Абросимова С., Парамонов А. Дмитро Яворницький та його родовід

Подождите немного. Документ загружается.

у с. Влезьки Лебединського

повіту Харківської губернії

Одружилася вона із Іваном

Миколайовичем Любицьким

Друга небога – Олександра

Іванівна Пономарьова одру

жилася зі священиком Ан

дрієм Петровичем Поповим

Подружжя мало 2-х синів

і 2- х дочок. Третя небога –

Тетяна Іванівна Пономарьова

у 1907 р. закінчила Хар-

ківське жіноче єпархіальне

училище

, з 1910 р. працюва-

ла учителькою у с

. Межиріч

на Харківщині

, за радян-

ських часів – у

5-й трудшколі

в с. Кисілівці Сумської окру-

ги Ворожб’янського району

Харківської області

; у 1948 р.

переїхала разом з донькою

до Литви

, у місто Клайпеду,

де викладала в російській се

редній школі

. Мала педагогічний стаж 50 років. У 1957 р. вийшла

на пенсію

. У 1910 р. вона одружилася із Степаном Федоровичем

Коломійцем і мала чотирьох дітей: 2-х синів і

2-х дочок; один син

помер у дитинстві

, другий загинув на війні. Старша дочка – Лідія

Степанівна

, за фахом вчителька, мала дочку. Друга дочка – Надія

Степанівна

, працювала у військовій частині у місті Клайпеда (Лит-

ва), мала теж дочку – Віру Михайлівну

Саме з Тетяною Іванівною Коломієць у Д. Яворницького встано

вилися особливо теплі стосунки. Останні роки Тетяна Іванівна Коло

мієць мешкала з донькою Надією Степанівною у Клайпеді

(Литва).

До кінця життя Д

. Яворницький допомагав своїй родині: по-

стійно надсилав гроші

, книжки, купував речі, влаштовував на робо-

ту та навчання

, залучав до наукової праці. На все життя запам’ята-

ла восьмирічна небога Тетяна, як дядько Дмитро привіз їй ляльку

та сукню

. В листах до Д. Яворницького його родичі постійно дяку-

вали за надіслані гроші

(від 15 до 100 руб. кожного місяця, а іноді

й двічі на місяць

) і книжки, запрошували до себе у гості. Усі родичі,

особливо племінниці та їхні родини із захопленням читали книжки

й статті Д

. Яворницького, а також читали твори історика його матері

Ганні Матвіївні

. Рідні вельми пишалися своїм знаменитим родичем,

обожнювали його

, щиро раділи його науковим здобуткам.

Допомагав Д

. Яворницький також своїм дядькам, тіткам, братам

і сестрам у других

. З боку матері вчений мав тітку Тетяну Матвіївну

Терновську і дядька Миколу Матвійовича Терновського

. В останньо-

го був син – Микола Миколайович Терновський – студент Київського

університету

, історик за фахом. Завдяки дядькові – Д. Яворницько-

му

, він мав змогу досліджувати катеринославські архіви, стати чле-

ном Катеринославської вченої архівної комісії

, друкувати документи

у «Вестнике Екатеринославского земства»

Досить довірливі стосунки встановилися у Д

. Яворницького

з його дядьком з боку батька – Григорієм Якимовичем Яворницьким

(1861

– 1897). Йому Дмитро Іванович довіряв заповітні думки, на-

приклад такі

, що стосувалися його дружини В. П. Кокіної.

Д. Яворницький щиро допомагав не тільки рідним, але й бага-

тьом знайомим

. Більше того, по допомогу до нього зверталися і ма-

лознайомі

, й майже зовсім незнайомі люди, що від інших прочули

про щедрість та добродійність вченого

Щоб краще уявили стосунки Д

. Яворницького з родичами, про-

понуємо у додатку публікацію листів з епістолярної спадщини вче

ного

, що зберігаються в Дніпропетровському історичному музеї.

Публікація листів здійснюється мовою оригіналу за хронологічним

принципом

Джерела та література

Гапусенко І. М. Дмитро Іванович Яворницький. К.: Наукова думка, 1969.

Шаповал І. В пошуках скарбів. К.: Радянський письменник, 1963.

Шубравська М. М. Д. І. Яворницький: Життя, фольклористично-ет-

нографічна діяльність

. К.: Наукова думка, 1972.

Вчений-подвижник: Життєвий шлях та літературна спадщина відо-

мого на Придніпров

’ї археолога, історіографа, краєзнавця та етнографа

Д. І. Яворницького: (Матеріали науково-практичної конференції, присвя-

ченої 135-річчю з дня народження вченого). 26

– 27 жовтня 1990 р. Д.,

1991; Регіональне і загальне в історії

: Тези міжнародної наукової конфе-

ренції

, присвяченої 140-річчю від дня народження Д. І. Яворницького та

90-літтю ХІІІ Археологічного з

’їзду (листопад 1995 р.). Д., 1995.

Абросимова С. В. Енциклопедист козаччини // Укр. історичний

журн

. 2005. № 4. С. 4 – 46; Вона само. Дмитро Яворницький: Образ уче-

ного в контексті минулого і сучасного // Грані. 2005.

№ 5 (43). С. 3 – 10.

Чабан М. Сучасники про Д. І. Яворницького. Д.: Дніпро, 1995; Вид.

е, доп. К.: Ярославів Вал, 2006; Шаповал І. М. Козацький батько: Образ

Дмитра Івановича Яворницького у спогадах письменників, діячів культури

і науки Кривий Ріг, 1998; Епістолярна спадщина академіка Д.

І. Яворниць-

кого. Вип. 1 – 4.

Д., 1997 – 2005; Костюк М. Поруч з Яворницьким: Спо-

гади писаря козацького батька

/Упоряд., передмова та примітки Миколи

Чабана.

Д.: ІМА-прес, 2008.

Тимофеєва І. М. Деякі відомості про родину Д. Яворницького з його епіс-

толярної спадщини // З минулого Подніпров’

я. Д.: Дніпро, 1995. С. 41 – 45.

Тележняк К. О. «Милий дядечко» (З історії приватного життя ака-

деміка Д

. І. Яворницького) // Гуманітарний журнал. 2004. № 1 – 2. С.

185

– 187; Вона само. Д. І. Яворницький у стосунках з батьками // Грані.

Д., 2005. № 5 (43). С. 29 – 31; Вона само. З особистого життя академіка

Д. І. Яворницького // Скарби музеїв: Матеріали обласної наукової конф.

до Міжнародного дня музеїв. 2003

р. Д.: АРТ-ПРЕС, 2005. С. 102 – 106.

Тимофеєва І. М. Вк. пр.; Тележняк К. О. Вк. пр.; Парамонов А. Ф.

К истории рода Яворницких // Харьковский исторический альманах

2004. Весна – лето

. С. 110 – 113; Кочергін І. О. Рід та родина Дмитра Іва-

новича Яворницького // Січеславський альманах: Зб. наук. пр. з історії

українського козацтва

/ Гол. ред. Г. К. Швидько. Д.: НГУ, 2006. Вип. 2.

С. 59 – 64; Він само. Д. И. Яворницкий: Жизнь без грима // Экспедиция

ХХ

I. 2007. № 1 (63). С. 6 – 7.

В усіх автобіографіях та офіційних документах Д. Яворницького

вказана саме ця дата

: «26 жовтня».

Дніпропетровський історичний музей. Ф. 10. Арх.-32179.

Про «витоки» роду Яворницьких див. статтю А. Ф. Парамонова

в цій книзі

Эварницкий Д. И. По следам запорожцев. СПб.,1898. С. 199.

Лист Д. І. Яворницького до В. Л. Левицького // Епістолярна спад-

щина академіка Д

. І. Яворницького (далі – ЕСЯ). Д.: АРТ-ПРЕС, 2005.

Вип. 4.

С. 76.

ЕСЯ. Вип. 4. С. 109.

ЕСЯ. Вип. 4. С. 104.

Ващенко В. В. «Мутація імені»: деякі аспекти життя Д. І. Яворниць-

кого з переспектив психобіографічної та соціологічної парадигм // Над

дніпрянська Україна

: історичні процеси, події, постаті: Зб. наук. пр. Д.:

ДНУ, 2007. Вип. 5.

С. 32 – 44.

Ця версія ґрунтується на спогадах жительки села Сон цівки (нині Бо-

рисівни)

Є. Д. Бережної, батько якої Д. Я. Бережний близько знав Д. Явор-

ницького. Див.: Шубравська М.

М. Д. І. Яворницький. Життя, Фольклорис-

тично

-етнографічна діяльність. К.: Наукова думка, 1972. С. 14.

[Эварницкий Д. И. Песни из Харьковской губернии]. Халанский М.

Образцы народного говора южной части Курской и северной – Харьковской

губернии. Песни сообщены из Курской губ.

г. Зиборовским, учителем на-

родного училища, из Харьковской – студентом университета г

. Эварницким

// Русский филологический вестник. Варшава, 1882.

Т. 7. С. 78 – 85.

ЕСЯ. Вип. 4. С. 94.

ЕСЯ. Вип. 4. С. 159.

ЕСЯ. Вип. 4. С. 170.

Эварницкий Д. И. Жизнь запорожских Козаков по рассказу совре-

менника

-очевидца // Киевская старина. 1883. Т. 7. № 11. С. 497 – 510;

Число и порядок запорожских Сечей // Там же. 1884.

№ 4. С. 589 – 608;

Топографический очерк Запорожья // Там же. 1884.

№ 5. С. 33 – 54; №

С. 177 – 200; № 7. С. 392 – 422.

ЕСЯ. Вип. 4. С. 20.

Абросимова С. В., Ченцова Н. В. Володимир Антонович і Дмитро

Яворницький

: до історії наукових і особистих взаємин // Історія і куль-

тура Придніпров’

я: Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник.

Д.: НГУ, 2008. Вип. 5. С. 35 – 41.

ЕСЯ. Вип. 4. С. 112 – 113.

ЕСЯ. Вип. 4. С. 160 – 161.

Яворницький Д. І. Запорожжя в залишках старовини і переказах

народу

/ За заг. ред. Н. І. Капустіної. 3-тє вид., випр. і доп. Д.: АРТ-ПРЕС,

2005..

Ч. 1 – 2.

Смолій В. А. Літопис українського козацтва // Яворницький Д. І.

Історія запорозьких козаків

. К.: Наук. думка, 1990. С. 9.

Олійник-Шубравська М. 50 листів Д. І. Яворницького до Я. П. Но-

вицького // Наука і суспільство. 1988.

№ 11. С. 51.

Див.: Эварницкий Д. И. Иван Дмитриевич Сирко, славный коше-

вой атаман Войска запорожских низовых Козаков

. СПб.: тип. И. Н. Ско-

роходова, 1894. 163

с.

Скупейко Л. Художня проза Д. І. Яворницького // Київська старо-

вина. 1996.

№ 1. С. 22 – 23.

Яворницький Д. І. Моя перша зустріч з Л. Толстим // Життя й рево-

люція. 1928. Кн

. Х. С. 74 – 82.

Журба О. І. Діяльність Д. І. Яворницького в катеринославській

«Просвіті» // Питання історії України

: історико-культурні аспекти. Д.,

1993.

С. 80 – 88.

Приднепровский край. 1917. 24 мая.

ДІМ. Ф. 10. Арх.-778/14.

ЕСЯ. Вип. 1. С. 606.

ДІМ. Ф. 10. Арх.-23061.

ДІМ. Ф. 10. Арх.-47462.

Яворницький Д. І. Шевченко і Рєпін // Пам’яті Шевченка. Дн.,

1939.

С. 130 – 133; Він само. І. Ю. Рєпін про Т. Г. Шевченка // Образот-

ворче мистецтво. 1939.

№ 2 – 3. С. 70.

Цит. за вид.: Абросимова С. В. Дмитро Яворницький. Запоріжжя:

РА «Тандем

-У», 1997. С. 41.

ДІМ. Ф. 10. Арх-30298, 30299.

ДОДАТОК

Лист батька до Д

. І. Яворницького

18.02.1879

Сонцівка – Харків

Милый сынок Митя

Что ты к нам ничего не пишешь

? Мы, слава Богу, живы и здоро-

вы

, и благополучны. Кланяюсь я тебе и мать. Напиши нам про ново-

сти и напиши

, как ты живёшь. Может, есть у тебя чёрное бельё, то

пришли его домой

. Я к тебе посылаю письмо, не известно кто при-

слал

. Я к тебе приеду на 3-й неделе поста. Я хочу купить у Дмитрия

Ивановича лошадь

, на что он просит 60 руб., а я даю ему 50 руб. хочу

денег занять у церкви

. Как ты мне посоветуешь, покупать или нет?

Напиши

, где твоя теперича квартира. Кланяется племянница твоя

Анна Ивановна

Остаюсь твой отец И

. Эвар[ницкий]

Пришли мне конверточков хотя пару

, ежели есть у тебя.

ДІМ

. Арх.-22527.

Лист батьків до Д

. І. Яворницького

і його 1-ої дружини В

. П. Кокіної

8.05.1884

с. Сонцівка – Харків

Милые дети Митя и Варя

Кланяемся вам и целуем вас заочно

. Бог посетил вторично Сон-

цевку пожаром 4-го мая

; около двух часов дня загорелось от Ильи

Машиевского или

, сказать лучше, от Андошки Кривого; их амбарчи-

ки

, которые стояли серед двора, и сгорело у Машиевских 2 хаты и ам-

бар

; и перебросило через улицу на нижний порядок, прямо к Степа-

ну Крыженки

, и бросило направо и налево. Направо – до провалья,

а налево – кончилось

[…] и сгорело 16 хат и амбар. А нас в то время

не было дома

, ездили к Груше; и ехали оттуда, увидели з […]; показа-

лось как вихорь, а потом смотрим – пожар; и думали, что ветром, и,

наконец

, смотрим – горит Солнцевка. Приезжаем домой и у нас всё

перебито

, иконы, замки. Спасибо отцу Аристарху, он прибыл к нам

и велел всё выносить

. Тут от Машиевских горит, а тут от Крыженко-

вых через улицу

, но Бог нас хранил.

Мне назначил Благочинный служить в монастыре

9 мая; будет

Благочинный ждать

, а Преосвященный поехал на Чугуев, не будет

в монастыре служить

. Дьякона Липецкого Покровской церкви по-

слали в монастырь на покаяние за пьянство на две недели монас

тырские

. Иван Волк сгорел.

Остаемся ваши родители Иоанн

и Анна Эварницкие

ДІМ

. Арх.-22532.

Лист батьків до Д

. І. Яворницького

18.07.1885

с. Сонцівка – с. Богодар Олександрійського пов.

Катеринославської губ

Милый сын Митя

Я по эти поры всё нездоров

, да так нездоров, что у меня попухли

ноги и живот

. Когда бы ещё не открылась водяная. Меня пользует

доктор Ф

. Липецкий, но пользы мало. Милой сынок, пришли день-

жонок

, ибо теперь такая беда, всё пропало – яровой хлеб пропал, но

озимой ещё ничего

, и того некому собрать. Я, как в прошлом годе

не болел был

, сам весь хлеб собрал, но теперь не могу ничего делать.

Мать всё плачет

, что же делать? Верно, Богу так угодно. Да ещё и ра-

ботнице нужно платить деньги

[…]. Мы не хотели тебя беспокоить,

но нужда наша заставляет

. Кланяется мать тебе и желает всего луч-

шего на свете

. Кланяемся Фёдору Ивановичу с супругой.

Остаёмся родители твои Иоанн и Анна Эварницкие

Милой сын

, ежели ты приедешь в Харьков, то приезжай хоть

на одну ночь

, а то я час на час ожидаю смерти, хоть попрощаемся

с тобою

ДІМ

. Арх.-22533.

Лист Г. Я. Еварницького до Д. І. Яворницького

18.04.1892

Слов’янськ – Царське Село

Дорогой Дмитрий Иванович

От всей души и сердца благодарю Вас за присланную книгу «Ис

тория запорожских Козаков»

, которую я получил вчера. Я уверен,

что это по Вашему распоряжению

. Не нахожу слов благодарить Вас

за все Ваши ко мне благодеяния

Вечно покорный слуга

Эварницкий

ДІМ

. Арх.-22544.

Лист П

. Г. Еварницької до Д. І. Яворницького

17.09.1897

Слов’янськ – Москва

Дорогой дядя

Исжальтесь над нами сиротами

. Пришлите хоть сколько Ваша

милость нам денег на хлеб

, пока мама выздоровеет. Она сильно боль-

на

. Есть у нас брат Федя, несчастный сирота, такой же как и мы. Бу-

дем всю жизнь оплакивать папу

, будем горевать, обрванные и голо-

дать

. Молим Бога о Вас, чтоб Господь Вам продлил жизнь для нас.

Целуем все Вашу ручку

Ваша племянница Пелагея Эварницкая

Кланяется мама

ДІМ

. Арх.-22516.

Лист У

. І. Еварницької до Д. І. Яворницького

8.11.1898

Слов’янськ – Москва

Многоуважаемый Дмитрий Иванович

Письмом от Вас я получила 10 руб. Не нахожу слов выразить

искренней благодарности Вам. За добрую душу Вашу только и молю

Господа, чтобы продлил жизнь Вашу. Дети тоже молятся о спасе

нии Вашем и не лишил царствия небесного Господь. Вы для меня

Дмитрий Иванович, много – много добра сделали. Пенсию я тоже

вскорости получила, как только Вы, наверное, попросили Вашего

друга, то он верно не замедлил, на третий день получила – книж-

ки на получение пенсии и уже деньги получила. Слава Господу

что Господь устроил мою судьбу и дал мне на пропитание с моими

детками. Вы, дорогой благодетель, простите. Дмитрий Иванович

не забудьте и теперь когда

-нибудь напишите хоть словечко, как

Ваше здоровье. Мне тогда всё напоминает о покойнике, когда он

рассказывал мне о Вас. Покойник Григорий Акимович страстно

интересовался Вашими дорогими письмами. Он Вас сильно любил.

Это для меня тяжело вспоминать, не могу, чтобы всегда не омыть

письма слезами

Простите, простите меня простушку, Дмитрий Иванович! Хоть

о детях я тоже буду хлопотать, о том, чтобы на казённый счёт воспи

тать. Если только это будет возможно. Наверное, Вы знаете, в книж

ках пишут, что сироты учатся на казённый счёт, получавшие пенсию

Устинья Эварницкая

ДІМ

. Арх.-22538.

Лист матері та небоги до Д

. Яворницького

12.12.1905

с. Олексіївка – Катеринослав

Дорогой мой сын Митя

Не забывай меня на старости лет

; пришли мне денег к праздни-

ку

, потому что те, которые ты мне прислал, уже давно издержала –

ни одной копейки нет

. Дорогой Митичка! Приезжай к нам на этих

праздниках

, хотя на 3 аса. Мы посмотрим последний раз, какой ты

есть

, а то я часто болею и не думаю долго прожить, а на Грушу нет

надежды

, чтобы она прожила до весны, совсем заболела, почти ни-

когда не встаёт с постели

Дорогой Митичка! Пожалуйста, исполни нашу просьбу, приез-

жай на этих праздниках к нам в Береку

, мы тебе будем рады, как Богу.

Когда будешь ехать

, то вставай на 10-м разъезде. Пришли открытку,

когда ты приедешь

, мы вышлем за тобой лошадей.

Посылаю тебе родительское благословение и свой привет

. Це-

лую тебя крепко и желаю всего хорошего

. Как только ты получишь

это письмо

, то сейчас же высылай денег или пиши ответ, когда ты

приедешь

. Мы будем ожидать с нетерпением.

Твоя мать Анна Эварницкая

Пожалуйста

, приезжайте к нам на Рождественских святках в гос-

ти

. Мы Вас будем ожидать с нетерпением. Привезите с собой какие-

нибудь малороссийские анекдоты

. Я теперь дома, нас распустили по

случаю заболевания скарлатиной

, так что я теперь дома хозяйничаю

за маму и бабушку

, потому что они очень безвыходно больные. По-

жалуйста

, приезжайте непременно. Они очень и серьёзно больны.

Целую Вас крепко

Ваша племянница Татьяна

Митя

, приезжай непременно, прошу тебя со слезами. Ведь уже

шесть лет прошло с тех пор

, как я тебя видела. Приезжай!

ДІМ

. Арх.-22515.

Лист Т

. І. Коломієць до Д. І. Яворницького

5.02.1915

с. Межиріч – Катеринослав

Милый и дорогой Дядечка

Сердечно Вас благодарим за деньги – 25

р., присланные бабуш-

ке

, которые мы уже получили. Простите, пожалуйста, что долго не

отвечали

, причина – болезнь бабушки. Она почти всю зиму болеет,

плохо слышит

, плохо видит, одним словом – жизнь на волоске.

Дядя

! Простите мне за мой нескромный вопрос, который я Вам

предложу

: если бабушка умрёт, давать Вам телеграмму? Она, когда

болеет

, то всегда говорит: «Таня! Если я умру, то дай знать Митич-

ке

, пусть меня приедет проводить к могиле». Это её заветная мечта.

Она лежит в постели и всё молится за Вас Богу

. Бабушка крепко це-