Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора
історичних наук за спеціальністю 07.00.04 - археологія. — Київ:
Інститут археології НАН України, 1999. — 39 с.
Дисертацію присвячено дослідженню сарматських пам’яток Північного
Причорномор’я. Встановлено, що сармати з’явилися на досліджуваній
території в 2 ст. до н.е. Типолого-хронологічний аналіз пам’яток
визначає дату ранньосарматського періоду в межах 2 - 1 ст. до н.е.,
середньосарматського - 1 - середини 2 ст.н.е., пізньосарматського -
другої половини 2 - 4 ст.н.е. В ранньосарматський час Північне
Причорномор’я населяли язиги та роксолани, в середньосарматський
час язиги з Північно-Західного Причорномор’я відкочували на
Угорську рівнину, а їх територію зайняли прийдешні з Поволжя -
Подоння аорси. На сході Лівобережжя в другій половині 1 - на
початку 2 ст.н.е. мешкала аланська орда. В початковій фазі
пізньосарматського періоду зa участю донських племен на заході
Сарматії сформувалася своєрідна культура пізніх роксолан та алан. В
другій половині 3 ст.н.е. нащадки її носіїв склали один з
компонентів черняхівської культури. Фінал сарматської культури
Північного Причорномор’я пов’язаний з навалою гунів в другій
половині 4 ст.н.е.