
10
ції і подання знань, засобами з'єднання нових знань з наявними. Якщо в процесі
створення пізнавальної моделі певного реального об'єкта спостерігаються розбі-
жності, то здійснюється корекція моделі з метою наблизити її до реальності.
Прагматичні моделі є засобами управління практичними діями, спосо-
бом уявлення необхідних дій або їх результату.
Прагматичні і пізнавальні моделі можуть створюватися як для певного
фіксованого моменту часу, тобто бути статичними, так і для певного інтервалу
життєвого циклу об'єкта моделювання в умовах змінного середовища. У цьому
випадку необхідною є динамічна модель, параметри (характеристики) якої за-
лежать від часу. Динамічні моделі зазвичай значно складніше за статичні, вима-
гають застосування складного математичного апарата і великого обсягу ма-
шинної пам'яті. Для спрощення динамічні моделі часто розглядають у вигляді
набору послідовностей статичних моделей, що відповідають певним моментам
часу на траєкторії життєвого циклу об'єкта.
Ідеальними називають моделі, що побудовані засобами мислення, свідо-
мості. До цих моделей належать всі язикові конструкції, що сприяють установ-
ленню відносин між людьми.
Природна мова є універсальним засобом побудови абстрактних констру-
кцій (моделей). Ця універсальність забезпечується можливістю введення в мову
нових слів і можливістю ієрархічної побудови усе більш розвинених язикових
моделей. Крім цього, універсальність мови досягається тим, що язикові конс-
трукції мають неоднозначність, розпливчастість, розмитість. Людина перебо-
рює цю неоднозначність за допомогою «розуміння» й «інтерпретації», що за-
лежить від культурного середовища, у якому віна живе.
Якщо на побутовому рівні приблизність мови сприяє поліпшенню відно-
син серед людей, то при вирішенні ряду практичних і наукових завдань це стає
перешкодою, наприклад, у діалозі з ЕОМ. Тому з'являється «професійна мова»,
реалізована в обмежених професійних колективах, мова математиків, фізиків,
медиків, льотчиків, фахівців з інформатики та ін.
Найбільш високо спеціалізованою є мова математики, що має максималь-
но досяжну на сьогодні визначеність і точність.
Еммануїл Кант відзначав, що «у кожному пізнанні стільки науки, скільки
є в ньому математики». Низький рівень математизації будь-якої науки не озна-
чає її «ненауковість», а просто є наслідком її складності, недостатньої глибини
пізнання предмета науки й, отже, явищем тимчасовим. Наочним прикладом
цьому є зміна поглядів людей на проблему створення «мислячої машини». Як-
що в 50-х роках 20-го сторіччя розмови про це викликали тільки посмішки ске-
птиків, то в цей час з'явився цілий напрямок у математиці - теорія штучного ін-
телекту, на підставі якої базуються високоефективні експертні системи.
За характером обчислення різних показників математичні моделі поділя-
ються на аналітичні, алгоритмічні й імітаційні.
Аналітичні моделі передбачають реалізацію моделі у вигляді алгебраїч-
них, диференціальних, інтегральних і інших рівнянь, що зв'язують вихідні
змінні із вхідними, доповнених системою обмежень. При цьому передбачають