Ответы по государственному экзамену.
Основні наукові підходи до визначення природи та сутності
моралі.
Модифікації натуралістичного пояснення природи моралі: історія та сучасні варіанти інтерпретації.
Філософсько-етичний напрям тлумачення природи та сутності моралі.
Соціологічні трактування першоджерел моралі та її соціальних функцій: від Е. Дюркгейма до постмодерністських студій.
Специфіка моралі як способу пізнання світу та регулятора соціальної взаємодії.
Поліфункціональний та амбівалентний характер моралі як регулятора соціального життя.
Мораль як практично орієнтована форма духовних відносин зі світом.
Функціональний та діяльнісний підходи до аналізу структури моралі.
Історія та сучасний стан західної соціології моралі.
Формування впливових соціологічних шкіл та соціологічного підходу до аналізу моральних феноменів.
Проекти реформування теоретичної етики та виникнення соціології моралі.
Значення ідей Е. Дюркгейма для інституціоналізації соціології моралі.
Особливості та основні напрямки розвитку західної соціології моралі в XX столітті. Макросоціологічний та мікросоціологічний рівні аналізу аномії.
Біоетика та її вплив на розвиток соціології моралі.
Емпіричні соціологічні дослідження морального життя в країнах Європи та Америки.
Розвиток вітчизняної соціології моралі.
Проект П. Сорокіна щодо реорганізації досліджень моральних явищ на принципах позитивної науки.
Традиції дослідження моралі в межах етико-соціологічної школи.
Післяреволюційні емпіричні соціологічні дослідження морального життя суспільства.
Відродження традицій вивчення суспільної моралі в 60-80-ті рр. XX ст.
Теоретична модель об’єкта соціологічного дослідження А. Харчева.
Етика, соціологія моралі, моралезнавство, етосологія, прикладна етика: підсумки дискусії 1980-х рр.
Конкретно-соціологічні дослідження моральних проблемрадянського суспільства часів «перебудови».
Модифікації натуралістичного пояснення природи моралі: історія та сучасні варіанти інтерпретації.
Філософсько-етичний напрям тлумачення природи та сутності моралі.
Соціологічні трактування першоджерел моралі та її соціальних функцій: від Е. Дюркгейма до постмодерністських студій.
Специфіка моралі як способу пізнання світу та регулятора соціальної взаємодії.
Поліфункціональний та амбівалентний характер моралі як регулятора соціального життя.
Мораль як практично орієнтована форма духовних відносин зі світом.
Функціональний та діяльнісний підходи до аналізу структури моралі.
Історія та сучасний стан західної соціології моралі.
Формування впливових соціологічних шкіл та соціологічного підходу до аналізу моральних феноменів.
Проекти реформування теоретичної етики та виникнення соціології моралі.
Значення ідей Е. Дюркгейма для інституціоналізації соціології моралі.
Особливості та основні напрямки розвитку західної соціології моралі в XX столітті. Макросоціологічний та мікросоціологічний рівні аналізу аномії.
Біоетика та її вплив на розвиток соціології моралі.
Емпіричні соціологічні дослідження морального життя в країнах Європи та Америки.
Розвиток вітчизняної соціології моралі.
Проект П. Сорокіна щодо реорганізації досліджень моральних явищ на принципах позитивної науки.
Традиції дослідження моралі в межах етико-соціологічної школи.
Післяреволюційні емпіричні соціологічні дослідження морального життя суспільства.
Відродження традицій вивчення суспільної моралі в 60-80-ті рр. XX ст.
Теоретична модель об’єкта соціологічного дослідження А. Харчева.
Етика, соціологія моралі, моралезнавство, етосологія, прикладна етика: підсумки дискусії 1980-х рр.
Конкретно-соціологічні дослідження моральних проблемрадянського суспільства часів «перебудови».