Бердар М.М. Фінанси підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

201

Тема 6

б) заборгованість по заробітній платі перед працівниками

підприємства;

в) запаси сировини й матеріалів;

г) заборгованість покупців за продукцію, що відвантажена.

5. Оборотні активи мають таку негативну рису:

а) вони схильні до постійних втрат у зв’язку з природними

втратами;

б) вони досить високоліквідні;

в) ними легко управляти;

г) вони більш пристосовані до змін кон’юнктури ринку.

6. Потребу підприємства в сировині, матеріалах, покупних

напівфабрикатах можна визначити за допомогою показ-

ників:

а) норм запасу в днях конкретних видів сировини, матері-

алів;

б) одноденних витрат конкретних видів сировини, матері-

алів, розрахованих за виробничою собівартістю IV кв.

планового року;

в) собівартості одиниці продукції;

г) нормативу оборотних активів на залишки готової про-

дукції.

7. Потребу підприємств у оборотних активах у незаверше-

ному виробництві можна визначити за допомогою показ-

ників:

а) кількістю продукції, що випускається;

б) коефіцієнтом зростання витрат;

в) одноденними витратами в незавершеному виробництві

за планом IV кв. за виробничою собівартістю;

г) тривалістю виробничого циклу.

202

Фінанси підприємств

8. До власних і прирівняних до них джерел формування обо-

ротних активів належать:

а) статутний капітал;

б) кредиторська прострочена заборгованість;

в) сума статутного капіталу, що зменшена на суму залиш-

кової вартості основних засобів і збільшена на суму не-

розподіленого прибутку;

г) сума сталих пасивів.

9. Перевищення фактичної наявності власних оборотних ак-

тивів над потребою — це:

а) надлишок власних оборотних коштів;

б) брак власних оборотних коштів;

в) фактична наявність оборотних коштів;

г) абсолютне вивільнення оборотних коштів;

д) відносне вивільнення оборотних коштів.

10. Визначення потреби в оборотних активах здійснюється

через:

а) нормування;

б) норму;

в) одноденні витрати;

г) тривалість виробничого циклу;

д) коефіцієнт зростання витрат.

11. Норматив оборотних активів визначають:

а) одноденні витрати;

б) довгострокові кредити банку;

в) позикові кошти;

г) основні засоби й необоротні активи;

д) норма запасів у днях.

12. Сталі пасиви є:

а) заборгованістю перед державою;

203

Тема 6

б) планованою кредиторською заборгованістю;

в) планованою дебіторською заборгованістю;

г) довгостроковим кредитом;

13. Стан оборотних активів характеризують такі показники:

а) коефіцієнт прибутковості оборотних коштів;

б) швидкість обороту;

в) коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні

підприємства;

г) норма оборотних коштів;

д) коефіцієнт оборотності.

14. Для характеристики ефективності використання оборот-

них коштів використовують такі показники:

а) коефіцієнт зростання витрат;

б) тривалість виробничого циклу;

в) швидкість обороту;

г) термін обороту виробничих запасів;

д) рентабельність.

15. Для визначення коефіцієнта реальної вартості оборот-

них коштів у майні підприємства застосовують такі по-

казники:

а) вартість майна підприємства;

б) власні кошти підприємства;

в) обсяг реалізованої продукції;

г) фактична наявність оборотних коштів;

д) поточні зобов’язання.

204

Фінанси підприємств



Практичні завдання

Завдання 1

Визначити норматив оборотних активів у незавершеному

виробництві та оборотність оборотних активів підприємства

(коефіцієнт оборотності, тривалість одного обороту й коефіці-

єнт завантаженості оборотних активів) за такими даними:

− випуск товарної продукції за рік становить 34 тис. оди-

ниць;

− собівартість виробу — 3 тис. гривень;

− ціна виробу на 30 % перевищує його собівартість;

− середньорічний залишок оборотних активів — 25 тис. гри-

вень;

− виробничий цикл виготовлення виробу становить 7 днів;

− коефіцієнт нарощування витрат у незавершеному вироб-

ництві — 0,25.

Завдання 2

Визначити: коефіцієнт оборотності оборотних активів і час

одного обороту в днях у першому кварталі; коефіцієнт оборот-

ності оборотних активів і їхню абсолютну величину в другому

кварталі; вивільнення оборотних активів у результаті змен-

шення тривалості одного обороту оборотних активів за такими

даними:

− у першому кварталі підприємство реалізувало продукції

на 200 тис. гривень;

− середньоквартальні залишки оборотних коштів станови-

ли 15 тис. грн.;

− у другому кварталі обсяг реалізації продукції зросте на

14 %;

− час одного обороту оборотних коштів у другому кварталі

буде зменшено на один день.

205

Тема 6

Завдання 3

Розрахувати норматив оборотних активів із сировини та

матеріалів з урахуванням змін, приріст (нестачу) нормативу

оборотних активів за такими даними:

− витрати на сировину і матеріали за рік — 410 тис. грн.;

− частка цих витрат у IV кварталі — 25 %;

− норма запасу — 26 днів.

Передбачається в плановому році:

− зменшити норму запасу оборотних коштів на 3 дні;

− збільшити денні витрати на оборотні кошти на 2,0 тис.

грн.

Завдання 4

Визначити норматив оборотних коштів у незавершеному

виробництві за такими даними:

− виробнича собівартість виробу — 560 грн.;

у тому числі:

− одноразові витрати в перший день виробництва станов-

лять 80 %;

− одноденні витрати з незавершеного виробництва — 21

тис. грн.;

− тривалість виробничого циклу — 28 днів.

Завдання 5

Визначити економічним методом норматив оборотних ко-

штів на підприємстві на плановий рік та його приріст (змен-

шення) за такими даними:

− норматив оборотних коштів на початок планового року —

6750 тис. грн.;

у тому числі:

− невиробничий норматив — 920 тис. грн.;

Передбачається в плановому році:

− збільшення виробничої програми на 6 %;

− прискорення обертання оборотних коштів на 3 %.

206

Фінанси підприємств

Завдання 6

Визначити норматив оборотних коштів готової продукції

на кінець планового року й зміну нормативу в плановому пері-

оді. За такими даними:

− норматив на початок року становив 1830 тис. грн.;

− товарна продукція у звітному році — 24210 тис. грн.;

Передбачається в плановому році:

− у плановому році товарна продукція становитиме 25 850

тис. грн.;

− прискорення обертання оборотних коштів у плановому

періоді дорівнюватиме 7 %.



Реферати

1. Оборотні активи та їх організація на підприємстві.

2. Джерела формування оборотних активів підприємства.

3. Показники ефективності використання оборотних активів

підприємства.

4. Розміщення оборотних активів підприємства та їх вплив на

фінансовий стан.

5. Оптимізація складу оборотних активів підприємства та

оцінка їхньої загальної вартості.

207

ТЕМА 7.

КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

7.1. Необхідність і сутність кредитування підприємств

7.2. Банківське кредитування підприємств

7.3. Порядок надання банківського кредиту

7.4. Погашення банківського кредиту

7.5. Небанківське кредитування підприємств

7.1. Необхідність і сутність

кредитування підприємств

Кредит відображає економічні відносини, пов’язані з аку-

муляцією і планомірним використанням за допомогою пере-

розподілу установами банків тимчасово вільних грошових

коштів на умовах повернення, оплати і з метою найефективні-

шого їх використання в народному господарстві.

Кредит — це форма позичкового капіталу (в грошовій або

товарній формах), що надається на умовах повернення і обу-

мовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає

кредит, і тим, хто його отримує.

Загальноекономічною причиною появи кредитних відно-

син є товарне виробництво. Основою функціонування кредиту

є рух вартості у сфері товарного обміну, в процесі якого вини-

кає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівален-

том, відбувається відокремлення грошової форми вартості від

товарної. Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий,

то підприємства — споживачі товарів — із настанням момен-

ту плати за них не завжди мають достатні кошти, що може зу-

пинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових

потоків випереджає товарні, то на підприємствах нагромаджу-

ються тимчасово вільні кошти.

208

Фінанси підприємств

Виникнення і функціонування кредиту пов’язане з необ-

хідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із

тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і по-

явою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних

відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відван-

таження товару і його оплати, а узгодженням між суб’єктами

кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом

укладання кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною

причиною появи кредитних взаємовідносин.

Кредитні відносини виникають за будь-якої економічної

чи фінансової операції, що пов’язана із заборгованістю одно-

го з учасників такої операції. Поряд з об’єктивною основою

існують специфічні причини виникнення і функціонування

кредитних відносин, що пов’язані з необхідністю забезпечення

безперервності процесу відновлення.

Кредити, які надаються підприємствам, класифікуються за

такими ознаками:

− формами і видами;

− наявністю та характером забезпечення;

− метою використання;

− строками використання;

− методами надання і способами погашення;

− характером і способом сплати відсотків;

− видами кредитів.

Залежно від форм і видів кредити бувають: банківські; ко-

мерційні; державні; лізингові; іпотечні; консорціумні; спожив-

чі; товарні; фінансові; інвестиційні; податкові та ін.

Банківський кредит відображає економічні, кредитні відно-

сини, які виникають між банками і суб’єктами господарювання з

приводу видачі (отримання) і використання позикових коштів.

Комерційний кредит — це економічні кредитні відносини,

які виникають між окремими суб’єктами господарювання з

приводу відстрочення оплати за продані (куплені) товари.

Державний кредит — це сукупність кредитних відносин,

які виникають між державою, юридичними і фізичними осо-

бами з приводу випуску (придбання) позик.

209

Тема 7

Лізинговий кредит — це економічні відносини між юридич-

ними особами, які виникають при оренді майна на основі до-

говору, що укладається.

Іпотечний кредит — це особливий вид економічних відно-

син з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

При цьому кредиторами можуть бути іпотечні банки, спеціаль-

ні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Надавати по-

зику можуть юридичні та фізичні особи, які мають у власності

об’єкти іпотеки (виробничі будівлі, споруди, житлові будинки,

магазини, земельні ділянки тощо).

Споживчим є кредит, що надається фізичним особам на

придбання споживчих товарів і оплату послуг з відстроченням

платежу.

Консорціумним називають кредит, що надається суб’єктам

господарювання банківськими консорціумами. Кредити під

вексельний обіг — це кредити, що надаються банками під облік

і заставу векселів.

Товарний кредит — це товари, які передаються резидентом

або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам

згідно з угодою, що передбачає відстрочення кінцевого розра-

хунку на певний строк під заставу.

Фінансовий кредит — це кошти, які надаються у позику

юридичній або фізичній особі на певний строк для цільового

використання та під процент банком-резидентом або нерези-

дентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із за-

конодавством країни перебування нерезидента.

Інвестиційний податковий кредит — це відстрочення

сплати податку на прибуток, що надається суб’єкту підприєм-

ницької діяльності на певний строк з метою збільшення його

фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з

подальшою компенсацією відстрочених сум у вигляді додат-

кових надходжень податку за рахунок загального збільшення

прибутку внаслідок реалізації інноваційних програм.

Залежно від наявності і характеру забезпечення кредити

поділяються на забезпечені та незабезпечені (бланкові). При

210

Фінанси підприємств

цьому під забезпеченням кредиту розуміють спосіб страхуван-

ня банку від ризику неповернення особою, яка взяла позику,

кредит. Для забезпечення повернення кредиту приймаються

застава майна, цінні папери, шляхові та товарні документи, га-

рантії або доручення третьої особи, поліси страхової компанії

тощо. Незабезпеченими (бланковими) є позики, надані банка-

ми економічно і фінансово стійким господарським органам під

їх зобов’язання погашення в певний строк отриманої позики.

Залежно від мети використання кредити поділяються на

такі, що видаються на формування обігових коштів і фінансу-

вання основних засобів.

За строками використання кредити бувають: строкові,

безстрокові, відстрочені та прострочені.

Строковими є позики, що надаються банками особам, які

беруть позику на певний строк, встановлений у договорі сторін.

Безстроковими називають позики, які видаються банками

на невизначений строк, до запитання. Погашаються такі пози-

ки, як правило, за першою вимогою банка-кредитора.

До прострочених належать позики, за якими вийшов строк

повернення, передбачений кредитним договором банку з осо-

бою, яка взяла позику.

Відстроченими вважаються позики, строк повернення яких

на прохання особи, що взяла позику, переноситься банком на піз-

ніше. Відстрочення погашення позики оформляється, як прави-

ло, укладенням додаткової угоди до основного кредитного дого-

вору і супроводжується встановленням вищої відсоткової ставки.

За методами надання розрізняють позики, які видаються

в разовому порядку і відповідно до відкритої кредитної лінії.

При цьому, під разовими розуміють позики, рішення про ви-

дачу яких приймається банком окремо за кожною позикою

на прохання та на підставі відповідних документів особи, яка

бере позику. Позики, які видаються відповідно до відкритої

кредитної лінії, — це позики, які надаються особі, що бере по-

зику протягом встановленого проміжку часу в межах раніше

обумовлених розмірів без додаткових спеціальних переговорів.