Київ: Радянський письменник, 1987. — 282 с.
Слова як люди — у кожного своя історія. Іноді, вживаючи їх, ми й не
підозрюємо, який глибокий зміст вони несуть. Одні прийшли до нас,
як прийнято казати, з молоком матері, інші одкрилися зі сторінок
букварів та читанок. Проте є й такі, що входили в нашу
повсякденність не за допомогою механічних завчань, словникових
запасів чи з вуст односельців,— вони народжувалися, закріплювались,
а отже й усвідомлювалися разом з нами, в міру нашого мужніння. До
них належить і слово «Берегиня».