Бечко П.К., Лиса Н.В. Податковий менеджмент

Подождите немного. Документ загружается.

їв оцінки діяльності суб’єктів управління роблять процес управ-

ління складним і одночасно творчим.

Суб’єктами податкового менеджменту є держава в особі

законодавчих і виконавчих органів влади (Верховна Рада Украї-

ни, Президент країни, Кабінет Міністрів України, Міністерство

фінансів, Державна податкова адміністрація, митна служба, ор-

гани місцевого самоврядування, інші державні структури і уста-

нови).

Мета державного податкового менеджменту та корпоратив-

ного відрізняються. Держава зацікавлена у зростанні податкових

надходжень, а підприємства — у зменшенні податкових плате-

жів. Проте спільна мета податкового менеджменту, незважаючи

на його рівень, полягає у зміцненні фінансів, підвищенні еконо-

мічної ефективності, забезпеченні економічного зростання.

Мета і ефективність податкового менеджменту, рух пода-

ткових потоків забезпечуються шляхом організації і функці-

онування податкового процесу на макро- і мікрорівнях. На

рівні макроекономіки податковий менеджмент структурно

включає податкове право, оподаткування, податкову політи-

ку, податкову систему та податковий механізм (рис. 1.1).

На мікрорівні в податковий менеджмент входять лише окре-

мі елементи податкового процесу, що є прерогативою органів

управління підприємствами, а саме: податкова політика, подат-

кове планування, податкове регулювання і податковий контроль

безпосередньо підприємства.

Податковий менеджмент передбачає ухвалення ефективних

рішень у сфері управління вхідними і вихідними податковими

потоками. Ухвалення таких рішень здійснюється в межах подат-

кового процесу. Останній організовується державою на рівні

економіки в цілому за всіма названими вище складовими його

елементами, а також платниками податків на рівні підприємства

за окремими елементами податкового процесу.

Здійснюючи податковий менеджмент, неможливо повністю

уникнути ризиків, оскільки це складний, трудомісткий і багато-

стадійний процес, що вимагає системного підходу.

У держави виникають ризики недоотримання запланованих

податкових доходів, а у підприємств — ризики втрати доходів у

Рис. 1.1. Податковий менеджмент в системі податкових відносин і організаційно-податкових катего-

рій управління податковим процесом на макрорівні

податкові відносини

Функція грошового

еквівалента вартості

послуг держави

Фіскальна

функція

Регулююча

функція

онтролююча

ункц

Податковий процес

Оподаткування

Податкова система

Податкова політика Податкове право

Податковий механізм

Податкове

планування

(прогнозування)

Податкове

регулювання

Податковий

контроль

Податковий менеджмент

Фі

нансова категор

я по

атк

вигляді штрафних податкових санкцій в результаті ухвалення

неефективних управлінських рішень і дій.

Податковий менеджмент — це наука, оскільки ухвалення

податкового рішення вимагає знань концептуальних основ

управління грошовими відносинами в суспільстві в цілому та

на окремому підприємстві, а також розроблення науково об-

ґрунтованих методів їх реалізації. Поряд з цим він передбачає

врахування загальних закономірностей розвитку всього від-

творювального процесу. Для здійснення успішного податково-

го менеджменту значна частина податкових рішень повинна

бути орієнтована на високі результати у сфері оптимізації

державних доходів, прибутків і витрат підприємств, держав-

них доходів, чистого доходу суспільства і доходів платників

податків. Нарешті, податковий менеджмент — це практична

діяльність суб’єктів податкових відносин щодо управління

податковими потоками за допомогою ринкових форм і методів

із метою зміцнення фінансів та зростання доходів суб’єктів

управління.

Застосування податкового менеджменту як особливого типу

ринкового управління податковими відносинами можливе лише

в межах наявності ринкового середовища.

Для суб’єктів податкового менеджменту ринкове середовище

передбачає:

• формування цілей розвитку залежно від стану економіки,

споживання і ринку;

• орієнтацію на попит споживачів та потреби ринку;

• господарсько-фінансову самостійність та відповідальність за

ухвалення рішень;

• ефективність діяльності, пов’язаної з управління податками

(забезпечення максимального результату при мінімальних

податкових витратах).

Таким чином, податковий менеджмент в умовах функціону-

вання держави і підприємств в ринковому середовищі слід роз-

глядати з двох сторін: як процес ухвалення управлінського рі-

шення та як систему управління.

Податковий менеджмент як процес ухвалення рішення.

Найчастіше всього у органів державної влади і на підприємст-

вах виникають проблеми щодо організації руху податкових по-

токів та управлінням податковим процесом. Вони вимагають

ухвалення відповідних податкових рішень. Управлінське рі-

шення передбачає визначення мети, завдань та програми дій

або їх коригування. При ухваленні рішень важливо враховувати

зміну та реакцію зовнішнього середовища. Суб’єкти податково-

го менеджменту повинні пристосовуватися до зовнішнього для

них середовища на основі зворотного зв’язку. Менеджерські

рішення ухвалюються на основі оброблення і аналізу інформа-

ції. Разом з постановкою мети інформаційне забезпечення ста-

новить найважливіший етап технології податкового менеджме-

нту як процесу ухвалення управлінського рішення.

Податковий менеджмент є послідовною сукупністю дій

суб’єкта з метою отримання очікуваного результату. Схематично

процес представлений на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Податковий менеджмент як процес ухвалення управлінського рішення

Ухвалення

рішення у

сфері

податкових

доходів і

витрат

Розроблен-

ня програ-

ми дій та

організація

виконання

рішення

Аналіз і оцінка результатів рішення

Контроль

за вико-

нанням

рішення

Вибір форм,

методів, ін-

струментів,

прийомів

управління

вхідними і

вихідними

податковими

потоками

Збір,

оброблення

та аналіз

інформації

Мета і

завдання

Податковий менеджмент як система управління. Розгля-

даючи податковий менеджмент як систему управління, слід ро-

зуміти його як процес ухвалення управлінського рішення на

основі системного підходу до взаємодії суб’єкта і об’єкта

управління.

Взаємодія суб’єкта і об’єкта податкового менеджменту здій-

снюється шляхом постановки стратегічних і тактичних цілей. Це

центральна ланка системи управління, яка обумовлює вибір по-

даткових форм, методів та інструментів менеджменту. Ефектив-

ність податкового менеджменту визначається перш за все досяг-

ненням управлінських цілей. З урахуванням вказаного можна

схематично побудувати взаємозв’язки елементів податкового

менеджменту як системи управління податковими потоками (по-

датковими доходами і витратами), які представлені на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Взаємозв’язки елементів податкового менеджменту

як системи управління

Мета податкового менеджменту визначається його суб’єктом

з огляду на конкретні умови його функціонування і зовнішнього

середовища, а також якісного стану податкового процесу. Осно-

вною метою податкового менеджменту є:

Об’єкт: пода-

ткові потоки,

податкові

доходи і

витрати

Економічна,

фінансова і податкова

інформація

Стратегічні і тактичні

цілі і завдання

Суб’єкт

Податкові форми, методи

і інструменти

податкового процесу

• отримання оподатковуваного прибутку (слід розрізняти фі-

нансовий прибуток та податковий);

• забезпечення фінансової стійкості і прибутковості на основі

застосування ефективних податкових форм, методів і ін-

струментів управління та ефективного вкладення (витрачан-

ня) податкових доходів та прибутку.

До того ж найважливіше значення має стратегічна мета, яка

передбачає загальний напрям, способи формування та викорис-

тання податкових доходів (прибутку). В межах стратегії суб’єкта

податкового менеджменту здійснюється вибір адекватних такти-

чних цілей та завдань, податкових методів, інструментів та при-

йомів впливу на економіку, фінанси, податкові потоки відповід-

ного рівня. Постановка нової мети означає розроблення нової

стратегії і тактики з наступним їх коригуванням.

Мета повинна бути виражена певними показниками (сума

податкових доходів і витрат, податкового прибутку, абсолютні і

відносні показники ефективності, зокрема, економічне зростан-

ня, рівень податкового тягаря тощо). Це стосується стратегіч-

них, тактичних цілей і завдань, для реалізації яких обираються

стратегічні і тактичні податкові форми, методи

, інструменти та

прийоми податкового менеджменту (діагностика податкової

діяльності, використання елементів оподаткування конкретни-

ми податками, податкове регулювання і контроль, податкове

планування, оцінка податкових ризиків та ефективності подат-

кових доходів, витрат тощо). Найважливішим способом управ-

ління є податкове бюджетування, яке передбачає збалансування

податкових доходів і витрат. Тому відмінною рисою податко-

вого менеджменту

є багатоваріантність, комбінація стандарт-

них підходів з індивідуальними рішеннями, що враховують

конкретну ситуацію.

Розглядаючи суть податкового менеджменту не можна зали-

шити без уваги його функції. Оскільки податковий менеджмент є

системою управління, слід виокремлювати функції суб’єкта і

об’єкта цієї системи. До функцій суб’єкта податкового мене-

джменту належать загальні традиційні функції управління з

урахуванням податкової специфіки: організацію податкового

процесу, податкове планування (прогнозування), податкове ре-

гулювання і мотивацію, податковий контроль. Функціями

об’єкта податкового менеджменту слугують функції податків:

сукупного еквівалента цінності суспільних благ, фіскальна, регу-

лююча і контрольна. Функції об’єкта передбачають потенційну

можливість реалізації об’єктивної суті податків, а функції

суб’єкта податкового менеджменту пов’язані з діяльністю щодо

реалізації функцій об’єкта на практиці.

Завдання податкового менеджменту містять:

• забезпечення податковими доходними джерелами діяльності

суб’єкта управління;

• ефективне використання податкових доходів і податкового

прибутку;

• оптимізацію вхідних і вихідних податкових потоків;

• забезпечення зростання податкового прибутку (різниці між

податковими доходами і податковими витратами) за допус-

тимого рівня податкових ризиків;

• мінімізацію податкових ризиків при очікуваному обсягу по-

даткового прибутку;

• досягнення фінансової стійкості і платоспроможності

суб’єкта управління;

• впровадження в практику управління системи податкового

планування і бюджетування;

• підвищення ефективності заходів податкового регулювання і

податкового контролю тощо.

Результатом вирішення цих завдань слугує забезпечення

податкової рівноваги і збалансованості податкових потоків,

тобто належне виконання податковим менеджментом всіх своїх

функцій.

Як будь-яка організаційна структура податковий менеджмент

базується на певних організаційних принципах серед яких можна

виокремити такі:

• взаємозв’язок із загальною системою управління економікою

і фінансами;

• комплексний і стратегічний характер прийнятих управлінсь-

ких податкових рішень;

• динамізм податкового управління;

• багатоваріантність підходів і управлінських рішень;

• врахування фактора ризику при ухваленні рішень.

Наведені принципи є мінімальними загальними вимогами до

побудови раціональної системи податкового менеджменту на

макро- і мікрорівнях.

1.3. Основи організації податкового менеджменту

Специфіка суб’єкта і об’єкта мети і завдань управління на

макро- і мікрорівнях зумовила виокремлення в загальній системі

податкового менеджменту двох ланок: державного і корпоратив-

ного.

В межах державного податкового менеджменту вирішу-

ються завдання управління податковими потоками на рівні краї-

ни та її регіонів. Мета такого управління полягає в максимально

можливому забезпеченні органів влади доходними джерелами.

Менеджерський підхід передбачає досягнення цієї мети не будь-

якими засобами, а на основі ефективної податкової політики, яка

забезпечує зростання податкових доходів на базі зростання ви-

робництва, продажу та доходів платників податків.

Корпоративний податковий менеджмент охоплює рівень

управління податковими потоками на підприємствах. Його осно-

вним завданням є мінімізація податків, які сплачуються конкрет-

ним підприємством на підставі ухвалення управлінських рішень.

Кінцева мета корпоративного податкового менеджменту — збі-

льшити доходи (грошові потоки) підприємства за рахунок міні-

мізації і оптимізації податків. Корпоративний податковий мене-

джмент повинен вирішувати проблеми управління податковими

взаєминами підприємств з державою, що виникають із приводу

виконання обов’язків щодо сплати податкових платежів.

На перший погляд корпоративний та державний менеджмент

мають різні суб’єкти, мету та завдання. Однак обом ланкам (рів-

ням) управління властиві загальні риси, принципи та інші основи

організації. Метою державного та корпоративного податкового

менеджменту є зростання виробництва, продажу продукції та

отримання прибутку. Держава як макроекономічна юридична

особа надає і розподіляє в обмін на податки суспільні блага, веде

своє фінансове господарство через макроекономічний «розраху-

нковий рахунок» — бюджет. З огляду на це державний податко-

вий менеджмент набуває форми макроекономічного корпоратив-

ного податкового менеджменту. Таке твердження не є підставою

для абсолютного ототожнення державного і корпоративного по-

даткового менеджменту, але об’єднує їх в загальне поняття «по-

датковий менеджмент» і дає змогу застосовувати єдині організа-

ційні підходи до управління податковими потоками як загальним

об’єктом податкового менеджменту.

Єдність державного і корпоративного податкового менедж-

менту в загальній системі управління податковими потоками

обумовлює одноманітність підходів до процесу ухвалення

управлінських рішень. Як складова фінансового менеджменту

податковий менеджмент базується на ухваленні ефективних

управлінських рішень у сфері вхідних і вихідних податкових по-

токів суб’єкта управління. Податковий менеджмент оперує та-

кими управлінськими поняттями, як податковий бюджет, подат-

кові доходи і витрати. Незважаючи на особливості їх змісту на

макро- і мікрорівнях як державний, так корпоративний подат-

ковий менеджмент передбачають ухвалення ефективних управ-

лінських рішень у сфері податкових доходів і витрат в цілому

та за окремими їх статтями в межах відповідних податкових

бюджетів.

Проміжним позитивним результатом податкового менедж-

менту є отримання додаткових податкових доходів і податкового

прибутку. Проте для досягнення кінцевої мети управління важ-

ливим є не одноразовий факт отримання податкового прибутку,

а його тривале, стійке зростання на основі ефективного викорис-

тання податкових доходів, що забезпечує в перспективі їх додат-

кове зростання.

Суб’єкти управління можуть отримати миттєву вигоду у ви-

гляді економії на податках (підприємствами) або додаткових по-

даткових надходжень (органами державної влади), але викорис-

товувати її в цілях, не пов’язаних із виконанням функціональних

обов’язків, неефективно, нераціонально. У такому випадку не

досягається кінцева, основна мета податкового менеджменту —

забезпечення фінансової стійкості суб’єктів управління і еконо-

міки, стійкого економічного зростання, нарощування обсягів та

якості суспільних благ. Таким чином, отриманий суб’єктом

управління податковий прибуток повинен бути не «проїдений», а