Виконавець не вказаний. — Майстер-клас, 2011. — 128 kbps. —
Тривалість 00:39:04. — (Українська література. 7 клас).
Оповідь у творі ведеться від імені головного героя - хлопчика
Михайлика. Це сам Михайло Панасович Стельмах у дитячі роки.
Дитинство письменника припало на нелегкі 20-ті роки XX століття,
коли відбувалося становлення нової держави, яке супроводжували
холод, голод і злидні. Михайлик розповідає про своє життя й
переживання, про своє ставлення до всього, що він бачить навколо,
свідком й учасником чого доводиться бути йому самому. Образ
Михайлика розкривається різними засобами: це і самохарактеристика,
і розповідь інших про вчинки героя, про ставлення до нього батьків,
дядька Себастьяна тощо. Михайлик дуже любить казки та легенди, які
розповідають йому дідусь Дем’ян та бабуся. Мабуть, тому світ
навколо іноді здається хлопцю чарівною казкою: зорі у високому
небі, запах жита в полі та різних трав у лісі, перепілка в житі й
дятел на старій груші. Хлопець шанує й оберігає природу, тонко
відчуває її красу.
З великою любов’ю та пошаною герой описує людей, які прищепили йому любов до праці, книги, добра й краси в житті: це батько та мати, бабуся з дідусем, дядько Себастьян. Ці неосвічені, бідні люди мали найголовніше - великі душі й добрі серця.
З великою любов’ю та пошаною герой описує людей, які прищепили йому любов до праці, книги, добра й краси в житті: це батько та мати, бабуся з дідусем, дядько Себастьян. Ці неосвічені, бідні люди мали найголовніше - великі душі й добрі серця.