Львів: Наукове товариство ім.Шевченка, 1904. — 282 с. — Репринтне
видання. – Верховина, 1999.
Четверта частина "Гуцульщини" Володимира Шухевича видана була окремою книгою у 1904 році накладом у Львівській друкарні Наукового товариства імені Т.Шевченка у збірнику "Материяли українсько-руської етнольогії".
Цей том має один розділ під назвою "Обряди церковні". Дотримуючись церковного календаря, Володимир Шухевич розкриває релігійну суть гуцулів, дотримання ними християнських свят у поєднанні з місцевими віруваннями, звичаями. Три чверті книги займає найвеличніше дійство на Гуцульщині — колядники, які надають особливого колориту Різдвяним святам.
Автор протягом багатьох років бував у Різдвяні свята на Гуцульщині, слухав понад 200 колядницьких партій (таборів) і пише у цій книзі, що "зібрав коляди з усіх сіл Галицької Гуцульщини", які у той час за деякими винятками повторювалися "з менчими або більшими варіянтами по усіх селах". Записував коляди у найзнаніших на Гуцульщині берез (керівників гуртів) Юри Соломійчука з Жаб'я, Юри Шарабуряка з Барвінкова, Марка Мегединюка з Річки, Юри Пуршеги з Голов, Юрія Кутащука з Ясенова Горішнього, Михайла Гутинюка з Криворівні, Павла Рибарука з Брустур, Гриня Вардзарука з Кос-мача, Івана Данилюка з Ільців, Лукина Полєка з Ростік, Миколи Мочернюка з Ворохти, Івана Штефурака з Соколівки, Петра Додєка з Тюдіва та інших. Для цього тому В.Шухевичу багато матеріалів зібрали і надіслали священик Олекса Волянський, учитель Лука Гарматій та інші кореспонденти.
Минає сто років. Колядники так само, тими ж словами Христа прославляють, ґаздів з Його рождеством витають. І це ми можемо порівнювати, співставляти завдяки Володимиру Шухевичу. Його п'ятитомна монографія "Гуцульщина" — це хрестоматія культурної спадщини нашого народу. Перевидавши в 1997 році перші дві частини, а в цьому році третю і ось цю, четверту, товариство "Гуцульщина" робить віддяку їх автору Володимиру Шухевичу до його 150-річчя від народження.
Щоб показати безперервність гуцульських колядницьких традицій, у четвертому томі Зроблено доповнення про сучасних колядників. Зокрема вміщено знімки партій і прізвища колядників з багатьох сіл Верховинського району. Друкуються й деякі нові коляди, складені березами і колядниками. Аби й через наступні століття наші правнуки знали про тих, хто колядував на порозі третього тисячоліття.
Дмитро Ватаманюк Обряди церковні.
Час і єго поділ
Різдво
Новий Рік
Йордан
Стрітенє
Говінє (піст)
Федороввця
Веснованки
Благовіщене
Писанки
Бечкова неділя
Страсевй тиждень
Паска
Посьвящене паски
Волочівний понеділок
Рахманьськвй велнкдень
Власія
Сорок Мучеників
Прокопія
Юрія
Марка
Бориса і Глїба
Вознесене
Зелені сьвята
Храм богацький
Храм у бідної
Іванїшне сьвято
Кирика
Ілиї
Панталеймона
Маковея
Преображеніє
Усїкиов. главн св. Івана
Симеона Стовпника
Чудо Михайлове
Воздвиженб Ч. Хреста
Луки
Димитрія
Косми і Дамяна
Вовед. Пресв. Богородиці
Андрея
Николая зимного
Четверта частина "Гуцульщини" Володимира Шухевича видана була окремою книгою у 1904 році накладом у Львівській друкарні Наукового товариства імені Т.Шевченка у збірнику "Материяли українсько-руської етнольогії".
Цей том має один розділ під назвою "Обряди церковні". Дотримуючись церковного календаря, Володимир Шухевич розкриває релігійну суть гуцулів, дотримання ними християнських свят у поєднанні з місцевими віруваннями, звичаями. Три чверті книги займає найвеличніше дійство на Гуцульщині — колядники, які надають особливого колориту Різдвяним святам.
Автор протягом багатьох років бував у Різдвяні свята на Гуцульщині, слухав понад 200 колядницьких партій (таборів) і пише у цій книзі, що "зібрав коляди з усіх сіл Галицької Гуцульщини", які у той час за деякими винятками повторювалися "з менчими або більшими варіянтами по усіх селах". Записував коляди у найзнаніших на Гуцульщині берез (керівників гуртів) Юри Соломійчука з Жаб'я, Юри Шарабуряка з Барвінкова, Марка Мегединюка з Річки, Юри Пуршеги з Голов, Юрія Кутащука з Ясенова Горішнього, Михайла Гутинюка з Криворівні, Павла Рибарука з Брустур, Гриня Вардзарука з Кос-мача, Івана Данилюка з Ільців, Лукина Полєка з Ростік, Миколи Мочернюка з Ворохти, Івана Штефурака з Соколівки, Петра Додєка з Тюдіва та інших. Для цього тому В.Шухевичу багато матеріалів зібрали і надіслали священик Олекса Волянський, учитель Лука Гарматій та інші кореспонденти.
Минає сто років. Колядники так само, тими ж словами Христа прославляють, ґаздів з Його рождеством витають. І це ми можемо порівнювати, співставляти завдяки Володимиру Шухевичу. Його п'ятитомна монографія "Гуцульщина" — це хрестоматія культурної спадщини нашого народу. Перевидавши в 1997 році перші дві частини, а в цьому році третю і ось цю, четверту, товариство "Гуцульщина" робить віддяку їх автору Володимиру Шухевичу до його 150-річчя від народження.
Щоб показати безперервність гуцульських колядницьких традицій, у четвертому томі Зроблено доповнення про сучасних колядників. Зокрема вміщено знімки партій і прізвища колядників з багатьох сіл Верховинського району. Друкуються й деякі нові коляди, складені березами і колядниками. Аби й через наступні століття наші правнуки знали про тих, хто колядував на порозі третього тисячоліття.
Дмитро Ватаманюк Обряди церковні.
Час і єго поділ
Різдво
Новий Рік
Йордан
Стрітенє
Говінє (піст)
Федороввця
Веснованки
Благовіщене
Писанки
Бечкова неділя
Страсевй тиждень
Паска
Посьвящене паски
Волочівний понеділок
Рахманьськвй велнкдень
Власія
Сорок Мучеників
Прокопія
Юрія
Марка
Бориса і Глїба
Вознесене
Зелені сьвята
Храм богацький
Храм у бідної
Іванїшне сьвято
Кирика
Ілиї
Панталеймона
Маковея
Преображеніє
Усїкиов. главн св. Івана
Симеона Стовпника
Чудо Михайлове
Воздвиженб Ч. Хреста
Луки
Димитрія
Косми і Дамяна
Вовед. Пресв. Богородиці
Андрея
Николая зимного