Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. —
Донецьк: Донецький національний університет, 2006. — 26 с.
Дисертація присвячена комплексному вивченню і аналізу джерел з
історії гірничої справи, металургії і металообробки в межиріччі
Дніпра і Дону в т.з. Доно-Донецькому регіоні в ХV-ХII століттях до
н.е. Мета роботи – реконструкція виникнення гірничих робіт,
металургії і металообробки племен зрубної культурно-історичної
спільноти на базі Бахмутських мідних копалень.
Автору вдалося виявити поряд з 27 рудопроявами міді сліди стародавньої розробки у вигляді "розносів"-кар’єрів і стовбурових шахт, стоянки гірників-металургів з мідеплавильними печами різних типів, відкрити житла в Пилипчатино, Клиновому. Знайдені ливарні форми з глини і каменя для лиття кельтів, пішней, кирок, ножів, тесел, вістря дротику, кілець. В культурних шарах стоянок відкриті величезні скупчення кісток тварин, що свідчать про обмін худоби на метал, інструменти з кістки для роздроблення рудного тіла, обробки шкіри. В роботі описані серії гірських знарядь з каменя, інструменти для збагачення руди у вигляді кам’яних ночв і жолобів, тертушок, товкачів, абразивів для обробки готових виробів.
Виконано більше 400 спектральних аналізів руди, шлаків, крапель металу, злитків, виробів. Основу металургії складала хімічно чиста мідь групи МП. Передбачається використовування як лігатури сурм’яно-миш'яковистих руд Микитівського району.
Реконструйовані типи мідеплавильних печей, прийоми плавлення сульфідних і окисних руд. В цей період існувала кланова організація ремесла, коли біля копалень знаходилися групи гірників, металургів, а на довготривалих поселеннях на Сіверському Дінцю і Дону металурги-ливарники-ковалі. Безперечно існування торгових скарбів і мінової торгівлі як в рамках Донецького гірничо-металургійного центру, так і за його межами на 150-300 км. На базі Бахмутськіх мідних копалень існували осередки металообробки культур енеоліту і ранньої бронзи, існував могутній осередок Завадово-Лобойківського кола. Типовими виробами цього ГМЦ і осередка металообробки були втульчасті сокири, серпи, вістря списів, тесла, долота, ножі, ливарні форми яких знайдені як у рудників, так і на спеціалізованих поселеннях на Сіверському Дінцю Усове Озеро і Мосолівка на Дону.
Все це дозволяє робити висновок не тільки про важливе значення Донецького ГМЦ і осередка металообробки зрубної культурно-історичної спільноти (маївсько-бережновська і покровсько-мосоловська культури) для Північного Причорномор'я, але і про його роль в культурогенезі. Донецький ГМЦ займає нішу між Циркумпонтійською, Євразійською металургійними провінціями і Північним Кавказом.
Автору вдалося виявити поряд з 27 рудопроявами міді сліди стародавньої розробки у вигляді "розносів"-кар’єрів і стовбурових шахт, стоянки гірників-металургів з мідеплавильними печами різних типів, відкрити житла в Пилипчатино, Клиновому. Знайдені ливарні форми з глини і каменя для лиття кельтів, пішней, кирок, ножів, тесел, вістря дротику, кілець. В культурних шарах стоянок відкриті величезні скупчення кісток тварин, що свідчать про обмін худоби на метал, інструменти з кістки для роздроблення рудного тіла, обробки шкіри. В роботі описані серії гірських знарядь з каменя, інструменти для збагачення руди у вигляді кам’яних ночв і жолобів, тертушок, товкачів, абразивів для обробки готових виробів.
Виконано більше 400 спектральних аналізів руди, шлаків, крапель металу, злитків, виробів. Основу металургії складала хімічно чиста мідь групи МП. Передбачається використовування як лігатури сурм’яно-миш'яковистих руд Микитівського району.
Реконструйовані типи мідеплавильних печей, прийоми плавлення сульфідних і окисних руд. В цей період існувала кланова організація ремесла, коли біля копалень знаходилися групи гірників, металургів, а на довготривалих поселеннях на Сіверському Дінцю і Дону металурги-ливарники-ковалі. Безперечно існування торгових скарбів і мінової торгівлі як в рамках Донецького гірничо-металургійного центру, так і за його межами на 150-300 км. На базі Бахмутськіх мідних копалень існували осередки металообробки культур енеоліту і ранньої бронзи, існував могутній осередок Завадово-Лобойківського кола. Типовими виробами цього ГМЦ і осередка металообробки були втульчасті сокири, серпи, вістря списів, тесла, долота, ножі, ливарні форми яких знайдені як у рудників, так і на спеціалізованих поселеннях на Сіверському Дінцю Усове Озеро і Мосолівка на Дону.
Все це дозволяє робити висновок не тільки про важливе значення Донецького ГМЦ і осередка металообробки зрубної культурно-історичної спільноти (маївсько-бережновська і покровсько-мосоловська культури) для Північного Причорномор'я, але і про його роль в культурогенезі. Донецький ГМЦ займає нішу між Циркумпонтійською, Євразійською металургійними провінціями і Північним Кавказом.