітря

у камері.

ТЕПЛООБМІННИЙ АПАРАТ (ТЕПЛООБМІННИК), *теплообменный аппарат - апарат

(пристрій) для перенесення теплоти від одного теплоносія до другого або від теплоносія

до поверхні тіла, що його нагрівають. До теплообмінного апарату належать випарники,

економайзери, льодоґенератори, пароґенератори, повітронагрівачі, градирні та ін.

Застосовують теплообмінні апарати у теплоенергетиці, промисловості, сільському

господарстві, системах вентиляції та опалення тощо.

ТЕПЛОТА ВИБУХУ, *теплота взрыва - кількість теплоти, що виділяється при

вибуховому розкладі вибухових речовин за короткий проміжок часу. Знаходиться у межах

2.7…6.3 МДж/кг.

ТЕПЛОТА ЗГОРЯННЯ, *теплота сгорания - кількість теплоти, що виділяється при

повному згорянні одиниці маси палива у кисні. Найважливіший показник для

характеристики палива. Теплота згоряння кам’яного вугілля Донбасу та Львівсько-

Волинського басейну складає 3.32…3.67 МДж/кг.

ТЕПЛОТА ОКИСНЕННЯ, *теплота окисления - питома теплота сорбції (поглинання),

тобто кількість теплоти, що утворюється внаслідок сорбції вугілля 1 мл кисню: для

вугілля дорівнює 12.6…16.7 МДж/мл.

ТЕПЛОФІЗИЧНІ ПАРАМЕТРИ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *теплофизические параметры горных

пород - питома теплопровідність, питома теплоємкість, коефіцієнти лінійного та

об’ємного розширення, тепловіддача, плавкість, випаровуваність. Відіграють велику роль

при термічних та електрофізичних способах руйнування.

ТЕРБІЙ, *тербий - хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи, символ Тв, ат. н. 65;

ат. м. 158,9254. Блискучий метал, належить до лантоноїдів. Хімічно активний, на повітрі

окиснюється. Застосовують у різних сплавах, люмінофорах, для виготовлення скла, лаків,

фарб тощо. Від назви селища Ітербю у Швеції, де його вперше знайдено.

ТЕРИГЕННІ ВІДКЛАДИ, *теригенные отложения - геологічні відклади, що складаються з

уламків гірських порід і мінералів, які утворилися внаслідок перенесення продуктів

руйнування суходолу й перевідкладення їх на схилах, у долинах рік, морських та озерних

басейнах. З теригенних відкладів утворюються уламкові гірські породи.

ТЕРИКОН, *террикон - конусоподібний насип порожньої породи на поверхні землі біля

шахти, копальні. Тільки біля вугільних шахт Донбасу відомо біля 700 Т. Частина з них -

горілі, які використовуються як матеріал-наповнювач у будівельній промисловості, при

будівництві доріг, дамб тощо. Частина Т. горить (через самозаймання органічної

речовини) - при цьому температура речовини всередині Т. знаходиться в межах 100-8000

С. Матеріал Т. може бути сировиною для видобутку деяких металів, в тому числі й

рідкісних.

ТЕРМАЛЬНІ ВОДИ, *термальные воды - підземні води та джерела з підвищеною

температурою порівняно з водами звичайної температури у даній області. Розрізняють

термальні води: відносні (температура вища від середньої річної температури повітря у

даній місцевості) та абсолютні (з температурою 20…37 °С, більшою за максимальну

середньорічну температуру повітря на землі).

ТЕРМІН, *термин - 1) Слово або словосполучення, що виражає певне поняття якоїсь

галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо. 2) Строк, визначений час.

ТЕРМІНАЛ, *терминал - технологічний комплекс, розташований на одному з кінців

транспортної лінії або просторово-протяжного технологічного ланцюга. Наприклад,

головний Т. магістрального вуглепровода.

ТЕРМІНАЛЬНИЙ, *терминмальный - кінцевий.

ТЕРМІСТОР, *термистор - напівпровідниковий опір, що його величина залежить

нелінійно від температури. Застосовують Т. як елементи вимірювальних приладів,

регулятори тощо.

ТЕРМІЧНИЙ, *термический - тепловий, той, що належить до тепла, температури; т. а н а

л і з — один з основних методів фізико-хімічного аналізу, за допомогою якого визначають

температуру плавлення й кристалізації; т. е к в і в а л е н т р о б о т и — кількість тепла в

теплових одиницях, еквівалентна роботі в джоулях (0,24 кал/дж) , кілоґрамометрах (1/427

ккал/кГм) ; т - і с т а л і хімічних елементів — температура плавлення — кипіння,

теплоємність, теплопровідність.

ТЕРМІСТОР, *термистор - напівпровідниковій опір, що його величина залежить

нелінійно від температури. Застосовують Т. як елементи вимірювальних приладів,

регулятори температури тощо.

ТЕРМО..., *термо... - у складних словах відповідає поняттям "температура", "тепло".

ТЕРМОАНТРАЦИТ, *термоантрацит - антрацит, підданий тепловій обробці.

Застосовують як металургійне паливо та як напівфабрикат для виробництва вугільних

електродів.

ТЕРМОДИНАМІКА, *термодинамика - розділ фізики, що вивчає закономірності

теплового руху і вплив його на властивості фізичних тіл.

ТЕРМОДИФУЗІЯ, *термодиффузия - дифузія складових частин розчину або газової

суміші, зумовлена різницею температур.

ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНИЙ, *термоелектрический - той, що стосується термоелектрики; т. е

л е м е н т — те саме, що й термоелемент; т. т е р м о м е т р — електричний термометр,

дія якого ґрунтується на залежності термоелектрорушійної сили термоелемента від

температури місця спаю (зварного шва); застосовують для вимірювання високих

температур.

ТЕРМОЕЛЕКТРОҐЕНЕРАТОР, *термоелектрогенератор - пристрій для безпосереднього

перетворення тепла на електричну енергію.

ТЕРМОЕЛЕКТРОНИ, *термоелектроны - електрони, що їх висилають дуже нагріті

металеві тіла.

ТЕРМОЕЛЕМЕНТ, *термоелемент - пристрій (спай дротинок або стрічок з різних

матеріалів), де тепло перетворюється безпосередньо на електричну енергію. Інша назва —

т е р м о п а р а.

ТЕРМОЕМІСІЙНИЙ, *термоэммисионный - той, що пов'язаний з термоелектронною

емісією.

ТЕРМОЗИТ, *термозит - пористий штучний (з розплавлених шлаків) матеріал, який

застосовується у виробництві теплоізоляційних бетонів, засипів тощо. Інша назва - ш л а к

о в а п е м з а.

ТЕРМОІЗОЛЯЦІЯ, *термоизоляция - захист різних споруд і апаратури від втрат тепла.

Інша назва — т е п л о і з о л я ц і я.

ТЕРМОКАРСТ, *термокарст - процес просідання ґрунту, утворення западин, улоговин

тощо внаслідок танення багаторічномерзлих ґрунтів і гірських порід, що містять лід.

ТЕРМОЛАБІЛЬНИЙ, *термолабильный - нестійкий проти діяння тепла.

ТЕРМОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ, *термолюминесценция - люмінесценція тіл від їх нагрівання.

ТЕРМОМЕТР, *термометр - прилад для вимірювання температури. Дія Т. заснована на

зміні фізичних характеристик тіл (об'єму, електропровідності тощо) внаслідок нагрівання

чи охолодження їх.

ТЕРМОМЕТРІЯ, *термометрия - методи вимірювання температури й прилади, що для

цього застосовуються.

ТЕРМОПСИХОР, *термопсихор - прилад для вимірювання температури та вологості

рудникової атмосфери при пожежах.

ТЕРМОС, *термос - різновид термостата. Скляна посудина з подвійним посрібленими

зсередини стінками, повітря між якими викачано. Зберігає продукт гарячим або холодним

протягом кількох годин, діб.

ТЕРМОСТАТ, *термостат - пристрій, в якому підтримується стала температура.

ТЕРМОФОРИ, *термофор - посудини для відігрівання динамітів після їх замерзання чи

запобігання їх замерзанню при перенесенні до місця вибухових робіт. Виготовляються з

металів, що не дають іскри. Мають подвійні стінки, між якими залита вода з

температурою 35…40 °С. Одночасно в Т. відігрівається до 10 кг вибухових речовин.

ТЕРМОХІМІЯ, *термохимия - розділ хімії, який вивчає теплові явища, що супроводять

хімічні реакції (теплоту утворення, теплоту згорання), нагрівання чи охолодження

внаслідок розчинення чогось у рідині.

ТЕРТЯ, *трение, **friction, rubbing - 1) Зовнішнє тертя — механічна взаємодія між

твердими тілами, що виникає в місцях їх дотику та перешкоджає їх відносному

переміщенню. В техніці роль тертя буває негативною (наприклад, воно зменшує

коефіцієнт корисної дії механізмів, спричинює їх знос тощо) і позитивною (зокрема,

створює можливість передачі зусиль від одних деталей машин до інших). 2) Внутрішнє

тертя — сукупність процесів, що відбуваються в твердих, рідких і газоподібних тілах і

приводить до необоротного перетворення їх механічної енергії в енергію внутрішню.

ТЕСЛА, *тесла - одиниця магнітної індукції в Міжнародній системі одиниць.

Позначається Т. 1Т — магнітна індукція, при якій магнітний потік крізь поперечний

переріз площею 1 м2 дорівнює 1 веберу. Від прізвища хорватського фізика і винахідника

Н.Тесли.

ТЕСТ, *тест - коротке стандартне завдання, метод випробування, що застосовується у

різних галузях науки для одержання кількісної характеристики певних явищ.

ТЕСТЕР, *тестер - універсальний вимірювальний прилад, за допомогою якого можна

виміряти кілька різних електричних величин, зокрема, опір, напругу, величину струму.

ТЕТРА..., *тетра... - у складних словах відповідає поняттю "чотири".

ТЕТРАГОН, *тетрагон - чотирикутник.

ТЕТРАЕДР, *тетраедр - чотиригранник.

ТЕТРАЕДРИТ, *тетраедрит , **tetrahedrite - Cu12Sb4S13. Мінерал класу сульфосолей,

колір сірий до чорного. Сингонія кубічна. Густина 4,6-5,1. Твердість 3-4,5. Блиск

металічний. Разом з іншими мідьвмісними мінералами входить до складу мідних руд; у

вигляді домішок містить золото й срібло. Поширений мінерал гідротермальних свинцево-

цинкових родовищ, де знаходиться в тісному параґенезисі з халькопіритом, сфалеритом,

ґаленітом; зустрічається також у сурм’яно-ртутних, вольфрамитових родовищах.

ТЕХМІНІМУМ, *техминимум - мінімальний обсяг технічних знань, які повинен мати

робітник певної професії та кваліфікації.

ТЕХНЕЦІЙ, *технеций - радіоактивний хімічний елемент УІІ групи періодичної системи,

символ Тс, ат. н. 43; ат.м. 98,9062. Метал сріблясто-білого кольору. У природі Т. не

виявлено, одержано штучно. Застосовують як інгібітор проти корозії, у ядерній енергетиці

тощо.

ТЕХНІЗАЦІЯ, *технизация. - оснащення технічними засобами, впровадження їх.

ТЕХНІКА, *техника - 1) Сукупність засобів праці, що розвиваються в системі суспільного

виробництва, а також використання різних прийомів і методів впливу на природу в

процесі виробництва матеріальних благ; один з найважливіших елементів продуктивних

сил суспільства. 2) Сукупність прийомів, застосованих у якійсь справі (напр., г і р н и ч а

Т, б у д і в е л ь н а Т.). 3) Т. у п р а в л і н н я — сукупність технічних засобів збирання,

передавання, зберігання, обробки й видавання інформації, пов'язаної з керівництвом

виробничими, соціальними та іншими процесами.

―ТЕХНІКА‖ - видавництво виробничо-технічної літератури з питань промисловості й

транспорту. Засноване 1930 року у Харкові (з 1935 р. — у Києві) як державне технічне

видавництво (теперішня назва — з 1964 р.).

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ, *техника безопасности - система технічних і організаційних заходів

та прийомів роботи, спрямованих на створення безпечних і здорових умов праці, один з

найважливіших державних заходів в галузі охорони здоров'я. Обов’язкові вимоги техніки

безпеки законодавчо закріплено в трудовому законодавстві, у спеціальних інструкціях,

наказах тощо. Заходи по техніці безпеки здійснюються на підприємстві на підставі

колективного договору.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ, *технико-экономический анализ - комплексне

дослідження виробничо-господарської діяльності галузей матеріально-виробничого

об’єднання, підприємств та їх підрозділів для виявлення впливу розвитку техніки,

технології та організації виробництва на виробничо-господарську практику.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, *технико-экономические показатели - планові

або обліково-статистичні показники, що характеризують ступінь використання сировини,

матеріалів, енергетичних та трудових ресурсів, виробничих потужностей, устаткування.

Бувають загальні (єдині) для всіх підприємств та галузей і специфічні, що відображають

особливості окремих галузей.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ, *технико-экономическое обоснование -

передпроектний документ, що уточнює та доповнює схему розвитку й розташування

відповідної галузі промисловості у частині обґрунтування економічної доцільності і

господарської потреби проектування підприємства, пункту його розміщення, проектної

потужності, номенклатури продукції, забезпеченості сировиною, паливом,

електроенергією, водою, а також визначення основних технологічних та будівельних

рішень і найважливіших техніко-економічних показників виробництва та будівництва.

ТЕХНІКУМ, *техникум - навчальний заклад, що готує кадри з середньою спеціальною

освітою для різних галузей. В Україні, зокрема, перші навчальні заклади під назвою

―технікум‖ з’явилися на початку ХХ ст. З 1922 по 1930 р. вони випускали спеціалістів

вищої кваліфікації вузького профілю. В 1931 р. технікуми реорганізовано в середні

спеціальні навчальні заклади. Зараз в Україні понад 700 технікумів, де навчається близько

800 тис. учнів.

ТЕХНІЧНИЙ АНАЛІЗ, *технический анализ - сукупність хімічних, фізико-хімічних та

фізичних методів аналізу складу речовин. Застосовують Т.а. для визначення якості

речовин, зокрема, корисних копалин та продуктів їх переробки, а також за технологічними

процесами і маркуванням готової продукції.

ТЕХНІЧНІ УМОВИ, *технические условия - нормативно-технічний документ (частина

технічної документації), що містить вимоги до експлуатаційних показників і методів

контролю якості одного або кількох видів продукції всіх галузей господарства.

Розробляються (на певний строк), якщо немає стандартів на продукцію або необхідно

доповнити вимоги до неї.

ТЕХНІЧНІ УЧИЛИЩА, *технические училища - навчальні заклади системи професійної

освіти. Готують кваліфікованих робітників для різних галузей народного господарства з

числа випускників середніх загальноосвітніх шкіл. Створені 1954 року, у 1959-1964 рр. їх

було реорганізовано в міські й сільські професійно-технічні заклади.

ТЕХНІЧНО ОБУМОВЛЕНІ НОРМИ, *технически обусловленные нормы - норми витрат

праці, що розробляються виходячи із застосування раціональної технології та правильної

організації виробництва і праці, економічно доцільних прийомів та методів роботи,

дотримання правил безпеки.

ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ ПРОМИСЛОВІСТЬ, *технического углерода промышленность

- галузь нафтохімічної промисловості, підприємства якої виробляють різні види

технічного вуглецю. В Україні перший сажовий завод став до ладу 1946 року в Дашаві

(Львівська область), другий — 1950 року в Кадіївці (м. Стаханів). У 1965 році введено в

дію Кременчуцький завод технічного вуглецю.

ТЕХНО..., *техно... - у складних словах відповідає поняттю "технологічний".

ТЕХНОҐЕНЕЗ, *техногенез - сукупність інженерно-геологічних, геоморфологічних і

геохімічних процесів у земній корі, пов’язаних з виробничою діяльністю людини.

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *технологическая

схема обогащения полезных ископаемых - опис чи умовне зображення послідовності

процесів та операцій обробки мінеральної сировини на збагачувальній фабриці. Якісна

схема — найменування процесів та операцій з мінеральною сировиною при збагаченні.

Кількісна схема вміщує дані, що характеризують якість оброблюваної сировини та

добування з неї цінних компонентів. У деяких випадках якісні та кількісні схеми

поєднують. Водно-шламова схема складається з даних про кількість твердого та води, що

обробляються в кожній операції. Схема ланцюга апаратів характеризує обладнання для

виконання процесів та операцій.

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ОЧИСНИХ РОБІТ, *технологическая схема очисных работ -

способи виконання та взаємна ув’язка у часі і просторі процесів виймання корисних

копалин в очисному вибої та транспортування, а також кріплення і провітрювання

виробки. Визначається гірничо-геологічними умовами.

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ ГІРНИЧОЇ ВИРОБКИ, *техноло-гическая

схема проведения горной выработки - опис і графічне зображення параметрів гірничої

виробки та їх кріплення, розташування обладнання, послідовність та час виконання

прохідницьких операцій, розрахункові техніко-економічні показники.

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ШАХТИ, *технологическая схема шахты - графічне

зображення сукупності розкривних, підготовчих (транспортних і вентиляційних) та

очисних виробок, засобів механізації й автоматизації основних виробничих процесів, що

дозволяють при відповідній організації видобувати корисні копалини підземним

способом. Включає до свого складу схеми та способи розкриття і підготовки шахтного

поля, системи розробки, схеми транспорту, вентиляції, водовідливу та енергопостачання.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОМПЛЕКС ПОВЕРХНІ ШАХТИ, *технологический комплекс

поверхности шахты - будинки, споруди та устаткування, призначені для підіймання,

приймання, переробки та відправки споживачам корисних копалин, приймання та

складування породи, подавання повітря в шахту для провітрювання гірничих виробок,

забезпечення гірничих робіт пневмо- та електроенергією, очищення шахтних вод,

побутового облслуговування робітників.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦИКЛ РОБОТИ РОТОРНОГО ЕКСКАВАТОРА, *технологический

цикл работы роторного экскаватора - період відроблення одного блоку, протягом якого

виконується відповідний комплекс робочих та допоміжних операцій, що відповідає

прийнятому способу розробки вибою. Час технологічного циклу залежить від

продуктивності екскаватора та параметрів відроблюваного блоку.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ВІДКРИТИХ ГІРНИЧИХ РОБІТ, *технологи-ческие

процессы открытых горных работ - комплекс процесів, що здійснюються у визначеній

послідовності (буріння, підривання чи механічне розпушення, виймання, навантаження,

транспортування та розвантаження корисних копалин і розкривних порід) у приймальні

пристрої, відвалоутворення чи складування при видобутку корисних копалин відкритим

способом.

ТЕХНОЛОГІЯ, *технология - сукупність способів одержання, обробки або переробки

(зміни стану, властивостей, форми) сировини, матеріалів і напівфабрикатів у процесі

виробництва продуктів; наукова дисципліна, що розробляє і вдосконалює ці способи;

процеси одержання, обробки й переробки, складання або будівництва, опис цих процесів.

ТЕХНОРОБОЧИЙ ПРОЕКТ, *технорабочий проект - проект, що розробляється для

гірничого підприємства, будівництво якого намічається здійснювати за типовими та

повторно застосовуваними проектами, а також для технічно нескладних об’єктів.

Розробляється в одну стадію і крім робочих креслень повинен мати пояснювальну записку

з техніко-економічними показниками та іншими даними, схему генерального плану

підприємства, перелік типових проектів, заміни та доповнення у зв’язку з прив’язкою до

місцевих умов та кошторис.

ТИГЕЛЬ, *тигель - посудина для плавлення або нагрівання різних матеріалів.

ТИКСОТРОПІЯ, *тиксотропия - 1) Здатність колоїдів і суспензій загусати,

перетворюючись з рухливих рідин на гелі. 2) Здатність твердоподібних речовин

руйнуватись (розріджуватись) від механічної дії (напр., перемішування).

ТИМЧАСОВИЙ ОПІР, *временное сопротивление - умовне напруження, що відповідає

найбільшому навантаженню, що безпосередньо передує руйнуванню зразка гірської

породи.

ТИП, *тип - зразок, модель для групи предметів; форма чого-небудь; вид, рід,

різновидність чого-небудь.

...ТИП, ...ТИПІЯ, *...тип, типия - у складних словах вказує на зв'язок з поняттями

"відбиток", "друк", напр., монотип, фототипія.

ТИПІЗАЦІЯ, *типизация - зведення виробництва різноманітних виробів і машин,

спорудження будівель, технологічних процесів тощо до невеликого числа вибраних типів.

ТИПОВА ЗРОШУВАЛЬНА СИСТЕМА ПИЛЕПОДАВЛЕННЯ, *типовая оросительная

система пылеподавления - комплекс обладнання, що складається з насосної установки,

фільтрів, гнучкого вибійного водопроводу, зрошувального пристрою, ємкостей для води і

призначений для пилеподавлення головним чином в комплексі обладнання вугільних

комбайнів. Наприклад, система ТОС 100 (200) розрахована на витрати 3.6 (7.2) м3 води на

годину.

ТИПОВИЙ, *типичный - 1) Той, що є зразком, взірцем, стандартом для ряду явищ,

випадків або відповідає певному зразку. 2) Характерний; властивий певному типові явищ.

ТИПОЛОГІЯ, *типология - вид наукової систематизації, класифікації чогось за спільними

ознаками.

ТИПОМОРФІЗМ, *типоморфизм, **typomorphism - властивісь мінералів змінювати всі

або деякі свої ознаки (кристалографічні особливості, характер агрегатів, забарвлення,

густину тощо) залежно від умов утворення; одна з діагностичних ознак мінералів. Типові

для певних умов утворення мінерали називаються т и п о м о р ф н и м и.

ТИТАНІТ, *титанит, **titanite - CaTiO[SiO4]. Силікат острівної будови, те саме, що й

сфен. Сингонія моноклінна. Густина 3.51, твердість 5.5…6. Колір жовтий, коричневий,

зелений та ін. Зустрічається як магматичний акцесорний мінерал у багатьох вивержених

породах та в метаморфічних породах, де утворюється внаслідок перетворення первинних

титанових мінералів на контактні з вапняками. Відомий також у жилах альпійського типу.

Є в межах Українського щита. Поширений мінерал титану.

ТИТАНОВІ РУДИ, *титанові руди - природні мінеральні утворення з вмістом титану в

таких кількостях, що їх економічно доцільно вилучати за сучасного стану розвитку

техніки. Основні мінерали титанових руд — ільменіт, перовскіт, титаніт, рутил та ін.

ТИТАНОМАГНЕТИТ, *титаномагнетит - мінерал класу оксидів та гідрооксидів, чорного

кольору. Руда заліза, титану.

ТИТАНОМАГНІЄВА ПРОМИСЛОВІСТЬ, *титаномагниевая промышлен-ность - галузь

кольорової металургії, підприємства якої добувають і збагачують титаномагнієву

сировину та виробляють титан і магній. В Україні виробницьво титану почато з 1956 р. на

Дніпровському титаномагнієвому заводі, з 1971 р. — на Запорізькому титаномагнієвому

комбінаті. У 1958-1960 рр. введено потужності на Іршанському гірничо-збагачувальному

комбінаті; у 1961 р. — на Верхньодніпровському гірничо-металургійному комбінаті.

Перший магнієвий завод — у Калуському виробничому об’єднанні ―Хлорвініл‖.

ТИТР, *титр - вміст якої-небудь речовини в одному кубічному сантиметрі розчину.

ТИТРУВАННЯ, *титрование - хім. метод об'ємного аналізу — поступове додаваня

розчину якої-небудь речовини з титром певної концентрації до розчину досліджуваної

речовини, кількість якої треба встановити.

ТКАНИННІ ФІЛЬТРИ, *тканевые фильтры - пиловловлюючі апарати, дія яких заснована

на фільтруванні запиленого повітря через рідкі тканини (шерстяну, бавовняну чи

синтетичну), а також через нетканний матеріал. Використовуються горизонтальні та

вертикальні рукавні фільтри для очищення великої кількості повітря та ін. Ефективність

для тонкого пилу (менше 2 мкм) — до 99 %.

ТОВАРНА ПРОДУКЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА, *товарная продукция предприятия - об’єм

тієї частки продукції гірничого підприємства у грошовому виразі, яка призначена для

реалізації споживачам та для непромислових потреб свого підприємства. Відрізняється від

валової тим, що до її складу не входить вартість продукції власного виробництва для

подальшої переробки чи використання на цьому самому підприємстві, а також вартість

залишків незавершеного виробництва.

ТОВАРНИЙ КОНДИЦІЙНИЙ КУСОК, *товарный кондиционный кусок - шматок

корисної копалини максимально допустимого розміру, що відправляється споживачеві.

Цей розмір визначається умовами подальшого транспортування та переробки.

ТОКСИЧНІ ГАЗИ, *токсические газы - 1) Гази, що виділяються чи утворюються в

природних процесах чи в промисловості. 2) Гази, що виділяються чи утворюються у

гірничих виробках та мають отруйні властивості. До них відносяться аміак, оксиди азоту,

оксид вуглецю, радон, сірнистий газ, сірководень, вуглекислий газ.

ТОЛ ( тротил ), *тол — вибухова речовина. Те саме, що й тринітротолуол.

ТОНКИЙ, ТОНКОДИСПЕРСНИЙ, *тонкий, тонкодисперсный - той, що складається з

дрібних або дуже дрібних часточок. У застосуванні до корисних копалин Т. матеріалами

доцільно приймати матеріали, які відповідають або менші за крупністю області перегину

кривої ―зовнішня питома площа поверхні матеріалу - крупність матеріалу‖. Як правило, ця

область знаходиться в межах діаметра частинок сипучого матеріалу 0,2-0,1 мм. Тобто Т.

матеріал - це полідисперсний матеріал крупністю 0,2-0,1 - 0 мм.

ТОННА, *тонна - 1) Одиниця маси в метричній системі (1000 кг). Англійська Т. дорівнює

близько 1016,05 кг, англійська суднова Т. — близько 907,185 кг. 2) Реєстрова тонна —

міра об'єму морських торгівельних суден (близько 2,83 м3).

ТОПАЗ, *топаз, **topaz - Al2[SiO4](F4)2. Силікат острівної будови. Поширений мінерал.

Сингонія ромбічна. Густина 3.4…3.64, твердість 8. Безбарвний, жовтий, блакитний та ін.

Блиск скляний. Зустрічається серед пневматоліто-пегматитових родовищ, часто в

ґрейзенах, рідше в гідротермальних жилах. Топаз використовують як дорогоцінне

каміння. В Україні є на Волині.

ТОПОГРАФІЯ, *топография - розділ геодезії, який вивчає способи зйомок земної

поверхні з метою зображення її на плані.

ТОПОЛОГІЯ, *топология - розділ математики, в якому вивчають ті властивості множин

(напр., геометричних фігур), що не змінюються при неперервних, взаємно-однозначних

перетвореннях, за яких зберігаються відношення сусідства (нескінченої близькості)

елементів множин.