Старостін В.С. Початковий етап історії міста Новомосковська

Інститут Україніки [Електронний ресурс]. Протягом останніх років вчені та краєзнавці Придніпров’я ведуть досить активні дослідження «білих плям» в історії регіону, залучаючи нові факти та застосовуючи надбання історіографії. Хоча за цей час зроблено чимало, при детальному розгляді та аналізі проблематики наукових і науково-популярних публікацій стає зрозумілим, що для більш повного розкриття історичного процесу необхідно освоїти нові напрямки наукових пошуків. Це допоможе з’ясувати ряд важливих питань, досі не висвітлених історичною наукою. Однією з новацій є зростання інтересу до історії населених пунктів Придніпров’я, у першу чергу значних міст – центрів політичного, економічного та культурного життя краю.
Одним з найцікавіших об’єктів для вивчення у цьому плані є місто Новомосковськ. Поселення Самарчик (Самара, Самарчук, Нова Самара, Новоселиця) вже за часів Нової Січі оформилось, як центр Самарської паланки та найзначніший населений пункт Вольностей. В останній чверті XVIII ст. м. Самарчик пройшло складний шлях від паланочного центру Самарської паланки Війська Запорозького до повітового міста Новомосковська Катеринославської губернії Російської імперії. Протягом XVI–XVIII ст. доля міста була настільки тісно пов’язана з долею таких значних міст регіону як Самарь, Стара Самара (Новобогородицька фортеця) та Катеринослав Кільченський (Новомосковськ І), що і на сьогодні значна кількість питань історії цих міст не має адекватної, беззаперечної відповіді. І, якщо історія Старої Самари та Катеринослава Кільченського вже досить ґрунтовно вивчена і проаналізована, то Новомосковськ лишається у цьому «тріумвіраті» присамарських міст «найслабкішою ланкою».