Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора
історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. —
Донецьк: Донецький національний університет, 2010. — 41 с.
У дисертації на основі широкого кола джерел простежено процес
розколу та міжконфесійні взаємини в Російській православній церкві
в радянській Україні у 20-30-х рр. ХХ ст. У роботі зосереджується
увага на внутрішніх і зовнішніх силах розколу, прагненнях до
українізації конфесій, міжконфесійній боротьбі на рівні «церква –
віруючий», знищенні владними структурами опозиційно налаштованого
духовенства та мирян.
У дослідженні характеризується виникнення і розвиток обновленства, проголошення Української православної автокефальної синодальної церкви, утворення «Братського об’єднання парафій Української православної автокефальної церкви», Соборно-Єпископської та Істинно-православної церков, які становили опозицію канонічній РПЦ; простежується діяльність Антирелігійної комісії, органів НК – ДПУ – НКВС, спрямовану на розкол церкви з метою знищення опозиційно налаштованих до радянської влади представників духовенства, повного підпорядкування РПЦ державі.
У дослідженні характеризується виникнення і розвиток обновленства, проголошення Української православної автокефальної синодальної церкви, утворення «Братського об’єднання парафій Української православної автокефальної церкви», Соборно-Єпископської та Істинно-православної церков, які становили опозицію канонічній РПЦ; простежується діяльність Антирелігійної комісії, органів НК – ДПУ – НКВС, спрямовану на розкол церкви з метою знищення опозиційно налаштованих до радянської влади представників духовенства, повного підпорядкування РПЦ державі.