Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора
юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право і
кримінологія; кримінально-виконавче право - Одеська національна
юридична академія, Одеса, 2001.
Дисертація присвячена дослідженню комплексу питань теоретичного і практичного характеру, що стосуються проблем формування основ віктимологічної теорії в Україні. У роботі уточнюються зміст і характеристики процесу віктимізації у світі та в Україні, аналізується предмет і структура загальної теорії віктимології, історія розвитку, стан та основні наукові напрямки розвитку сучасної кримінальної віктимології, визначаються перспективні напрямки віктимологічної профілактики злочинів, та поводження з жертвами злочинів. На підставі критичного аналізу юридичної літератури дисертант визначає передумови формування кримінальної віктимології як самостійного наукового напрямку, описує основні поняття, принципи та науковий апарат віктимологічної теорії. Проведено узагальнююче дослідження місця віктимності як форми реалізації девіантної активності особистості. Розглянуті форми реалізації віктимологічної політики у суспільстві, визначені перспективи кримінальної і профілактичної політики у сфері обмеження віктимізації в Україні. Вперше в науковій вітчизняній літературі досліджуються умови організації справедливого поводження з жертвами злочинів, та здійснена компаративістська оцінка результатів поводження з жертвами в світі.
Дисертація присвячена дослідженню комплексу питань теоретичного і практичного характеру, що стосуються проблем формування основ віктимологічної теорії в Україні. У роботі уточнюються зміст і характеристики процесу віктимізації у світі та в Україні, аналізується предмет і структура загальної теорії віктимології, історія розвитку, стан та основні наукові напрямки розвитку сучасної кримінальної віктимології, визначаються перспективні напрямки віктимологічної профілактики злочинів, та поводження з жертвами злочинів. На підставі критичного аналізу юридичної літератури дисертант визначає передумови формування кримінальної віктимології як самостійного наукового напрямку, описує основні поняття, принципи та науковий апарат віктимологічної теорії. Проведено узагальнююче дослідження місця віктимності як форми реалізації девіантної активності особистості. Розглянуті форми реалізації віктимологічної політики у суспільстві, визначені перспективи кримінальної і профілактичної політики у сфері обмеження віктимізації в Україні. Вперше в науковій вітчизняній літературі досліджуються умови організації справедливого поводження з жертвами злочинів, та здійснена компаративістська оцінка результатів поводження з жертвами в світі.